- •1.1. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія.
- •1.2. Сучасний поділ та класифікація країн світу
- •Міжнародні організації, що діють в Чорноморському регіоні (загальна характеристика)*
- •Базові договори про співробітництво України з державами Чорноморського басейну*
- •1.3. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування
- •1.4. Основні тенденції світового суспільного розвитку
- •2.1. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи
- •2.2. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (єс) на розвиток інтеграційного процесу в Європі
- •2.3. Україна і Європейський Союз
- •3.1. Основні демократичні перетворення у східноєвропейських країнах після Другої світової війни
- •3.2. Наростання внутрішньої нестабільності у 50-80-х роках
- •3.3. Демократичні перетворення у країнах Східної Європи у 80-90-роки хх ст. Україна і східноєвропейські країни
- •4.1. Зростання зовнішньополітичної активності сша у повоєнні часи. Канада після Другої світової війни: загострення національних проблем
- •4.2. Внутрішня та зовнішня політика сша у 50 - 90-ті рр. Соціально-економічний розвиток Канади у 1980 - 2009 рр.
- •4.3. Зростання впливу сша на міжнародній арені після розпаду срср та країн комуністичного блоку. Розвиток взаємовідносин незалежної України зі сша та Канадою
- •4.4. Економічні та соціально-демографічні характеристики сша на початку ххі століття
- •5.1. Срср у повоєнні часи. Основні принципи зовнішньополітичної доктрини срср. Радянський Союз і проблеми безпеки у Європі та світі
- •Економіка срср у 1950-1985 рр.
- •5.2. «Перебудова» і розпад срср. Загострення національних проблем, активізація національних рухів
- •5.3. Виникнення та розвиток нових незалежних держав. Україна і Країни снд
- •Договори, підписані між країнами снд у 2000-2001 роках
- •6.1. Політичний та соціально-економічний розвиток Російської Федерації у 1991 – 2009 рр.
- •Місце Росії у світі
- •Видатні російські вчені хх століття
- •6.2 Становлення та розвиток українсько-російських відносин у новітню добу
- •7.1. Розпад колоніальної системи, створення та розвиток незалежних держав афро-азіатського та латиноамериканського континентів
- •7.2. Особливості політичного та економічного розвитку африканських країн у новітні часи
- •7.3. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн Азії
- •7.4. Розвиток країн Латинської Америки у новітні часи
- •8.1. Виникнення та розвиток глобалізаційних процесів у сучасному світі
- •Виміри глобалізації
- •Міжнародний поділ праці
- •8.3. Участь України в процесах глобалізації
- •Основні терміни
- •Хронологія
- •Документи та матеріали з курсу «історія сучасного світу» загальна декларація прав людини
- •З резолюції 1-ї частини 1-ї сесії генеральної асамблеї оон (січень, 1946 рік)
- •Уривок з промови уінстона черчілля «залізна завіса»
- •З конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок
- •Частина II
- •Договор о европейском союзе
- •Раздел I
- •Акт проголошення незалежності україни (24 серпня, 1991 рік)
- •Заява голов держав республіки бєларусь, ррфср, україни про розпад срср і утворення снд (8 грудня 1991 р.)
- •Організація чорноморського економічного співробітництва.
- •З конституції україни (28 червня 1996 р.)
- •Розділ і
- •Уривок з книги уїльяма джефферсона клінтона «між надією й історією»
- •З договору
- •Про дружбу, співробітництво і партнерство
- •Між україною та російською федерацією
- •(31 Травня 1997 р.)
- •Декларація ради європейського союзу щодо україни (9 лютого, 2005 рік)
- •З державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року
- •Література
Виміри глобалізації
Система національних держав
Світова капіталістична Світовий військовий
економіка порядок
Міжнародний поділ праці
Сценарій з використанням кримінально-терористичних технологій реалізуються в Сомалі, Ліберії, Руанді на Африканському континенті. У низці країн виникають зони, не контрольовані центральними урядами: «зона племен у Пакистані, Шанська держава у М’янмі; держави з «локальним Суверенітетом» – Абхазія, Карабах, Південні Осетія. Існують країни з «обмеженим суверенітетом», в яких присутні сили міжнародної безпеки і онтролю – Ірак, Сьєра – Леоне, Боснія та ін.
Впродовж ХХ – на початку ХХІ століття триває процес національної самоорганізації людства. З 57 у 1900 до 202 у 1997 р. зросла кількість держав у світі, народи яких реалізували своє природнє право на самовизначення. Втім, ці зміни в історичній долі окремих народів не привели до зміцнення світового порядку. Через слабкість діючих міжнародних організацій виникають загрози керованості світом загалом і в частині розв’язання його глобальних проблем. Підтвердженням цьому відмова 24 держав підтримати програму ООН щодо планування сімї, ігнорування 12 державами світу Монреальської декларації про припинення виробництва субстанції, що руйнує озоновий шар та інші приклади.
Важливою рисою сучасної доби є пріоритет загальнолюдських цінностей над формаційними. Усвідомлення нових світових реалій політичними і економічними елітами провідних країн Заходу і Сходу сприяє наповненню національних економічних систем соціальним змістом, демократизації власності. Солідарні витрати на вдоволення потреб людини здійснюють як держава, так і недержавні інституції – страхові компанії, пенсійні фонди тощо. На початку 90-х років ХХ ст. Вони тримають майже 50 відсотків акцій 100 найбільших корпорацій США.
Ціною значних соціальних витрат відбувається перехід до ринкової економіки і демократії в постсоціалістичних країнах. Лібералізм породив високі рівні безробіття, падіння на третину життєвого рівня, зростання рівня смертності.
Розвиток демократії, соціальний прогрес, високий рівень життя, спільність політичних інтересів не знімають проблеми, пов’язані з розвитком етносів та їх самосвідомості. Серед причин – криза сучасних інститутів державності, їх корумпованість та нездатність розв’язання назрілих проблем, що й посилює відчуття етнічної належності та культурної окремижності. Як наслідок, посилення тенденцій до децентралізація та артикуляції. Причому вони властиві не тільки країнам, що розвиваються та постсоціалістичним, але й країнам традиційних зон стабільності (Швеція – рух «майбутньої Скані», Італія – боротьба «Ліги Півночі» за створення Паданії та ін.). нерідко міжетнічні конфлікти переростають у збройне протистояння, загрожуючи територіальній цілісності країн, політичній, стабільності в регіонах. За даними ООН, після падіння Берлінської стіни у світі відбулося 82 конфлікту, 79 з яких були громадянськими війнами.
У сучасних умовах система національних держав, залишаючись важливим компонентом глобального політичного порядку, уже не визнається єдиною (як це було в ХІХ – першій половині ХХ ст.) домінуючою силою в світовій економіці, яка розвивається за іншими – не національними, а глобальними законами.
Разом з тим, ні світова економіка, ні інші вияви глобалізації не можуть існувати ізольовано від національних держав. Але важливо пам’ятати, що ніякі політичні системи, цивілізації, структури, культурні цінності до того ж не можуть за таких умов бути універсальними.