Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Рудники.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
1 Mб
Скачать

Школа в с.Рудники

Першу однокласну школу було відкрито ще в 1850 році за сприяння місцевої «Просвіти». У 1905 році школа була перетворено у початкову, вона проіснувала до 1920 р. При польській окупаційній владі школа стала шестикласною і обов'язковою для всіх дітей шкільного віку.

У цій школі навчали релігії, польської мови, української мови, рахунків, геометрії, природи, географії, ручних робіт, фізкультури.

Навчання було обов'язковим, а хто відважувався пропускати навчання, мусів платити штраф. Перший урок починали з молитви. Підручники були дуже цікавими, пробуджували почуття милосердя, поваги до батьків, любові до рідного краю. Так було до 1939 р., а вже за часів радянської влади було скасовано ряд предметів, заборонено навчати учнів релігії.

За деякий час у зв'язку із збільшенням кількості учнів постало питання будівництва додаткових приміщеннь для школи. Його почали розв'язувати у 1990 р., коли напроти сторого приміщення школи заклали фундамент нового приміщення. Будівництво тривало кілька років. Довелося розвязати багато різних проблем. Посвячення нового корпусу школи відбулося 1 вересня 1994 року.

Старий корпус школи. Новий корпус школи.

Пам'ятник т.Г Шевченку

Тарас Шевченко. Коли чуєш це славетне, безсмертне ім'я, то в душі відразу народжується велике, святе почуття безмежної любові до

цієї дорогої людини. Бо Шевченко не просто поет, а символ нашого великого народу.

У селі Рудники довго побутувала думка збудувати пам’ятник великому Кобзареві. На честь 150-річчя від дня народження поета жителі таки вирішили побудувати пам’ятник Т.Г. Шевченку за народні кошти. Літом 1964 р. було збудовано фундамент силами вчителів та учнів школи. В останніх числах жовтня було змурований постамент, будову закінчили 4 листопада. За рік село виконало поставлене завдання: пам’ятник було побудовано. 16 травня 1965 р. відбулося урочисте відкриття. На площу біля нового пам’ятника зійшлося кілька тисяч народу, приїхали гості з Дрогобича, а також жителі навколишніх сіл. У багатьох старих і малих людей виступили сльози на очах – сльози радості.

І тепер не заростає стежка до пам’ятника, який знаходиться при дорозі Львів-Дрогобич-Трускавець. Чимало подорожніх зупиняються тут, кладуть квіти, фотографуються, розпитують про історію пам’ятника. Крім цього, у селі склалася добра традиція: кожна молода пара після вінчання кладе квіти до підніжжя пам’ятника Т.Г. Шевченку.

Пам'ятний знак цісаревій Єлизаветі

На подвір'ї сільської церкви неподалік дзвіниці зберігся пам’ятний знак австрійській цісареві Єлизаветі. На ньому є такий напис: Пам'яті Найдобрішій цісаревій Єлизаветі 1898 Теодозій Полянський.

Вона народилася 24 грудня 1837року в сім'ї герцога Максиміліана Баварського . В 1854 році, маючи всього 17 років, вийшла заміж за австрійського імператора Франца Йосифа. Їхнє сімейне життя було досить складним, хоч Франц одружився з нею з любові але проти волі батьків. Єлизавета багато подорожувала різними країнами. 10 вересня 1898 р. у Швейцарії її смертельно поранив у груди загостреною парасолькою один анархіст для того, щоб прославитися. Єлизавету поховали в усипальниці Габсбургів у Відні, а потім тут поховали її чоловіка. Трагічна смерть Єлизавети вразила всю Європу і саме її пам'ять вшанував пам’ятним знаком рудниківський поміщик Теодозій Полянський.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]