4. Придніпровський і Подільський екон. Райони.

Геоекон. та геополіт. становище. Вигідне ЕГП, вихід до Азовського моря, сусідство з екон. розвинутими районами України сприяли формуванню розвинутої транспортної системи. Через район проходять важливі транзитні, залізничні, шосейні магістралі, що поєднують північні області України з Росією, з півднем України. Діють міжнар. аеропорти, що здатні приймати найсучасніші літаки і зв’язують область з країнами близького та далекого зарубіжжя. Важливу роль в тран. системі відіграє р. Дніпро та Бердянський морс. порт. Геоекон. та геополіт. становище. Має зручне ЕГП (центральне положення, кордони з відносно розвиненим Центральним і Карпатським екон. районами, вигідне транс.-геогр. положення). Розвинута транс. Мережа забезпечує можливості для екон. зв’язків з іншими екон. районами і республікою Молдова. Близькість району до держ. кордону з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі і виробництва, продукція яких експортується або може експортуватися в ці країни.

Вплив зовнішньоек. ситуації на розвиток району. Район є одним з лідерів за обсягами зовнішньої торгівлі. Вагома частка виробництва спрямована на зовн. ринки. Партнерами району в зовн. торгівлі є більше як 100 країн світу. В загальній структурі експорту більше половини складають чорні метали, продукція кольорової металургії та машинобудування. Найбільші обсяги експортних поставок товарів та послуг здійснюються до Росії, Туреччини, Китаю, Польщі. Майже чверть усіх імпортних закупівель припадає на мінеральне паливо, нафту, нафтопрод., механічне устаткування. Імпорт товарів здійснюється більше ніж із 40 країн світу. Вплив зовнішньоек. ситуації на розвиток району. Відзначається відносно низьким рівнем зовнішньоекон. діяльності. Найбільш експортоспроможною галуззю є харчова промисловість. Однак необхідним завданням розвитку рег. є зміцнення та примноження експорт. потенціалу, в першу чергу машинобудівної галузі. Має високі потенційні можливості щодо ефективного розвитку господарського комплексу. Пріоритетами розвитку Поділля в перспективі мають стати: чітко виражена соціальна орієнтація реформ, підвищення рівня життя населення, покращання екологічної ситуації, розширення зовнішньо експортних зв'язків району.

5. Карпатський екон. район. Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська й Чернівецька обл. ПРП Район дефіцитний на мінеральні ресурси, але має значні рекреаційні, лісові, водні, що сприяє розвитку багатогалузевого господарства. Мінер.-сиров. база представлена 25 видами корисних копалин. На території району знаходяться родовища кам’яного вугілля, сірчаних руд, калійних солей, цементної сировини, нафти й природного газу. Серед рекр. ресурсів підземного походження необхідно виділити 336 джерел мінеральних вод, окремі з яких мають унікальну лікувальну дію. Водні ресурси області, якими район достатньо забезпечений, використовуються для водопостачання, виробництва гідроенергії. Земельний фонд порівняно незначний, але з урахуванням фіз.-геогр. особливостей, є досить освоєним з точки зору с г. Гористий рельєф сприяє змиву і розмиву ґрунтів, площа прир. пасовищ недостатня. ЕкП Економіка району характеризується агр.-пром. виробництвом. В минулому десятиріччі спостерігалися зміни в галузевій структурі щодо збільшення частки електроенергет., паливної промисловості, металургії, деревообробної, харчової промисловості та зменшення ваги хімічної, нафтохімічної промисловості, машинобудування, металообробки. С/г виробництво сприяло формуванню агропром. комплексів рослинницького (плодоовочевого, виноградарського, зернового) і тваринницьк. (м’ясо-молочного, птахівницького) напрямків. В районі розвинутий залізн., автом. та інші види транспорту. Діють нафто - і газопроводи; продуктопроводи, які перекачують бензин, керосин, етилен. Продукція хімічної і деревообробної промисловості, машинобудування, агропром. комплексу є дуже важливою для України. НТП У Карпатськ. районі створено потужний НТПот, спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної перебудови економіки, прискорення НТПрог, посилення інтенсифікації тощо. Функціонує потужний потенціал академ., вузівської і галузевої науки, НТПот багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі. Екологія Інтенсивне ведення с г погіршило баланс гумусу, особливо в чорноземних ґрунтах, підвищило концентрацію шкідливих хім. продуктів, засоленість і кислотність ґрунтів, порушило водний і повітр. режими. Потребують уваги питання охорони унікальних лісових ресурсів Карпат. ТрудП Багатий на трудові ресурси. Населення району – 6 млн. осіб. В усіх областях, крім Львівської, переважає сільське населення. У статевій структурі населення переважають жінки - 53%. Рекр-турис П Туризм - одна із найбільш перспективних галузей економіки Карпатського району, яка має об’єктивні і вагомі передумови для його розвитку. Сервіс, прийнятний для західних туристів забезпечують численні готелі, пансіонати, бази відпочинку і санаторії. На території Прикарпаття налічується понад 20 туристичних маршрутів: гірських, водних, пішохідних, велосипедних, автобусних.

