Частина 2

Олексій Васильович досяг значних результатів у спортивній та фізкультурнооздоровчій роботах з учнями.

Досвід учителів фізичної культури заслуговує на увагу та подальше вивчення та представлення (у різних формах) на обласному рівні.

Жовтневим районним методичним кабінетом узагальнено досвід роботи вчителя фізичної культури Первомайської ЗОШ І–ІІІ ступенів Первомайської міської ради – Шинкарук Н. О. з проблеми «Формування стійкої позитивної мотивації до занять фізичною культурою та спортом засобами спортивних ігор».

Над проблемою оздоровлення дітей шкільного віку засобами фізичного виховання Наталя Олександрівна працює 10 років. За цей час проявила себе як педагог, що добре володіє методикою викладання фізичної культури, творчо, детально продумує не лише структуру уроків, а й ефективність кожного виду та форми роботи. На основі оптимального планування інваріантних та варіативних модулів домагається засвоєння учнями елементів техніки запланованих до вивчення видів спорту, розвитку рухових якостей, психологічної підготовки, а також усвідомлення значущості впливу фізичних вправ та здорового способу життя. Значне місце в плануванні навчально-виховного процесу посідає варіативний модуль «Гандбол».

Бараболя В. В., учитель вищої кваліфікаційної категорії Березанської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Березанської районної ради проводить уроки з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів, відповідно до сучасних вимог організації освітнього процесу. Першочерговим завданням вбачає у формуванні в дітей навичок самостійної роботи й оздоровчої спрямованості уроків з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі. Під час проведення занять використовує різні прийоми і форми навчальної діяльності. Активно впроваджує проведення нестандартних уроків: урок-тренінг, урок-гра, урок-змагання, бінарні уроки та інше. Велику увагу вчитель приділяє ігровому методу, що дозволяє підвищити темп формування навичок у дітей та інтерес до занять фізичною культурою, систематично бере участь зі своїми вихованцями в різноманітних змаганнях районного, обласного та міжобласного рівнів. Його футбольна команда постійно займає призові місця на змаганнях усіх рівнів.

У Миколаївському районі є значні напрацювання щодо інноваційної діяльності. Методистом РМК Бойченко С. М. разом із керівником методичного об’єднання враховуються найкращі надбання вчителів району, їх інноваційна діяльність та на базі шкіл, у яких вони працюють, планується проведення семінарів, нарад, відкритих уроків, круглих столів тощо.

Протягом останніх років учителі району змогли ознайомитись з іннова-ційною діяльністю вчителів Веснянської (Данилюк С. М.) та Шостаківської (Боченко К. В.) ЗОШ І–ІІІ ступенів Миколаївської районної ради із упровадження в навчальний процес нестандартного обладнання. Вчителем Зеленоярської ЗОШ І–ІІІ ступенів Доманівської районної ради Зарванським Ю. А. успішно використовуються нестандартні рухливі ігри для розвитку витривалості, швидкості, сили, спритності тощо.

Учитель фізичної культури Шостаківської ЗОШ І–ІІІ ступенів Миколаївської районної ради Боченко К. В. застосовує на уроках елементи інноваційних технологій фізичного виховання, поглиблює науково-теоретичні й спеціальні знання учнів у галузі фізичної культури, ведення здорового способу життя, сприяє закріпленню техніки виконання учнями спеціальних, підготовчих та основних фізичних вправ з інваріантного та варіативних модулів навчальної програми.

Чеботарьов В. І. (Миколаївська ЗОШ І–ІІІ ступенів № 39 Миколаївської міської ради) домагається виконання учнями навчальних нормативів за всіма розділами комплексної програми. Тричі протягом навчального року (вересень, грудень, травень) з учнями проводяться тести, що дають змогу виявити зміни в їхньому фізичному стані. Учитель своєчасно подає пропозиції щодо складання розкладу уроків, виходячи з педагогічних та методичних вимог до нього. Це теж сприяє збереженню здоров’я дітей,

259

позитивно впливає на заняття. Багато уроків із фізичної культури проводить на свіжому повітрі, що сприяє зміцненню здоров’я та загартуванню організму дітей.

Данилов В. Ю. (Миколаївська ЗОШ І–ІІІ ступенів № 22 Миколаївської міської ради) працює творчо, чітко реалізує оздоровчі, навчальні та виховні завдання, успішно застосовує на уроках словесні методи, методи показу, практичного розучування. Достатня увага приділяється вивченню і закріпленню окремих елементів рухових дій, використанню на заняттях прийомів страховки й самостраховки, виконанню вимог безпеки життєдіяльності та медико-педагогічного контролю. Він постійно знаходить нові підходи й елементи інноваційних технологій для підвищення ефективності уроків та мотивації учнів.

