284. Яке філософське вчення використовує такі поняття як “свобода”, “відповідальність”, “гранична ситуація”, “турбота”, “закинутість”, “буття до смерті”, “абсурд”?

1.психоаналіз;

2.екзистенціалізм;

3.неотомізм;

4.феноменологія.

285. Поняття екзистенції було вперше запроваджене як характеристика особливостей людського буття:

1. І.Кантом;

2. М.Гайдеггером;

3. К’єркегором;

3. Шопенгауером;

4. Контом.

286. Поняття екзистенціального відчаю відігравало велику роль у філософії:

1. Шопенгауера;

2. Маркса;

3. К’єркегора;

4. Ніцше.

287. Як називається основна філософська праця Ж.-П.Сартра?

1. “Буття і ніщо”;

2. “Буття і час”;

3. “Матерія і пам’ять”;

4. “Слова і речі”.

288. Яка теза є, на думку Сартра, спільною для різних варіантів екзистенціалізму?

1. буття є, небуття немає;

2. існування не має сенсу;

3. існування передує сутності;

4. сутність передує існуванню.

289. Як, згідно з Сартром, співвідносяться між собою свобода та сутність людини?

1. свобода випливає із сутності людини;

2. свобода передує сутності людини;

3. свобода людини обумовлена пізнанням нею своєї сутності;

4. людина вільна до того моменту, поки не розуміє своєї сутності.

290. Що означає у Ж.-П.Сартра поняття відповідальності людини за свої вчинки?

1. неможливість не обирати свій вчинок самому;

2. неминучість воздаяння кожному за його справами;

3. необхідність звіряти свої вчинки з моральними нормами;

4. суд власної совісті, від якої не сховаєшся.

291. Який настрій, згідно з Сартром, дозволяє людині усвідомити свою свободу?

1. радість;

2. тривога;

3. зневіра;

4. лють.

292. Завдяки чому, з точки зору Сартра, стає можливим самопізнання людини, відкриття нею свого “Я”?

1. завдяки “заключенню світу в дужки”;

2. завдяки погляду іншого;

3. завдяки інтуїції “я мислю, отже, існую”;

4. завдяки усвідомленню свого мислення.

293. Що таке гуманізм, за визначенням Сартра?

1. погляд на людину як на вінець творіння;

2. погляд на людину як на вищу цінність;

3. погляд, згідно з яким у людини немає іншого законодавця, окрім неї самої;

4. милостиве ставлення до людей.

294. Яке питання А.Камю вважав основним питанням філософії?

1. питання про вищу цінність;

2. питання про критерії істини;

3. питання про сенс життя;

4. питання про відношення мислення до буття.

295. Представнику якого напрямку філософії ХХ століття належать слова: “Людина приречена бути вільною. Приречена, тому що не сама себе створила, і все-таки вільна, тому що, будучи закинутою у світ, відповідає за усе, що робить”?

1. Гайдеггер;

2. Марсель;

3. Ясперс;

4. Камю;

5. Сартр;

6. Шелер.

до Теми 8(15). ПРОБЛЕМА БУТТЯ (ОНТОЛОГІЯ)

296. Якими властивостями характеризується буття світу?

1.безмежною цілісністю;

2.конкретністю;

3.предметністю;

4.моністичністю;

5.абсолютністю;

6.плюралістичністю;

6.остаточною невизначеністю.

297. Хто з античних філософів вважав, що буття – це світ надчуттєвих, незмінних та вічних ідей?

1.Демокрит;

2.Піфагор;

3.Сократ;

4.Платон.

298. Що, за Г.Гегелем, стоїть між буттям та небуттям ?

1.розвиток;

2.пустота;

3.взаємозв’язок;

4.становлення.

299. Як трактується у філософії екзистенціалізму категорія “буття“?

1. як природне буття;

2.як об’єктивна реальність;

3.як буття у світі;

4.як буття штучної природи;

5.як емоційно-вольове буття людини;

6.як інтелектуально-раціональне буття.

300. Хто з філософів розглядав буття як перший безпосередній ступінь у сходженні духу до самого себе, як етап розвитку мислення, яке виявляє свою тотожність з буттям?

