4.1 Характеристика об'єктів дослідженя

Пробна площа № 1

Розташована у кварталі 18 виділ 2.1 Задеснянського лісництва.

Площа пробної площі 0,2 га. Рельєф хвилястий. Тип ґрунту -дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання - свіжий субір (В₂). Лісові культури на цій ділянці було створено в 2002 році на свіжому зрубі. Був проведений обробіток ґрунту борознами під посадку культур.

Мал 2.

Ґрунтовий розріз.

Посадку культур провели ручним способом, під меч Колєсова. Висаджували однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5 м., відстань між рядами становила 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом.

Склад культур 7Сз3Бп, середня висота культур сосни становить 3,1 м, середній діаметр 2 см. Бонітет I.

Пробна площа №2

Розташована в кварталі 29 виділ 14 Задеснянського лісництва. Площа виділу 1,6 га.

Площа пробної площі 0,5га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання свіжий субір В₂. Лісові культури на цій ділянці були створені в 2002 році, посадкою під меч Колесова. Ґрунт під культури був підготовлений борознами, плугом ПКЛ-70. Відстань в ряду 0.5 м, між рядами 2,0 м.

Догляд за культурами проводився вручну. Середня висота культур на час обстеження становила 3,0 м, середній діаметр 2.1 см, сосна зростає по І бонітету.

Пробна площа №3

Розташована в кварталі 1 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП «Н.-Сіверське лісове господарство»Площа виділу 1,5 га. Склад насадження 10 Сз.

Площа пробної площі 0,18 га. Рельєф рівнинний. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий бір (А₂).

Мал 3.

Ґрунтовий розріз

Вік лісових культур 46 років. Підготовка ґрунту проводилась борознами, плугом ПКЛ – 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м.

Догляд за лісовими культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середня висота насадження 19 м, середній діаметр - 20 см, культури зростають за Іа бонітетом.

Пробна площа №4

Розташована в кварталі 30 виділ 14 Задеснянського лісництва ДП «Н.-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 2,5 га.

Площа пробної площі 0,09 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, піщаний. Тип умов місцезростання - свіжий бір(А₂ ). Склад насадження 10 Сз.

Підготовка грунту під культури проводилась борознами, плугом ПКЛ – 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м.

Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом упродовж 4років.

Повнота насадження 0,83. Середня висота культур 19 м, середній діаметр 22 м. Бонітет І.

Пробна площа № 5

Розташована в кварталі 17 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП. «Н.-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 1,1 га,

Площа пробної площі 0,16 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий субір (В₂). Живий надґрунтовий покрив представлений конвалією, злаками...

Культури створені посадкою. Ґрунт, під культури, підготовлено смугами, механізовано, культиватором КЛБ – 1,7 Посадку проводили зручну під меч Колєсова. На площу висаджували однорічні сіянці сосни за схемою розміщення садивних місць 2.0Х0.5м.

Догляд за культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середній діаметр становить 30см, середня висота – 25 м, зростають по І бонітету.

Пробна площа № 6

Розташована в кварталі 18 виділ 15 Задеснянського лісництва ДП. «Новгород-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 10,0 га.

Площа пробної площі 0,09га. Рельєф ділянки хвилястий. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання - свіжий субір (В₂).

Підготовка ґрунту – борознами. Посадку проведено вручну однорічними сіянцями сосни звичайної, під меч Колєсова. Відстань в рядах 0.5 м та між рядами 2.0м.

Догляд за лісовими культурами проводились вручну упродовж 4 років.. Середня висота становить 25 м, середній діаметр – 28 см.

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичпйної на об'єктах дослідження у Задеснянському лісництві ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство»

Таблиця 4.1 – Характеристика лісових культур за даними пробних площ

№ пробної площі	Склад насаджень	Вік, років	Клас бонітету, ТУМ	Повнота	Таксаційні показники
					складова порода	висота, м	діаметр, см	запас, м^3
1	7Сз3Бп	7	І / В2	0,85	Сз Бп	3,1	2,0	-
2	7Сз3Бп	7	І / В2	0,85	Сз	3,0	2,1	-
3	10Сз	47	Іа / А2	0,86	Сз	19,0	20,0	327
4	10Сз	46	І / А2	0,83	Сз	19,0	22,0	304
5	10Сз	66	І / В2	0,73	Сз	25,0	30,0	388
6	10Сз	66	І / В2	0,76	Сз	25,0	28,0	411

Проаналізувавши дані таблиці 4.1, можна зробити наступні висновки: щодо типу умов зростання, то породи підібрані вірно, як в чистих так і в мішаних соснових насадженнях. Досить нормальним є запас та процент виходу ділової деревини. Також з даної таблиці помітно, що в насадженнях з більшим віком запас більший, ніж в насадженнях з меншим віком, наприклад: запас у чистому насадженні сосни звичайної у 47 років становить 304 м³, а в 65 років цей запас становить 411 м³. Отже, в цілому, можна сказати, що ведення лісокультурної справи на підприємстві задовільне.

Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком.

Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на нашу думку є:

• розширення робіт з сприяння природному поновленню;

• використання високоякісного садивного матеріалу, зокрема з покращеними спадковими властивостями;

• створення культур з веденням до їх складу порід, що відповідають корінним типам лісу.

Динаміка росту і приживлюваності сосни звичайної в лісотипологічних умовах А2, В2, С2.

Мал.1.

Мал.2.

Мал.3.

2. Середньовікові насадження

На староорних землях .

В умовах свіжого бору (А2 ).

Культури 1970року посадки розташована в кварталі №6 виділ 5 на території на землях бувшого сільгоспкористування (галявинах).

Мал.7.

Ґрунтовий розріз:

d -0.-3 см - лісова підстилка

НЕ - 3-33см –гумусово –елювіальний, світло –сірий, рівномірно –забарвлений , при підсиханні світлішає, свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід різкий по кольору.

НІ - 33 -58см –гумусово –ілювіальний , темно-сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, , з глибини 53см слабооглеений, піщаний , перехід різкий по кольору і складенню.

РІ - 58-110см –ілювіальний пісок світло –жовтого кольору, оглеений, щільний.

Ґрунт - дерново –підзолистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Масштаб 1:10000

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	ПдСх:45	60
2-3	ПдСх:2	60
3-4	ПдСх:76	40
4-5	ПнСх:1149	43
5-6	ПдСх:1	50
6-7	ПдСх:61	25
7-8	ПдЗх:13	45
8-9	ПнЗх:65	58
9-10	ПдЗх:55	43
10-11	ПдСх:21	60
11-12	ПнЗх:46	60
12-13	ПнЗх:73	40
13-14	ПнЗх:55	100
14-1	ПнСх:42	185

Площа ділянки 4,2га

ТУМ А2

Тип лісу А2С –свіжий сосновий бір.

Категорія лісокультурної площі - галявина

Рельєф –рівнинний.

Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.

Ступінь задерніння –помірна

Наявність природного поновлення - відсутнє

Ґрунтовий покрив –зозулин льон ялівцевий, брусниця.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хрущів –відсутня.

Розміщення -2,0х0,7

Кількість садивних місць на 1га 7143 шт.

на всій площі 30000шт.

Головні породи сосна звичайна.

