59 Потенціал Сша

Выгодное географическое положение с точки зрения экономики (2а океана, границы). На территории США практически не велись военные действия. Богата водными ресурсами, есть озера. Внутренние водные пути - 40.000 км. Свыше 100 видов полезных ископаемых. США экономит ресурсы и консервирует их.

Численность населения свыше 270.000.000 человек. Население США - многонациональное, 80% населения - потомки переселенцев из Африки.  0,8 - ежегодный прирост населения, половина за счет эмигрантов.  120.000.000 - экономически активное население.  Продолжительность жизни средняя - 75 лет  Мужчины / Женщины = 51% / 49%.

Высокий уровень концентрации производства. Высокоразвитые ВПК (военно-промышленные комплексы). Развиты все основные направления сельского хозяйства. Высокие затраты на научно-исследовательские работы.

Основные отрасли экономики:

 машиностроительный комплекс;

 авиа-рокето космическая промышленность;

 автомобилестроение;

 электротехническая промышленность;

 энергетический комплекс отраслей;

 материало-производящие отрасли;

 производство предметов потребления.

В США развиты также все сферы агропромышленного комплекса: производство оборудования для сельского хозяйства (хранение, обработка).

Транспорт - развиты все виды: железнодорожный, авто ( протяженность дорог - 7млн. км, из которых свыше 90 тыс. км - скоростные шоссе), авиационный (развита и гражданская авиация, общая численность аэропортов включая малые - 15.000). США располагает 40 морскими поромами. Также США занимает первое место по числу автомобилей - 120.000.000.

60. Азія, найбільший за площею та чисельністю населення регіон світу (близько 43,4 млн км2 разом з азійською територією Росії). Кордон між Азією та Європою зазвичай проводиться Уралом. З Африкою Азія сполучена Суецьким перешийком, від Північної Америки відокремлена Беринговою протокою. Омивається Північним Льодовитим, Тихим та Індійським океанами, їхніми морями, а також внутрішньоматериковими морями Атлантичного океану. До складу регіону належать також острови: Японські, Тайвань, Шрі-Ланка, Філіппінські, Великі та Малі Зондські – площею понад 2 млн км2.

В географічній літературі регіон зазвичай розділяють на: Південно-Західну, Центральну, Південну, Південно-Східну та Східну Азію.

Природно-ресурсний потенціал регіону значний і потужний, але розподілений нерівномірно. Безводні жаркі піски Аравії та джунглі Індокитаю, безлюдні вкриті снігом вершини Гімалаїв та багатолюдні родючі рівнини Яви та Індостану, безкраї степові простори Монголії та такі ж безкраї гірські простори Тибету – все це Азія.

Середня висота території близько 900 м, найбільша – 8848 м (г. Джомолунгма). Основні гірські системи: Гімалаї, Каракорум, Памір, Тянь-Шань, Гіндукуш, Куньлунь, Великий Кавказ, Алтай, Саяни, хребти Верхоянський і Черського, нагір’я: Тибет, Іранське, Вірменське, Малоазіатське, Станове, Коряцьке, плоскогір’я: Средньосибірське, Аравійське, Декан, найбільші рівнини: Західносибірська, Туранська, Велика Китайська, Месопотамська, Індо-Гангська. На Камчатці, островах Східної Азії та Малайського архіпелагу багато діючих вулканів.

Клімат від арктичного на півночі й різко континентального помірного у Східному Сибіру до екваторіального на островах Індонезії, від мусонного у Східній і Південній Азії до пустельного й напівпустельного на рівнинах Центральної, Середньої та Західної Азії. В Сибіру – багатолітня мерзлота. Кількість опадів коливається від 100 мм в межах пустель Аравії до 12 000 в долині Черапунджі. Але кліматичні умови дозволяють займатися сільським господарством практично на всій території Азії. Основною проблемою рослинництва регіону є нестача вологи. Площі земель, що обробляються, складають лише близько 17 % земельного фонду регіону, через що душові показники тут найменші у світі – 0,15 га. Найбільші масиви ріллі мають Індія та Китай (друге та четверте місце в світі після США – перше та Росії – третє). Понад 22 % регіону складають пасовища, більшість з яких належать Китаю. Лише п’яту частину угідь займають ліси. За душовим показником лісистості Азія на останньому місці в світі.

