Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (контрольної роботи самостійної)

Самостійна робота передбачає виконання студентами розрахунково-графічної роботи (РГР) для очної форми навчання та контрольної роботи самостійної (КРС) для заочної форми навчання на тему «Оцінка обстановки при аваріях на потенційно небезпечних об’єктах».

Роботу виконують на скріплених аркушах формату А4, на обкладинці роблять надпис «Розрахунково-графічна робота» («Контрольна робота самостійна») з дисципліни «Цивільний захист». Крім того на обкладинці вказують назву університету, кафедру, прізвище та ініціали студента, групу, рік навчання, шифр залікової книжки, а також прізвище та посаду викладача, під керівництвом якого виконується робота.

Графічна частина роботи має бути представлена картою хімічної обстановки при аварії на хімічно небезпечному об’єкті, а також рисунками безпечних зон і зон руйнувань під час вибухів твердих вибухових речовин.

Приклад оформлення титульного аркушу для очної форми навчання наведено на рис. 1. РГР (КРС) виконують за варіантами. Варіант РГР (КРС) відповідає порядковому номеру студента в навчальному журналі групи.

Робота, виконана за чужим варіантом, не рецензується і повертається на переробку.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Х

Міністерство освіти і науки україни

Харківський національний університет

Міського господарства імені о.М. Бекетова

Кафедра «Охорона праці та безпека життєдіяльності»

Розрахунково-графічна робота

(Контрольна робота самостійна)

З дисципліни «цивільний захист»

Варіант № ____

Виконав(ла): студент(ка) групи

___________________________

^{(шифр групи)}

___________________________

^{(прізвище та ініціали)}

Номер з.к___________________

Перевірив: доцент кафедри ОП та БЖД

___________________________

^{(вчене звання, прізвище та ініціали)}

Харків – хнумг – 201__

АРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ІМЕНІ О.М. БЕКЕТОВА

Кафедра «Безпека життєдіяльності»

Індивідуальне семестрове завдання

З дисципліни «Цивільний захист»

Варіант № ____

Виконав(ла): студент(ка) групи

___________________________

^{(шифр групи)}

___________________________

^{(Прізвище та ініціали)}

Номер з.к___________________

Перевірив: доцент кафедри БЖД

к.т.н., доцент Фесенко Г.В.

Рис. 1 – Приклад оформлення титульного аркушу РГР (КРС)

Завдання 1 прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах

Мета: оволодіти навичками прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

Зміст завдання

1.1 Загальні відомості

Прогнозування здійснюється з урахуванням вимог Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (далі – Методика), яка затверджена спільним наказом МНС України, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінекології від 27.03.2001 р. за № 73/82/64/122.

Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті і може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара НХР при аварії на ньому може дістати прибережної зони, де мешкає населення.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду (виливу) переходять у газоподібний стан і створюють первинну або/і вторинну хмару НХР. Методика передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення на висотах до 10 м над поверхнею землі (приземному шарі повітря).

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одна або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).

Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.

Згідно Наказу МНС України від 22.03.2003 р. № 119 «Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій» за умов, викладених у таблиці 1.13 (п. 1.5), аварії з НХР можуть призводити до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.

Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах (п. 1.5, таблиця 1.12).

Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.