Схема змішування 8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури

8Сз2Бп Вік 39 висота 15,4м діаметр 15,2см. група віку 4. Клас бонітету 1 ТЛУ А2С Повнота 0,77 запас деревини: на 1га м 228 на виділі 0,96 тис.м3

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 25.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2			3 площа -200м2			4 площа -200м2			5 площа -200м2				Середнє
	фактично			фактично			фактично			фактично			фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м	шт	D см	Н м	шт	D см	H м	шт.		D см	Н м	шт	D см	H м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14		15	16	17	18	19
1970	230	0,3	0,1	200	0,2	0,1	210	0,2	0,1	200	0,3	0,1	214		0,2	0,1	219	0,3	0,1
1975	200	1,0	0,9	215	1,1	1,1	201	1,3	1,3	238	1,1	1,1	200		1,0	0,9	210	1,1	1,1
Проводилась рубка догляду ( освітлення) . Інтенсивність -15%
1980	190	2,0	1,8	170	2,5	2,2	150	2,4	2,1	160	2,5	2,2		160	2,8	2,5	170	2,8	2,4
1985	158	5,0	4,9	160	5,2	5,1	180	5,4	5,3	140	5,2	5,1		130	5,0	4,9	158	4,2	4,0
Проводилась рубка догляду ( прочистка). Інтенсивність -15%
1990	100	6,5	5,9	130	6,8	6,4	140	6,4	6,3	120	6,8	6,4		138	6,8	6,4	130	6,8	6,4
1995	100	8,9	8,6	120	8,9	8,6	120	8,1	7,8	100	9,1	8,7		112	8,9	8,6	110	8,9	8,6
2000	90	11,0	10,4	100	10,8	10,3	85	11,1	10,4	80	10,9	10,3		100	10,8	10,3	85	10,8	10,3
Проводилась рубка догляду( проріджування). Інтенсивність -15%
2005	62	13,4	13,8	85	13,7	14,0	54	13,7	14	62	13,7	14		70	13,4	13,8	62	13,5	13,9
2011	40	15,0	15,3	52	15,2	15,4	48	15,5	15,7	35	15,5	15,7		60	15,0	15,3	48	15,2	15,4

З таблиці № 25 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 48 шт. на обліковому відрізку

Діаметр -15,2см.

Висота-15,4м.

Запас -228м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого бору (А2)

Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №95 виділ №15 на

Мал.8.

Ґрунтовий розріз

d- 0-5см –дернина, лісова підстилка

НЕ - 5-38см -гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком,

рихлий , супіщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід

ясний.

Рні – 38-120см -перехідний, свіжий, донизу вологий, сіро –жовтого кольору, з вкрапленнями заліза та марганцю, супіщаний .

Ґрунт –дерново –опідзолений супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ

Масштаб 1:10000

Журнал зйомки ділянки

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
0-1	ПдЗх:30	171
1-2	ПдЗх:87	50
2-3	ПдЗх:79	50
3-4	ПдЗх:75	50
4-5	Зх:90	57
5-6	ПнЗх:39	50
6-7	ПнЗх:29	52
7-8	ПнСх:84	50
8-9	ПнСх:71	106
9-0	ПнСх:82	220

Площа ділянки 4,1га. .

Тип лісу - А2С –свіжий сосновий бір.

Категорія лісокультурної площі –зруб РГК 2002 року.

Склад насадження до рубки 6Сз2Бп+Ос+Дз.

Стан очистки –задовільний.

Рельєф –рівнинний.

Ґрунтовий покрив –зозулин льон, куничник наземний.

Ґрунти та їх вологість –свіжий дубово –сосновий субір.

Ступінь задерніння –помірна.

Наявність природного поновлення –4Сз6Бп

Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.

Спосіб підготовки грунту –борознами, механізовано.

Метод створення культур –посадка вручну під меч Колесова.

Характеристика посадкового матеріалу: саджанців сосни звичайної другого року вирощування ,першого класу якості.

Розміщення 2,0м х 0,7м.

Кількість садивних місць на1 га. 7142.

На всю площу 29282тис.шт.

Головні породи сосна звичайна.

Схема змішування :10Сз.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури

10Сз Вік років 38. Висота 15,5м; діаметр 15,7см. Клас бонітету І.ТЛУ А2С. Повнота 0,62. Запас деревини : на 1 га.260м3; на виділі 1,07тис.м3

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично						Середнє
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		Шт.		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1971	250	0,4	0,1	200	0,5	0,1		210		0,4		0,1		200		0,5	0,1		230		0,2		0,1		225		0,4		0,1
1976	200	1,0	0,9	185	1,2	1,1		190		1,4		1,2		200		1,2	1,1		185		1,2		1,1		185		1,2		1,1
1981	180	2,8	2,2	165	3,0	2,4		170		2,8		2,2		160		3,0	2,4		180		2,8		2,2		165		2,8		2,2
Проводилась рубка догляду ( прочистка). Інтенсивність -15%
1986	120	5,9	5,4	135	6,0		5,7		138		6,2		5,8		140	6,0		5,7		110		5,9		5,7		135		5,9		5,7
1991	100	7,0	7,9	90	8,2		8,0		85		8,2		8,0		100	7,0		7,9		100		8,0		8,2		101		7,6		8,0
Проводилась рубка догляду ( проріджування). Інтенсивність -15%
1996	50	10,1	10,1	67	10,1		10,1		70		9,9		9,9		60	10,1		10,1		70		10,1		10,1		67		10,0		10,0
2003	40	11,6	12,0	40	11,9		12,1		65		11,9		12,1		50	11,0		11,9		50		11,9		12,1		50		11,6		12,0
2011	36	13,0	13,4	45	13,7		14,0		30		13,7		14,0		30	13,0		13,4		42		13,7		14,0		36		15,5		15,7

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 26.

З таблиці № 26 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 36шт на обліковому відрізку

Діаметр -15,5см

Висота-15,7м

Запас -260 м3/га

На староорних землях.

В умовах свіжого субору В2.

Культури 1971року посадки розташовані в кварталі №87 виділ №5.

Мал.9.

Ґрунтовий розріз.

d-0-10 –лісова підстилка.

Н- 10-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Масштаб 1:10000

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	ПнЗх:45	10
2-3	ПнСх:46	300
3-4	ПнСх:55	220
4-5	Пн:0	130
5-6	ПнСх:55	210
6-7	ПнСх:56	200
7-8	ПнСх:67	300
8-9	ПнСх:60	80
9-10	ПдЗх:10	10
10-11	ПдСх:60	250
11-12	ПдСх:58	150
12-13	ПдСх:57	150
13-14	ПдСх:57	150
14-1	ПдСх:53	150

Площа ділянки 5,7га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість –свіжий дубово –сосновий субір.

Ґрунтовий покрив –костриця овеча , тимофіївка степова.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -40709тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Схема посадки 2,0х0,7.

Схема змішування 7Сз3Бп.

