Тема 2.Обґрунтуйте, що на Ваш погляд, особливо цінне і корисне з багатої

духовної скарбниці Античного світу для сучасної молодої людини?

Які риси елліністичної культури варті успадкування? Для

обговорення на семінарі.

Тема 3. Підготуйте розповіді про найяскравіших митців епохи Відродження.

Підберіть репродукції.

Тема 4. Складіть порівняльну таблицю характерних рис таких культурних

течій як класицизм, романтизм та імпресіонізм. В зошитах для

підготовки до семінарських занять.

Тема 5. Дайте відповіді на питання: що характерне для мистецтва авангарду

в цілому і для окремих його течій зокрема? Приведіть приклади.

Усно. Тести для самостійної підготовки на семінарське заняття з

теми: «Українська культура – складова частина світової культури».

Текст додається.

Тема 6. Тест на знання найважливіших подій та імен видатних державних

діячів, що прислужилися української культурі. Текст додається.

Тема 7. Індивідуальні завдання та тести про розвиток української культури в

XIV – XVIII ст. та про творчість українських гуманістів доби

Відродження. За вибором студента. Перелік тем та тестів –

додається.

Тема 10. Тести для самостійної перевірки знань студентів з питань розвитку

української культури у XX ст. Текст додається.

Тема 8-11. Індивідуальне завдання «Українська культура в іменах». Мета –

залучити студентів до самостійного вивчення творчості

представників різних напрямків і галузей української культури на

рівні: село, район, місто, область, край, Україна. Форма

індивідуального завдання додається.

Перелік індивідуальних завдань

з курсу "Історія української та зарубіжної культури"

1. Відшукайте культурні елементи, схожі із трипільськими, в стародавніх пам'ятках культури Середземномор'я, Єгипту, Месопотамії, Індії.

2. Визначте характерні особливості міфології стародавніх слов'ян. Порівняйте їх із грецькою міфологією.

3. Прослідкуйте характер культурних впливів на Київську Русь Візантії, Заходу, азійського Сходу.

4. Які стильові і художні характеристики мистецтва та архітектури Київської Русі знайшли своє втілення в культурі Галицько-Волинської держави.

5. Сакральна, світська та традиційна народна культура Київської Русі. Проаналізуйте вплив кожної з них на давньоруське суспільство. Які світоглядні тенденції вони віддзеркалювали?

6. Складіть реєстр відомих діячів слов'янського книгодрукування. Розкрийте роль І.Федорова в розвитку друкарства на Україні. Яку роль у цій справі відігравали українці? На карту України нанесіть центри, де були обладнані друкарні та час їх заснування.

7. Зробіть порівняльну характеристику основних положень теоретичної спадщини українських гуманістів доби Відродження та західних мислителів про державу, владу і суспільство.

8. Охарактеризуйте національну освітню систему України у XVI-XVIIст. Під впливом яких ідей вона розвивалася? Складіть довідниковий матеріал про найвідоміших педагогів цього періоду.

9. Підберіть твори найвідоміших авторів української полемічної літератури XVI ст. Випишіть з них цитати, зміст яких спрямовано проти католицизму та таврує зрадників православної віри.

10. Обґрунтуйте твердження «Острог – важливий центр православної культури останньої чверті ХVІ ст .»

11. Діяльність козацтва та Запорозької Січі була спрямована на захист православної віри, на збереження самобутньої мови, культури та звичаїв українського народу. Розкрийте основні напрямки та форми цієї діяльності.

12. На основі наукових досліджень та за допомогою ілюстративних матеріалів порівняйте різні школи української кам'яної та дерев'яної храмової архітектури XVI - XVIII ст. Наведіть приклади храмової архітектури козацького бароко.

13. Історія української ікони. Охарактеризуйте її художньо-стильові особливості впродовж ХIV-ХVII ст.

14. Музична культура України у ХVІІІ ст. Проаналізуйте творчий доробок у скарбницю національної і світової духовної музики М. Березовського, Д. Бортнянського і А.Веделя.

15. Зберіть матеріали, які розповідають про український живопис епохи бароко.