1.Д.Юм;

2.Парменід;

3.І.Кант;

4.К.Гельвецій;

5.К.Ясперс;

6.Г.Гегель;

7.Р.Декарт.

301. Що являє собою буття як таке?

1. щось конкретне, що має свою причину;

2.матеріальне буття, яке існує поза свідомістю людини;

3.чисте існування, яке не має зовнішньої причини;

4.реальний світ речей;

5.різновид предметів;

6.загальне поняття класу предметів;

7.щось самодостатнє, що ні до чого не зводиться, ні з чого не виводиться;

8.вища абстракція, яка є до кінця не визначеною;

9.те, що ніколи не можна пізнати, але можна частково зрозуміти.

302. Які із запропонованих суджень виражають позицію матеріалізму, а які – ідеалізму?

1.Свідомість є властивість високоорганізованої матерії.

2.Свідомість матеріальна.

3.Свідомість людини — це прояв світового духу.

4.Свідомість нерозривно пов'язана з матерією.

5.Свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

303. Які з перерахованих нижче явищ є матеріальними?

1.виробничі відносини;

2.сузір’я;

3.інформація;

4.галюцинації;

5.абсолютний вакуум;

6.релігійне вчення;

7.ідеологія;

8.каяття;

9.час.

304. Які з даних визначень матерії є філософськими?

1.Матерія - це все, що має масу та енергію.

2.Матерія – це інобуття абсолютної ідеї.

3.Матерія – це все, що складається з атомів.

4.Матерія – це сукупність відчуттів.

5.Матерія – це поняття для означення об’єктивно-реального буття світу в часі, просторі, русі.

305. Які з наведених нижче положень є ідеалістичними?

1.простір і час – об’єктивні форми існування матерії;

2.простір і час – корінні умови буття;

3.простір і час – апріорні форми людського сприйняття;

4.простір і час – абсолютні сутності, що не залежать від матерії.

306. Які характеристики складають основу розвитку ?

1.зміни взагалі;

2.зміни, які виключають можливість повернення до минулої якості;

3.спрямовані зміни;

4.випадкові зміни.

307. Укажіть правильне визначення поняття “розвиток”:

1.розвиток – це кількісні зміни об’єкта;

2.розвиток – це будь-який рух;

3.розвиток – це прогресивна зміна;

4.розвиток – це незворотна якісна зміна системи;

5.розвиток – це повторюваність якісних та кількісних змін у системі;

6.розвиток – це процес накопичення інформації в системі;

7.розвиток – рух від менш досконалого до більш досконалого.

308. Які з вказаних процесів можна віднести до розвитку?

1.гойдання маятника;

2.старіння людини;

3.кругообіг води в природі;

4.броунівський рух;

5.тренування спортсмена;

6.руйнування природного середовища

309. Яка сучасна загальнонаукова концепція характеризується такими поняттями як “біфуркація”, “нестійкість”, “аттрактор”, “нелінійність”?

1.кібернетика;

2.теорія систем;

3.синергетика.

до Теми 9(16) . Діалектика як загальна концепція розвитку. Категорії діалектики

310. Виділіть пари філософів, які з різних світоглядних позицій підходили до розуміння діалектики:

1.Геракліт – Зенон Елейський;

2.Сократ – Платон;

3.Плотін – Ф.Аквінський;

4.Гегель – Маркс.

311. Що таке закон з точки зору матеріалістичної концепції ?

1.ті досягнення, що привнесені в реальний світ природи та суспільства розумом людини;

2.прояв об’єктивного (світового) розуму, втіленого в природі та суспільстві;

3.за формою продукт людського знання, а за змістом він виражає лише природні явища;

4.схеми, принципи, які запропоновані людьми для спільної соціальної діяльності;

5.необхідні, стійкі, об’єктивні, повторювані зв’язки суспільного та природного буття.

312. Де проявляється дія діалектичних законів ?

1.всюди, де має місце будь-який рух;

2.в об’єктивній реальності, де має місце повторюваність та необхідність;

3.в природному, суспільному, людському бутті, якщо там мають місце якісні зміни;

4.усюди, де має місце будь-який розвиток;

5.у сфері людської діяльності, де людина може впливати на дію цих законів.