Водні ресурси річок та озер мають особливе значення через значну посушливість клімату регіону. Найбільші річки: Об, Іртиш, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи (найдовша в Азії, 5800 км.), Сіцзян, Меконг, Інд, Ганг, Брахмапутра, Іраваді, Салуїн, Шатт-ель-Араб. Річки належать до басейну всіх океанів Землі. Крім того, що річки Азії мають велике значення для зрошувального землеробства, світовими лідерами якого є Індія та Китай, вони використовуються також і як значні транспортні артерії. Є великі озера: Байкал, Балхаш, Іссик-Куль, Ван, Урмія, Ханка, Кукунор, Поянху, Дунтінху, Тайху, Тонлесап. Понад 60 % населення світу мешкає в Азії. Сучасні темпи приросту населення свідчать про те, що епоха демографічного вибуху в регіоні залишилась позаду. Китай, Японія, Індія проводять активну політику, спрямовану на зниження темпів природного приросту населення. Найбільші темпи приросту (у два рази більші за світові) спостерігаються сьогодні в країнах Південно-Західної Азії (Оман, Ємен та ін.). Проблеми безробіття, бідності, неписемності також пов’язані із значною чисельністю населення та темпами його приросту, що більший за приріст ВВП. Найбільш несприятливі в цьому плані країни Південної та Південно-Західної Азії. Густота населення в регіоні також висока – втричі більша за світові показники. Найбільша – в Індо-Гангській низовині (Бангладеш – країна з найбільшою в світі середньою густотою населення), приморських районах Японії та Китаю, на о.Ява. Існують також і практично незаселені внутрішні райони Китаю та Монголії. В цілому в країнах Південної та Південно-Західної Азії переважає молодь, діти до 16 років складають понад 40 % населення. І в той же час Японія має суспільство найбільш «похилого віку». Статева структура населення в країнах Азії характеризується переважанням чоловіків: на 1000 жінок припадає 1049 чоловіків. Азія – найменш урбанізована частина світу, лише третина населення якої живе в містах, але завдяки великій загальній чисельності населення в Китаї та Індії саме в Азії мешкає майже половина усіх городян Землі. Дуже складним та різноманітним є національний, мовний та релігійний склад населення регіону. Тут мешкають найбільш численні народи світу: китайці, хіндустанці, бенгальці, японці, біхарці, пенджабці, яванці та інші, які розмовляють на понад 800 мовах дев’яти мовних сімей. Окрім того, Азія є батьківщиною багатьох основних найбільш поширених релігій світу: християнства, ісламу, індуїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, синтоїзму, юдаїзму. Через таке етнічне та конфесійне різноманіття в умовах значної перенаселеності окремих частин регіону виникають етно-конфесійні конфлікти (кашмірський, палестинський, тибетський).