16. Підберіть і випишіть із літературно-філософської спадщини Г.Сковороди думки, сентенції, крилаті вислови, метафори, порівняння та інші премудрості, осмислення яких сприятиме поглибленню процесу самопізнання та гармонії з оточуючим світом.

17. У якій галузі – літературі чи образотворчім мистецтві Т.Г.Шевченко більше прислужився українській культурі? Доберіть аргументи, зробіть висновки.

18. Розкрийте науковий потенціал українського суспільства у XIX- на межі XX ст. Співставте наукові відкриття українців з досягненнями європейських учених.

19. Визначте спільні риси та особливості розвитку літературного процесу на українських землях у ХХ – на початку ХХІ ст. в складі Австро-Угорської та Російської імперій. Спираючись на дослідження творчої спадщини провідних письменників та поетів, проілюструйте свої оцінки та висновки.

20. Порівняйте умови, в яких розвивалися образотворче мистецтво, архітектура, музика, театр XIX — на початку XX ст.; на українських землях, в Росії та європейських державах. Розкрийте творчий потенціал української культури цієї доби. Складіть реєстр найвідоміших майстрів у кожній галузі.

21. Охарактеризуйте основні стилі та напрямки літератури і мистецтва в Україні на початку XX ст.

22. У чому виявилося входження української культури кінця XIX - початку XX ст. в загальноєвропейський контекст?

23. Які фактори зумовили український культурний ренесанс 20-х рр. XX ст.? Розкрийте його зміст.

24. Яка з авангардних течій найбільш плідно виявила себе в українському живопису? Що характерне для школи «бойчукістів».

25. .Що визначило світовий авторитет скульптора О. Архипенка?

26. Дайте характеристику здобутків і втрат української культури в другій половині XX ст.

27. Визначте основні риси нової соціально-культурної ситуації в Україні в сучасних умовах.

28. Підберіть з книги В. Січинського "Чужинці про Україну" оцінки іноземних авторів про розвиток культури на Україні в розрізі століть. Порівняйте підходи європейців та представників Сходу. Зробіть це у вигляді таблиці.

29. Складіть реєстр українських художників, скульпторів, що більшу частину свою творчого життя працювали в діаспорі. Підберіть репродукції їх картин та фотографії скульптур.

30. Зберіть матеріали про видатних українських оперних співаків XIX - XX ст. Розкрийте їх роль у розвитку світового оперного мистецтва.

Критерії оцінювання індивідуального завдання

з курсу «Історія української та зарубіжної культури»

(максимальна кількість – 20 балів – відповідно

до «Карти самостійної роботи студента»)

18-20 – ставиться за «Індивідуальне завдання», в якому присутні:

• всі елементи структури (обґрунтування проблеми, хід її дослідження, висновки), а також витримані вимоги щодо оформлення;

• зміст супроводжується якісно виконаними історичними картами, таблицями, малюнками, схемами, фотоматеріалами, репродукціями;

• використана наукова література, енциклопедії, довідники, матеріали періодики;

• творчий, аналітичний характер, обґрунтовані і оригінальні висновки;

• вірно складений список літератури та джерел;

14-17 – ставиться за «Індивідуальне завдання», в якому:

• дотримані вимоги щодо оформлення та структури, але має місце деяка композиційна диспропорція по відношенню до заявлених цілей;

• зміст супроводжується картографічними матеріалами, таблицями, малюнками, схемами;

• використані навчальні посібники, наукова та довідкова література;

• присутні елементи творчого пошуку, спроби аналізу використаного матеріалу та відповідні висновки;

• мають місце незначні недоліки в списку використаної літератури;

10-13 – ставиться за «Індивідуальне завдання», в якому:

• має місце змістовна непослідовність основних елементів структури;

• зміст супроводжується картографічними, іншими наочними матеріалами, що не завжди відповідають цілям дослідження;

• використовуються переважно навчальні посібники;

• носить описовий характер, аналізується мінімальна кількість історичних, політичних, культурних, соціально-економічних параметрів;

• допущені порушення при складанні списку літератури, відсутні джерела.

9 і менше ставиться за «Індивідуальне завдання», в якому:

• допущені грубі помилки щодо його структурної побудови та в оформленні.

Перелік рефератів

з курсу «Історія української та зарубіжної культури»

1. Культура: її сутність та функції.

