9.3.Класифікація діамантів за дефектністю.

Дефектність діаманта - одна з основних характеристик, яка в поєднанні з іншими визначає його привабливість, а також вартість.

Дефектність діаманта - це ступінь його чистоти, прозорості та порочності, що визначаються наявністю в діаманті внутрішніх та зовнішніх дефектів. Якість та місцезнаходження внутрішніх включень суттєво впливають на ціну діаманта. У природі дуже рідко трапляються чисті алмази, тому ціна їх с дуже високою.

Чистота діамантів залишається більш суб'єктивним поняттям, ніж його колір, а міркування експертів, які базується на знаннях та досвіді, є єдиною підставою для віднесення діамантів до тієї чи іншої групи. При цьому має значення, передовсім, його якісне сприйняття.

Знадобилися довгі роки досліджень, роботи, дискусій і обговорень для того, щоб досягнути однакового розуміння поняття відповідної групи якості. На теперішній час загальноприйнятою при оцінці якості діамантів є класифікація GІА, яка базується на рекомендаціях IDС.

Ця класифікація враховує тільки внутрішні дефекти, а зовнішні обумовлюється відповідною нормативною документацією.

Оцінка дефектності (чистоти) діамантів в Україні здійснюється залежно від допустимих дефектів діамантів за ТУ У 36.2-21587162. 001-2002.

Чистоту діаманта, згідно з технічними умовами, діючими з 2002 р., визначають одним із двох способів:

• перший: за характером розташування, кількістю і виразністю тих чи інших внутрішніх і зовнішніх дефектів у певних зонах діаманта;

• другий: за ступенем помітності внутрішніх і зовнішніх дефектів у діаманті.

За першим способом діаманти поділяють на умовні групи із врахуванням виду огранювання і маси відповідно до табл.3.[3]

Групи позначають індексами - арабськими цифрами від 1 до 12 (включають 1+ і 7а).

10

Таблиця .3

Класифікація діамантів за групами чистоти згідно з ту у 36.2-21587162. 001-2002

Характеристика групи чистоти	Індекс
	Простого огранювання	Дрібні крім простого огранювання	Середні та великі
Чисті: не мають внутрішніх і зовнішніх дефектів, які можна побачити під лупою 10х:	1+	1+	1
Внутрішньо чисті. Не мають внутрішніх дефектів, але мають зовнішні дефекти, які можна побачити під лупою 10х:	1	1	1
Внутрішні дефекти помітні під лупою 10х: - у центральній зоні одна ясна крапка, яку можна побачити тільки з боку денця або у середній та периферійній зонах, не більше двох ледве помітних ясних крапок чи однієї ледве помітної смужки	2	2	2
Мають внутрішні дефекти, помітні під лупою 10х: у центральній зоні не більше трьох незначних ясних крапок; або у середній та периферійних зонах не більше двох незначних темних крапок або смужок		3	3
Мають внутрішні дефекти, помітні під лупою 10х: у центральній зоні не більше двох незначних темних крапок; у будь-якій зоні не більше чотирьох невеликих ясних крапок, або не більше двох смужок чи однієї смужки і трьох невеликих ясних крапок; або у периферійній зоні - одна незначна тріщина чи незначна бородатість			4
Мають внутрішні дефекти, помітні під лупою 10х: у будь-якій зоні не більше шести дефектів у вигляді невеликих ясних крапок чи смужок; або у центральній зон одне ясне дуже дрібне включення або одна невелика ясна хмарка чи невелика тріщина або не більше трьох невеликих темних крапок; або у середній та периферійній зонах не більше трьох незначних тріщин чи дуже дрібних ясних включень; груба боковинка з бородатістю		4	5

