1. 42 Druckarczyk j. Theoriе und Politik der Finanzierung. — s. 398.

2. 43 У запропонованому підручнику автор не зупиняється на дослідженні амортизації як джерела фінансування підприємств, оскільки це питання у вітчизняній економічній літературі висвітлено достатньо повно (див.: Фінанси підприємств: Підручник. — 3-тє вид. / За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 2000).

3. 44 Див.: Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 31, 300; Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — S. 27.

45 Оцінка запасів за методом ЛІФО (Last in First Out) передбачає, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю першого за часом одержання запасів.

4. 46 Пряма інвестиція — це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права.

5. 47 Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 264.

6. 48 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 464.

7. 49 У різних країнах спостерігалися спроби перекласти термін Cash-flow (рух коштів) іншою, ніж англійська, мовою, однак врешті-решт у більшості розвинутих країн відмовилися від власної версії Cash-flow і використовують у звітності при розрахунках в економічній літературі саме англійський варіант. У вітчизняній літературі досить часто при характеристиці Cash-flow вживається термін «грошовий потік», «чистий грошовий потік», що, на нашу думку, є не досить вдалою версією. В цьому підручнику надалі переважно вживатиметься термін Cash-flow, що є виправданим у контексті переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

8. 50 IAS 7. International accounting standards 1997: deutsche Fassung / International Accouting Standards Commitee. — Stuttgart: Schäfer-Poeschel, 1998. — S. 144—145.

9. 51 Ex-post аналіз — аналіз, що ґрунтується на оцінці фактичних звітних показників.

10. 52 Еx-ante аналіз — аналіз, що ґрунтується на оцінці прогнозних очікуваних величин.

11. 53 Volkart R. Finanzmanagement: Beiträge zu Theorie und Praxis. — S. 245.

12. 54 Volkart R. Unternehmensfinanzierung und Kreditpolitik. — S. 72.

13. 55 Нетто-заборгованість позначається також як ефективна заборгованість (за аналогом до ефективної ставки процента).

14. 56 Helbling C. Bilanz- und Erfolgsanalyse. — 8. ueberarb. Aufl. — Verlag Paul Haupt: Bern-Stuttgart-Wien, 1992. — S. 213.

57 Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. 6, Aufl. — Wiesbaden: Gabler, 1995. — S. 544.

58 Boemle M. Unternehmensfinanzierung. — S. 460.

59 НБУ рекомендує у кредитних договорах передбачити відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі до 25 % від розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.

60 Barrer R. Kreditgeschäft im Umbruch. — Bern; Stuttgart; Wien: Haupt, 1999. — S. 30.

61 Deutsche Bundesbank, Monatsbericht, März 2000. — S. 50—53.

62 У деяких літературних джерелах під поняттям «Working Capital» розуміють оборотні активи (див. Статистичний щорічник України), однак у німецько- та англомовних джерелах під Working Capital розуміють саме чисті оборотні активи (або робочий капітал), що розраховуються як різниця між оборотними активами та короткостроковими зобов’язаннями.

63 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 534.

64 Акцесорний (від лат. accessorius) — додатковий договір або зобов’язання, що приєднуються до іншого (головного) договору чи зобов’язання.

65 Детальніше див. розд. 8.

66 Eisele W. Technik des betrieblichen Rechnungswesens: Buchführung und Bilan­zierung — Kosten- und Leistungsrechnung. — 6., ueberarb. Aufl. — München: Vahlen, 1998. — S. 187.

67 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 389.

68 Wöhe G., Bilstein J. Grundzüge der Unternehmensfinanzierung. — S. 213.

69 Синергізм (переклад з гр. — діючий разом) — явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого. Основний принцип синергізму: «до двох додати два дорівнює п’ять».

70 Див.: Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00.

71 Питання оцінки вартості підприємства детальніше висвітлені в розд. 9.

72 Volkart R. Unternehmensbewertung und Akquisitionen. — S. 20.

73 Volkart R. Unternehmensbewertung und Akquisitionen. — S. 124.

74 Див.: Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 181—182; Süchting J. Finanzmanagement: Theorie und Politik der Unternehmensfinanzierung. — S. 152.

75 Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 95.

76 Алгоритм розрахунку цих показників наведено в розд. 3 та 5.

77 Nicholson S. F. Price-Earning-Ratios // Financial Analyst Journal 16 (1960) 4.

78 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 224.

79 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 211—212.

80 Для детальнішого ознайомлення з методологією визначення тренду та періоду циклічних коливань на фондовому ринку див. спеціалізовану літературу, присвячену дослідженню фінансового ринку та фінансового посередництва.

81Див.: Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94.