313. Який із діалектичних законів характеризує механізм розвитку:

1.закон заперечення заперечення;

2.закон переходу кількісних змін в якісні;

3.закон єдності та боротьби протилежностей.

314. Через які категорії розкривається зміст закону єдності та боротьби протилежностей?

1.тотожність та різниця;

2.кількість та якість;

3.протилежність;

4.стрибок;

5.єдність протилежностей;

6.заперечення;

7.міра;

8.протиріччя.

315. Через які категорії розкривається зміст закону заперечення заперечення?

1.тотожність та різниця;

2.кількість та якість;

3.протилежність;

6.міра;

7.стрибок;

8.єдність протилежностей;

4.заперечення;

5.протиріччя;

9.наступність;

316. Через які категорії розкривається зміст закону заперечення заперечення?

1.тотожність та різниця;

2.кількість та якість;

3.протилежність;

4.міра;

5.стрибок;

6.єдність протилежностей;

7.заперечення;

8.протиріччя;

9.наступність;

317. Які із названих категорій слід віднести до категорій визначеності буття?

1.одиничне, особливе, загальне;

2.простір, час;

3.причина-наслідок;

4.елемент – структура –система;

5.явище - сутність;

6.форма – зміст;

7.можливість-дійсність;

8.необхідність-випадковість.

318. .Які із названих категорій слід віднести до категорій обумовленості буття?

1.явище-сутність;

2.матерія-дух;

3.форма-зміст;

4.причина - наслідок;

5.частина-ціле;

6.можливість - дійсність;

7.необхідність-випадковість;

8.елемент-система.

319. Хто з філософів характеризував якість як “тотожну з буттям визначеність”?

1.Аристотель;

2.Гегель;

3.Кант;

4.Платон.

320. На яких принципах ґрунтується концепція детермінізму?

1.причинності та закономірності;

2.гармонії;

3.відповідності;

4.структурності.

321. До яких положень зводиться сутність механістичного детермінізму?

1.всі речі та події складаються з причинних зв’язків;

2.світ – це великий механізм, в якому не існує випадковість;

3.причина породжує наслідок, який можна однозначно передбачити;

4.світ природи керується не лише причинно-наслідковими зв’язками, але й закономірністю випадку.

322. Визначте, які з положень відповідають індетермінізму :

1.причина, якщо і існує, то лише в явищах природи;

2.причинні пояснення в науці не можуть бути об’єктивними;

3.в суспільному розвитку відсутня будь-яка необхідність та причинність;

4.між причиною та наслідком існує зворотний зв’язок;

5.існують такі стани та події, для яких причина або не існує, або її не можна визначити;

6.все, що має свою причину, не обов’язково має і наслідок.

323. Які з наведених суджень можуть належати тільки матеріалісту?

1.закони природи створюються мисленням людини;

2.світ існує поза свідомістю людини;

3.тіла складаються з атомів;

4.свідомість - це продукт, властивість матерії;

5.основою світу є світовий розум;

6.буття визначає свідомість.

ДО ТемИ 10(17) . СВІДОМІСТь, її структура.

Проблема ідеального

324. Що слід віднести до явищ свідомості?

1.образи зовнішнього предмету;

2.певну інформацію ;

3.ідеальні утворення;

4.нейродинамічні процеси;

5.збуджену нервову клітину;

6.суб’єктивні переживання.

325. Який взаємозв’язок між свідомістю та ідеальним?

1.свідомість ідеальна;

2.ідеальне – це лише свідомість;

3.ідеальне - це психічне явище;

4.ідеальне – це актуалізована мозком інформація;

5.ідеальне – це об’єктивовані форми людської діяльності.

326. В чому полягає особливість людського мислення?

1.воно проникає у сферу надчуттєвого;

2.мислення долає обмеженість відчуттів та сприйняття, не спираючись на них;

3.мислення являє собою ступінь пізнання, яка здійснюється через процес відокремлення, порівняння, зіставлення;

4.мислення – це те, що позбавлене наочності.

327. В яких сталих формах здійснюється процес мислення?