2. Головні етапи розвитку світової культури.

3. Культура і цивілізація.

4. Культура і людина в контексті соціально-економічного розвитку.

5. Масова та елітарна культура.

6. Первісна культура.

7. Художня культура Передньої Азії.

8. Культура Стародавнього Єгипту.

9. Культ краси та освіченості в Стародавній Греції.

10. Грецька міфологія.

11. Античне мистецтво і архітектура.

12. Давньогрецька філософія, література, театр.

13. Культура Стародавнього Риму.

14. Ораторське мистецтво в епоху Риму.

15. Мистецтво і архітектура римської доби.

16. Символізм християнського мистецтва за часів Візантії.

17. Архітектура і мистецтво Візантії.

18. Готичний стиль у міській культурі європейського середньовіччя.

19. Гуманістичне мистецтво доби раннього Відродження.

20. Естетичні цінності та ідеали в мистецтві Високого Відродження.

21. Творчість Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Боккаччо, Леонарда да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буанаротті та інших видатних митців доби Відродження ( за вибором студента).

22. Караваджо, Ель Греко, Веласкес, Рубенс, Рембрандт та інші представники італійського, іспанського, фламандського і голандського мистецтва доби бароко.

23. Художні стилі в добу абсолютизму і час Просвітництва.

24. Мистецтво романтизму.

25. Художники-імпресіоністи.

26. Модерний стиль в архітектурі та мистецтві на рубежі XIX – XX ст.

27. Літературний, театральний, мистецький авангард XX ст.

28. Нові напрямки авангарду і постмодерн другої половини XX ст.

29. Музична культура XX століття.

30. Архітектура XX століття.

Критерії оцінювання реферату з курсу

«Історія української та зарубіжної культури»

(для денної форми навчання)

Реферат оцінюється за 5-бальною системою.

Норми оцінок за реферат з курсу «Історія української та зарубіжної культури» передбачають:

5 балів – «відмінно»

4 бали – «добре»

3 бали – «задовільно»

2 бали – «незадовільно»

5 балів ставиться за реферат, у якому є:

• план, вступ, посилання на літературу, список використаної літератури з наявністю спеціальних досліджень за темою реферату, висновки;

• план відповідає меті реферату та його змісту;

• у вступі вказано на актуальність теми, подано стислий огляд літератури з історії української та зарубіжної культури, сформульовані цілі написання даного реферату;

• в основній частині глибоко розкривається зміст теми, використовується аналітичний підхід, посилання на літературу з історії культури, вказуються різні погляди на проблему, використовуються цікаві матеріали, маловідомі факти;

• висновки носять аргументований характер, мають місце узагальнення, зв'язок із сучасними процесами української та світової культури;

• при необхідності – додатки (картосхеми, репродукції, фотоматеріали і т.п.)

4 бали ставиться за реферат, у якому:

• план, вступ, посилки на літературу, список використаної літератури, висновки;

• правильно складений план, що відповідає висвітленню теми;

• вступ, де не повною мірою обґрунтовано актуальність теми чи проблеми, яка розглядається в рефераті;

• основна частина подає зміст матеріалу в історичній послідовності, характерно-аналітичний підхід у висвітленні теми, посилання на джерела та літературу з історії культури, використано конкретний фактичний матеріал;

• висновки та узагальнення і зв'язок із сучасними проблемами в галузі культури;

• при необхідності – додатки.

3 бали ставиться за реферат, у якому є:

• план, вступ, посилання на літературу, висновки;

• у вступі обґрунтована мета та завдання реферату;

• основна частина подає зміст матеріалу в історичній послідовності, не завжди присутні аналітичні підходи під час викладу матеріалу, відсутні посилання на джерела, не повною мірою використано конкретний фактичний матеріал;

• висновки носять не достатньо аргументований характер;

• при необхідності – додатки.

2 бали ставиться за реферат, у якому:

• план, посилання на літературу, список літератури – відсутні;

• у вступі не вказана актуальність теми, відсутній стислий огляд літератури з питань історії української та зарубіжної культури;

• в основній частині матеріал подається не послідовно, з посиланням лише на одне джерело, відсутній конкретний фактичний матеріал та аналітичний підхід до його висвітлення;

• висновки не аргументовані, не мають узагальнень, не співвідносяться з культурними процесами української та світової культури;

• відсутні додатки.