6. Південний екон. район. АР Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська обл., м. Севастополь. ПРП Клімат помірно теплий. Найбільше значення має залізна руда, залізо флюсових вапняків. Південний район добре забезпечений сировиною для будіндустрії - вапняками, глинами, гранітами, кварцовими пісками, мармуром, мергелем, каоліном. Серед природних ресурсів багато озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому, що є цінною сировиною для хімічної промисловості. ЕкП Збільшилась частка електроенергетики, металургії, хімічної, нафтохімічної промисловості, скорочується частка паливної промисловості, машинобудування та металообробки, деревообробної, харчової та легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Агропром. комплекс спеціалізується на зерновому господарстві, виноградарстві, плодоовочеводстві, молочно-м’ясному та птахопромисловому напрямах. НТП Потужний науково-технічний потенціал, основу якого складають науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади. Будівництво кластер-технопарка «міжнародний центр виробників» почалося у 2007р. ТрудП Район відноситься до найбільших за чисельністю населення - більше 7 млн. осіб (15,2% населення країни). Міського населення - 66,3%. Трудові ресурси становлять більше 3 млн. осіб. Більшість людей зайняті на приватних підприємствах, у фермерських господарствах. Рекр-турисП Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та джерела мінеральних вод. Кращі лікувальні грязі в Куяльницькому лимані Одеської області і Сакському озері АР Крим. Лише в Криму налічується понад 100 різних мін. джерел. Для курортів Причорномор'я в цілому характерні: відсутність комплексності їхнього розвитку (рекреація випадає з економічної структури району); низький рівень зовнішнього рекреаційного потоку; яскраво виражена сезонність потоку рекреантів; відсутність єдиної рекреаційної політики будівництва й управління курортами; слабка транспорт. забезпеченість курортів. Інфраструктура проходять залізничні, автомобільні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають економічні райони України з багатьма зарубіжними країнами. Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азово-Чорноморського басейну. Межує з Росією, Придністров’ям, Молдовою, Румунією.

7. Подільський економічний район. Тернопільська, Хмельницька, Вінницька обл. Район розташований в центральній частині правобережної України, в зоні з родючими ґрунтами, достатнім зволоженням, що сприяє розвитку агропромислового комплексу. ПРП До прир. ресурсів належать с/г, лісові, мінеральні, водні, рекреаційні ресурси. Вони є основою формування виробничих комплексів. Річки району використовуються для виробництва електроенергії, зрошення, риборозведення. Серед мін. ресурсів провідне місце належить групі будматеріалів, сировині для виробництва цементу, цегли, черепиці, щебеню. Є значні запаси гранітів, гнейсу, марганцевих руд, мергелів, гіпсу, каоліну. ЕкП Комплекс прир.екон. передумов найбільш сприятливий для розвитку агропром. виробництва. С г району спеціалізується на зерновому, буряківничому, технічно-кормовому та м’ясо-молочному напрямках. Розвинуте садівництво, ягідництво, виноградарство. Розвиток промисловості обмежений недостатньою мін.-сиров. базою. Основою промисловості є електроенергетика, металургія, харчова промисловість. Частка хімічної, нафтохімічної промисловості, машинобудування, металообробки, деревообробної та легкої промисловості в останні роки зменшилась. НТП Поділля має потужний НТПот, який може бути задіяний у реалізації НТПолітиці. Місце Подільського екон. району в економіці України визначається насамперед виробництвом тут товарів народного споживання, продукції с г, харчової, будматеріалів, легкої, деревообробної, целюлозно-паперової та деяких інших галузей промисловості. ТрудП Чисельність населення району - 4115,0 тис. осіб. Міського населення - 50%. Трудові ресурси становлять 1682,1 тис. осіб, спостерігається зменшення їхньої чисельності. Територію району перетинають залізничні магістралі республіканського, міжнародного значення, проходять газопроводи. Рекр-турис П Особливе місце за своїм функціональним призначенням належить рекр. ресурсам. Вони позитивно впливають на розширене відтворення труд. потенціалу, здібностей людини, збільшення тривалості життя населення. Подільський екон. район має чудові краєвиди, сприятливі клімат. умови, значні лісові масиви, різноманітні гідрологічні об'єкти, лікувальні грязі, території прир.-заповід. фонду. Інфраструктура Вигідне геогр. положення. Через його територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають екон. райони України з багатьма зарубіжними країнами. Район розташований на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азовсько-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення сприяє розвитку портового та рекреаційного господарства.