1.уявленнях;

2.абстрагуванні;

3.судженнях;

4.формулах;

• умовиводах;

• теоремах;

• словах;

• поняттях.

5.дедукції;

328. З яких структурних елементів складається свідомість?

1.відчуттів;

2.сприйнять;

3.ідеального;

4.позасвідомого;

5.мислення;

6.гіпотез;

7.емоцій;

8.волі;

9.ідей;

10.пам’яті.

329. Серед перерахованого нижче виділіть те, що стосується функції свідомості:

1. орієнтування;

2. контроль;

3. бажання;

4. агресія;

5. пізнання;

6. регулювання;

7. оцінювання;

8. боротьба за існування.

330. Хто є автором вчення про неусвідомлюване?

1.Паскаль;

2.Фрейд;

3.Юнг;

4.Фромм;

5.Гегель;

6.Фейєрбах.

331. Основним способом розв’язання протиріччя між свідомим і неусвідомлюваним З.Фрейд вважав сублімацію. Основною формою сублімації є:

1.бажання;

2.любов;

3.страх;

4.творчість.

332. Кому з мислителів належить наступне метафоричне порівняння: “Отношение Я к Оно можно сравнить с отношением наездника к своей лошади. Лошадь дает энергию для движе­ния, наездник обладает преимуществом определять цель и направление движения сильного животного”:

1.Паскаль;

2.Фрейд;

3.Юнг;

4.Фромм;

5.Декарт.

333. В яких судженнях відображено суспільно-історичну сутність свідомості?

1.свідомість не може не відбивати громадське життя;

2.історичне життя не впливає на свідомість;

3.свідомість - продукт соціального середовища і не виникає поза спілкуванням;

4.свідомість людини визначає громадське життя.

334. Суспільна свідомість – це:

1.Специфічна система, що виражає функціонування духовного життя суспільства.

2.Сукупна свідомість суб’єктів, що формується етнічними, класовими, релігійними групами.

3.Сукупність індивідуальних свідомостей членів суспільства.

335. Які форми суспільної свідомості виникли в класовому суспільстві:

1.естетична свідомість;

2.мораль;

3.релігія;

4.філософія;

5.наука;

6.екологічна свідомість;

7.правосвідомість;

8.політична свідомість.

336. Які з перерахованих явищ духовного життя суспільства відносяться до теоретичного рівня суспільної свідомості?

1.традиції;

2.політичні доктрини;

3.суспільна психологія;

4.наукові трактати;

5.моральні кодекси;

6.звички;

7.настрої;

8.чутки;

9.народна медицина.

337. Позиція якого філософа у поглядах на суспільну свідомість виражена в наступній фразі: “Суспільна свідомість відображає суспільне буття”:

1.К.Маркса;

2.Е.Дюркгейма;

3.М.Вебера;

4.Х.Ортеги-і-Гассета;

5.О.Шпенглера.

338. Які існують форми суспільної свідомості?

1.психологічна;

2.правова;

3.історична;

4.філософська;

5.моральна;

6.естетична;

7.релігійна;

8.політична;

9.ідеологічна.

339. Формами суспільної свідомості не є:

1.політика;

2.історична пам’ять;

3.релігія;

4.філософія;

5.традиція;

6.мистецтво;

7.мораль;

8.атеїзм.

340. Які з наведених тверджень виражають діалектико-матеріалістичну концепцію взаємин мислення і мови:

1.мислення виникло до мови;

2.мислення існує незалежно від мови;

3.виникнення мислення неможливо без існування мови;

4.мислення і мова розвивалися одночасно;

5.мова є необхідна матеріальна основа мислення.

341. Вкажіть, які з тверджень правильно виражають сутність мови:

1.Мова – це матеріальна оболонка думки.

2.Мова – це універсальне середовище, в якому здійснюється розуміння.

3.Мова – це будь-яка знакова система, що слугує для передачі інформації.

4.Мова – це спосіб виразу думок і засіб спілкування.

342. Які з запропонованих суджень виражають позицію матеріалізму, а які - ідеалізму:

1.свідомість є властивість високоорганізованої матерії;

2.свідомість матеріальна;

3.свідомість людини — це прояв світового духу;

4.свідомість нерозривна зв'язано з матерією;

5.свідомість може існувати до і незалежно від матерії.