Тематика для написання історичних довідок про діяльність та мистецькі здобутки уславлених

творчих колективів України та світу

(Розділ ІІ. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання - «Карта самостійної роботи студента»)

Український професійний театр М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко – Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька.

Український театр «Березіль». 1922-1933 рр. Л. Курбас, А. Бучма, М. Крушельницька, Н. Ужвій та інші.

Державний заслужений академічний народний хор ім. Г.Верьовки.

Державна заслужена капела бандуристів України.

Державна заслужена академічна капела «Думка».

Державний заслужений симфонічний оркестр України.

Державний ансамбль танцю України ім. П.Вірського.

Художньо-спортивний ансамбль українського балету на льоду.

Аматорські колективи – «Ятрань», «Дніпро», «Ватра», «Веснянка», «Дарничанка».

Театр ім. І.Франка – Київ.

Театр ім. Лесі Українки – Київ

Театр ім. М.Заньковецької – Львів

Театр ім. В. Василька – Одеса

Квартет «Явір»

Тріо Мареничів

Ансамбль «Смерічка»

Англійська рок-група «Бітлз»

Ансамбль «Роллінг Стоунз»

Оркестр К. Сантани

Оркестр під керівництвом Поля Маріа

Тематика

для написання історичного нарису про творчу діяльність відомих культурних діячів України та світу

(Розділ ІІ. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання - «Карта самостійної роботи студента»)

Роль І.Федорова у розвитку друкарства в Україні.

Творчий внесок у скарбницю національної і світової духовної музики Д.Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя – за вибором студента.

Соломія Крушельницька – всесвітньо відома українська оперна співачка

Видатні українські співаки – Б. Гмиря, А. Солов’яненко, Є. Мірошниченко, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Козловський, Д. Гнатюк, М. Стеф’юк,

Н. Матвsєнко, Д. Петриненко (за вибором студента)/

Видатні українські естрадні виконавці – Н. Яремчик, П. Дворський, С. Ротару, М. Гнатюк, В. Зінкевич, Р. Кириченко, І. Бобул, Л. Сандулеса, П. Зібров, Руслана Лижичко, Ані Лорак (за вибором студента).

Видатні майстри українського театрального мистецтва – М. Щепкін,

К. Соленик, С. Гулак-Артемовський, І. Дрейсіг, О. Голобородько, В. Івченко, Б. Ступка, М. Задніпровський, В. Заклунна, Н. Мажуга, А. Роговцева, М. Рушківський (за вибором студента).

Видатні українські кінорежисери та кіноактори – С. Параджанов, О. Довженко, Ю. Іллєнко, І. Миколайчук, Л. Биков, Л. Осика (за вибором студента).

Видатні українські композитори – М. Лисенко, О. Кошиць, М. Вербицький, І. Лаврівський, К. Стеценко, М. Леонтович, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський, П. Козицький, М. Верікивський, П. Майборода, Г. Майборода, Д. Козловський, К. Данькевич, Є. Станкович, О. Білаш, І. Шамо, В. Івасюк (за вибором студента)

Видатні українські художники – Алімпій, І. Кондзелевич, І. Руткович, Д. Левицький, А. Лосенко, В. Боровиковський, О. Тарасович, І. Щирський, Т. Шевченко, С. Васильківський, О. Мурашко, М. Бойчук, І. Труш, О. Новаківський, П. Холодний, Г. Смольський, О. Курилас, О. Кульчицька, О. Шовкуненко (за вибором студента).

Видатні українські архітектори – І. Григорович-Барський, С. Ковнір, П. Ярославський, А. Меленський, В. Кричевський, В. Ніколаєв, В. Городецький, П. Альошин (за вибором студента).

Видатні українські скульптори – О. Архипенко, Л. Молодожанін, М. Козловський, І. Мартос (за вибором студента).

Творчість Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Боккаччо, Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буанаротті та інших митців доби Відродження (за вибором студента).

Караваджо, Ель Греко, Веласкес, Рубенс, Рембрандт та інші представники італійського і голландського мистецтва доби бароко (за вибором студента).