Початкова густота культур 7142шт./га.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

8Сз2Бп Вік років 38 Висота 16,2м; діаметр 15,2см. Група віку 3. Клас бонітету І . ТЛУ В2ДС. Повнота 0,89. Запас деревини на 1га 240м3; на виділі 1,37тис.м3

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 27.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1974	200	0,5	0,1	250	0,5	0,1		210		0,6		0,2		200		0,5	0,1		220		0,5		0,1		210		0,5		0,1
1979	210	1,2	0,90	200	1,4	1,1		190		1,3		1,0		200		1,2	0,9		210		1,2		0,9		200		1,2		0,9
Проводилась рубка догляду (освітлення). Інтенсивність -15%
1984	200	3,6	3,2	170	3,8	3,6		180		3,6		3,2		200		3,8	3,6		180		3,1		2,9		200		3,6		3,2
1989	160	5,9	5,5	140	6,1		5,7		180		5,9		5,5		140	5,2		4,9		170		5,6		5,2		170		5,9		5,5
1994	150	8,6	8,2	130	8,9		8,5		140		8,6		8,2		130	9,0		8,6		130		8,6		8,2		130		8,6		8,2
Проводилась рубка догляду( прочистка). Інтенсивність -15%
1999	100	10,6	10,2	110	11,0		10,6		90		10,6		10,2		85	10,7		10,3		100		10,6		10,2		90		10,6		10,2
Проводилась рубка догляду( проріджування). Інтенсивність -15%
2004	80	13,4	13,1	89	14,0		13,7		60		13,9		13,6		70	13,0		12,8		70		13,0		12,8		70		13,4		13,1
2011	60	15,2	12,2	52	15,8		12,8		48		15,2		12,2		52	15,0		12,0		52		15,1		12,1		52		15,2		12,2

З таблиці № 27 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 52шт на обліковому відрізку

Діаметр -15,2см

Висота-12,2м

Запас -240м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого субору.

Культури 1970 року посадки розташована в кварталі №15 виділ № 4.

Мал.10.

Ґрунтовий розріз.

d- 0-4 лісова підстилка.

Н - 0-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком , суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-100см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладення.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Масштаб 1:10000

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін,м.
1-0	ПнСх:28	125
1-2	ПдСх:60	46
2-3	ПдЗх:20	70
3-4	ПдЗх:40	150
4-5	ПдЗх:80	53
5-6	ПдСх:30	102
6-7	ПдЗх:40	35
7-8	ПнЗх:85	82
8-9	ПнЗх:10	64
9-10	ПнЗх:17	97
10-11	ПнЗх:7	45
11-12	ПнСх:30	115
12-1	ПнСх:87	150

Площа ділянки 3,6га.

Тип лісорослинних умовВ2.

Тип лісу вВ2ДС.

Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість – свіжий дубово –сосновий субір.

Ґрунтовий покрив - орляк , моління, буквиця, веснівка.

Ступінь задерніння –помірна.

Наявність природного поновлення – 6Бп3Сз1Дз.

Вік -5-10 років.

Щільність 370 шт\га.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -25711 тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз.+ пБп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз+Бп. Вік років 40. Висота 18,6м; діаметр 17,6см.Група віку 3.Клас бонітету 1.

ТЛУ:В2ДС. Повнота 0,72. Запас деревини: на 1га.270м3; на виділі 0,97 тис.м3.

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 28.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1970	210	0,3	0,1	230	0,3	0,1		220		0,4		0,1		192		0,3	0,1		200		0,3		0,1		226		0,3		0,1
1975	200	1,0	0,9	210	1,3	1,1		230		1,1		1,0		214		1,0	0,9		206		1,0		0,9		216		1,0		0,9
Проводилась рубка догляду (освітлення). Інтенсивність -15%
1980	180	3,2	2,9	200	3,7	3,4		160		3,2		2,9		200		3,3	3,0		180		3,2		2,9		184		3,2		2,9
1985	160	4,4	4,1	180	4,8		4,5		120		4,6		4,3		200	4,4		4,1		190		4,4		4,1		170		4,4		4,1
Проводилась рубка догляду ( прочистка). Інтенсивність -15%
1990	180	7,8	7,5	150	8,0		7,7		120		7,9		7,6		140	7,8		7,5		171		7,8		7,5		145		7,8		7,5
1995	100	10,2	9,8	110	11,0		10,6		100		10,2		9,8		120	10,2		9,8		100		10,6		10,3		110		10,2		9,8
2000	95	12,1	11,0	100	12,5		11,4		80		12,4		11,3		82	12,1		11,0		82		12,1		11,0		82		12,1		11,0
Проводилась рубка догляду (проріджування). Інтенсивність -15%
2005	60	15,4	16,5	52	16,2		15,9		70		16,1		15,8		50	15,6		16,7		50		15,6		16,7		52		16,2		15,9
2011	40	17,7	18,7	30	17,2		18,5		34		17,7		18,7		45	17,6		18,6		34		17,7		18,7		34		17,6		18,6

З таблиці № 28 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 34шт на обліковому відрізку

Діаметр -17,6см

Висота-18,6м

Запас -270м3/га.

На сільськогосподарському користуванні.

В умовах свіжого суг руду (С2)

Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №5 виділ №1.

Мал.11.

Ґрунтовий розріз.

d-0-3 - лісова підстилка

Не - 3-45см –гумусово-елювіальний, світло –сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.

Phi- 45-80см –перехідний до породи, світло –сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р- 80-140см –порода –лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	ПдЗх:50	330
2-3	ПнЗх:36	290
3-4	ПнЗх:36	280
4-5	ПнЗх:36	190
5-6	Сх.:0	90
6-7	ПнСх:48	200
7-8	ПнСх:6	90
8-9	ПдСх:74	300
9-10	ПнСх:87	300
10-1	ПдСх:46	250

Масштаб 1:10000

Площа ділянки 6,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість –свіжий грабово –дубово –сосновий сугруд.

Ґрунтовий покрив –вероніка лікарська, медунка темна.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -48571тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сзк. Вік років -38 Висота -14,2; діаметр -14,6.Клас бонітету -ІІ ТЛУ - С2ГДС Повнота -0,64. Запас деревини: на 1 га.158м3 ;на виділі-1,07тис.м3

Ступінь ураження -11%

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 29.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1973	200	0,5	0,1	190	0,6	0,1		230		0,6		0,1		200		0,5	0,1		210		0,4		0,1		206		0,5		0,1
1978	203	1,9	1,6	200	2,0		1,7		190		1,9		1,6		160	2,2		2,0		150		1,9		1,6		180		1,9		1,6
Проводилась санітарна рубка вибіркова з метою локалізації вогнищ кореневої губки. Інтенсивність -25%
1983	160	4,2	3,4	140	4,6		3,8		112		4,2		3,4		190	4,3		3,5		110		4,2		3,4		130		4,2		3,4
1988	100	7,1	6,2	85	7,2		6,3		115		7,9		7,0		96	7,1		6,2		150		6,8		5,1		110		7,1		6,2
Проводилась санітарна рубка вибіркова з метою локалізації вогнищ кореневої губки. Інтенсивність -25%
1993	80	10,7	10,3	95	10,8		10,4		84		10,8		10,4		60	10,7		10,3		97		10,8		10,4		82		10,7		10,3
1998	80	12,7	12,4	60	13,0		12,8		25		12,8		12,5		97	12,7		12,4		50		12,5		12,0		60		12,7		12,4
2003	50	13,9	13,6	65	14,1		13,8		40		13,6		13,2		23	13,9		13,6		57		13,9		13,6		42		13,9		13,6
2011	20	18,6	19,7	12	18,0		19,1		34		18,0		19,1		42	18,6		19,7		20		18,6		19,7		28		14,6		14,2

З таблиці № 29 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 28 шт на обліковому відрізку

Діаметр -14,6см

Висота-14,2м

Запас -158м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого суг руду (С2).

