254. Хто із представників постпозитивізму запропонував ідеї “раціональної ініціативи”, “концептуального добору”, “матриці розуміння”?

1. І.Лакатос;

2. П.Фейерабенд;

3. С.Тулмін;

4. Т.Кун;

5. К.Поппер

255. Яке філософське вчення відстоює думку про те, що сенс життя полягає в тому, щоб знайти зручне місце в житті, а для цього підходять будь-які засоби?

1. позитивізм;

2. постпозитивізм;

3. прагматизм;

4. герменевтика;

5. екзистенціалізм;

6. фрейдизм.

256. Яке філософське вчення поставило в центр свого філософствування моральну заповідь: ”робити те, що окупається”?

1. філософія життя;

2. позитивізм;

3. філософія дії;

4. герменевтика;

5. прагматизм;

6. фрейдизм.

257. З точки зору прагматизму, людина це:

1. Раціональна істота, дії якої мотивовані та осмислені.

2. Ірраціональна істота, поведінка якої залежить від зовнішніх стимулів.

3. Біологічна істота, яка являє собою суму звичок, інстинктів і моторних реакцій.

4. Соціальна істота, поведінка якої детермінована інтересами соціуму.

257. Яку життєву позицію філософськи обґрунтовує прагматизм?

1. раціоналізм;

2. егоїзм;

3. утилітаризм;

4. альтруїзм;

5. розумний егоїзм;

6. індивідуалізм.

257. Найважливішими поняттями герменевтики виступають:

1. розуміння;

2. пояснення;

3. інтерпретація;

4. герменевтичний трикутник;

5. герменевтичний квадрат;

6. герменевтичне коло.

257. Герменевтичне коло - це:

1. Операція мислення, що полягає в наданні смислу будь-яким проявам духовної діяльності людини.

2. Взаємини між автором тексту, самим текстом і читачем.

3. Це принцип розуміння тексту, заснований на взаємозв’язку частини і цілого.

261. Хто із філософів вважав, що “людина є істота, буття якої полягає в розумінні”?

1. В.Гумбольдт;

2. Ф.Шлейермахер;

3. В.Дільтей;

4. М.Хайдеггер;

5. Г.Гадамер.

262. Які, на думку А. Шопенгауера, існують шляхи звільнення від безглуздої “волі до життя”?

1. через інтелект;

2. через мистецтво;

3. через релігію;

4. через жалість;

5. через фантазію.

263. Хто є автором книги “Світ як воля та уявлення”?

1. Гегель;

2. Кант;

3. Ніцше;

4. Шопенгауер.

264. До якого напрямку відноситься філософія А.Шопенгауера?

1. волюнтаризм;

2. інтелектуалізм;

3. пантеїзм;

4. позитивізм.

265. Згідно з А.Шопенгауером, воля до буття як єдина засада світу:

1. постає тотожною розуму;

2. діє в єдності із розумом;

3. підпорядкована розуму;

4. є принципово позарозумною.

266. Етика А.Шопенгауера носить переважно:

1. песимістичний характер;

2. оптимістичний характер;

3. спирається на християнські заповіді;

4. спирається на вимоги розуму.

267. Що являє собою, згідно з А.Шопенгауером, “світ”?

1. інобуттям ідеї;

2. моє уявлення і моя воля;

3. сукупність усього сущого;

4. творіння бога.

268. Що, за Шопенгауером, є сутністю людини?

1. воля;

2. життя;

3. розум;

4. екзистенція.

269. До чого прагне воля? За визначенням А.Шопенгауера, воля є…

1. воля до влади;

2. воля до життя;

3. воля до ніщо;

4. воля до свободи.

270. Що таке, за визначенням Ф.Ніцше, життя?

1. воля до влади;

2. спосіб існування білкових тіл;

3. довге сновидіння.

271. Хто така “надлюдина” у Ф.Ніцше?

