Виробничі ресурси

1. Виробничі ресурси

Виробничі (економічні) ресурси — це потенційні можливості елементів, які необхідні для функціонування виробництва. Слово «ресурс» (фр.) означає «усе, що може бути використане для господарювання». Фактор виробництва — це лише та частина виробничих ресурсів, яка бере участь у даному циклі виробництва й у певний проміжок часу. Іншими словами, виробничий потенціал лише тоді виступає як фактор виробництва, коли ресурси, що перебувають в органічній єдності, здатні забезпечити виробництво продукції.

У сучасній економічній науці виділяють такі фактори виробництва:

- матеріальні: земля, капітал;

- людські: праця, підприємництво.

Економічне тлумачення цих понять дещо відрізняється від загальноприйнятого їх розуміння. Поняття «земля» як фактор виробництва охоплює не лише земельні ділянки як сільськогосподарські угіддя чи ділянки під будівництво, а й усі природні ресурси, які застосовуються у виробничому процесі: родовища корисних копалин, водоймища, ліси, природну сировину тощо. Праця — це сукупність фізичних і духовних здібностей людей, які вони застосовують під час виробництва тих чи інших благ. Цей фактор характеризується такими показниками: загальна кількість працездатного населення, кількість зайнятих у різних сферах економічної діяльності, рівень освіти, кваліфікації робочої сили,продуктивність праці тощо. Капітал, або інвестиційні ресурси — це всі засоби виробництва, виготовлені людиною. Це поняття охоплює будівлі, споруди, верстати, машини, обладнання, інструменти, напівфабрикати,складські приміщення, транспортні засоби, тобто всі засоби виробництва, що застосовуються для виробництва товарів і доведення їх до споживача. Велике значення для сучасного виробництва має специфічний економічний ресурс, який називається підприємницьким талантом, або підприємництвом. Підприємництво — особлива здатність поєднувати інші фактори виробництва в ефективну комбінацію. Воно діє в умовах невизначеності, ризику, бере на себе відповідальність приймати основні рішення, визначає курс діяльності підприємства.

В епоху науково-технічної революції важливим фактором виробництва стає інформація — це знання, інтелектуальний продукт, представлений здебільшого у формі результатів наукових досліджень, проектів. Важливо зазначити, що всі ці фактори виробництва комусь належать, і їх власники мають отримати доходи від їх використання в процесі виробництва. Власник праці розраховує на дохід у вигляді заробітної плати, власник капіталу — на дохід у вигляді відсотка на вкладений капітал, власник земельних ресурсів — на ренту, а підприємець — на дохід у вигляді прибутку.

2. Обмеженість виробничих ресурсів

Усі виробничі ресурси мають одну загальну властивість:вони або рідкісні, або наявні в обмеженій кількості. Ця рідкісність є відносною й означає, що ресурсів, як правило, менше, ніж їх необхідно для задоволення потреб на певному етапі економічного розвитку. Обмежені і природні ресурси, і засоби виробництва, і праця, і підприємницькі здібності, і інформація — як на рівні суспільного виробництва, так і на рівні окремого підприємства чи домогосподарства. Унаслідок цього обмеженими стають й обсяги виробництва товарів і послуг, тому суспільство в кожний конкретний момент не в змозі виготовити та спожити весь обсяг споживчих благ, який воно хотіло б отримати. Кожний виробничий ресурс виконує свої важливі функції у виробництві, без яких цей процес виробництва неможливий.