ДО Теми 11 (18). Гносеологія. основний зміст

пізнавальної діяльності

343. Об’єкт пізнання:

1. передує суб’єкту та визначає його;

2. є похідним від суб’єкта;

3. є невід’ємним від суб’єкта, оскільки вони постають сторонами єдиного процесу пізнання;

4. постає частиною суб’єкта пізнання.

344. На яких принципах та ідеях базується ортодоксальна середньовічна гносеологія?

1. фідеїзму;

2. “божественного одкровення”;

3. пошуку істини через досвід та розум;

4. на переконанні в тому, що раціональне пізнання лише віддаляє від істини, оскільки істини об’єктивної взагалі не існує;

5. пізнання істини з опорою на досвід неможливе, оскільки породжує суб’єктивізм та релятивізм у поглядах на світ;

6. людський інтелект (розум) може бути корисним у пізнанні істини, але лише як другорядний, допоміжний засіб.

345. Згода з яким судженням означає агностицизм?

1. людство ніколи не буде знати все про все;

2. у науках існують невирішені проблеми;

3. всі наші знання є гіпотези;

4. “річ у собі” принципово не може бути пізнаною.

346. В яких з наведених тверджень проявляється агностицизм І.Канта?

• -

1. світ “речей для нас” в принципі неможливо пізнати;

2. світ “речей у собі” принципово непізнаваний;

3. неможливо пізнати істину досвідним шляхом;

4. існує прірви між світом “речей для нас” і світом “речей у собі”.

347. Яку позицію підтримує І.Кант, стверджуючи: “Без чуттєвості жодного предмета не було б нам дано. А без розсудку жоден предмет не можна було б мислити. Думки без змісту пусті, споглядання без понять сліпі”?

1. емпіричного фундаменталізму;

2. раціоналізму;

3. відходу від фундаменталізму;

4. апріорізму;

5. агностицизму.

348. Що слід віднести до гносеологічного фундаменталізму?

1. уявлення про достовірні та безпомилкові підстави знання;

2. поміркований агностицизм;

3. раціоналізм;

4. сенсуалізм;

5. апріорізм;

6. емпіризм.

349. Чуттєве пізнання як рівень пізнання характеризується:

1. найбільшою достовірністю, оскільки прямо засвідчує реальність;

2. тим, що воно є єдиним реальним джерелом пізнання;

3. тим, що воно є найпершим джерелом пізнання;

4. чітким відокремленням суттєвого від несуттєвого;

5. найбільшим ступенем повноти.

350. У порівнянні чуттєвого пізнання із раціональним (абстрактним мисленням) можна зробити такі висновки:

1. чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно засвідчує дійсність будь-чого;

2. чуттєве пізнання має ту перевагу, що воно дозволяє інтенсифікувати пізнання через узагальнення;

3. раціональне пізнання здатне виходити за межі даних відчуттів та фіксувати зв’язки цілих класів предметів;

4. жодний з них не має очевидних переваг у відношенні до іншого.

351. Які положення відносяться до позиції емпіричного фундаменталізму?

1. людське знання витікає з внутрішнього досвіду;

2. людське знання витікає з зовнішнього досвіду;

3. існують принципи, які формують чуттєвий досвід;

4. душа людини - чиста дошка;

5. знання формується на основі загальних принципів за допомогою чуттєвого сприйняття;

6. без чуттєвого сприйняття не може бути загальних принципів.

352. Яка теза знімає полеміку між емпіричним та раціоналістичним фундаменталізмом?

1. чуттєве та раціональне “пронизують” одне одного;

2. чуттєве пізнання є початковим етапом як у філогенезі, так і в онтогенезі;

3. зміст відчуттів визначається не лише зовнішніми подразниками, але й мисленням;

4. між чуттєвим досвідом та понятійним мисленням існує взаємодія.

353. Яке з тверджень характеризує позицію раціоналізму?

1. єдине джерело пізнання – інтуїція;

2. джерелом пізнання є досвід;

3. джерелом пізнання є розум;

4. джерелом пізнання є відчуття;

5. джерелом пізнання є розум і відчуття.