Надра Азії багаті різноманітними мінеральними ресурсами: на регіон припадає майже 70 % розвіданих запасів нафти (Саудівська Аравія – 25 %, по 9 – 10 % – Ірак, Іран, Кувейт, ОАЕ), 39 % світових запасів газу (Іран, Катар, Кувейт, ОАЕ посідають з другого по п’яте місця в світі за його запасами після Росії), третина світових запасів вугілля (лідерами є Китай – І місце в світі, Індія, Росія), значні запаси торієвих та уранових руд (Китай, Індія, Казахстан, Узбекистан). В Азії знаходиться понад 2/3 світових запасів олова та вольфраму (Китай, Малайзія, Індонезія), третина – нікелю (Китай, Індонезія), хром (Туреччина, Індія, Філіппіни, Казахстан), марганець (Індія, Китай, Казахстан, Грузія), залізна руда (Китай, Індія), боксити (Китай, Індія, Індонезія), мідні руди (Китай, Індонезія, Казахстан, Монголія), золото (Китай, Узбекистан, Казахстан). Серед нерудної мінеральної сировини слід відзначити значні поклади слюди (Індія) та графіту (Індія, Шрі-Ланка, Південна Корея), калійні солі (Ізраїль, Йорданія), фосфорити (Китай, Казахстан, Йорданія, Ізраїль, Ірак). За виробництвом ВВП Азія є світовим лідером, а за темпами економічного зростання порівнятися з нею не може жоден регіон світу. Лідерами є Японія, Китай, Індія. За виробництвом ВВП (за курсом національної валюти) вони посідають відповідно друге, шосте та одинадцяте місця в світі. На стадії постіндустріального розвитку серед країн Азії знаходяться Японія, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Кіпр, Ізраїль та Бахрейн. Індустріального розвитку досягли Індія, Китай, нові індустріальні країни «другої хвилі», Туреччина, Іран, Ірак, країни – експортери нафти та газу. Найменш розвинені країни регіону (Афганістан, Монголія, Бірма, М’янма та інші) мають аграрну економіку. Доля Азії складає майже третину світового промислового виробництва. Японія, Китай та Індія виділяються серед країн регіону за масштабами розвитку промисловості та спектром галузей господарства. Найбільш розгалуженою є економіка Японія та нових індустріальних країн «першої хвилі». Країни Перської затоки мають особливу структуру господарства з переважанням галузей паливно-енергетичного комплексу. Країни регіону забезпечують світове лідерство за обсягами видобутку нафти, вугілля, залізної руди, хромітів, олов’яних та вольфрамових руд. Серед галузей обробної промисловості виділяються сталеплавильна, суднобудівна, машинобудування (виробництво побутової техніки, робототехніки, комп’ютерів та комплектуючих), виробництво бавовняних тканин, одягу, взуття. Швидкі темпи приросту промислового виробництва значно не вплинули на сільське господарство, в якому зайнята майже половина трудових ресурсів регіону. Перше десятиліття XXI ст. характеризується виробництвом майже половини сільськогосподарської продукції світу в країнах Азії. Більша частина цієї продукції споживається в самому регіоні. Країни Азії є лідерами не тільки за обсягом виробництва основних продовольчих культур, а й за поголів’ям тварин. Лише Китай виробляє чверть сільськогосподарської продукції світу.

Транспортна мережа Азії своєрідна, хоча й розвинені усі види транспорту. Довжина транспортних шляхів найбільша, але їхня густота значно нижча загальносвітової, за виключенням розвинених країн регіону. Зовнішню торгівлю регіону забезпечує морський транспорт. Найбільшими портами є Сінгапур (перше місце в світі), Тіба та Нагоя (Японія), Шанхай та Сянган (Китай), Ульсан та Кванджу (Південна Корея). До складу світової десятки країн-лідерів за величиною морського флоту належать Кіпр, Сінгапур, Китай та Японія. Всередині держав лідерство належить залізничному транспорту, перш за все – в Китаї, Японії та Індії. Своєрідну структуру має транспортна система країн-експортерів нафти та газу. Значну роль у вантажообігу тут має трубопровідний транспорт, а у пасажирообігу – автомобільний. Швидкими темпами розвивається авіаційний транспорт (20 % світових авіаперевезень, що вдвічі більше, ніж 10 років тому). Доля сфери послуг у ВВП розвинених країн Азії коливається від 60 до 80 %. Японія поступається за виробництвом різних видів послуг лише США.

Токіо – третій у світі після Нью-Йорка та Лондона фінансовий центр світу. Великими регіональними фінансовими центрами є Сінгапур, Сянган та Манама (Бахрейн) На Кіпрі, в Сінгапурі, Бахрейні, ОАЕ, Малайзії створено офшорні зони. Понад 20 % міжнародних туристичних подорожей припадає на країни Азії, найбільш популярними є країни Східної та Південно-Східної Азії. Доля регіону у світовому товарообігу складає приблизно 1/3. Серед 20 світових країн-лідерів 7 – країни Азії, а Японія посідає третє місце. Найбільш високі показники є характерними для країн – експортерів нафти та газу, нових індустріальних країн «другої хвилі», Сінгапуру, Китаю, Південної Кореї. У товарній структурі експорту країн Південно-Західної Азії переважають енергоносії, промислові товари та рудна сировина – в структурі країн Східної, Південної та Південно-Східної Азії.