Частина 2

3.Засвоєння теоретико-методичних знань.

4.Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

Для оцінювання рівня розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні нормативи, що передбачено навчальною програмою, та нормативи, визначені програмами кожного варіативного модуля за роками вивчення. Порядок складання нормативів визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

При складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень (низький, середній, достатній, високий), а потім з урахуванням динаміки особистого результату виставляють оцінку в балах.

Оцінюючи навчальні досягнення учнів із фізичної підготовленості, потрібно дотримуватися таких вимог.

1.Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

2.Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).

3.Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після – відновлювальні вправи.

4.Учні мають можливість перездати норматив на визначеному вчителем занятті.

5.Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

У період із 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюють, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер із помірними навантаженнями.

Невиконання нормативів із причин, незалежних від учня: непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять із поважних причин, тимчасове перебування в підготовчій групі не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.

Оцінювання техніки виконання фізичних вправ, рівня засвоєння теоретикометодичних знань, виконання навчальних завдань під час уроку може здійснюватися як комплексно, так і роздільно.

Оцінювання досягнень учнів, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи

Рекомендується поточне оцінювання за теоретико-методичні знання, техніку виконання корегувальних вправ та виконання завдань уроку (за сприятливих для учня умов) (на користь учня); не виставляється оцінка за орієнтовні навчальні нормативи, тему, семестр чи рік (у клітинці слід писати «зар.» чи «зв.»); оцінка виставляється тільки за орієнтовний навчальний норматив, тему, I, II семестри та річна, а також у свідоцтво чи атестат у вигляді «зар.»; якщо оцінено хоча б один семестр (бально), то виставляється оцінка за рік, але при виставленні враховуються інтереси дитини (на користь дитини); для учнів, які за станом здоров’я взагалі звільнені від занять фізкультурою, «зв.» ставиться тільки за орієнтовний навчальний норматив, тему, I чи II семестри та за рік.

Оцінюваннядосягнень учнівосновної групи

Орієнтовні навчальні нормативи: контрольні нормативи скасовано – є орієнтовні навчальні нормативи; оцінки за орієнтовні навчальні нормативи виставляються в журнал під датою, коли відбувалася здача цього нормативу; якщо учень у день здачі орієнтовного навчального нормативу був відсутній, то в журналі в цій клітинці ставиться «н», а оцінка виставляється в наступній вільній клітинці; учень має право перездати орієнтовний навчальний норматив у визначений учителем час, хоча графу «Скоригована» після орієнтовного навчального нормативу не залишаємо, тому в

249

клітинку за ОНН виставляємо остаточну оцінку; оцінка за орієнтовний навчальний норматив не є домінуючою при виставленні тематичної, семестрової та річної оцінок; ні в якому разі не приймаються орієнтовні навчальні нормативи в учнів звільнених від уроків фізкультури, віднесених за станом здоров’я до спеціальних медичних чи підготовчих груп (напроти їх прізвища слід писати «зар.» чи «зв.»); із 01 вересня до 01 жовтня приймати будь-які нормативи заборонено; орієнтовний навчальний норматив учитель має право змінювати (збільшувати чи зменшувати), ураховуючи індивідуальні, статеві та вікові особливості учня.

Тематичне оцінювання: здійснюється після кожного модуля програми, але модулі можна розбивати на 2–3 підрозділи і проводити тематичне оцінювання; тематична оцінка виставляється в класному журналі в колонці без дати з надписом Тематична (для 5–11-х класів) При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, поточні оцінки та оцінки за орієнтовні навчальні нормативи; якщо учень (учениця) був (ла) відсутній (я) на уроках протягом вивчення теми, у відповідну клітинку замість оцінки за Тематична виставляється н/а (не атестований (а), для дітей, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи – «зар.», для звільнених від занять із фізичної культури – «зв.»; тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Семестрова оцінка: виставляється в класному журналі без дати в колонку з надписом I семестр, II семестр; семестрове оцінювання здійснюється на основі тематичних оцінок (при цьому мають ураховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість кожного модуля, тривалість вивчення кожного з модулів, складність змісту тощо); якщо учень (учениця) був (ла) відсутній (я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за I чи II семестри виставляється н/а (не атестований (а), для дітей, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи – «Зар.», для звільнених від занять із фізичної культури – «зв.»; семестрова оцінка підлягає коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою I семестр, II семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться; скоригована семестрова оцінка за I семестр виставляється до початку II семестру, за підсумками II семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Річна оцінка: виставляється в колонку «Річна» без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр; річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок; у разі коригування оцінки за II семестр; у випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)). Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Записи в журналі: на сторінках журналу не повинно бути ніяких інших поміток (крапки, позначки «с\г», «зв.» тощо).