Культури 1969 року посадки розташовані в кварталі № 16 виділ № 8

Мал.12.

Ґрунтовий розріз.

d-0-6 - лісова підстилка

Не- 6-65см –гумусово-елювіальний, світло –сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до45см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.

Phi- 65-90см –перехідний до породи, світло –сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р- 90-150см –порода –лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

ПЛАН ДІЛЯНКИ

Масштаб 1:10000 Журнал зйомки ділянки

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін
1-2	ПдЗх:34	210
2-3	ПдЗх:66	137
3-4	ПнСх:15	120
4-5	ПнСх:21	170
5-6	ПнСх:27	100
6-7	ПнСх:37	120
7-1	ПдСх:64	100

Площа 3,6га.

Тип лісорослинних умовС2.

Тип лісу вС2ГДС.

Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість – свіжий грабово - дубово –сосновий субір.

Ґрунтовий покрив –верес , чорниця , орляк .

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -25711 тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз. Вік років -40. Висота -21,5; діаметр -20,5. Клас бонітету І.ТЛУ -С2ГДС. Повнота -0,87. Запас деревини: на 1га.336м3; на виділі 1,21 тис.м3

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 30

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1968	280	0,3	0,1	240	0,3	0,		200		0,3		0,1		210		0,3	0,1		250		0,3		0,1		236		0,3		0,1
1974	230	2,7	2,2	210	2,5	1,9		210		2,7		2,2		200		2,7	2,2		210		2,7		2,2		220		2,7		2,2
Проводилась рубка догляду (освітлення). Інтенсивність -15%
1979	200	5,1	4,2	210	5,0	4,1		179		5,3		4,4		190		5,3	4,4		210		5,3		4,4		187		5,2		4,3
1984	190	8,2	7,9	180	8,1		7,8		190		8,0		7,7		180	8,2		7,9		160		8,2		7,9		167		8,1		7,8
Проводилась рубка догляду (прочистка). Інтенсивність -15%
1989	120	10,8	11,0	180	11,0		11,3		180		10,8		11,0		130	11,0		11,3		150		11,0		11,3		142		11,0		11,2
1994	199	13,7	14,4	208	13,5		14,1		200		13,7		14,4		220	13,7		14,4		220		13,5		14,1		130		13,6		14,3
Проводилась рубка догляду (проріджування). Інтенсивність -15%
1999	90	16,0	17,0	110	16,2		17,2		85		16,2		17,2		90	16,0		17,0		90		16,2		17,2		90		16,1		17,1
2004	81	18,3	19,5	70	18,6		19,7		75		18,6		19,7		60	18,5		19,6		65		18,6		19,7		70		18,5		19,6
2011	50	20,0	21,0	45	20,3		21,3		34		20,9		21,9		30	20,8		21,8		34		20,9		21,9		34		20,5		21,5

З таблиці № 30 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 34шт на обліковому відрізку

Діаметр -20,5см

Висота-21,5м

Запас -336м3/га

Висновки :

Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо –типологічних умовах А2, В2, С2, створених на староорних землях можна зробити такі висновки:

В умовах А2.

Деревостан 41 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2011 рік кількість на обліковій площі -48 шт.

Діаметр -15,2см. за нормою 15,5см.-98%

Висота -15,4м. за нормою 15,3м. -98%

Запас 228м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 74%

В умовах В2.

Деревостан 40 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2011 рік кількісь на обліковій площі 52 шт.

Діаметр -16,2см. за нормою 15,7см.-103%

Висота -15,8м. за нормою 15,5м. -101%

Запас 240м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 79%

В умовах С2.

Деревостан 40 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2011 рік кількісь на обліковій площі 28 шт.

Діаметр -14,6см. за нормою 15,7см.-90%

Висота -14,2м. за нормою 15,5м. -90%

Запас 158м3/га. при нормі 490м3/га.

Деревостан має продуктивність 30%

Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісо типологічних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на староорних землях можна відмітити що ріст і продуктивність деревостанів збільшується відповідно до покращення ґрунтових умов – А2- 74%; В2-79%.

Деревостани в умовах С2 мають зараження кореневою губкою -10% площі, в наслідок чого сформувався зріджений деревостан . Діаметр та висота ділянки близько норми -90%, проте приріст не може компенсувати низької продуктивності 158м3 на 1га.

Культури були висаджені чистим породним складом, внаслідок чого відбулось ураження хворобами та шкідниками, що призвело до зниження продуктивності деревостану.

Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо –типологічних умовах А2, В2, С2, створених в лісовому фонді можна зробити такі висновки:

В умовах А2.

Деревостан 40 років, чистий за породним складом(10Сз) має на 2011 рік кількість на обліковій площі -36 шт.

Діаметр -15,7см. за нормою 15,5см.-102%

Висота -15,5м. за нормою 15,3м. -102%

Запас 270м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 87%

В умовах В2.

Деревостан 42 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2011 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.

Діаметр -17,6см. за нормою 15,5см.-114%

Висота -18,6м. за нормою 15,3м. -122%

Запас 315м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 102%

В умовах С2.

Деревостан 42 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2011 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.

Діаметр -20,5см. за нормою 20,9см.-90%

Висота -21,5м. за нормою 21,9м. -90%

Запас 336м3/га. при нормі 490м3/га.

Деревостан має продуктивність 68%

Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісорослинних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на землях лісового фонду можна відмітити що приріст в діаметрі та висоті деревостанів у лісовому фонді вища ніж на староорних землях, оскільки на зрубах вже існують відповідні грунтові умови. Проте, на прикладі трьох різних ділянок в лісовому фонді можна помітити що деревостани в лісорослинних умовах В2 , що стоврені з домішкою берези мають продуктивність 102%,тоді як деревостани в більш багатих умовах місцезростання С2 створені чистим породним складом мають лише 68%.

Динаміка приросту середньовікових деревостанів за діаметром, висотою та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.

Мал.1.

Мал.2.

Мал.3.

3. Старшовікові насадження.

На староорних землях.

В умовах свіжого бору.(А2)

Культури 1940 року посадки розташовані в кварталі №70 виділ №18

Мал.13.

Ґрунтовий розріз.

d-0-3см-дернина.

НЕ-3-32см - гумусово –елювіальний , світло-сірий, різноманітно-забарвлений, при підсиханні світлішає ,свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями злакової рослинності до 5см, перехід різкий по кольору

НІ (gl)- 32-56 см –гумусово –ілювіальний ,темно –сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, з вкрапленнями відновленого заліза та марганцю, з глибини 50см слабооглеений, піщаний, перехід різкий по кольору і складенню.

РІ (gl)- 56-102cм –ілювіальний пісок світло-жовтого кольору ,оглеєний, щільний з вкрапленнями відновленого марганцю та заліза.