8. Придніпровський екон. район. Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська обл. ПРП Ресурсний потенціал району складає 17,9% від загального по Україні. В його складі виділяються мінеральні, земельні, водні, прир.-рекр., лісові ресурси. Район належить до територій з високим рівнем інтегрального прир.-ресурс. потенціалу. Мінеральна база характеризується різноманітними й значними запасами корисних копалин. Тут розташовані родовища залізних, марганцевих, нікелевих, уранових, титанових руд, фосфатної сировини, доломітів, графіту. Промислове значення мають поклади кам’яного, бурого вугілля, родовища нафти і газу. Район унікально поєднує прир. умови і ресурси, що стало однією з передумов формування потужного територіально-виробничого комплексу. ЕкП Придніпровський екон. район – передусім промислово-аграрний, де промисловість на більшості території значно переважає с г. У регіоні за останні роки зросла частка видобувних галузей і скоротилась частка обробних, що свідчить про поглиблення екстенсивних процесів у промисловості. Динаміка територіально-галузевої структури господарства характеризується збільшенням частки електроенергетики, паливної промисловості, металургії, зменшенням частки хімічної, нафтохімічної промисловості, деревообробної, целюлозно-паперової, легкої, харчової промисловості, машинобудування, металообробки. В загальнодержавному поділі праці район виділяється виробництвом продукції чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування. Для району характерний високий рівень зносу на транспорті, у промисловості, будівництві. Агропром. комплекс представлений зерновим, плодоовочевим, м’ясним, молочним, птахопромисловим напрямками. НТП В районі створена система наукових організацій, що відповідає його спеціалізації. Наукова діяльність та підготовка професійних кадрів проводиться у 73 вищих навчальних закладах, в яких навчається близько 70 тис. осіб. Більше 160 організацій виконують наукові та науково-технічні роботи. Якісні зміни відбулися в системі професійно-технічної освіти. ЇЇ розвиток, насамперед, орієнтується на реформування економіки, зміну потреб ринку праці району. Екологія Нинішня екологічна ситуація району складна, хоча в останні роки в зв’язку з скороченням виробництва вона покращилась. Ґрунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридатні для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різкого зниження рівня ґрунтових вод. ТрудП Чисельність населення району складає 6260,3 тис. осіб (13,5% населення країни), кількість вибуття населення перевищує масштаби його прибуття. Трудові ресурси становлять 2824 тис. осіб. Рекр-турис П В районі нараховується близько 100 тис.га курортно-рекр. територій. Рекреаційний потенціал складають мін. бальнеологічні води, лікувальні грязі, морські, річкові пляжі, ліси рекреаційного призначення. Велику цінність має акваторія Азовського моря, де знаходяться лікувальні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська та Маріуполя. Найвідомішими є культурно-архітектурні пам'ятки в Старих Кодаках, місця боїв козацьких військ з польською шляхтою під Жовтими Водами й у Князівських Байраках, історико-архітектурні пам'ятки в Дніпропетровську, скіфські кургани. Суттєвим для району має стати більш повне і раціональне використання місцевих рекр. ресурсів - на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його притоками, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей. Інфраструктура Район включає усі види транспорту при провідній ролі залізничного. Це пов'язано з матеріаломісткістю виробництва і масовістю перевезень.. Автотранспорт зв'язує міста району з всіма регіонами України. Крім того практично всі населені пункти району зв'язані автомобільними шляхами. Для міжрайонних зв'язків району важливе значення має р. Дніпро. Позитивним є також вихід Запорізької обл. до Азовського моря і наявність тут Бердянського порту. Крім того район з'єднаний авіалініями з усіма великими містами України та з великою кількістю інших країн світу. Трубопровідний транспорт забезпечує район нафтою, нафтопродуктами і газом.