82Рахунок типу «П» відкривається уповноваженим банком постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Рахунок типу «Н» відкривається представництвам нерезидентів (у т. ч. іноземних банків), установам, які представляють інтереси нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на території України, а також тим, які залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги чи міжнародної технічної допомоги.

83 Pellengahr Ch. Die Forfaitierung in der Praxis. — München: DG-Verlag, Wiesbaden / Bayerischer Raiffeisen- und Volksbanken-Verlag GmbH, 1995. — S. 13.

84 Існують варіанти організації контролінгу, за якими фінансист відповідає за управління фінансовими ресурсами, а контролер забезпечує бухгалтерський облік i фінансове планування. При цьому контролер повинен займатися середньо- і довгостроковим фінансовим плануванням i плануванням ліквідності, а казначей (treasurer) — короткостроковим плануванням ліквідності в межах управління грошовими потоками, а також забезпеченням підприємства капіталом, а в певних випадках — фінансуванням договорів.

85 Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. М. Л. Лукашевича, Е. Н. Тихоненковой. — М.: Финансы и статистика, 2001. — С. 271.

86 Horvath P. Controlling. — München: Vahlen, 1979. — S. 447.

87 Finanz-Controlling: Finanzplannung und- Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001.

88 Volkart R. Strategische Finanzpolitik. — S. 40.

89 Finanz-Controlling: Finanzplannung und- Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. — S. 379.

90 За: Eilenberg G. Betriebliche Finanzwirtschaft: Einfuehrung in Investition und Finanzierung, Finanzpolitik und Finanzmanagement von Unternehmungen. 6. Aufl. — München, Wien: Oldenburg, 1997. — S. 42.

91 Шершньова З. Є., Оборська С. В. Стратегічне управління. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 108.

92 Щодо включення внутрішньої ревізії до компетенцій контролінгу серед економістів немає одностайності. На сьогоднішній день згідно з американською концепцією контролінгу внутрішня ревізія є невід’ємною складовою контролінгу. На відміну від цього на більшості німець­ких підприємств ревізія організаційно відокремлена від контролінгу.

93 Horvath P. Controlling. 4., Überarb. Aufl. — München: Vahlen, 1991. — S. 397.

94 Дихотомія (від гр. — поділ на дві частини) — метод статистики, за якого досліджувану сукупність поділяють на дві підсукупності залежно від значення обраного критерію (показника).

95 Beaver W. Financial Ratios as Predictors of Failure. — P. 71—111.

96 Weibel P. F. Die Aussagefähigkeit von Kriterien zur Bonitätsbeurteilung im Kreditgeschäft der Banken. — Bern, 1973. — S. 235.

97 Згідно з англомовним першоджерелом окремі показники дискримінантої функції Альтмана розраховуються таким чином:

X₁ = Working Capital / Total assets;

X₂ = Retained Earnings / Total assets;

X₃ = Earnings bevore interest and taxes / Total assets;

X₄ = Market value equity / Total debt;

X₅ = Sales / Total assets.

98 У разі неможливості визначення ринкової вартості корпоративних прав для розрахунків можна взяти балансову вартість власного капіталу, скориговану на суму прихованих резервів чи прихованих збитків (якщо вони наявні).

99 Altman E. J. Financial Ratios, Discriminant Analysis and the Prediction of Corporate Bankruptcy // Journal of Finance. — 1968. — No. 4. — P. 598.

100 Baetge J. Früherkennung negativer Entwicklungen der zu prüfenden Unternehmung mit Hilfe Kennzahlü: Die Wirtschaftsprüfung, Heft 22—23. — 1980. — S. 661.

101 Beermann K. Prognosemoeglichkeiten von Kapitalverlusten mit Hilfe von Jahresabschlussen. — Düsseldorf, 1976. — S. 118—121.

102 VDI — Gemeinschaftsausschuss «Wertanalyse». — Düsseldorf, 1975. — S. 5.

103 Для більш поглибленого вивчення методики портфельного аналізу див.: Фольмут Х. Й. Инструменты контроллинга от А до Я.

104 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 605.

105 Для детальнішого ознайомлення з порядком визначення середнього значення в заданій сукупності варіантів див.: Статистика: Підручник / За ред. С. С. Герасименка. — К.: КНЕУ, 2000. — С. 60—80.

106 Конвергенція (від лат. convergentio — сходитись, наближатись) — схожа чи подібна оцінка одних і тих же явищ, яка виникає незалежно в різних експертів (чи груп експертів).

107 Екстраполяція — поширення кількісних (статистичних) висновків щодо існуючих тенденцій, одержаних у результаті вивчення впливу минулих подій на майбутні (прогнозні) періоди.

108 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 609.

109 Olfert O. Finanzierung. Kompendium der praktischen Betriebswirtschaft. — S. 115.

110 Perridon L. Finanzwirtschaft der Unternehmen. — S. 610.