2.Концепції соціального захисту

1. Концепція непрацездатності ( допомога надається непрацездатним)

2. Концепція соціально – аліментарних відносин ( СЗ надається за рахунок державного та місцевих бюджетів без еквівалентно, безоплатно, без урахування страхового стажу та рівня доходів але з урахуванням трудового стажу)

3. концепція інвалідної форми розподілу.

4. Концепція соц. Ризиків ( особа має право на соц. Захист в разі настання соц. ризиків)

3. Моделі соц. Захисту

Основні:

1. модель Беберіджа

2. Модель Бісмарка

На сьогодні6

1. Соціально – демократична

2. неоконсервативна

3. неоліберальна

4. Модель Беберіджа

4.Поняття соц. Захист та його співвідношення з поняття соц. Забезпечення

Соц. захист – політика держави направлена на поліпшення положення тих, хто знаходиться в найбільш тяжкому положенні, і не мають змоги самі покращити його.

Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

Обидві категорії належать до професій, які виникли й утверджуються з метою задоволення насущних потреб суспільства і його громадян. Покликані створювати необхідні умови не лише для соц. забезпечення окремих індивідів,груп,громад, а й для розвитку його спроможності вибудовувати своє життя, мобілізувати внутрішні ресурси для подолання життєвих криз.

5.Конституційне право особи на соц. Захист

Особа має Конституційне право на соц. захист в разі настання соц. ризиків. Соціальні ризики – події в житті людини за яких вона втрачає основні засоби для існування і потребує захисту з боку держави.

Стаття 46 Конституції є ключовою для розуміння соціального захисту, вона передбачає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

6.Предмет і метод права соц. Захисту

Це – система юридичних норм,які регулюють відносини щодо організації і надання матеріального забезпечення, матеріальної підтримки та соціальних послуг населенню для захисту від негативних наслідків соц. ризиків.

Методом є- сукупність заходів,засобів і норм за допомогою яких регулюються відносини у сфері соц. захисту.

1.поєднання імперативного та диспозитивного способу регулювання.

2.поєднання загальнообов’язкового державного соц. страхування і державного соц. надання.

3.застосування спеціально дозволеного типу правового регулювання.

8. Функції права соц. Захисту

1. соц. функція

2. політична функція

3. виховна функція ( вплив норм на свідомість людей з метою виховання таких рис :людяність, милосердя,турбота, ощадливість)

4. Реабілітаційна функція ( поновлення втраченого соц. статусу)

9. Організаційно – правові форми соц. Захисту

Це – сукупність економічних, юридичних, соц. заходів щодо забезпечення осіб в разі настання соц. ризиків.

1. Загальнообовязкове державне соц. страхування ( воно будується на нових засадах: паритетність, диференціація виплат, державна гарантованість та інші, відбувається за рахунок соціально - гарантованих фондів)

2. Державна соц. допомога ( будується на принципі адресності, безкоштовності,з урахуванням державного соц. стандарту та інші)

3. спеціальний соц. захист ( стосується певного кола працівників, які виконують державні функції, щодо яких держав бере на себе забовязаня по підвищеному соц. захисті ( Закон «Про держ. Службу», Закон «Про прокуратуру», «Про НБУ», «Про дипломатичну службу».

4. Додатковий соц. захист (стосується суб’єктів, визначених законом: сімя з дітьми, інваліди, особи похилого віку,біженці та інші.) Для них держава встановлює систему пільг: трудові, податкові, житлові, медичні та інші.

5. Недержавний соц. захист ( недержавне соціальне забезпечення)