Цікаві методики має Погорілий І. П. учитель фізичної культури Миколаївської ЗОШ І–ІІІ ступенів № 39 Миколаївської міської ради – «Впровадження нетрадиційних інноваційних технологій на уроках фізичної культури»:

–інноваційні технології на уроках фізичної культури;

–психологічні особливості проведення нестандартних уроків;

–уроки фізичної культури у 5 класі з використанням інноваційного підходу. Досвід творчо працюючих учителів доцільно популяризувати на районних,

обласних та міжрегіональних семінарах учителів фізичної культури.

Про ІІ (обласний) тур Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний урок фізичної культури та урок фізичної культури з елементами футболу»

27–29 травня 2015 року проведено ІІ (обласний) тур Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний урок фізичної культури та урок фізичної культури з елементами футболу». Переможцями конкурсу визнано:

1.Бараболю Віктора Васильовича – учителя фізичної культури Червоноукраїнської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Березанської районної ради (І місце);

2.Коруцу Андрія Васильовича – учителя фізичної культури Баштанської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Баштанської міської ради (ІІ місце);

3.Зарванського Юрія Анатолійовича – учителя фізичної культури Зеленоярської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Миколаївської районної ради (ІІІ

місце).

Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу з фізичної культури рекомендуємо:

1.Районним методичним об’єднанням учителів фізичної культури:

1.1. Популяризувати досвід творчо працюючих учителів на районних та

міжрегіональних семінарах учителів фізичної культури.

1.2.Акцентувати увагу вчителів на використанні під час уроку музичного супроводу.

2.Учителям фізичної культури:

2.1.Розробляти та впроваджувати різноманітні інноваційні (нетрадиційні)

уроки фізичної культури за такими видами: урок-казка, урок-гра, урокмандрівка, урок-змагання, уроки з використанням нестандартного обладнання, бінарні та інтегровані уроки тощо.

2.2.Грунтовно опрацювати нові навчальні програми «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1–4 класи» (авт.: Круцевич Т. Ю. та ін., 2011 р.), «Фізична культура. 5–9 класи» (авт.: Круцевич Т. Ю. та ін., 2012 р.) для учнів 4 та 7 класів, внести відповідні корективи при складанні календарнотематичних планів на новий навчальний рік.

2.3.Постійно використовувати в навчальному процесі робочі зошити вчителя.

260

На секційних засіданнях учителів фізичної культури під час проведення серпневих конференцій освітян у 2015 році рекомендуємо для розгляду такі

питання:

1.Науково-методичний зміст та особливості впровадження нової навчальної програми з фізичної культури у 4 класі.

2.Реалізація нової навчальної програми з фізичної культури у 7 класі у зв’язку з упровадженням нового державного стандарту освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» у основній школі.

3.Навчальні програми, підручники та навчально-методичі посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі в загальноосвітніх навчальних у 2015/16 навчальному році.

2.Використання елементів інноваційних технологій фізичного виховання в навчально-виховному процесі.

Література

1.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392.

2.Про систему організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах»: наказ Міністерства від 21.07.2003 № 486.

3.Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України: наказ Міністерства від 02.08.2005 № 458.

4.Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2025.

6.Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012–2016 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 828-Р.

Інформаційні ресурси

1.Міністерство освіти і науки України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.mon.gov.ua.

2.Офіційний сайт Інституту інноваційних технологій і змісту освіти / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iitzo.gov.ua.

3.Офіційний сайт Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kyivoblosvita.gov.ua.

4.Розділ «Фізична культура і спорт» офіційного сайту Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kyiv-oblosvita.gov.ua/osvitnya-diyalnist/fizichna-kultura-ta-sport.

5.Портал Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kristti.com.ua.

6.Сторінка навчально-методичного кабінету фізичної культури та допризовної підготовки освітнього порталу КОІПОПК / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kristti.com.ua/detail_content.php?id=53&level3=2&level2=3&level1=1.

7.Офіційний сайт Федерації футболу України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ffu.org.ua.

8.Офіційний сайт Національного Олімпійського комітету України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://noc-ukr.org.

261

9.Розділ «Олімпійська Академія України» офіційного сайту Національного Олімпійського комітету України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nocukr.org/about/structures/academy/news//.

10.Розділ «Олімпійський урок» офіційного сайту Національного Олімпійського комітету України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://noc- ukr.org/about/projects/-the-olympic-lesson-/.

11.Офіційний сайт Національного університету фізичного виховання і спорту України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uni-sport.edu.ua

12.Освітній портал «ПедПреса» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pedpresa.com.ua.

13.Офіційний сайт видавництва педагогічної преси та літератури «Шкільний світ» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osvitaua.com.

14.Всеукраїнський освітній портал «Острів знань» / [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: www.ostriv.in.ua.