Права сторінка журналу. Правильно записувати на правій стороні журналу: Зміст уроку: 16/09 Розучування техніки бігу на короткі дистанції. Удосконалення техніки метання м’яча. 10/12 Настільний теніс. Техніка виконання нападаючих ударів. Завдання додому записується на кожний урок для учнів 5–11-х класів, для учнів 1–4-х класів домашнє завдання.

Ліва сторінка журналу: дата проведення занять записується дробом із скісною лінією, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року (03/09, 15/10,

04/02 тощо).

У розкладі навчальних занять не рекомендується спаровувати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Рішення про неможливість проведення

250

занять із фізичної культури на відкритому повітрі у зв’язку з несприятливими погодними умовами приймають учителі фізичної культури (наказ МОН від

01.06.2010 № 521).

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі за умови, якщо температура повітря не нижче:

–8°С для учнів 1–2-х класів;

–8°С – (–11°С) для учнів 3–4-х класів;

–12°С для учнів 5–7-х класів;

–12°С – (–15°С) для учнів 8–11-х класів.

Організація позаурочної роботи з фізичного виховання учнів.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2012 № 882 «Про використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» у організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти.

Навчальні програми для реалізації варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендованих МОН України

№

Тип

Обсяг

Джерело

Назва програми,

Клас

Інформація

(де опублікована

з/

програ-

програми

п

автор

ми

(-и)

(навч. год.)

про схвалення

програма,

розміщена на сайті)

Фізична культура

1.

Медико-біоло-

Факуль-

10–11

108

Лист

МОНмо-

Збірник

програм фа-

гічні основи фі-

татив,

лодьспорту

культативної,

гурт-

зичного вихо-

гурток,

України

кової

та

секційної

вання та спорту

секція

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

Аргунова Л. Л.

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку. – Донецьк : Вито-

ки, 2011. – С. 253–267

2.

Теніс

Факуль-

1–11

35

Лист

МОНмо-

Збірник

програм фа-

Гасанова І. М.

татив,

лодьспорту

культативної,

гурт-

гурток,

України

кової

та

секційної

секція

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку. – Донецьк: Вито-

ки, 2011. – С. 46–72

3.

Настільний

Факуль-

5–9

216

Лист

МОНмо-

Збірник

програм фа-

теніс

татив,

лодьспорту

культативної,

гурт-

Калінкін Ю. О.

гурток,

України

кової

та

секційної

секція

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку.

–

Донецьк:

Витоки, 2011. – С.

73–113

4.

Волейбол

Факуль-

5–9

234

Лист

МОНмо-

Збірник

програм

Кудрявець Д. С.

татив,

лодьспорту

факультативної, гурт-

гурток,

України

кової

та

секційної

секція

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку. – Донецьк: Вито-

ки, 2011. – С. 191–252

5.

Баскетбол

Факуль-

3–9

216

Лист

МОНмо-

Збірник

програм

Левко І. В.

татив,

лодьспорту

факультативної, гурт-

251

гурток,

України

кової

та

секційної

секція

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку. – Донецьк: Вито-

ки, 2011. – С. 5–45

6.

Пішоходний ту-

Гурток,

5–7

35

Лист

МОНмо-

Збірник

програм

ризм

секція

лодьспорту

факультативної, гурт-

Руденко О. В.