Ґрунт - дерново –підзолистий піщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянкиМасштаб 1:10000

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін,м.
0-1	ПнЗх:45	60
1-2	ПнСх:32	210
2-3	ПнСх:23	104
3-4	ПнСх:18	158
4-5	ПдСх:36	193
5-6	ПдЗх:19	22
6-7	ПдСх:56	102
7-8	ПдЗх:30	160
8-9	ПнЗх:60	110
9-0	ПдЗх:321	230

Площа 5,4га

Тип лісу А2С

Тип лісорослинних умов А2

Рельєф – схил південної експозиції. .

Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив –дрік , папороть.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи сосна звичайна .

Схема змішування -6Сз4Бп+ Чг

Таксаційна характеристика:

Лісові культури.

6Сз4Бп+Чг Вік років -70. Висота -20,6м Діаметр -21,4 см. ТЛУ.-А2С. Повнота -0,75.Клас бонітету –І. Запас деревини: на 1га.-445 м3.;на виділі -2,40 тис.м3. % ділових дерев -72

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 31.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
Проводилась рубка догляду (проріджування). Інтенсивність -15%
1990	47	16,9	16,7	25	16,4		16,2		80		16,8		16,6		50	16,9		16,7		62		16,9		16,7		51		16,9		16,7
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2000	30	19,6	19,1	20	19,8		19,3		73		19,4		18,9		30	19,6		19,1		50		19,6		19,1		43		19,6		19,1
2011	20	21,4	20,6	18	21,8		21,0		51		21,3		20,5		21	21,4		20,6		20		21,8		21,0		28		21,4		20,6

З таблиці № 31 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить28 шт. на обліковому відрізку (10%)

Діаметр -21,4см

Висота-20,6м

Запас на 1 га -445м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого бору (А2).

Культури 1941 року посадки розташовані в кварталі №9 виділ№ 6.

Мал.14.

Ґрунтовий розріз.

d-0.5см лісова підстилка

Н - 5-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал бусольної зйомки

Масштаб 1:10000

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	ПдСх:75	78
2-3	ПнСх:64	160
3-4	ПнСх:70	120
4-5	ПдСх:79	160
5-6	ПдЗх:38	49
6-7	ПдЗх:21	46
7-8	ПдЗх:16	157
8-9	ПнЗх:43	148
9-10	ПдЗх:69	80
10-11	ПдЗх:89	152
11-12	ПнСх:2	43
12-13	ПдЗх:62	54
13-14	ПдЗх:19	55
14-15	ПнЗх:83	45
15-16	ПнСх:10	66
16-17	ПнСх:51	67
17-1	ПнСх:35	50

Площа ділянки 6,2га.

Тип лісорослинних умов А2.

Тип лісу А2С

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив –ожина ,цмин пісковий.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз. Вік років -70. Висота-21,4м. Діаметр -22,6см. Клас бонітету –І. ТЛУ. –А2С. Повнота -0,86. Запас деревини: на 1га.м3.-475м3; на виділі -2,95 тис.м3. % ділових дерев -95.

Хід росту сосни звичайної Таблиця 32.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1991	71	13,4	12,6	60	13,8		13,0		60		13,6		12,8		50	13,4		12,6		78		13,4		12,6		67		13,4		12,6
2001	50	17,8	16,3	30	18,0		16,5		52		17,8		16,3		45	17,8		16,3		57		18,0		16,5		45		17,8		16,3
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2011	30	22,6	21,4	18	21,8		20,6		23		22,7		21,5		20	22, 9		21,7		25		22,6		21,4		30		22,6		21,4

З таблиці № 32 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить 30шт на обліковому відрізку (11,0%)

Діаметр -22,6см

Висота-21,4м

Запас на 1 га -475м3

На староорних землях.

В умовах свіжого субору (В2)

Культури 1940 року посадки розташовані в кварталі № 9 виділ №8 на

Мал .15.

Ґрунтовий розріз

d-0.4см лісова підстилка

НЕ- 2-28см -гумусово –елювіальний ,світло –сіро –жовтий ,плямистий, свіжий, при

підсиханні світлішає до блідо –сіро –жовтого, наявність інтенсивного аморфного кремнію по всьому профілю, на фоні різнокольорових плям грунту –плями відновленого заліза, рихлий, безструктурний, супіщаний, перехід ясний по кольору.

Рі - 78 -160см –глинистий пісок світло –жовтого кольору , вологий, в нижній частині щільний.

Ґрунт - дерново –підзолистий супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях

.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

1-2	Пн:0	150
2-3	ПдЗх:90	700
3-4	Пд.:0	290
4-5	ПнСх:67	300
5-6	Пд.:0	270
6-7	Сх.:0	140
7-8	ПдСх:23	190
8-1	ПнСх:67	210

Позначення сторін

Румби

Довжина сторін , м.

Масштаб 1:10000

Площа ділянки 10,8га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС

Рельєф – схил південно –західної експозиції .

Ґрунти та їх вологість –свіжий дубово-сосновий субір.

Ґрунтовий покрив –перестріч гайовий, веснівка..

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -77134тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -6Сз2Бп2Дз+Чг

Таксаційна характеристика ділянки:

Лісові культури.

Склад -10Сз+Бп. Вік -69 років. Висота -23,1м. Діаметр -24,4см. Клас бонітету –І. Тип лісу –В2ДС. Повнота -0,75. Запас на 1га\м3 -460. ; на виділі -4,97тис.м3.

Хід росту насадження сосни звичайної. Таблиця 33.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2			3 площа -200м2			4 площа -200м2				5 площа -200м2			Середнє
	фактично			фактично			фактично			фактично				фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м	шт	D см	Н м	шт		D см	H м	шт.	D см	Н м	шт	D см	H м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11		12	13	14	15	16	17	18	19
1991	98	19,3	19,1	120	19,0	18,9	100	19,0	18,9	95	19		18	120	19	18,8	50	19	18,9
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2001	100	22,3	21,7	100	22,	22,5	100	22,3	22,0	100	22,1		22,6	100	22	21,5	30	22,1	21,6
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2011	20	25,0	23,6	12	23,7	23,9	10	24,8	24,0	12	25		23,7	10	24,8	24	29	24,4	23,1

З таблиці № 33 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить29шт на обліковому відрізку (11%)

Діаметр -24,4см

Висота-23,1м

Запас на 1 га -460м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого субору (В2).

Культури 1939 року посадки розташовані в кварталі № 8 виділ № 7 на

Мал .16.

Ґрунтовий розріз.

d-0.5см лісова підстилка

Н- 0-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні -38-95 см перехідний , свіжий, до низу вологий, сіро –жовтого кольору, суглинистий.

Грунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	Пд.:0	100
2-3	ПдСх:40	250
3-4	ПдСх:77	220
4-5	ПнСх:54	430
5-6	ПдСх:40	110
6-7	ПдСх:78	250
7-8	ПнЗх:28	190
8-9	ПнСх:56	140
9-10	Пн:0	210
10-11	ПнЗх:70	300
11-12	Пд.:0	260
13-14	Зх:0	150
13-14	ПдЗх:20	200
14-1	ПнЗх:67	210

Масштаб 1:10000

Площа ділянки 16,2га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість –свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив –ковила, орляк, тимофіївка степова.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

8Сз2Бп. Вік років-70. Висота -30,7м. Діаметр -31,0см. Клас бонітету –І.ТЛУ.-В2ДС. Повнота -0,83. Запас деревини: на 1га м3 -500 ; на виділі -8,10 тис.м3.