9. Східний екон. район. Полтавська, Сумська та Харківська обл. ПРП Земельний фонд - значні площі с/г угідь та ріллі. Район добре забезпечений водними та лісовими ресурсами. Мінеральні ресурси досить різноманітні. Передусім це енергетичні ресурси і залізна руда. Є поклади кам’яного, бурого вугілля, нафти, газу. Корисні копалини представлені прир. газом, нафтою, кам'яним і бурим вугіллям, кам'яною сіллю, фосфоритами, глиною, пісками, вапняками, крейдою тощо. ЕкП Близькість району до української металургійної бази сприяла розвитку важкого металомісткого машинобудування. Розвинуті металообробна, хімічна, нафтохімічна, легка та харчова промисловості. В районі переважає частка видобувних галузей над обробними. НТП Науковий потенціал Харківської області представлений науковими та науково-дослідними інститутами, конструкторськими бюро, ВНЗ; у тому числі 18 наукових установ Національної академії наук України. В області створено мережу промислових парків, що дозволяє запропонувати інвесторам вільні майданчики з необхідною інфраструктурою для швидкої реалізації інвестиційних проектів в різноманітних галузях економіки. Екологія Нинішня екологічна ситуація району характеризується як кризова, що формувалась протягом тривалого періоду. Велика кількість об’єктів з питомою вагою матеріаломістких та енергомістких технологій спричинила виникнення надзвичайної ситуації. Промислові і транспортні викиди в атмосферу та водойми, накопичення шкідливих та токсичних речовин в ґрунті призвели до деградації довкілля. Негативно на навколишнє середовище впливає Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками. ТрудП Чисельність населення району складає 5,5 млн. осіб. Високий відсоток міського населення - 71,5%. Трудові ресурси становлять 2,5 млн. осіб. Демографічна ситуація складна. Коефіцієнт природного приросту найнижчий серед районів України. Рекр-турисП представлений лікувально-оздоровчим (санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок населення, в тому числі організація відпочинку дітей і підлітків у оздоровчих таборах) та пізнавальним (туризм, туристсько-екскурсійне обслуговування) компонентами.

10. Міжгалузеві комплекси Подільського екон. району. Одне з провідних місць у виробничій сфері Поділля посідає промисловість. У районі розвинена промисловість будівельних матеріалів, яка в основному працює на місцевій сировині. Хімічна промисловість у Вінниці виробляє мінеральні добрива, сірчану кислоту. Деревообробна промисловість частково працює на довозній сировині, оскільки ресурси лісостепової зони є недостатніми. Поділля включає електроенергетику і паливну промисловість. Машинобудівний комплекс має низку підприємств, які обслуговують здебільшого потреби сільського господарства і харчової промисловості. Також функціонують підприємства приладо- і верстатобудування, які виробляють електротехнічну, інструментальну продукцію. С/г Подільського економічного району спеціалізується на землеробстві – зерново-буряківничого і тваринництві – м'ясо-молочного напрямів. Провідними зерновими культурами є озима пшениця, ярий ячмінь, зернобобові, кукурудза, технічні – цукрові буряки. У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Відносно розвинуті птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. В легкій промисловості розвинуті такі галузі: текстильна, швейна, взуттєва й трикотажна.

11. Міжгалузеві комплекси Центрального екон. району. Головним енергетичним потенціалом району є гідроенергетика, представлена потужними і малими ГЕС та ГАЕС. Металургійний комплекс району представлений в основному підприємствами «малої» і переробної металургії. Підприємства чорної металургії оснащені старим, майже зношеним обладнанням, металургійні заводи експлуатуються понад нормативні терміни, існує значна технологічна відсталість у порівнянні з розвиненими країнами. Машинобудівельний комплекс економічного району представлений багато чисельними підприємствами Києва, Черкас та інших міст району, які виготовляють літаки, автомобілі, верстати та інше обладнання. Наприклад у Черкасах виготовляють автобуси «Богдан», а мотоцикли виготовляють у Києві на Київському мотоциклетному заводі. Хімічна промисловість представлена в основному хімією органічного синтезу. Будівельний комплекс досяг значного розвитку. Легка промисловість представлена швейними; суконною і взуттєвою фабриками, шкіряними заводами; текстильними фабриками - в Черкасах та Стеблеві. Найбільш розвинутими галузями харчової промисловості є цукрова, борошно-круп'яна, плодоовочева, м'ясна, молочна, маслоробна, спиртова. С/г району спеціалізується на вирощуванні озимої пшениці, жита, кукурудзи, цукрового буряка, гречки. У тваринниц. переважає молочне та м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво.