11

Продовження таблиці 3

Характеристика групи чистоти	Індекс
	Простого огранювання	Дрібні крім простого огранювання	Середні та великі
Мають у будь-яких зонах внутрішні дефект-ти, помітні під лупою 10х, не більше восьми дрібних розсіяних ясних крапок, смужок, трі-щин, безбарвних кристалічних включень, рос-тових та двійникових дефектів; одне незнач-не темне включення або одна невелика трі-щина, що супроводжується хмаркою або до п'яти невеликих темних крапок		5	6
Мають у будь-яких зонах внутрішні дефект-ти, помітні під лупою 10х; не мають більше одного невеликого темного включення чи не більше восьми дрібних тріщин, дрібних роз-сіяних дефектів (у тому числі ледве помітних неозброєним оком) у вигляді хмарок, крапок, смужок	3		7
Мають у будь-яких зонах внутрішні дефекти, слабопомітні неозброєним оком; не більше двох невеликих темних включень або не більше двох невеликих тріщин, або мала хмарка чи невелика тріщинка, чи декілька дрібних у поєднанні з тріщинами в сполученні з темними включеннями			7а
Мають у будь-яких зонах внутрішні дефекти, помітні неозброєним оком; -чисельні, окрім темних включень та темно забарвлених тріщин	4	6	8
Мають у будь-яких зонах внутрішні дефекти, помітні неозброєним оком; чисельні у вигляді темних включень або темних включень у сполученні з тріщинами			9
Мають чисельні різнотипні внутрішні дефекти в будь-яких зонах. Прозорі ділянки для огляду граней денця з боку коронки складають не менше 60% об'єму діаманта		7	10
Мають чисельні різнотипні внутрішні дефекти в будь-яких зонах. Прозорі ділянки для огляду граней денця з боку коронки складають не менше 30% об'єму діаманта	5	8	11
Мають чисельні різнотипні внутрішні де-фекти в будь-яких зонах. Прозорі ділянки для огляду граней денця з боку коронки складають не менше 30% об'єму діаманта		9	12

12

Включення в центрі або в верхній частині діаманта виливають на дисперсію світла та зменшують його гру.

Ступінь чистоти діамантів залежить від:

• величини дефекту;

• кількості дефектів;

• характеру включень;

• небезпеки включень.

Такі дефекти, як додаткова грань на денці, яку не можна побачити при огляді діаманта з боку коронки (тільки для дрібних), природна грань на поверхні боковинки, яка не спотворює його контур і має розміри не більше його товщини, не знижують групи чистоти 1+.

За другим методом діаманти поділяють не термінологічні групи відповідно до табл.4, [3] які позначають найменуваннями та/або індексами -

абревіатурами відповідних міжнародних термінів:

• FL - бездефектні (від Flаwlееs);

• ІF - внутрішньо бездефектні (від Іnternally Flаwlееs);

• VVS - (поділяються на дві підгрупи -) - вельми, вельми слабодефектні/дуже, дуже маленькі дефекти (від Vеrу Vеrу Slightly Included/ Vеrу Vеrу Small Inclusions);

• VS (поділяються на дві підгрупи – VS₁ і VS₂) –вельми слабодефектні/ дуже маленькі дефекти (від Vеrу Slightly Included /Vеrу Small Inclusions );

• SI - (поділяються на дві основні підгрупи - SІ₁ i SІ₂ і одну додаткову SІ₃) - слабодефектні/маленькі дефекти (від Slightly Included / Small Inclusions );

Р – (поділяються на чотири підгрупи – Р_1, Р₂, Р₃ і Р₄) - дефектні/значні дефекти (від Рiqие).

У характеристиках груп наведені типові за рівнем помітності дефекти.

Такі дефекти, як екстра фасета на денці, яку не можна побачити при огляді діаманта з боку корони; найф на поверхні боковинки, який не спотворює її контур і має розміри не більші її товщини, не знижують ступеня градації в FL.

За деяких умов, внутрішні дефекти, розмір яких відповідає SI, можна помітити неозброєним оком. Чистота таких діамантів може позначатися як SІ_3.

Діаманти, наповнені дефектами, позначають як Rj (від Rеjесtiоn).

Для дрібних діамантів групи FL та підгрупи VVS₁ і VVS₂, а також підгрупи VS₁ і VS₂ можна об'єднувати і позначати як ІF-VVS та VS, відповідно.

Позначення чистоти облагороджених алмазів застосовують лише у разі, коли процес облагородження не впливає на дефекти (крім випадків свердління лазером) та не знижує можливість їх виявлення.

Оцінюючи діаманти, розрізняють дефекти природного походження та дефекти обробки (виробничі).

До дефектів природного походження відносять, як правило, різні внутрішні дефекти: включення або тріщини.

До дефектів виробничих відносять зовнішні пороки, які виявилися або утворилися в процесі виробництва.

13

Таблиця .4