- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема. Експертизи якості та оцінка діамантів
- •9.1.Світові та вітчизняні системи оцінювання діамантів.
- •9.2.Класифікація діамантів за кольором.
- •Оцінка діамантів за кольором
- •9.3.Класифікація діамантів за дефектністю.
- •Класифікація діамантів за групами чистоти згідно з ту у 36.2-21587162. 001-2002
- •Групи чистоти діамантів за ступенем помітності дефектів
- •9.4.Оцінка якості огранювання діамантів.
- •Оцінка пропорцій діаманта за рекомендаціями idс (1978 р.)
- •Діаманта
- •Оцінка симетрії діамантів
- •9.5.Оцінка маси діамантів.
- •Вагові підгрупи середніх діамантів
- •Вагові підгрупи великих діамантів
- •Контрольні запитання
- •Література основна:
- •Література додаткова:
9.2.Класифікація діамантів за кольором.
Кольорова гама діамантів різноманітна: від рожевого, червоного, синього, зеленого, жовтого, коричневого до чорного. Найбільш рідко трапляються алмази червоного кольору. Домішки алюмінію зумовлюють синій колір алмазу, марганцю - рожевий, азоту - жовтий.
Інтенсивно забарвлені алмази називають на практиці "фантазійними", а в міжнародній торгівлі - "фенси даймонд". Вони користуються великим попитом, якщо їх забарвлення досить насичене, і оцінка таких діамантів здійснюється за договірними цінами.
Для виробництва ювелірних виробів зазвичай використовують діаманти безкольорові та ті, які мають слабкий жовтий і коричневий відтінок. Але, з точки зору фізики, абсолютно безкольорові алмази не існують. Насправді безкольорові алмази завжди мають невеликий відтінок жовтого, зеленого або
5
коричневого тону. За ступенем насичення основного тону діаманти класифі-кують на декілька груп: від безкольорових через жовті до коричневих. Усі інші кольорові тони, якщо вони досить бліді, входять до однієї з груп. Колір діаманта в Україні (ТУ У 36.2-21587162. 001-2002, розроблений Державним Гемологічним центром) визначають за одним з двох методичних підходів:
перший - за інтенсивністю забарвлення (незалежно від колірного тону) із врахуванням значущості колірних характеристик з точки зору споживних властивостей;
другий - за інтенсивністю забарвлення з поділом діамантів за певними колірними тонами.
За першим підходом діаманти поділяють із врахуванням виду огранування і маси на умовні групи відповідно до табл. 1.[3]
Групи позначають індексами - цифрами від 1 до 9 (включають 7+, 8+, 9+) у порядку зменшення значущості колірних характеристик.
За другим підходом діаманти поділяють на дві категорії і далі -на термінологічні групи кольору.
Перша категорія: від безбарвних до ясно-жовтих, коричневих або сірих. До цієї категорії відносять діаманти: білі (white), білі з барвним відтінком (tіnted whitе), забарвлені (tіnted).
Друга категорія: усі інші - відмінні від "жовтої шкали" за видимою різницею колірного тону та/або насиченості і світлоти, основні групи кольору яких позначають термінами спектральних кольорів.
Позначення кольору облагороджених діамантів застосовують лише у випадках, коли процес облагородження не впливає на природний колір (просвердлення лазером).
Згідно з даною класифікацією безбарвні алмази належать до першої групи.
До інших відносять діаманти, забарвлені у кольори, відмінні від "жовтої шкали", що мають слабку насиченість та світлоту - зеленкуваті, зеленкувато-жовті, сірувато-блакитні тощо.
Класифікація за кольором є однією з давніх ознак щодо оцінювання діамантів, тому протягом багатьох десятиріч її термінологія значно змінилась. У 1930 р. було погоджено та затверджено міжнародну термінологію кольору діамантів, яка сьогодні має назву "стара термінологія". На теперішній час вона змінена на літерне або цифрове позначення груп кольору, але в торговельній практиці продовжує використовуватись і сьогодні.
Літерне позначення використовується в системах GІА, IDС (табл.2), цифрове - в РГКД, ТУ У 36.2-21587162. 001-2002.
У системі GІА використовують літери англійського алфавіту від D до Z, причому літера D означає більш високу групу кольору, ніж усі інші. Літерами А, В, С - позначають якість огранювання.
6
Таблиця 1