Хід росту сосни звичайної. Таблиця 34.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1990	20	27,1	26,9	24	27,2	27,0		30		27,6		27,4		28		27,2	27,0		24		27,2		27,0		24		27,2		27,0
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2000	26	29,5	29,2	20	29,0	28,7		24		29,4		29,1		22		29,0	28,7		22		29,0		28,7		22		29,0		28,7
Проводилась санітарна рубка вибіркова. Інтенсивність -10%
2011	18	30,9	30,6	18	31,		30,9		20		30,9		3		21	30,		3		26		31,2		3		20		31,0		30,7

З таблиці № 34 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить22шт на обліковому відрізку (8,9%)

Діаметр 31,0см

Висота-30,7м

Запас на 1 га -500м3

На староорних землях.

В умовах свіжого суг руду (судіброви ,С2)

Культури 1941 року посадки розташована в кварталі №130 виділ №16.

Мал.17.

Ґрунтовий розріз.

d- 0-6- лісова підстилка

Н - 6-38см –гумусово –елювіальний, свіжий, світло –сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні -38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро –жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт –дерново –опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	Пд:0	100
2-3	ПдЗх:20	190
3-4	ПдСх:42	250
4-5	ПнСх:35	100
5-6	ПнСх:4	230
6-7	ПдСх75	180
7-8	ПнСх:5	160
8-9	ПнСх:59	260
9-10	Пн:0	210
10-11	ПнЗх:70	300
11-12	Пд.:0	260
12-13	Зх:0	150
13-14	ПдЗх:20	200
14-1	ПнЗх:67	210

Масштаб 1:10000

Площа ділянки 12,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість –свіжий грабово –дубово –соснова судіброва.

Ґрунтовий покрив –дрік, зірочник лісовий, підмаренник пахучий.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -48571тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Д

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

10Сз.+Чг Вік років -70. Висота ,м -30,2. Діаметр,см -30,5. Клас бонітету –І. Повнота -0,76. Т.Л.У. –С2ГДС. Запас деревини: на 1га. м3 -467; на виділі -5,98тис.м3

Хід росту сосни звичайної Таблиця 35

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2				3 площа -200м2						4 площа -200м2					5 площа -200м2						Середнє
	фактично			фактично				фактично						фактично					фактично
	шт	D см	H м	шт	D см	Н м		шт		D см		Н м		шт		D см	H м		шт.		D см		Н м		шт		D см		H м
1	2	3	4	5	6	7		8		9		10		11		12	13		14		15		16		17		18		19
1990	32	24,6	25,1	25	24,8		25,4		34		24,6		25,1		41	24,6		25,1		10		24,8		25,4		30		24,7		25,2
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2000	20	27,9	28,0	15	28,1		28,2		25		27,9		28,0		31	28,2		28, 3		8		27,9		28,0		20		27,9		28,1
2011	17	30,5	30,2	12	30,1		29,8		18		30,8		30,5		25	30,5		30,2		6		30,5		30,2		18		30,5		30,2

З таблиці № 35 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить18шт на обліковому відрізку (7,0%)

Діаметр 30,5см

Висота-30,2м

Запас на 1 га -467м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого сугруду (С2)

Культури 1940 року посадки розташована в кварталі №68 виділ № 20.

Мал.18.

Ґрунтовий розріз.

d- 0-5см –лісова підстилка.

Не- 5-50см –гумусово-елювіальний, світло –сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню.

Phi- 50-100см –перехідний до породи, світло –сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р -100-120см –порода –лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

ПЛАН ДІЛЯНКИ Журнал зйомки ділянки

Масштаб 1:10000

Позначення сторін	Румби	Довжина сторін, м.
1-2	Сх.:0	450
2-3	Пн:0	140
3-4	ПнСх:41	120
4-5	Пн:0	270
5-6	ПнЗх:62	460
6-7	Пд.:0	300
7-8	ПдЗх:23	190
8-9	ПдСх:31	250
9-1	ПдЗх:50	240

Площа ділянки 10,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість –свіжий грабово –дубово –сосновий сугруд (судіброва).

Ґрунтовий покрив –вероніка лікарська , медунка темна.

Ступінь задерніння –помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами –відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

8Сз2Бп. Вік, років -70. Висота ,м-30,8 .Діаметр, см -31,1.Клас бонітету –Іа. Тип лісу (Т.Л.У.) –С2ГДС. Повнота -0,86. Запас деревини : на 1 га.510 м3 ; на виділі -5,51 тис.м3.

Хід росту сосни звичайної . Таблиця 36.

Рік спостереження	Кількість на облікових площах
	1 площа -200м2			2 площа -200м2						3 площа -200м2							4 площа -200м2							5 площа -200м2							Середнє
	фактично			фактично						фактично							фактично							фактично
	шт	D см	H м	шт	D см		Н м		шт			D см		Н м		шт			D см		H м		шт.			D см		Н м		шт			D см		H м
	4	5	6	7	8		9		10			11		12		13			14		15		16			17		18		19			20		21
1990	50	25,1	25,7	48		25,0		25,6			56		24,9		25,5			43		25,1		25,7			50		25,1		25,7			50		25,0		25,6
Проводилась рубка догляду (прохідна). Інтенсивність -15%
2000	41	28,4	28,7	38		28,6		28,9			46		28,3		28,4			31		28,2		28,3			30		28,3		28,4			38		28,3		28,5
2011	35	31,1	30,8	21		31,1		30,8			32		30,9		30,6			20		31,4		31,0			20		31,1		30,8			26		31,1		30,8

З таблиці № 36 бачимо що кількість стовбурів на 2011 рік становить26шт на обліковому відрізку (10,0%)

Діаметр 31,1см

Висота-30,8м

Запас на 1 га -510м3

Висновки

Аналізуючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної на староорних землях можна зробити такі висновки:

ділянки були висаджені на землях які мали повну непридатність до сільськогосподарського користування як то яри , дуже круті схили , заболочені місця , які не можна використовувати навіть під сінокоси ( дані з опитувань місцевих робітників , та деяких колгоспних документів 1946-50 років).

Умови місцезростання культур круті схили та вибалки.

Ділянка культур сосни звичайної в умовах свіжого бору (А2).

Культури створені 1940 року і мають такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.

Склад -6Сз4Бп +чагарники – бузина червона.

Діаметр -21,4см - 83% за нормою - 24,8см.

Висота-20,6 м- 82% за нормою -23,6м.

Запас - 445м3/га за нормою -511м3/га

Продуктивність деревостану -86%

Особливістю цієї ділянки є те що перші ( низові ) ряди займають чагарникові породи , які в умовах схилу відіграють велику роль в утриманні в ґрунті поживних речовин. Також введена більша кількість листяної породи –берези похилої , яка створює поживний шар грунту набагато швидше ніж соснові, сприяючи також розкладу опадів сосни. Тому , в результаті видно , що дерева доволі добре для таких умов місцезростання, набрали висоту і діаметр.

Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого субору (В2) 1940 року посадки на крутому схилі. Ділянка має складний склад -6Сз2Дз2Бп+ чагарники –бузина червона, карагана дерев’яниста (акація жовта). Велику площу займають ряди чагарникових.