України

кової

та

секційної

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку. – Донецьк: Вито-

ки, 2011. – С. 114–139

7.

Атлетизм

– оз-

Курс за

9–11

1-й рік

Лист

МОНмо-

Збірник

програм

доровчий

нап-

виборо

(юнак

занять –

лодьспорту

факультативної, гурт-

рям

бодібілд-

м

и)

70 годин;

України

кової

та

секційної

инггу Щур В. М.

2–3 роки –

від

06.12.2010

роботи фізкультурно-

132 години

№ 14/18 Г-827

оздоровчого

напрям-

ку. – Донецьк: Вито-

ки, 2011. – С. 140–190

8.

Історія фізичної

Спецку

10–11

70

Лист

ІІТЗО

Освітній

портал

культури

і

рс

МОНмолодьспо

КОІПОПК.

[Елек-

спорту

рту України

тронний

ресурс].

–

Ільїна Л. М.,

від

23.10.2012

Режим

Ільїн Б. А.

№

14.1/12-Г-

доступу: http://kristti.c

303

om.ua/upload/file/3.%2

0прогр%20сп.к.%20іс

тор.спорту-ільїни.doc

9.

Основи

олім-

Спецку

5–11

17

Лист

МОН

Єрмолова В.

М.

пійських знань

рс

України

Основи

олімпійських

Єрмолова В.М.

від

24.07.2009

знань. Програма спе-

№ 1/11-6064

ціального

курсу

для

загальноосвітніх

нав-

чальних закладів. 5–

12 класи /

В. М. Єрмолова. – К.,

2009. – 22 с.

10.

Шахи

Факуль-

1–11

144–432

Лист

ІІТЗО

Вінниченко О. В., Ко-

Вінниченко О. В.,

татив,

МОН

України

валь О. М., Тимошен-

Коваль О. М.,

гурток

від

19.06.2010

ко

Л.

В.,

Захар-

Тимошенко Л. В.,

№1.4/18-Г-609

чук І. Р. Шахи. Нав-

Захарчук І. Р.

чальна

програма

для

закладів позашкільної

освіти,

загальноосвіт-

ніх

навчальних

зак-

ладів і палаців куль-

тури

та

творчості /

О. В. Вінниченко та

ін. – К., 2010. – 84 с.

11.

Футбол

Гурток

1–11

78

Лист

МОНмо-

Столітенко Є. В.

Столітенк Є. В.

лодьспорту

Футбол.

Навчальна

України

програма для

гуртків

лист

від

з футболу в 1–11

05.04.2011

класах

загальноосвіт-

№ 1/11-2789

ніх навчальних закла-

дів.

Освітній

портал

КОІПОПК.

[Елек-

тронний

ресурс].

–

Режим доступу:

http://kristti.com.ua/upl

oad/file/nmk_fiz.vyh&

OBJ/nmk_fiz.vyh_prog

r.gurtok.footbol.doc

252

12.

Хортинг

Гурток,

1–11

312–1664

Лист

ІІТЗО

Єрьоменко Е. А.

Єрьоменко Е. А.

секція

МОН України

Хортинг.

Навчальна

від

25.06.2011

програма

гурткової

№ 1.4/18-Г-462

(секційної)

роботи

для учнів 1–11 класів

загальноосвітніх

нав-

чальних

закладів

/

Е. А. Єрьоменко. –

К.: Паливода А. В.,

2012. – 268 с.

13.

Спортивна

бо-

Гурток,

5–9

210–350

Протокол

Збірник

програм

ротьба

секція

МОНмолодь-

факультативної, гурт-

Мельничук Ю. В.

спорту України

кової

та

секційної

від 14.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 5

оздоровчого

напря-

мку.

Методичний

посібник. Т. 2. –

Донецьк:

Витоки,

2012. – С. 6–75

14.

Спортивна

Факуль-

1–11

240

Лист

ІІТЗО

Збірник

програм

фа-

аеробіка

татив,

МОНмолодь-

культативної,

гурт-

Гасанова І. М.,

гурток,

спорту України

кової

та

секційної

Настругова

О.