Італійський композитор Джузеппе Верді.

Італійський композитор Джоаккіно Россіні.

Італійський оперний співак Енріко Карузо.

Італійський оперний співак Лучано Паваротті.

Італійський кінорежисер Ф. Фелліні.

Італійські кінозірки: А. Маньяні, Тото, С. Лорен, Дж. Лоллобриджида,

М. Мастрояні, С. Сандреллі та інші (за вибором студента).

Французькі живописці XVIII ст. Н. Пуссен, А. Ватто, Г. Курбе та інші (за вибором студента).

Французькі живописці – імпресіоністи другої половини XIX ст.: К. Моне,

Є. Мане, О. Ренуар, К. Піссаро, Е. Дега, А. Тулуз - Лотрек, Б. Морізо,

А. Сіслей, П. Сезанн, Ж. Сера, П. Сіньяк (за вибором студента)

Французькі кіноактори XX ст.: М. Ліндер, Ж. Габен, Ж. Філіп, Б. Бордо,

Л. де Фюнес, Р. Шнайдер, А. Делон, Ж.-П. Бельмондо, Катрин Деньов та інші (за вибором студента)

Видатні представники французької естради: Е. Піаф, М. Матьє, Д. Дасен та інші (за вибором студента).

Гранди іспанського живопису: Е. Греко, Ф. Гойя, С. Далі (за вибором студента).

Т. Гейнсборо, Д. Констебль, Д. Тернер, Д. Рейнольдс: видатні представники англійської національної школи живопису XVIII ст. – за вибором студента

Геніальні німецькі композитори Й.С. Бах, Л. Ван Бетховен (за вибором студента).

Німецька актриса М. Дітріх.

Творчий геній німецького живописця А. Дюрера.

Класики – композитори віденської школи: Ф.Й. Гайдн, В.А. Моцарт,

Й. Штраус (за вибором студента).

Видатні російські композитори П. Чайковський, І. Стравінський,

С. Прокоф’єв (за вибором студента).

Зірки російського балету: А. Павлова, Г. Уланова, М. Плісецька,

К. Максимова та інші (за вибором студента).

Видатні радянські кінорежисери: С. Ейзенштейн, В. Пудовкін, О. Довженко, Д. Вертов, Г. Александров, Л. Куліджанов, С. Бондарчук, А. Тарковський,

С. Ростоцький, М. Михалков, Г. Данелія, В. Шукшин, Є. Рязанов та інші (за вибором студента).

Польський композитор Ф. Шопен.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни: Історія сучасного світу для студентів І-ІІ курсів

денної та вечірньої форм навчання всіх спеціальностей

Види самостійної роботи	Трудомі- сткість	Планові терміни викон.	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
І. Обов’язкові
За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях
1.. Підготовка до семінарських занять: вивчення та конспектування наукової літератури по темам семінарських занять; визначення основних термінів з курсу «Історія української та зарубіжної культури». Складання словника термінів; опрацювання спеціальної історичної літератури, присвячено діяльності видатних культурних діячів; відвідування музеїв.			Активна участь студента у роботі семінарських занять: повна відповідь по одному з питань семінару – 5 б. аргументовані доповнення впродовж семінару – 5 б. виступ з повідомленнями та рефератами з актуальної проблеми семінару – 5 б. захист індивідуального завдання – 5б.	20
УСЬОГО 35 год. 20
За виконаня модульного (контрольного) завдання
2. Підготовка до контрольного проекту.			Перевірка правильності виконання завдань контрольного проекту.	50
УСЬОГО 20 год. 50
За виконання завдань для самостійного опрацювання
3.Написання індивідуального завдання з «Історії української та зарубіжної культури».			Захист та обговорення матеріалів під час аудиторних занять чи ІКР	20
УСЬОГО 15 год.
Усього балів за обов’язкові види СРС
ІІ. Вибіркові
За виконання завдань для самостійного опрацювання
1. Пошук, підбір інформації та написання історичної довідки про діяльність та мистецькі здобутки уславлених творчих колективів України та світу (театр, оркестр, хор та ін.).			Обговорення підготовленого матеріалу під час аудиторних занять чи ІКР	10
2. Написання історичного нарису про творчу діяльність відомих культурних діячів України та світу.			Обговорення підготовленого матеріалу під час аудиторних занять чи ІКР	10
ВСЬОГО 10 год.
Всього годин на самостійне вивчення 80 год.
Усього балів за вибіркові види СРС 10
УСЬОГО БАЛІВ ЗА СРС 100

Методи активізації процесу навчання.

