Тематика рефератів та методичні рекомендації, щодо їх написання Змістовний модуль №1

до теми «Українська революція 1917-1921 рр.»

1. Українська революція 1917 – 1921 рр.: історіографія проблеми.

2. Гетьманат П.Скоропадського: сучасна історіографія.

3. Військово-політичне протистояння Центральної Ради і більшовиків наприкінці 1917 – на початку 1918 рр.

4. Державний устрій і право Української Народної Республіки

5. Ідея соборності українських земель. Акт Злуки УНР і ЗУНР.

6. Володимир Винниченко: громадський діяч, політик, письменник.

7. Симон Петлюра: політичний портрет.

8. П.Скоропадський: політичний портрет.

9. Універсали Української Центральної Ради та їх історичне значення.

10. Політичний курс Директорії.

11. Вирішення аграрного питання протягом Української революції 1917-1921 рр.

12. Політика радянського уряду в Україні в 1919 р.

13. Український націонал-комуністичний рух.

14. Варшавська угода 1920 р. та її наслідки для України.

15. Радянсько-польська війна.

16. І та ІІ Зимові походи армії УНР.

17. Українські політичні партії та їх ідеологічна платформа на початку революційних подій 1917 р.

18. «Білий рух» в Україні.

19. Українське питання на Паризькій мирній конференції у 1919 р.

20. С.Єфремов – історик, письменник, політик.

Змістовний модуль № 2.

Тематика рефератів до теми «Українська СРР в період нової економічної політики (1921-1928 рр.)»

1. Участь УСРР у післявоєнних конференціях (1922-1923 рр.)

2. Голод 1921-1923 рр.

3. Особливості впровадження непу в Україні.

4. Християн Раковський – державний і політичний діяч.

5. Микола Хвильовий – письменник та публіцист.

6. Розвиток кінематографу в 1920-х рр. О.Довженко.

7. Розвиток театрального мистецтва. Л.Курбас.

Тематика рефератів до теми «Радянська модернізація України (1928-1938 рр.)»

1. Промисловість України напередодні Другої світової війни.

2. Примусова колективізація сільського господарства.

3. Голодомор 1932-1933 рр. – трагедія українського народу.

4. Комуністичний терор 1930-х рр. проти української інтелігенції.

5. Конституція УСРР 1937 р. та її значення.

6. А.Кримський – відомий вчений та мовознавець.

7. «Розстріляне відродження»

8. Церковна політика радянської влади в 1930-х рр.

Тематика рефератів до теми «Західноукраїнські землі у 20-30-х рр. ХХ ст.»

1. Утворення Організації Українських Націоналістів.

2. Інтегральний націоналізм Д. Донцова.

3. Є. Коновалець – військовий і політичний діяч.

4. Утворення та діяльність Комуністичної парії Західної України.

5. Татарбунарське повстання.

6. Карпатська Україна: утворення та значення.

Методичні рекомендації щодо написання рефератів

Обов'язковим компонентом вивчення дисципліни є підготовка рефератів з найбільш актуальних тем курсу.

Реферат не є дослівним переказом тексту підручника або навчального посібника, а являє собою одну з форм наукового дослідження на певну тему, творчо перероблену на основі знайомства зі станом сучасних наукових досліджень або виклад основних положень певних видань чи їх частин.

Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті студентом знань з історії України міжвоєнного періоду, вміння та навичок працювати з науковою літературою самостійно аналізувати та узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.

Реалізація таких цілей втілюється в життя шляхом поступового розв’язання наступних задач:

- вивчення літератури з певного питання;

- вивчення інформації, яка міститься в літературі або в ресурсах Інтернету;

- збір і узагальнення матеріалу;

- складання плану реферату;

- написання реферату;

- оформлення реферату

За допомогою рефератів студент глибше вивчає найбільш складні проблеми навчальної дисципліни, вчиться правильно оформлювати роботу та доповідати про результати своєї праці.

Підготовка реферату включає в себе наступні етапи:

1) вибір теми;

2) підбір і вивчення спеціальної літератури;

3) складання плану реферату;

4) викладення змісту теми;

5) оформлення реферату;

6) усний виклад реферату.

1. Вибір теми.

Студент самостійно обирає тему реферату з запропонованого переліку. Допускається закріплення декількох студентів за однією і тією ж темою реферату. В такому разі на семінарських заняттях один з них доповідає, а інші виступають з доповненнями чи уточненнями. Студент може в обсязі навчальної програми дисципліни сам запропонувати тему реферату, узгодив її з викладачем.

2. Підбір і вивчення спеціальної літератури.

Перш ніж починати безпосередньо збирати матеріал, потрібно скласти список літератури, в якій висвітлюється проблема, обрана у якості теми реферату. Слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню рекомендованої літератури до дисципліни. Однак запропонований перелік не повинен зв'язувати ініціативу студента. В разі необхідності використовувати інші джерела, самостійно підбирати бібліографію за обраною проблематикою.

3. Складання плану реферату.

План реферату відображує його суть. Це схематичний вираз того, що хоче довести автор. Після ознайомлення з літературою студент складає план реферату, в якому конкретизує питання обраної теми та який включає в себе:

вступ;

основну частину (виклад змісту теми);

висновки;

список використаної літератури.

Вступ є обов'язковою частиною реферату, в якому стисло обґрунтовується актуальність, чому вибрана саме ця тема, чим зумовлений інтерес до неї, наукова і практична значимість обраної теми, формулюються мета та завдання дослідження. Подається короткий огляд літератури з теми реферату.

