- •Дипломна робота
- •Кліматичні показники
- •Характеристика шляхів транспорту
- •3.1 Вибір об'єктів досліджень
- •3.2 Вивчення лісокультурного фонду Задеснянського лісництва за ревізійний період (2001-2011 рр.)
- •Лісові культури, створені в Задеснянському лісництві дп «Новгрод-Сіверське л/г» за ревізійний період 2001-2009 рік.
- •Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання
- •Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.
- •3.3 Морфологічна характеристика сосни звичайної
- •4.1 Характеристика об'єктів дослідженя
- •Культури сосни в борах.
- •Культури сосни в суборах.
- •5.1.Характеристика лісокультурних площ відведених під лісові культури на наступний рік.
- •5.2.Запроектовані типи лісових культур та їх обгрунтування
- •5.3.Технологія створення запроектованих лісових культур Таблиця 5.1 Основні показники зі створення та вирощування лісових культур
- •Таблиця 5.2 Потреба і вартість садивного матеріалу для створення культур
- •5.3 Розрахунок потреби і вартості робочої сили і механічної тяги для створення лісових культур
- •5.3 Технологія створення запроектованих лісових культур
- •5.4. Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісових культур.
- •Вимоги безпеки на лісокультурних роботах
- •Висновоки та пропозиції
- •Кіровське лісництво - кв.28, вид.15, пл. - 2,8 га.
Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання
ТУМ |
Площа,га |
%, від загальної площі |
А2 |
7,1 |
8 |
В2 |
82,9 |
92 |
З даної таблиці помітно, що лісових культур найбільше посаджено в умовах свіжого субору (92%) і свіжого бору, оскільки ці умови в даному районі найбільш сприятливі для росту сосни звичайної. Оскільки, бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф’яних та інших бідних грунтах, то на таких грунтах доцільно садити сосну звичайну. Порівняно з борами субори займають більш родючі грунти, які представлені з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких грунтах, крім сосни звичайної, можна також садити дуб звичайний, ялину звичайну, березу повислу та інші породи.
Таблиця 3.3.
Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.
Розміщення садивних місць |
Площа,га |
%, від загальної площі |
2х0,7 |
6 |
7 |
2х0,5 |
84 |
93 |
При розподілі площ створених лісових культур за розміщенням садивних місць, враховувались численні фактори: тип лісорослинних умов, категорія лісокультурної площі, біологічні і ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах.
З нашої таблиці помітно, що найбільша площа припадає на таке розміщення садивних місць: 2х0,5 – 84,0 га і 2х0,7-всього 6,0 га. Таке розміщення садивних місць дозволяє культурам швидко зімкнутися в рядах, а згодом і в міжряддях. Швидкому зімкненню культур в міжряддях допомагає природне поновлення, особливо листяних порід.
Таблиця 3.4.
Розподіл площі створених лісових культур за схемами змішування
Схема змішуваних порід |
Площа,га |
%, від загальної площі |
10С |
19,4 |
22 |
8С2Дч |
1,7 |
2 |
8С2Бп |
30,2 |
34 |
7С3Бп |
37,5 |
42 |
Продуктивність насаджень багато у чому залежить від частки всіх компонентів лісу. Це зумовлено різними ценотичними особливостями. З даних таблиці помітно, що найкращі схеми змішування такі: 7С3Бп, 8С2Бп. Оскільки, у свіжих та вологих борах і сухих суборах оптимальна чи близька до неї частка участі берези у соснових культурах становить 17-25 % ( один ряд берези повислої розміщують через 3-5 рядів сосни звичайної ). Аналогічне явище спостерігається і в сосново-дубових культурах, які створюють у свіжих та вологих суборах. Це пояснюється тим, що при малій частці листяних порід у складі культур сосни опад перших не дуже істотно вплине на розкладання органічного опаду останньої. При значній частці листяних порід у культурах сосни дерев сосни на одиниці площі буде мало, через що знижується продуктивність насаджень.
У результаті в насадженні накопичиться органічний опад. Вміст 2-4 % листя берези в підстилці сосново-березових культур або 7 % листя дуба в підстилці сосново-дубових культур у 1,5-2,0 рази посилює інтенсивність розкладання опаду, що прискорює кругообіг азоту і зольних елементів.
Внаслідок цього хімічна родючість грунту зростає, посилюється енергія росту деревних порід і підвищується продуктивність насаджень.