1. той, хто безжалісно ставиться до слабких і хворобливих;

2. повелитель над черню;

3. представник вищої раси, що наділений надмогутністю;

4. той, хто усвідомив волю до влади як граничну підставу цінностей.

272. На підставі чого, на думку А.Бергсона, можливо осягнути абсолютну істину?

1. досвіду;

2. інтелекту;

3. переживання;

4. інтуїції;

5. екстазу.

273. За що А.Бергсон критикує людський розум?

1. Розум нездатний пізнати “життя” у його органічній цілісності.

2. Розум нездатний проникнути у сферу трансцендентного, а тому у всьому потрібно покладатись лише на віру.

3. Раціональне пізнання базується на досвіді, а досвід, у свою чергу, є лише комплексом наших власних (суб’єктивних) відчуттів.

4. Розум звертає увагу лише на типове, стандартне, ігноруючи органічні складові “життя”.

274. Як у А.Бергсона називається суспільство зі “статичною мораллю” і орієнтацією на авторитарне правління?

1. автохтонне;

2. закрите;

3. відкрите;

4. традиціоналістське.

275. Як у А.Бергсона називається суспільство з “динамічною мораллю”, орієнтацією на прогрес, творчість, свободу?

1. буржуазне;

2. закрите;

3. комуністичне;

4. відкрите.

276. Представники філософської антропології закликали:

1. вивчати людину всебічно, засобами різних наук;

2. вивчати людину в контексті світового еволюційного процесу;

3. розглядати людське буття через його внутрішнє переживання;

4. розглядати людину як результат соціально-культурного процесу.

277. У галузі філософського осмислення дійсності заслуга З.Фрейда полягає в тому, що він:

1. підпорядкував несвідоме свідомому;

2. вперше вжив поняття несвідомого;

3. завдяки відкриттю та окресленню змісту та меж несвідомого суттєво ускладнив розуміння чинників людської поведінки;

4. ініціював розгортання так званої “сексуальної революції” у ХХ столітті;

5. завдяки відкриттю несвідомого зумів пояснити багато явищ культури.

278. Що, за Фрейдом, означає термін витіснення?

1.потяг до смерті;

2.заміщення одного задоволення іншим;

3. переключення сексуальної енергії на соціально значиму мету;

4. видалення зі свідомості патогенних переживань.

279.Що таке сублімація за Фрейдом?

1. умертвіння плоті;

2. перехід речовини з твердого в газоподібний стан, минаючи рідкий стан;

3. перехід лібідо на несексуальну мету;

4. сексуальне розкріпачення.

280. Що, на думку З.Фрейда, є причиною людської творчості?

1.Відсутність у сфері підсвідомого прихованих сексуальних комплексів.

2.Природний шлях реалізації людиною свого “лібідо”.

4. Нездатність реалізувати своє “лібідо” звичайним шляхом.

5. Відсутність тиску на “Воно” з боку “над-Я”.

281. В чому полягають відмінності теорії неофрейдиста Е.Фромма від теорії його учителя?

1.Заперечує домінанту підсвідомого у поведінці людини і розглядає її як суто раціональну істоту.

2.Заперечує домінанту “лібідо” у поведінці людини.

3.Поведінка людини визначається історичними досвідом минулих поколінь.

4.Людська поведінка визначається історичним досвідом минулих поколінь, котрий існує в “знятій формі” у підсвідомому.

282. Філософія екзистенціалізму зосереджувалась, перш за все, на окресленні людського буття:

1. за допомогою науки та наукової термінології;

2. через його відношення до світу природного буття;

3. в його соціальних та психологічних якостях;

4. через його внутрішнє людське сприйняття та переживання.

283. Тезу: “Існування передує сутності” - було введено:

1. неотомістами для підкреслення того, що світ твориться богом;

2. Фрейдом для позначення того, що несвідоме постає більш потужним, ніж свідоме;

3. Гайдеггером для підкреслення найпершої важливості проблеми буття для філософії;

4. Сартром для позначення того, що перед людиною в її існуванні завжди відкрита можливість життєвого вибору.