Основна частина реферату складається з розділів та підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті всі питання плану.

Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики. Висновки повинні прямо відповідати поставленим у вступі задачам.

Вступ і висновки реферату разом не повинні перевищувати одну чверть його обсягу.

4. Викладання змісту теми.

Після підбору і вивчення літератури, визначення плану реферату слід приступити до узагальнення та систематизації зібраного матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним та послідовним, літературно грамотним, без повторень У рефераті необхідно висловлювати своє ставлення до обраної проблеми. Всі міркування потрібно аргументувати. До того ж необхідно дотримуватися таких загальних правил:

- у наукових текстах не рекомендується вести мову від першої особи однини. Судження краще висловлювати в безособовій формі: «вважаємо», «гадаємо, що», «можемо припустити» тощо;

- при згадуванні в тексті прізвища обов'язково перед ним ставити ініціали;

- при викладі різних поглядів і наукових положень, цитат, витягів з літератури, необхідно посилатися на використане джерело із зазначенням сторінки.

5. Оформлення реферату.

Відповідно до вимог, які висуваються щодо рефератів.

Починається робота з титульного листа, який оформлюється згідно зі зразком (додаток 1). Після титульного листа, на другій сторінці реферату подається план роботи (додаток 2).

Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану реферату.

Усі сторінки, починаючи з третьої, послідовно нумеруються арабськими цифрами за загальним правилом у верхньому правому куті, без крапки в кінці. Слід мати на увазі, що першою сторінкою реферату є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступних сторінок.

Реферат пишеться чітким, розбірливим почерком, або друкується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через півтора міжстрокових інтервали комп'ютера, шрифт Times New Roman, з обов'язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху і знизу — 20 мм, зліва — 25 мм, справа — 15 мм. Абзаци в тексті реферату починають відступом, рівним 15 мм. Загальний обсяг реферату не повинен перебільшувати 20 друкованих сторінок тексту.

Кожен розділ реферату слід починати з нової сторінки. Переноси частин слів в заголовках реферату не допускаються, слова переноситься повністю.

Оформлення списку використаної літератури є важливою складовою написання реферату. В список включаються тільки ті джерела, які використовувались при написанні реферату або на які зроблено посилання у самій роботі. Список літератури в загальний обсяг реферату не включається, але нумерація сторінок продовжується.

До літератури відносяться опубліковані зірки документів та матеріалів, мемуари, спогади, свідчення очевидців, монографії, підручники, навчальні посібники, наукові статті та ін. Дані джерела розміщуються в алфавітному порядку назв або прізвищ перших авторів. Джерела необхідно писати мовою оригіналу. Посилання оформлюється у квадратних дужках з указанням сторінки. Наприклад: [11, с. 145].

Приклади оформлення літератури:

1. Білокінь С. І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917–1941 рр.): джерелознавче дослідження / С. І. Білокінь. — К., 1999. — 359 с.

2. Шитюк М. М. Південна Україна: колективізація і голод (1929–1933 рр.) / М. М. Шитюк, А. М. Бахтін. — Миколаїв : Вид-во «Аскел», 2007. — 512 с.

3. Веселова О. М.  Голодомори в Україні 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947: злочин проти народу / О. М. Веселова, В. І. Марочко, О. М. Мовчан – К. : М. П. Коць, 2000. — 274 с.

4. Нариси історії Української революції 1917–1921 рр. У 2-х кн. / Ред. кол.: В.А.Смолій (голова), Г.В.Боряк, В.Ф. Bерстюк, С.В.Кульчицький, В.М.Литвин, Р.Я.Пиріг, О.П.Реєнт, О.С.Рубльов, В.Ф.Солдатенко, Ю.І.Терещенко. НАН України. Інститут історії України. — К.: НВП Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2011. — Кн. 1. — 390 с.

5. Кучер В. В. Постать Ю.Тютюника у висвітленні діячів революційної доби (1917–1921 років та сучасних дослідників / В.В. Кучер. // Українознавство. Видання Київського національного університету ім. Т.Шевченка. — 2011. — №1. — С.114—128.

5. Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів: зб. док. / [кер. і упоряд. Р. Я. Пиріг ] — К. : Політвидав України, 1990. — 606 с.

6. Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

Студії з історії української революції 1917–1921 років: на пошану Руслана Яковича Пирога. Збірник наукових праць / Гол. редкол. В.Ф. Верстюк. НАН України. Інститут історії України. — [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?litera&kat=4&id=5809.

У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

6. Усний виклад реферату.

Після написання реферату студент повинен його зміст доповісти на семінарському занятті. Студент протягом 7—10 хвилин має викласти основні положення розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову і практичну значимість обраної теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, при необхідності, відповісти на запитання викладача та інших учасників семінару.

За результатами обговорення написаного і докладеного реферату студенту виставляється відповідна кількість балів, які враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Під час оцінювання реферату враховується:

- сформований та підібраний список літератури;

- логічність та послідовність складеного плану, його відповідність меті та поставленим завданням;

- здатність автора самостійно аналізувати та систематизувати матеріал з обраної проблематики. Послідовність та логічність викладу основного матеріалу реферату;

- відповідність реферату головним вимогам щодо оформлення роботи, посилань та списку використаних джерел та літератури;

- чіткість сформованих висновків та узагальнень, їх відповідність поставленій меті та завданням, висловлення та аргументація власної думки та ставлення до піднятої проблеми.

Додаток 1

Зразок оформлення титульного листа реферату

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

НАВЧАЛЬНО – НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ТА ПРАВА

Кафедра історії України