12. Міжгалузеві комплекси Східного екон. району. Близькість району до укр. металургійної бази сприяла розвитку важкого металомісткого машинобудування. Розвинуті металообробна, хімічна, нафтохімічна, легка та харчова промисловості. В районі переважає частка видобувних галузей над обробними. Паливно-енергетичний комплекс є одним із провідних секторів економіки. Металургійний комплекс Східного екон. району в основному представлений порівняно невеликими підприємствами чорної і кольорової металургії. Машинобудівельний комплекс району є однією з провідних галузей. З галузей легкої промисловості розвинуті: текстильна (виробництво пряжі, бавовняних і вовняних тканин), шкіряно-взуттєва, швейна. Основу аграрно-промисл. комплексу району складає с/г, яке характеризується розвинутим виробництвом зерна, молока, технічних культур. Підприємства харчової промисловості розміщені здебільшого в промислових центрах. Район є традиційно аграрним. Пріоритетним в рослинництві є виробництво продовольчого зерна, цукрових буряків, ріпаку, соняшнику, льону, картоплі. Тваринницька галузь спеціалізується на молочному, м'ясному виробництві, свинарстві та птахівництві. Провідне місце у перевезенні вантажів належить трубопровідному і залізничному транспорту, в перевезенні пасажирів - автомоб. і залізничному.

13. Міжгалузеві комплекси Південного екон. району. Паливно-енергетичний комплекс складається з видобутку, виробництва, транспортування, розподілу і використання палива та виробництва електроенергії. На шельфі Чорного моря відкрито потужне родовище газу. Перспективи розвитку Південного екон. району пов'язані з будівництвом нової ТЕЦ у Криму та розробленням енергозберігаючих технологій, використанням нетрадиц. джерел енергії. Машинобудування і металообробка відіграє виняткове значення в економіці району та охоплює такі галузі спеціалізації: суднобудування, судноремонт, с/г, точне машинобудування. Оптичне, фото -, кінематографічне обладнання продукують у Севастополі, Одесі. Галузь приладобудування випускає апаратуру для дослідження морських глибин, земних надр, оптичні прилади, лазерну апаратуру. Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині. Неорганічні кислоти й ангідриди виробляють на Припортовому заводі і Котовському автогенному заводах. Целюлозно-паперова промисловість зосереджена у Цюрупинську та Ізмаїлі. Промисловість будівельних матеріалів недостатньо розвинена, у значних кількостях в районі добувають лише вапняк-черепашник. Південний екон. район виготовляє близько 20% від загальної кількості тканин у країні. Харчова промисловість працює на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м'ясна, тютюнова галузі. У районі виробляється більшість вин України. С г має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненими садівництвом і виноградарством. Другою основною галуззю с/г є тваринництво, яке має молочно-м'ясний напрямок.

14. Інвестиційна привабливість АРК. Крим має високий інвестиційний потенціал. Протягом останніх років в республіці активізувалася інвестиційна діяльність, що вигідно відрізняє автономію від інших регіонів України. Обсяг іноземних інвестицій в кримську економіку демонструє в останні десять років стійку тенденцію зростання. Це дозволило Автономній Республіці Крим увійти до першої десятки серед регіонів України за обсягом залучення іноземного капіталу. Основна частина іноземного капіталу прямує в рекреаційну сферу Криму. На інвестиційний потенціал вплинули особливі географічні та природно-кліматичні умови, які створюють конкурентні переваги і значні можливості для інвестора, а також лояльне екологічне законодавство та мінімальна кількість обмежень для інвесторів. Крім того, в Криму є інфраструктура і забезпечена консолідація всіх гілок влади. У Криму існує деяка обмеженість власних фінансових інститутів, однак показники ефективності діяльності підприємств півострова залишаються високими, а боргове навантаження - низьким. Надалі позитивно на рейтинг інвестиційної привабливості Криму може вплинути вдосконалення нормативної бази, успішна реалізація базових програм розвитку півострова, детінізація економіки і поліпшення стану інфрастр.