354. У якому судженні виражена точка зору емпіризму?

1. теоретичне мислення – головне джерело знань;

2. теоретичне мислення не може виходити за межі досвіду;

3. теоретичне мислення здатне виходити за межі досвіду;

4. теоретичне мислення пов’язане з емпіричним пізнанням.

355. Кому належить цей вислів: “Розсудок нічого не може споглядати, а почуття нічого не можуть мислити. Тільки із поєднанням їх може виникнути знання”:

1. Локк;

2. Бекон;

3. Декарт;

4. Кант.

356. Хто із філософів заклав традицію визначати істину як відповідність знання дійсності?

1. Ф.Бекон;

2. Б.Спіноза;

3. П.Гольбах;

4. Платон;

5. Аристотель;

6. К.Маркс.

357. Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта?

1. неопозитивізм;

2. емпіризм;

3. суб’єктивізм;

4. соліпсизм;

5. ідеалізм;

6. прагматизм.

358. Які концепції істини виділяються у сучасній філософії?

1. концепція відносності;

2. концепція відповідності;

3. концепція достовірності;

4. концепція когерентності;

5. концепція прагматичності.

359. Які з наведених суджень правильні?

1. істина – це відповідність знання об’єкту;

2. істина - ті знання, що є корисними для людини;

3. істина – ті знання, які можуть бути перевірені соціально-історичною практикою;

4. істинність – вища цінність пізнання.

360. Хто з філософів образно охарактеризував істину як “доньку часу”:

1. Бекон;

2. Декарт;

3. Маркс;

4. Гегель;

5. Спіноза;

6. Локк.

361. Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:

1. істина – це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;

2. істина – це внутрішня узгодженість знань та їх складових;

3. істина – це характеристика лише наукових знань;

4. істина – це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному віданню та об’явленню;

5. істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру точності та виправданості знань.

362. Які з наведених суджень, на вашу думку, правильно відображають співвідношення науки і моралі:

1. наукові положення не можуть оцінюватися з погляду етики;

2. досягнення науки не можуть бути аморальними;

3. наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними;

4. все, що об’єктивне і істинне, те моральне;

5. моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.

363. Вкажіть, у якому із суджень знайшла відображення точка зору антисцієнтизму?

1. наука — джерело прогресу людського суспільства;

2. наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;

3. наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;

4. наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон.

364. Вкажіть, у яких із суджень знайшла відображення точка зору сцієнтизму?

1. наука — джерело прогресу людського суспільства;

2. наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;

3. наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;

4. наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон.

365. До методів емпіричного пізнання належать:

1. аналогії;

2. спостереження;

3. опису;

4. моделювання;

5. порівняння;

6. аксіоматичний;

7. гіпотетико-дедуктивний;

8. ідеалізації;

9. мисленний експеримент.

366. Що належить до специфічних ознак теоретичного рівня наукового пізнання?

1. вивчення об’єкту на рівні явища;

2. збір фактів та їх класифікація;

3. теоретичні закони;

4. специфічна мова;

5. ідеї, гіпотези, закони, принципи;

6. експеримент та спостереження;

7. вивчення об’єкту на рівні сутності.

до Теми 12 (19). Проблема людини у філософії

367. Гуманізм – це:

1. визнання цінності людини, її права на свободу, розвиток;

2. право людини на щастя та прояв власних здібностей;

3. реалізація принципів рівності, свободи та справедливості.

368. Які з наведених положень відповідають уявленням середньовічних філософів про походження зла у світі?

1. зло вкорінене в гріховній природі людини;

2. Бог, створивши наш світ, створив в ньому і зло для того, щоб карати людей за гріхи;

3. зло не має ніякого відношення до створеного Богом світу буття, - це небуття, котре “прикидається” буттям, вводячи людину в оману гріха;

4. від людини в цьому світі нічого не залежить, отже вона не повинна відповідати за свої вчинки;

5. причиною зла є сама людина, котра робить вибір на користь тілесного, матеріального, а не духовного, божественного;

6. людина є “богорівною” істотою, найдосконалішою з її творінь, а тому вона нездатна чинити зло.