1.2. Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку

Стандарт бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу, повинен будуватись на загальноприйнятих принципах. Тільки в цьому разі можна говорити про співмірність облікової інформації, що подається у звітності, про інформаційне взаєморозуміння в бізнесі, про довіру з боку інвесторів.

Чому необхідні єдині стандарти?

• інвестори шукають об’єкти для інвестування в усьому світі;

• компанії намагаються позичити кошти з найнижчим відсотком у будь-якій країні;

• злиття підприємств, які знаходяться в сусідніх країнах;

• відмінності в системах бухгалтерського обліку можуть повністю заплутати порівняння фінансової звітності.

Що таке Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО)?

• незалежний орган, який розпочав свою роботу в 1973 році

• завдання: вдосконалити та гармонізувати єдині стандарти бухгалтерського обліку у світовому масштабі

• місцезнаходження: Лондон

• учасники та спонсори : 153 професійних бухгалтерських організації із 112 країн світу

Проміжні цілі КМСБО:

• прийняття та застосування МСБО мультинаціональними компаніями для позичання капіталу в сусідніх країнах;

• надати основні стандарти бухгалтерського обліку країнам, які вирішили не розробляти свої власні стандарти

Переваги МСБО

для українських укладачів стандартів

• обмін ідеями

• леверидж ресурсів

• створення фундаменту для національних стандартів

• глобальна конвергенція

• високий рівень довіри до національних стандартів

За роки своєї діяльності КМСБО розроблено і видано 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку. Значну частину з них переглянуто та удосконалено з урахуванням практики застосування МСБО не визначають методики і техніки бухгалтерського обліку. Вони окреслюють, головним чином, методи оцінки та вимоги до подання інформації у фінансових звітах про різні об’єкти бухгалтерського обліку.

Слід зазначити також, що міжнародні стандарти бухгалтерського обліку носять рекомендаційний характер. А тому більшість країн світу розробляють свої, національні стандарти обліку, які мають силу закону. Важливо, щоб національні стандарти бухгалтерського обліку як можна повніше відповідали за змістом міжнародним стандартам. В Україні, наприклад, за роки реформування національної системи обліку розроблено, затверджено і введено в дію 25 положень (стандартів) бухгалтерського обліку П(С)БО. Вони у великій мірі відповідають вимогам МСБО. В процесі практичного застосування П(С)БО підлягатимуть удосконаленню.

1.3. Фінансовий та управлінський облік, приницпи їх побудови

Методологічно і організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні підприємством, у забезпеченні необхідною інформацією різнопланових користувачів.

Фінансовий облік– це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Іншими словами, фінансовий облік – це комплексний системний облік господарської діяльності підприємства. Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне і безперервне відображення усіх господарських операцій, які відбулися за звітний період; складання встановленої фінансової (бухгалтерської) звітності; постачання необхідною та достовірною інформацією користувачів.

Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фінансового обліку.

Базовим варіантом побудови фінансового обліку є облік витрат за елементами та доходів за видами. При цьому для фінансового обліку розробляється детальна номенклатура елементів витрат і кожному елементові витрат призначається бухгалтерський рахунок. Таким чином, створюється система рахунків витрат за елементами. Прикладом елементів витрат і, відповідно, рахунків можуть бути “Матеріальні витрати”, “Роботи і послуги зі сторони”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на соціальні потреби”, “Витрати на амортизацію”, “Податки, збори та інші обов’язкові відрахування”, “Фінансові витрати”, “Інші операційні витрати” та інші. Кожний з них в аналітичному плані може поділятися на більш детальні елементи витрат за видами матеріальних витрат, витрат на оплату праці, робіт і послуг зі сторони, фінансових витрат тощо.

У фінансовому обліку, побудованому за принципом “витрати–випуск”, нарахована заробітна плата, наприклад, відображається записом:

Д-т рах. “Витрати на оплату праці” 80000

К-т рах “Розрахунки по оплаті праці” 80000

Такі ж відмінності в обліку при нарахуванні амортизації основних засобів, використанні складських виробничих запасів, відображенні усіх інших витрат. На рахунках витрат накопичуються витрати за елементами протягом звітного періоду.

Доходи обліковуються за їх видами загалом по підприємству. Розробляється детальна номенклатура доходів за їх видами і створюється відповідна система рахунків. На цих рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (доходи від реалізації, фінансові доходи, інші операційні доходи та інші).

Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюються з витратами і визначається фінансовий результат. Таке співставлення доходів та витрат здійснюється на рахунку “Фінансові результати звітного періоду”, куди переносяться доходи з рахунків доходів і витрати з рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі необхідності до такого перерахування доходів і витрат роблять коригувальні записи для уточнення сум, що стосуються звітного періоду.

Другим варіантом побудови фінансового обліку є облік витрат за їх цільовим призначенням і видами діяльності із застосуванням відповідної системи рахунків: “Виробництво”, “Собівартість реалізації”, “Загальновиробничі витрати”, “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут” та інші. Доходи обліковуються за їх видами на рахунках доходів. Накопичені дані звітного періоду про витрати і доходи узагальнюються на рахунку фінансових результатів.

І, нарешті, третій варіант передбачає використання рахунків витрат за елементами, рахунків витрат за цільовим призначенням і рахунків доходів за видами. При цьому рахунки витрат за елементами є проміжними, відображені на них витрати одночасно відносяться на рахунки витрат за їх цільовим призначенням.

За даними фінансового обліку складається фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства, інформація якої не є комерційною таємницею та призначена як для внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.

Управлінський облік– це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю і прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством, установою, організацією.

Синонімами управлінського обліку є внутрішній облік, внутрішньогосподарський облік, виробничий облік, аналітичний господарський облік. Порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.