а) Проблемні лекції

Змістовне наповнення лекцій з «Історії української та зарубіжної культури» здійснюється відповідно до навчальної програми курсу. Логіка викладення матеріалу обумовлена тематичним планом, в основу якого покладено порівняльно-історичний метод висвітлення історії української культури з найдавніших часів до наших днів у контексті європейського та світового культурного поступу.

Такий підхід дає можливість простежити загальні тенденції й закономірності розвитку світової культури; зіставити її здобутки і впливи в межах культурних епох і паралелей за хронологічним і географічним принципом; виявити витоки національних культур та їх особливості.

Відповідно до запланованої тематики курсу формується план кожної лекції, що охоплює заздалегідь продумане коло питань, постановочно акцентованих на з’ясування складних і мінливих проблем культурного життя українців та інших народів світу у відповідні історичні епохи.

Крім того, з метою активізації уваги на ключових моментах лекції, сприяння в осмисленні її складних теоретичних положень, створення інтелектуального напруження викладач продумує додаткові питання і адресує їх студентській аудиторії, моделюючи в такий спосіб проблемну ситуацію змістовного і методичного характеру.

б) Семінари – дискусії

Навчальна дисципліна «Історія української та зарубіжної культури» покликана прищепити студента культуру дискусії, навчити його змістовно і стисло формулювати проблему, спираючись на власні знання і переконливі аргументи відстоювати свої погляди; критично оцінювати позицію опонента і вміти її вислуховувати; в ході спільного обговорення проблеми вийти на новий, більш глибокий рівень її осмислення, продукувати в процесі інтелектуального «зітхнення» нові знання. Студентам пропонується підготуватись до участі у семінарах-дискусіях з п’яти тем. Перелік тем наводиться. На прикладі однієї з них розписана методика підготовки і проведення такої дискусії.

Дискусія

Еллінський і римський погляд на світ і культуру: віддзеркалення спільного та відмінного у сфері державотворчих традицій, у галузі права, філософії та у сфері мистецтв (на семінарське заняття з теми «Антична культура: її місце і роль у розвитку європейської та світової цивілізації»).

Дискусія

Культура України – Русі і Галицько-Волинської держави – світовий феномен, витворений власним цивілізаційним поступом чи сплав західноєвропейських, візантійських та східних культурних впливів? (на семінарське заняття з теми: «Культурні взаємозв’язки в часи Середньовіччя: Західна Європа, Візантія, Україна - Русь»).

Дискусія

«Літературно-мистецька палітра другої половини XIX – початку XX ст.: результат нестабільності тогочасного суспільства чи віддзеркалення сум’яття почуттів його громадян?» (на семінарське заняття з теми «Європейська та українська культура другої половини XIX – початку ХХ ст.: духовні, естетичні та мистецькі орієнтири»).

Однією з умов дискусії є завчасне визначення в групі прихильників імпресіонізму, постімпресіонізму, символізму, футуризму, кубізму, конструктивізму та інших провідних стилів європейського мистецтва другої половини XIX – початку XX ст. Успіх дискусії буде залежати від ґрунтовної, самостійної підготовки студента-презентанта відповідного стилю. З цією метою кожний учасник дискусії має добре розібратися в теорії питання; ознайомитися з відповідними публікаціями зарубіжних та вітчизняних учених-культурологів і критиків-мистецтвознавців; підібрати ілюстративні матеріали; з’ясувати соціальні проблеми, ідейні та естетичні наслідки впроваджуваного стилю у відповідних галузях мистецтва тощо.