Насадження має такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -19 шт.

Діаметр -24,4 см -98% за нормою -24,8см.

Висота -23,1 м -97% за нормою -23,6м.

Запас -460 м3. за нормою -511м3

Продуктивність деревостану -90%

Сосна звичайна на ділянці має високі показники по висоті і діаметрі майже 100% , а також запас на 1 га.

Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого сугруду (С2) 1941 року посадки висаджена по розлогому дну яру, тому має рівнинний характер.

Культури чисті за складом -10Сз+ бузина чорна , мають такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.

Діаметр -30,5 см - 84% за нормою -30,9см.

Висота -30,2 м. -84% за нормою -30,6м.

Запас на 1 га -467 м3. за нормою 640

Продуктивність деревостану 73%

Незважаючи на те, що ділянка розташована в умовах свіжого суг руду та на дні яру, тобто доволі рівнинна, має покращені умови грунту, оскільки всі поживні речовини з схилів яру приносяться до низу, деревостани мають нижчий процент показників.

Порівнюючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів в лісо типологічних умовах місцезростання А2,В2.С2. можна відмітити що деревостани в умовах А2, В2 створені з домішкою листяних порід мають більший процент продуктивності ніж деревостани чисті за породним складом .Найбільшу продуктивність має ділянка в умовах В2, створена з дубом черещатим та чагарниковими.

Аналізуючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної в лісовому фонді можна зробити такі висновки:

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого бору(А2)1941 року посадки. Насадження чисте за складом і має такі показники:

Кількість на обліковій площі-20шт.

Діаметр -22,6см -84% за нормою - 24,8см

Висота -21,4м -86% за нормою -23,6м.

Запас на 1 га. 475 м3. за нормою 511м3/га

Продуктивність деревостану -93%

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого субору (В2)1939 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники :

Кількість на обліковій площі -20 шт.

Діаметр -31,0см - 125% за нормою -24,8см.

Висота - 30,7 м. -130% за нормою -23,6м

Запас на 1 га. 500м3. за нормою -511м3/га

Продуктивність деревостану -98%

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого суг руду(С2) 1940 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники:

Кількість на обліковій площі -18 шт.

Діаметр -31,1см -101% за нормою - 30,9см.

Висота -30,8м. -101% за нормою -30,6м.

Запас на 1 га.-650 м3. за нормою 640м3/га

Продуктивність деревостану 102%

Динаміка приросту старшовікових деревостанів за діаметром, висотою, та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.

Мал.1.

Мал.2.

Мал.3.

Порівнюючи результати ходу росту ділянок старшовікових деревостанів в умовах А2, В2, С2 можна зробити висновок , що деревостани сосни звичайної мають задовільні показники як для даних лісо типологічних умов.

Як і в деревостанах, створених на староорних землях , спостерігається залежність соснових від опадів листяних порід, проте таксаційні характеристики в лісовому фонді вищі за показники на староорних землях.

Таке пояснюється тим , що на час закладки культур вже мали потужний корисний шар грунту створений з лісової підстилки, тому сіянці , отримавши хороший ріст, швидше ввійшли у фазу деревостанів, тим самим накопичивши більший запас деревини на 1 га.

4.2.Особливості створення та росту культур сосни звичайної .

Культури сосни на староорних землях.

Особливістю дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лі­сової зони Полісся - є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призво­дить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недо­ступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається вна­слідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу. На староор­них землях послаблюється розвиток мікроорганізмів і знижується нітрифікаційна спроможність. Значно змінюються і фізичні вла­стивості грунтів. Об'ємна вага верхнього 10-сантиметрового шару орних грунтів становить 1,48 г/см³, а на глибині 10-20 см -1,60 г/см³. На цілинних землях цей показник становить 1,10 і 1,47 г/см³. Погіршення фізичних властивостей староорних земель зумовлене розривом і частковим закупоренням капілярів під час оранки, крізь які відбувається обмін повітря і просочується основ­на маса води.

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верх­ніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише галь­муванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом (Aradus cinnamomeus Panz), масове розмноження якого призводить до відмирання де­рев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає. Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староор­них землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідли­вими комахами. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою.

Відомо, що під час посух кількість вологи у верхніх горизонтах грунту незначна. Це згубно позначається на деревах з поверхне­вою кореневою системою. Тому для покращення росту і підви­щення біологічної стійкості сосни звичайної в культурах на ста­роорних землях, необхідно застосовувати заходи, що сприяють розвитку глибинної кореневої системи (Гордієнко М.І. 1995р) . З цією метою при створенні культур обробля­ють грунт розпушувачем РН-60 на глибину понад 60 см. Через 2-3 роки коренева система саджанців сосни, як правило, засвоює весь розпушений шар грунту. Щоб культури швидше зімкнулися, доцільно висаджувати 10-15 тис. сіянців на 1 га , що запобігає зараженню підкоровим клопом (Б.М. Литвинов , М.Д. Євтушенко, Г. В. Байдик 2005 рік). Для покращення росту і розвитку культур необхідно також внести мінеральні та органічні добрива, оскільки ріст і приживлюваність культур напряму залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті, оскільки землі сільськогосподарського користування мають збіднілу структуру грунту, крім того на таких землях не існує корисного шару лісової підстилки, як це є в лісовому фонді, тож поживні речовини сіянці мають отримати саме від внесення добрив (Гордієнко М. І. 1995 рік). З досвіду Боярської ЛНДС в Київській області самим ефективним в районі Полісся виявилось внесення мінеральних добрив водночас із садінням сіянців на глибину 10-15 см. та на відстані 10 см. від посадкового ряду. Норма внесення добрив на всіх ділянках повинна розроблятись окремо, зваживши на вміст у ґрунті доступних сполук в елементах живлення. Особливо ефективні для вирощування сосни звичайної органічні добрива, як то торф. Проте, цей метод має також і мінусові сторони , так являючись якісним добривом торф дає змогу сіянцям у період 3-4 років розвинути сильну кореневу систему, проте, в подальші роки спостерігається нагромадження коріння саме в торф’яному субстраті. При виході коріння за межі добривної подушки спостерігається пригнічення росту культур ( Науковий звіт Новгород –Сіверської ЛНДС за 1977 рік). Також негативно впливає торфова суміш на насадження в стані жердняків (Гордієнко М.І.) , буває помітне пригнічення росту саджанців , а в посушливі роки їх загибель. Тому, торф рекомендовано вносити суворо за дозою та лише на поверхні грунту.

Також дуже корисно вводити в склад насадження люпин (Гордієнко М.І.) , який не тільки сприяє підвищенню родючості грунтів , а й знищує багаторічні бур’янисті рослини такі як пирій повзучій який розповсюджений майже всюди на староорних землях. Він є багаторічним і являє собою значну загрозу для культур, оскільки завдяки сильно розгалуженій кореневій системі дуже швидко проникає в розораний грунт.

Проте , невважаючи на значну користь , люпин має переваги лише в достатньо зволожених місцях , оскільки завдяки міцній кореневій структурі захоплює вологу з грунту, зневоднюючи тим самим сіянці сосни, тому його потрібно вводити в культури на більш багатих і зволожених ґрунтах.