секція

від

25.06.2011

роботи фізкультурно-

В.

№ 14/18-Г-461

оздоровчого

напрям-

ку. Методичний по-

сібник. Т. 2. – До-

нецьк: Витоки, 2012.

– С. 76–105

15.

Фізкультурно-

Факуль-

5–9

105

Протокол

Збірник

програм

фа-

оздоровча спря-

татив,

МОНмолодь-

культативної,

гурт-

мованість

гурток,

спорту України

кової

та

секційної

Філенко С. А.

секція

від

14.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 2

оздоровчого

напрям-

ку. Методичний по-

сібник. Т. 2. – До-

нецьк: Витоки, 2012.

– С. 108–129

16.

Оздоровчо-піз-

Факуль-

4

35

Протокол

Збірник

програм

фа-

навальний

ту-

татив,

МОНмолодь-

культативної,

гурт-

ризм у початко-

гурток,

спорту України

кової

та

секційної

вій школі

секція

від

14.12.2010

роботи фізкультурно-

№ 2

оздоровчого

напрям-

ку. Методичний по-

сібник. Т. 2. – До-

нецьк: Витоки, 2012.

– С. 130–199

Однією з ефективних систем роботи навчального закладу, що здатна реалізувати пріоритетні напрями освіти і виховання на сучасному етапі може бути олімпійська освіта. Це багаторівневий процес, складова частина загальної освіти, спрямована на задоволення різноманітних потреб населення з метою формування олімпійських ідеалів за допомогою спорту та культури. Це процес навчання і розвитку особистості відповідно до загальнолюдських моральних цінностей та ідеалів олімпізму.

Набуті учнями знання в процесі урочних форм роботи повинні знайти своє втілення в практичній діяльності. Останнім часом набули поширення такі форми позаурочної роботи, як: проведення олімпійських уроків, олімпійських тижнів; організація роботи гуртків або факультативів «Олімпійська освіта»; проведення конкурсів малюнка, фотографії, літературного твору, вікторин та КВК із олімпійської

253

тематики; проведення малих Олімпійських ігор; створення олімпійських музеїв; проведення пошукової роботи тощо.

Для підвищення зацікавленості учнів олімпійською тематикою стане можна використовувати пізнавально-розважальну гру «Олімпійські перегони».

Важливо, щоб заходи, спрямовані на популяризацію олімпійських ідеалів, надавали дітям можливість відчути радість, досягнуту в процесі чесної спортивної боротьби, а надбані спортивні етичні принципи – використовувати в повсякденному житті. Цьому допоможе використання Кодексу честі олімпійця України та правил Фейр Плей (чесна гра) у процесі навчально-виховної роботи.

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних

закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів під час російськоукраїнської війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні та навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників і кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів із даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. У цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один із найголовніших напрямів виховної роботи національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, що мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду

254

історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військовопатріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня -громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, що передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес мають упроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 % від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, у якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади тощо) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

Із метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:

–у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

–формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, що

забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, глобальних знань про рідну мову, її з акони, систему її виражальнозображальних засобів;

–виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

–сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

–плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

–через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, різних масивів національної культури, глибинної сутності народного життя;

–здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців, так і представників

різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування в дітей і молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.

255

Національно-патріотичне виховання на уроках фізичної культури

Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління; пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну; спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право.

Оскільки, навчальна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів побудована за модульною системою і складається з двох інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні знання і загальна фізична підготовка та варіативні модулі, то, практично, кожен вид спорту представлений у вигляді варіативного модуля.

Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді відбувається на уроках із фізичної культури під час вивчення інваріантного модуля «Теоретико-методичні знання» у таких темах, як: відродження Олімпійських ігор сучасності, основні цінності олімпізму, визначні спортивні досягнення олімпійців, Олімпійська Україна, Параолімпійський рух на сучасному етапі, олімпійська філософія та здоровий спосіб життя тощо.