У ході дискусії кожний учасник аргументовано представляє власне бачення художньої і соціальної місії відповідного стилю в європейському мистецтві, висловлює критичні погляди щодо інших стилів, відповідає на зустрічні запитання опонентів. Дискутуючи між собою, студенти прагнуть максимально точно відтворити історичний та соціально-економічний контекст епохи, що дозволить їм зрозуміти ідейне підґрунтя революційних змін у мистецтві, відчути атмосферу суперництва й співпраці митців, що прагнули знайти істину та з’ясувати призначення людини у неповторних, мінливих соціальних і культурних умовах другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Після завершення дискусії кожний її учасник стисло формулює власне резюме. Загальний підсумок та оцінювання вміння студентів в умовах зіткнення точок зору декларувати свої знання та відстоювати їх у полеміці здійснює викладач.

Дискусія

Масова культура, американізація, сексуальна революція та інші негативні явища другої половини ХХ ст. – загроза загальнолюдським цінностям, глибинним пластам духовності, національним культурам світу (на семінарське заняття з теми «Духовна та мистецька палітра української та зарубіжної культури другої половини ХХ ст.»)

Дискусія

Суперечливий поступ української культури у ХХІ столітті: осмислення її минулого та історичної місії в контексті розвою світових загальнолюдських цінностей з позиції влади, з погляду філософів, діячів культури, митців та суспільної думки (на семінарське заняття з теми «Світовий культурний поступ та національно-культурне Відродження України на зламі століть»).

в) Презентації

У ході самостійного вивчення «Історії української та зарубіжної культури» студент відповідно до карти самостійної роботи готує реферат, індивідуальне завдання, історичний нарис чи історичну довідку. Захищає основні положення та результат своїх досліджень під час семінарських або індивідуально-консультативних занять. Після завершення виступу відповідає на запитання викладача, студентів. З найбільш цікавих і гострих проблем може виникнути дискусія. Після її завершення підбиваються підсумки. Із коротким висновком виступає доповідач, по одному – два речення у форматі «резюме» - учасники обговорення. Викладач оцінює презентацію і слушні виступи студентів.

Система поточного і підсумкового контролю

Завдання до рейтингового контрольного проекту

з курсу «Історія української та зарубіжної культури»

Рейтинговий контроль знань з навчальної дисципліни забезпечується підготовкою і захистом студентами «Контрольного проекту» (КП), який за своїм змістом охоплює програмний матеріал з курсу «Історія української та зарубіжної культури».

Структурно КП складається з п’яти тематичних розділів:

I розділ – українські народні прислів’я, приказки, приповідки тощо

II розділ – українські народні пісні

III розділ – українські естрадні пісні

IV розділ – зарубіжна естрадна та класична музика (аналізується творчість

одного естрадного виконавця та одного композитора)

V розділ – зарубіжна літературна класика (аналізується творчість

одного письменника та одного поета або художника і скульптора

До кожного з них студент за власним вибором має підібрати потрібний матеріал, оформити його текстуально та, у разі необхідності, на магнітних носіях. Зміст завдань з історії української культури перших трьох розділів студент має знати напам’ять. Він має вільно володіти матеріалом, що розкриває творчі здобутки обраних ним представників зарубіжної естрадної та класичної музики, зарубіжної літератури та образотворчого мистецтва. Там, де це можливо, доцільно забезпечити музичний супровід чи показ картин, скульптур тощо.

Публічний захист (бажана презентація) КП студент здійснює на семінарському чи індивідуально – консультативному занятті.

Максимальна кількість балів за КП – 50 балів. Зміст кожного розділу – 10 балів.

Після захисту КП подається для перевірки і оцінювання викладачеві. При оцінюванні враховується оформлення та естетичний вигляд поданого матеріалу.

Критерії оцінювання рейтингового контрольного проекту

1. Максимальна кількість балів нараховується студентові, який повністю виконав завдання всіх п’яти розділів, знав їх зміст напам’ять чи вільно володів матеріалом четвертого та п’ятого розділів. Зебезпечив їх аудіо та відеосупровід і високу культуру оформлення текстів.

Продемонстрував глибокі знання змісту КП, основних закономірностей розвитку світової та української культури під час захисту КП, відповідаючи на запитання викладача та студентів.

2. У разі невиконання завдань тих чи інших розділів або неповне їх виконання студент автоматично втрачає кількість балів, адекватну сумарній кількості невиконаних завдань.