15. Інвестиційна привабливість Карпатського екон. району. Аналіз розвитку економіки впродовж останніх років свідчить про вагомий вплив залучення інвестицій на зростання темпів розвитку. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із: США, Німеччини, Японії, Угорщини, Австрії. Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції; виробництво деревини та виробів з неї; виробництво машин та устаткування; текстильна промисловість; хімічне виробництво; добувна промисловість; оптова та роздрібна торгівля; транспорт; готелі і ресторани; с г, мисливство, лісове господарство. Зниження активності іноземних інвесторів значною мірою є результатом змін у законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність у державі. Враховуючи те, що активізація інвестиційної діяльності була зумовлена існуванням спеціальних режимів інвестиційної діяльності (спеціальна економічна зона “Закарпаття” та територія пріоритетного розвитку), які забезпечили динамічне зростання показників розвитку економіки впродовж останніх років, частина підприємств “Закарпаття” призупинили реалізацію інвестиційних проектів внаслідок законодавчих змін, що обмежують здійснення інвестиційної діяльності на пільгових умовах. Особливістю функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності є потужне представництво транснаціональних компаній. Завдяки функціонуванню цих двох законів Закарпаття стало зоною уваги таких відомих транснаціональних компаній: "Фольксваген", “Шкода”, “Ауді”, “Ікеа”, “Фішер”, “Філіпс”, “Делфі” та інші, які вже сьогодні реалізують власні інвестиційні проекти на теренах обл.

16. Інвестиційна привабливість Донецького екон. району. Відсоток інвестиційних вкладів у Донбасі щороку зростає. Найбільш сприятливими є інвестиції направлені в основний капітал, тобто такі, що надходять на розвиток виробництва, інфраструктури, відкриття нових підприємств. За 2001-2006 роки у розвиток економіки області спрямовано інвестицій 41 млрд. грн. За обсягом інвестицій в основний капітал область стабільно посідає друге місце в Україні. У загальному обсязі капіталовкладень традиційно переважну частку (до 70%) складають інвестиції у промисловість, з яких понад 90% спрямовуються у розвиток добувної та обробної промисловості. З метою залучення інвестицій в економіку регіону у грудні 1998 року прийнято Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області». Законом передбачено створення на 60 років двох спеціальних економічних зон «Донецьк» і «Азов», введення терміном на 30 років спеціального режиму інвестиційної діяльності в 26 містах і 7 районах області, яким надано статус територій пріоритетного розвитку. Більше половини інвестиційних проектів припадає на металургійну, вугільну, хімічну, нафтопереробну промисловість, енергетику, машинобудування та промисловість будівельних матеріалів; менша частина – на легку та харчову промисловості. Інвестиції надійшли з 23 країн світу. Серед найбільших держав-інвесторів – Кіпр, США, Великобританія, Німеччина, Італія, Австрія. На підприємствах, які реалізують інвестиційні проекти вироблено продукції на суму майже 72 млрд. грн.

17. Інвестиційна привабливість Південного екон. району. АРК, м. Севастополь, Одеська, Миколаївська і Херсонська області утворюють Південний екон. район України. В цілому регіон привабливій для інвесторів, оскільки ризик втрати вкладеного в нього капіталу істотно нижчий, ніж в регіонах з підвищеним ризиком. Програш в потенціалі перед регіонами з високою концентрацією інвестиційного капіталу пояснюється слабким розвитком промислового виробництва, занепадом аграрного сектора. Інвестиційною перевагою даного регіону є його природно-рекреаційний потенціал, який налічує сотні підприємств відпочинку і лікування. Цю групу регіонів (за винятком Херсонської області, яка знаходиться в зоні з низьким інвестиційним потенціалом) назвали «Базисні» регіони, оскільки вони є базисом, на якому формується економічний фундамент країни, вишиковується новий ряд інвестиційно-привабливих регіонів. Найближчим часом це викличе до даного регіону підвищений інтерес з боку інвесторів. Програш в потенціалі перед регіонами з високою концентрацією інвестиційного капіталу пояснюється слабким розвитком промислового виробництва, занепадом аграрного сектора. Сьогодні для інвесторів реальний інтерес представляють підприємства основним видом діяльності яких, є: транспортні послуги; виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; фінансова діяльність; виробництво продуктів нафтопереробки та хімічна промисловість, оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі; будівництво. Тобто - це головним чином інвестиції в економічні сфери з коротким циклом обороту капіталу, не пов'язані з інноваційними тенденціями і, які по суті, відтворюють існуючу технологічну відсталість українських підприємств. Швидко виправити ситуацію можна за допомогою вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, які надавали б інвесторам пільги саме в пріоритетних для економіки області галузях.