Під час вивчення варіативних модулів учні ознайомлюються з історією виникнення та розвитку видів спорту, відомими українськими спортсменами та їх досягненнями на міжнародній арені, характеристикою видів спорту на сучасному етапі тощо.

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління в постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби.

Інваріантний модуль «Загальна фізична підготовка» та розділи варіативних модулів «Спеціальна фізична підготовка» спрямовані на вдосконалення фізичної форми учнів, їх функціональної готовності.

Задля реалізації поставленого завдання бажано впроваджувати такі варіативні модулі як «Хортинг», «Професійно-прикладна фізична підготовка».

Основною метою варіативного модуля «Хортинг» є: зміцнення здоров’я та всебічна фізична підготовка учнів, виховання морально-етичних якостей особистості та патріотичне виховання учнів на оздоровчих та культурних традиціях українського народу, формування постави, розвиток якостей швидкості, спритності й координації рухів, вивчення спеціальних підготовчих вправ хортингу, вивчення основних стійок і технік, методів переміщення в стійках і виконання початкових форм (комплексів) хортингу тощо. Упродовж усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постійно проводити виховні заходи, бесіди з учнями, у яких необхідно постійно звертати увагу на те, що хортинг започатковано на культурних традиціях українського народу.

Варіативний модуль «Професійно-прикладна фізична підготовка» спрямований на підтримку та розвиток основних професійно-прикладних фізичних та психологічних якостей, формування прикладних умінь та рухових навичок, підвищення функціональної стійкості організму учнів до умов обраної професійної діяльності. Також у цей модуль включені теоретичні відомості з питань патріотичного виховання школярів у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки.

Застосування на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет, козацьких забав, спортивних ігор за спрощеними правилами сприяють вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина України.

Безпека життєдіяльності на уроках фізичної культури

При проведенні занять із фізичної культури слід дотримуватися «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять із фізичної культури і спорту в

256

загальноосвітніх навчальних закладах» (Наказ МОН України від 01.06.2010 № 521, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2010 року № 651/17946).

1.1.Правила поширюються на загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять заняття з фізичної культури і спорту.

1.2.Правила встановлюють вимоги безпеки під час проведення занять із фізичної культури і спорту на уроках, у гуртках, спортивних секціях тощо, що є обов’язковими для виконання учнями, вихованцями навчальних закладів. Заняття з фізичної культури і спорту проводяться під керівництвом педагогічних, медичних працівників навчальних закладів, інших осіб, які проводять фізкультурно-масову, спортивну, фізкультурнооздоровчу роботу (тренери, керівники гуртків, груп, центрів тощо).

1.3.Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться відповідно до навчальних програм освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура».

1.4.До занять із фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов’язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медикопедагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 № 518/674, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2009 за № 772/16788, не мають протипоказань щодо стану здоров’я, у яких визначено рівень фізичного розвитку і групу для занять фізичною культурою.

Вивчення предмета у 10–11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється окремо для дівчат і юнаків. Поділ класу на групи здійснюється згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. При наявності можливостей уроки фізичної культури у 5–9-х класах доцільно проводити для хлопців та дівчат окремо.

Зважаючи на складну ситуацію в країні щодо нещасних випадків на воді через невміння дорослого населення і дітей плавати та відсутність навичок знаходження у водному середовищі, Міністерство з 2013 року запровадило загальнодержавну акцію «Урок плавання» (лист МОН молодьспорту від 22.03.2013 № 1/9-209).

Для навчання учнів плавання розроблено відповідні навчальні програми, що мають гриф Міністерства: «Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи (авт.: В. В. Деревянко, В. О. Сілкова); «Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 5–9 класи (авт.: В. В. Деревянко, В. О. Сілкова); «Початкове навчання плавання учнів загальноосвітніх навчальних закладах» (авт.: В. В. Деревянко, В. О. Сілкова).

