3. Назвіть способи захисту прав на знаки для товарів і послуг.

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Перелік нормативно-правових актів, що регулюють питання, пов‘язані з охороною прав на торгові марки містить у собі Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20.02.2007 року № 01-8/91. У вказаному Інформаційному листі до нормативно-правових актів, що регулюють питання, пов‘язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг (торгові марки) віднесено:

• Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами та доповненнями) N 3689-XII від 15.12.1993р.;

• Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (зі змінами та доповненнями) N 236/96-ВР від 07.06.1996р.;

• Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності" (зі змінами та доповненнями) N 1716 від 23.12.2004р.;

• Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України (в редакції наказу Державного патентного відомства України) N 116 від 28.07.1995р.;

• Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України (зі змінами та доповненнями) N 576 від 03.08.2001р.;

• Паризька конвенція про охорону промислової власності;

• Договір про закони щодо товарних знаків (TLT);

• Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

• Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків;

• Ніццька угода про міжнародну класифікацію виробів і послуг для реєстрації знаків.

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» N 3689-XII від 15.12.1993р., способи захисту прав на торгові марки:

1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюватися в адміністративному, змішаному або судовому порядку. Свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або частково у разі:

— невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони;

— наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці.

В адміністративному порядку розглядаються спочатку скарги на будь-яке рішення Держпатенту України щодо заявки. Скарга має надійти до Апеляційної ради протягом трьох місяців від дати одержання рішення Держпатенту України чи копій затребуваних матеріалів.

Апеляційна рада розглядає також заперечення проти видачі свідоцтва.

Якщо рішення Апеляційної ради не задовольняє будь-яку із сторін, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Спори, що виникають у зв'язку з будь-яким посяганням на права власника свідоцтва, розглядаються безпосередньо судом, арбітражним або третейським судом.

У судовому порядку розглядаються, зокрема, спори про встановлення власника свідоцтва, про укладення та виконання ліцензійних договорів, про порушення майнових прав власника свідоцтва.

Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг.