Розділ іі. Лабораторний практикум

Практикум з біотехнології передбачений програмами для біологічних спеціальностей університетів і є важливим фактором якісної підготовки студентів. Він проводиться паралельно з лекційним курсом протягом всього періоду навчання студентів. Лабораторні роботи практикуму доповнюють теоретичний курс і сприяють більш глибокому засвоєнню знань.

До виконання лабораторних робіт студент може приступити лише після попереднього вивчення теоретичної частини з даної теми. Кожен студент повинен мати зошит для лабораторних робіт («Лабораторний журнал»), в якому описуються всі етапи проведених експериментів: а) назва теми; б) короткий опис роботи; в) малюнок приладу; г) власні спостереження; д) відповіді на питання, що поставлені в тексті та рівняння відповідних реакцій; е) висновки. Зміст та якість оформлення Лабораторного журналу враховуються при підведенні підсумків роботи за кожний окремий модуль.

Студенти допускаються до виконання лабораторного практикуму лише після інструктажу з техніки безпеки, який повинен проводитися кожний семестр.

Лабораторна робота 1. Глибинне культивування asp. Niger з метою одержання лимонної кислоти.

Ціль роботи: культивування Asp. niger глибинним способом на сахарозомінеральних і глюкозомінеральних середовищах з метою одержання лимонної кислоти.

Лабораторна робота розрахована на 9 академічних годин і виконується на 2-х заняттях.

Перше заняття План роботи

1. Готування посівного й ферментаційного середовищ.

2. Визначення рН посівного й ферментаційного середовищ і доведення до рН 7,0.

3. Визначення сухих речовин методом рефрактометрії.

4. Визначення вмісту цукру за методом Бертрана.

Друге заняття План роботи

1. Визначення біомаси.

2. Визначення рН середовища.

3. Визначення загальної кислотності.

4. Визначення вмісту цукру по Бертрану.

5. Визначення лимонної, щавлевої й глюконової кислот й їхній розрахунок.

Лабораторна робота 2. Культивування цвілевого гриба asp. Niger поверхневим способом з метою одержання лимонної кислоти

Ціль роботи: культивування цвілевого гриба Asp. niger на рідкому поживному поверхневому середовищі способом для одержання лимонної кислоти.

Лабораторна робота розрахована на 9 академічних годин і виконується на 2-х заняттях.

Перше заняття

План роботи

1. Підготовка посуду для стерилізації.

2. Готування поживного середовища та його стерилізація.

3. Визначення концентрації сухих речовин у вихідному середовищі.

4. Визначення рН середовища.

5. Визначення вмісту цукру в середовищі.

6. Засівання стерильного середовища спорами продуцента, характеристика умов культивування.

Друге заняття План роботи

1. Відділення забродженого розчину від плівки.

2. Визначення в забродженому розчині загальної титруємої кислотності й визначення кислоти г/м² за добу.

3. Визначення лимонної, щавлевої й глюконової кислот й їхній розрахунок.

4. Визначення сухої маси міцелію й розрахунок його продукуючої здатності по лимонній кислоті.

5. Визначення в середовищі залишкового цукру.

6. Розрахунок спожитого цукру.

7. Розрахунок виходу лимонної кислоти в % від спожитого цукру середовища.

Список використаної літератури до лабораторного практикуму

1. Основы биотехнологии: Учебное пособие для высш. пед. учеб. Заведений / Т.А.Егорова, СМ. Клунова, Е.А. Живухина. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 208 с.

2. Смирнов В.А. Пищевые кислоты. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983.

3. Инженерные основы биотехнологии. Учебное пособие. // Под ред. проф. Д.Г. Победимского. – М.: МИТХТ, 1998, 388 с.

4. Мушникова Л.Н. и др. Биоконверсия концентрированного сока сорго в лимонную кислоту. // Новые и нетрадиционные растение и перспективы их практического использования.: Тез. докл. I междунар. симп. Пущино, 1995. – С.679 – 680.

5. Никифорова Т.А. и др. Тростниковая меласса – сырье для производства пищевой лимонной кислоты. // Хранение и переработка сельхозсырья. – 1996. – № 2. – С. 30-31.

6. Никифорова Т.А. и др. Некоторые особенности биоконверсии гидролизатов крахмала в лимонную кислоту. // Ресурсосберегающие технологии пищевых производств: Тез. докл. Международной научно-технической конференции. – СПб, 1998. – С. 181-182.

7. Никифорова Т.А. Продуценты пищевой лимонной кислоты для культивирования в глубинных условиях.: Обзор, инф. АгроНИИТЭИПП – 1995, вып 2. – С.1-21.

8. Землянухин A.A. Малый практикум по биохимии: Учебное пособие. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1985. – 128 с.

9. Егорова Н.С. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. - М.: Изд-во МГУ, 1995. – 224 с.

10. Булдаков A.C. Пищевые добавки. Справочник. – Санкт-Петербург, «Ut», 1996. – 240 с.

11. Справочник фармацевта / Под ред. проф. А.И. Тенцовой. М.: Медицина, 1983. – 377 с.

12. Пасет Б.В., Антипов М.А. Практикум по техническому анализу и контролю в производстве химико-фармацевтических препаратов и антибиотиков. – М.: Медицина, 1981, 272 с.

13. Биолоигически активные добавки к пище. Полная энциклопедия / Сост. Н.А.Натарова, -СПб. – 2001. – 384 с.

14. Щербакова Е.Я. Метод гибридизации прототрофных штаммов Aspergillus niger – продуцентов лимонной кислоты // Вестник Российской академии с/х наук. – 1995. – №3. – С.65-66.

15. Никифорова Т.А. Штаммы Aspergillus niger – продуценты лимонной кислоты // Хранение и переработ ка сельхозсырья. – 1997. – № 6. – С.25-28.