Стан викладання фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах Миколаївщини

Фізичне виховання школярів є найважливішим компонентом гуманітарного виховання, спрямованого на формування в них фізичного й морального здоров’я, удосконалення фізичної й психічної підготовки до ведення активного життя, творчої професійної діяльності та захисту Батьківщини.

Для системного покращення фізичного виховання в Миколаївській області Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ініційовано проведення моніторингового дослідження стану фізичного виховання учнів ЗНЗ.

Дослідження здійснене методом анкетування респондентів із числа вчителів предмета «Фізична культура» та учнів 11-х класів. Опитуванням охоплені 527 учителів фізичної культури та 862 учні 11-х класів. Відповідно до принципу гуманістичної спрямованості опитування є анонімним.

У основу концепції моніторингового дослідження покладено думку про те, що ефективна система фізичного виховання може бути вибудована за умови

257

збалансованості зусиль органів державного управління, освітніх закладів, сім’ї, громадських організацій та об’єднань.

Для отримання об’єктивних даних респондентам дослідження було запропоновано дати відповіді на питання анкет, що покликані виявити вплив різних факторів на якість організації фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах області.

Дослідження стосувалося таких факторів:

–матеріально-технічна база предмета «Фізична культура»;

–професійна підготовка вчителів;

–мотивація учнів до вивчення предмета «Фізична культура»;

–організація позаурочної діяльності.

Курси підвищення кваліфікації

Курси підвищення кваліфікації вчителі фізичної культури районів проходять відповідно до перспективних планів, що затверджені в навчальних закладах та перспективних планів районних методичних кабінетів. Кожного року адміністрації навчальних закладів подають замовлення до районних методичних кабінетів, згідно яких оформляються пропозиції до Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. На даний час усі вчителі фізичної культури пройшли вчасно курси підвищення кваліфікації, після проходження яких звітують на засіданнях шкільних та районних методичних об’єднань.

Районними методичними кабінетами надається достатня увага питанням науково-методичного забезпечення викладання предметів «Фізична культура», роботі методичних об’єднань учителів фізичної культури. Для підвищення фахового та методичного рівня проводяться як колективні, так і індивідуальні форми методичної роботи: засідання методичного об’єднання, консультації з окремих напрямів роботи та поставлених учителями запитань. Перевага надавалася практичним заняттям. Основна увага приділялася систематичному підвищенню педагогічної майстерності вчителів щодо формування та вдосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок учнів із фізичного та військово-патріотичного виховання, піднесення ефективності уроків і якості знань та умінь учнів. Також належна увага приділялась удосконаленню позакласної роботи з школярами. Методичними кабінетами систематично проводиться вивчення стану викладання фізичної культури у ЗНЗ.

Методистом Миколаївського НМЦ Грамматиком Ф. П. протягом останніх років узагальнено педагогічний досвід роботи вчителів фізичної культури – Данилова В. Ю., Миколаївська ЗОШ І–ІІІ ступенів № 22 та Козки О. О., Миколаївська гімназія

№1 Миколаївської міської ради.

Уматеріалах досвіду роботи Козки Олексія Олексійовича висвітлені питання, що стосуються реалізації підвищення рівня фізичної підготовки школярів шляхом упровадження ігрових технологій, наведено приклади навчальних проектів, представлено проектну технологію та цикл конспектів уроків із модуля «Волейбол», 6 клас, зміст яких розкриває рівень фізичної підготовки школярів у процесі навчання. Застосування вчителем ефективних методичних підходів на уроках фізичної культури дає змогу підняти навчальний процес на більш високий рівень та дає можливість учням засвоїти набуті вміння та навички.

Учитель Четвертак Олексій Васильович (Миколаївська гімназія № 2 Миколаївської міської ради) ставить конкретні навчально-виховні цілі та завдання, з урахуванням попереднього заняття, визначає послідовність їх рішень. Обладнання та місця проведення занять готує заздалегідь. Зміст і структура уроків відповідають програмним вимогам.

Учитель враховує результати медичних оглядів під час вибору фізичних вправ, рухливих та спортивних ігор. Завдяки високому професіоналізму та працездатності

258