262

264

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних

закладах

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів під час російськоукраїнської війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні та навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників і кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів із даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. У цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один із найголовніших напрямів виховної роботи національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, що мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військовопатріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня -громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

265

Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, що передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

Унавчально-виховний процес мають упроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 % від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, у якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади тощо) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

Із метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:

– у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

– формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, що забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражальнозображальних засобів;

– виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

– сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

– плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

– через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, різних масивів національної культури, глибинної сутності народного життя;

– здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців, так і представників

різних національностей за участю психологів, істориків, працівників кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування в дітей і молоді духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

Уконтексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Методичні рекомендації щодо вивчення предмета «Захист Вітчизни» у 2015/16 навчальному році

Особливістю проведення уроків із предмета «Захист Вітчизни» є їх спрямованість на підготовку учнів до військової служби і виконання військових обов’язків у запасі, дій у надзвичайних ситуаціях. Предмет викладається протягом трьох періодів – у 10-х і 11-х класах та під час навчально-польових зборів (занять у лікувально-оздоровчому закладі). Навчально-польові заняття (збори) проводяться з метою практичного закріплення знань, умінь та навичок учнів наприкінці навчального року з

266

використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів тощо.

У 2015/16 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах учні 10–11-х класів вивчатимуть предмет «Захист Вітчизни» за новою навчальною програмою.

Відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 27.08.2010 № 834, з урахуванням змін, визначених наказом МОН України від 29.05.2014 № 657, вивчення предмета у 2015/16 навчальному році здійснюватиметься:

– 2 години на тиждень (140 год.) – у класах із профільним та військово - спортивним профільним навчанням;

– 1,5 години на тиждень (105 год.) – у класах усіх інших напрямів.

Структурна послідовність розділів і тем відповідає програмі предмета. Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної частини навчального плану, що у свою чергу дає можливість для поширення і поглиблення змісту тем, що вивчаються.

Рекомендуємо для більш ефективної організації навчально-польових зборів визначити загальноосвітні навчальні заклади, на базі яких будуть проводитися заняття, залучивши до них учнів з інших загальноосвітніх навчальних закладів та об’єднавши їх у навчальні взводи і відділення.

Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) у загальноосвітніх навчальних закладах.

Оцінювання рівня засвоєння учнями програмового матеріалу здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 13.04.2011 № 329 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за № 556/19304.

Учителем оцінюються: якість знань, умінь та навичок учнів; нормативні показники, контрольні вправи (нормативні показники та вправи подано в навчальній програмі). Якість виконання нормативів визначає рівень індивідуальної підготовки учнів. Протягом навчального року відпрацьовуються всі індивідуальні нормативи. Керівники навчальних закладів і викладачі повинні вживати заходи щодо військової підготовки учнів на необхідному й достатньому для захисту Вітчизни рівні, що досягається плануванням предмета до навчання в повному обсязі.

Під час складання контрольних вправ із прикладної фізичної підготовки необхідно врахувати деякі особливості, спрямовані на убезпечення учнів від нещасних випадків.

1.Контрольні вправи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

2.Перевірка безпечності місць занять та справності інвентарю.

3.Проведення розминки.

При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіологічні особливості та релігійні погляди учнів.

На заняттях стосунки між учнями і вчителем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між військовослужбовцями Збройних Сил України. Важливими умовами успішності занять із предмета є висока дисципліна, організованість, відповідальність учнів.

Для активізації військово-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується вести гурткову роботу відповідного напряму. При проведенні відповідної роботи необхідно керуватися Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, навчальною програмою «Захист Вітчизни».

267

Для гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах рекомендуємо користуватися програмою, що має відповідний гриф Міністерства «Програма гуртка військово-патріотичного напряму «Школа безпеки» (авт.: В. Л. Олексюк, Л. В. Горчинська, І. В. Єпіфанцев).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» дозволяється використовувати навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають гриф Міністерства або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти:

1.Захист Вітчизни: підруч. для учнів 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту для хлопців). – Тернопіль: Астон, 2011. – 280 с.: ілюстр.

2.Захист Вітчизни: підруч. для учнів 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, для хлопців). – Тернопіль: Астон, 2011. – 280 с.: ілюстр.

3.Захист Вітчизни: підруч. для учнів 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, для дівчат). – Тернопіль: Астон, 2011.

–280 с.: ілюстр.

4.Основи медичних знань: навч. посіб. для 10–11 кл. серед. загальноосвіт. шк. – К.: Арт-Освіта, 2004. – 159 с.

Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів

із питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали та скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

08 грудня 2005 року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, у якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін та вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій із метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

04 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, що несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні й більш тривалі соціальноекономічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій із метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси в багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, старому окопі, на свіжозораному полі, власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом та діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують учителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами та пристроями.

268