- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Характеристика Центрального економічного району
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Донецький економічний район
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Придніпровський економічний район
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •1.5. Трудовий та людський потенціал. Чисельність населення району складає 6437,3 тис. Осіб (13,9% населення країни). Щільність населення –
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Характеристика Карпатського економічного району
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Поліський економічний район
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •Джерело: [27]
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил
- •Південний економічний район
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Подільський економічний район
- •1. Внутрішні фактори розвитку
- •2. Зовнішні фактори розвитку
- •Контрольні запитання і практичні завдання
- •Література
2. Зовнішні фактори розвитку
2.1. Геоекономічне та геополітичне становище. Аналіз розвитку економіки впродовж останніх років свідчить про вагомий вплив залучення інвестицій на зростання темпів розвитку. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли із: США, Німеччини, Японії, Угорщини, Австрії. Спрямування інвестицій за видами економічної діяльності: харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції; виробництво деревини та виробів з неї; виробництво машин та устаткування; текстильна промисловість; хімічне виробництво; добувна промисловість; оптова та роздрібна торгівля; транспорт; готелі і ресторани; сільське господарство, мисливство, лісове господарство.
Зниження активності іноземних інвесторів значною мірою є результатом змін у законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність у державі. Враховуючи те, що активізація інвестиційної діяльності була зумовлена існуванням спеціальних режимів інвестиційної діяльності (спеціальна економічна зона “Закарпаття” та територія пріоритетного розвитку), які забезпечили динамічне зростання показників розвитку економіки впродовж останніх років, частина підприємств ТПР та СЕЗ “Закарпаття” призупинили реалізацію інвестиційних проектів внаслідок законодавчих змін, що обмежують здійснення інвестиційної діяльності на пільгових умовах.
Особливістю функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності є потужне представництво транснаціональних компаній. Завдяки функціонуванню цих двох законів Закарпаття стало зоною уваги таких відомих транснаціональних компаній: "Фольксваген", “Шкода”, “Ауді”, “Ікеа”, “Фішер”, “Філіпс”, “Хьюлетт Пакард”, “Флекстронікс”, "ТДК", "Леоні", “Делфі”, “Ядзакі”, “Джебілл”, “Ле-Го”, “Генкель”, “Гроклін” та інші, які вже сьогодні реалізують власні інвестиційні проекти на теренах області.
Розвиток спеціальних економічних зон. Одним з важливих елементів регіональної політики є запровадження спеціального режиму інвестиційної та економічної діяльності з метою залучення додаткових ресурсів для вирішення соціальних, екологічних та інших проблем окремих регіонів. Наприклад, у Львівській області функціонує 2 спеціальні економічні зони: “Яворів” та “Курортополіс “Трускавець”.
Спеціальна економічна зона ”Яворів” створена на період до 1 січня 2020 року в адміністративно-територіальних межах Яворівського району Львівської області. Спеціальний режим економічної діяльності поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території СЕЗ ”Яворів” та реалізують інвестиційні проекти, вартість яких становить не менше 500 тисяч доларів США. Інвестиційні проекти повинні бути затверджені Яворівською районною державною адміністрацією, а також пройти державну реєстрацію.
Метою створення спеціальної економічної зони “Закарпаття” є розробка і реалізація програми подальшого розвитку економіки області в перехідний період з урахуванням специфічних особливостей краю, впровадження новітніх технологій, залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, збільшення випуску високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної й ринкової інфраструктури та створення нових робочих місць.