Так, спостерігається, що після осінньої прокладки борозен, навесні в борознах вже проявляються паростки пирію повзучого. Боротьба з ним дуже складна ,оскільки потребує постійного розпушення міжрядь. Проте в умовах свіжого бору проводити часті розпушування міжрядь є шкідливим. Так, у 3-4 річних культурах сосни, створених в умовах свіжого бору при розпушуванні у середньому відрізається 56-68% бічного коріння першого порядку що позначається на стані сіянців. Так, після розпушування вміст води в ґрунті зменшується в 2-2,6 % (Гордієнко М.І.). Також супіщані ґрунти мають нестійку консистенцію тож легко зміщуються , оголяючи бічні корінці , внаслідок чого , сіянці зневоднюються і гинуть.Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкоро­вого клопа і кореневої губки (Fomes annosus). Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке про­низує товщу грунту. У бідних і сухих борах, де листяні породи не ростуть, у насадження сосни звичайної бажано вводити сосну Банкса, а на більш родючих ґрунтах — березу повислу, дуб зви­чайний, клен татарський, грушу звичайну. Сосну Банкса і листяні породи на староорних землях доцільно вводити в культури через 2-3 ряди сосни звичайної.

Багато сказано про те, що чисті культури, наприклад, ялини, у Середній Європі обов'язково повинні страждати від дії шкідників, хвороб та різних факторів абіотичного середовища. Проте , деякі факти свідчить про інше: кілька поколінь штучно створених ялинників у Німеччині не призвели до погіршення ґрунтів. Упорядкований за кла­сами віку ялиновий ліс у Саксонії виявився вітростійким. Тому ,вважають що досвід саксонських лісоводів і свідчить, що вирощування чистих ялинників не потребує поправок.

У зімкнутих молодих соснових культурах накопичується знач­ний шар підстилки. Внаслідок малої щільності заселення старо­орних грунтів безхребетними тваринами розкладання її уповіль­нюється. Ґрунтові безхребетні тварини не лише прискорюють розкладання органічних залишків, а й змінюють фізичні власти­вості грунту. При зміні сезонів в пошуках їжі безхребетні тварини мігрують, лишаючи нірки, які хоча і руйнуються, але система­тичне їх поновлення покращує фізичні властивості грунту. Скрізь нірки проникає повітря, вода і коріння деревних рослин до більш глибоких горизонтів грунту. Ґрунтові безхребетні тварини є ба­жаним компонентом лісових ценозів. Збільшення щільності засе­лення грунту цими тваринами в культурах на староорних землях досягається шляхом внесення підстилки зі старих соснових насад­жень. Через 10 років після такої інокуляції чисельність безхребет­них збільшується у 9-22 рази порівняно з культурами, де підстилка не вносилася (контроль). Підстилку бажано вносити в культу­ри до змикання крон у кількості 1,5-1,7 т/га і розміщувати ку­пами вздовж рядів сосни на відстані 3-6 м одна від одної восе­ни чи ранньою весною у період найактивнішої життєдіяльності тварин. Проте існує думка що не всі багаті видами ліси є стойкими. Так, чисті ліси (за Еленбергом), як правило, переважають за стійкістю мішані. Де­які автори (наприклад, Дж.Смітт, 1976) вважають, що ускладнення екосистеми не обов'язково призводить її до підвищення стійкості, буває й так, що вона стає менш стійкою. Таким чином, стійкість лісостану не є наслідком зростаючої його складності. Наприклад, сосняки-брусничники часто стійкіші за сосняки-кисличники або сосняки різнотравні.

У північно-східній частині Європейської рівнини сосна та ялина утворюють корінні лісові угруповання, тобто - первинні насадження (за Г.Ф.Морозовим). Тому створення чистих соснових і ялинових лісів не слід відносити до штучних монокультур, приписуючи їм усілякі недоліки, бо вони найкращим чином відповідають лісорослинним умовам. Можна навести приклади і по Дзвінківському лісництву Боярської ЛДС (Київська область). Чисті соснові культури у цих умовах забезпечують кращі деревостани, ніж мішані.

Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо широ­колистяні, суттєво поліпшують ґрунт. Проте, не завжди буває доречним вводити листяні породи у культури соснових. Наприклад, евтрофізація умов доцільна при вирощуванні більш вимог­ливих до родючості ґрунту екзотів. Якщо вирощуються корінні хвойні ліси, то потрібно враховувати, що вони зростають при участі грибів (мі­коризи). Для нормальної життєдіяльності грибів потрібне кисле середо­вище у межах рН 3-4. Тому різні заходи у сосняках та ялинниках, які спрямовані на пониження кислотності ґрунтового розчину (вапнування, збереження листяних порід) часто не мають успіху. Зниження кислотно­сті приводить до прискорення розкладання підстилки та короткостроко­вого підвищення поточного приросту. Але потім продуктивність зменшу­ється і, завдяки заміні грибної флори сапрофітними бактеріями, знижу­ється стійкість лісостану до ураження кореневою губкою.

Евтрофізація ґрунтових умов змінює їх на користь листяних порід, особливо порід-піонерів: берези та осики, а це не завжди доцільно з то­чки зору ведення лісового господарства. Українські вчені П.С.Пастернак та І.І.Смольянінов дійшли висновку, що вплив на ґрунт насаджень, які ростуть добре (мають високі бонітети), буде тільки поліпшуючим, якщо на цей процес не вплине антропогенна чи якась інша дія.

У лісівницькій науці та лісогосподарській практиці давно поширена думка, що мішані листяно-ялинові, сосново-ялинові деревостани є більш стійкими до дії вітру порівняно з чистими ялинниками і сосняками. Але у 70-80-х рр. XX ст. коли на широких просторах Східно-Європейської рівнини часто проходили літні шквали, виявилося, що домішки берези не підвищують стійкість хвойних лісів, а, навпаки, знижують її. Вітростійкість чистих деревостанів була вищою. Справа у тім, що для лісу найнебезпечнішими є пориви вітру, а чисті хвойні насадження сприяють їх роздрібненню, порушенню, в цілому зменшують швидкість вітру шершавістю. Дерева берези й осики мають більшу вітрильність, що призводить до більшого ступеня їх пошкодження вітром. Особливо відчутні пошкодження при домішках листяних порід у вигляді біогруп. У цих випадках повітряні потоки проявляють турбулентність, яка більш відчутно впливає на лісостан.Створення сосняків на староорних землях майже гарантує їх захво­рювання та загибель від кореневої губки. Рекомендації щодо створення хвойно-листяних насаджень зі значною долею листяних порід себе не зовсім виправдали, оскільки доведено(А.А.Гаас, 1980)., що запас березових насаджень, у мішаних дерево станах до 20 років перевищує запас сосняка, проте після 30 років запас березових насаджень знижується. Товарність берези низька, ділова де­ревина становить не більше 50%. Тому, необхідно впровадити рубку березових після 30-35 річного віку, оскільки збереження великої домішки берези до 45-річного віку призводить до розкладу соснового молодняка, шкода від чого буде не меншою, ніж від ураження кореневою губкою.

Створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень на староорних землях можливе за умов застосування комплексу заходів, до яких входять глибоке розпушення грунту, внесення добрив, створення змішаних насаджень, оптимальне розміщення посадочних місць, своєчасна рубка догляду.

Культури сосни в лісовому фонді.