ТЕОРИЯ регион.эконом

20. Рег соціальна ситуація: рівень і якість життя населення.а) рівень життя та добробут населення регіонів;Рівень життя - це забезпеченість населення необхідними матеріальними благами та послугами, досягнутий рівень їх споживання і ступінь, задоволення раціональних потреб. Деякі дослідники враховують, також умови життя (умови праці, побуту тощо), стан здоров'я, рівень, освіти, стан навколишнього середовища та інші чини, що характеризують широке коло проблем життєдіяльності людини. Такий підхід дає можливість всебічно оцінити становище людини в суспільстві, а також порівняти регіональні стандарти рівня життя з середньо українськими показниками. б) зайнятість та безробіття; Держава регулює процеси зайнятості населення. Ств і функц держ служба зайнятості населення. Розробл програми сприяння зайнятості населення у галузевому і територіальному розрізах. Вони містять систему заходів, спрямованих на попереджання масового безробіття, створення нових додаткових робочих місць, соціальний захист найбільш вразливих верств населення. Галузеві програми зайнятості населення вирішують проблеми скорочення прихованого безробіття, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників, розвитку соціального партнерства. Регіональні програми зайн охопл широке коло проблем щодо відтворення робочої сили - демографічних, економічних, соціальних, екологічних. Вони тісно пов'яз зі структ перебуд госп, зміною форм власності, санацією тер. На ринку праці існують різні форми безробіття. Основними з них є: фрикційне, структурне і циклічне. Фрикційне зумовлено пошуком або очікуванням роботи. Структурне виникає під впливом структурних зрушень в економіці, спричинених запровадженням досягнень науково-технічного прогресу, вдосконаленням територіально-галузевих пропорцій господарства, змінами в структурі споживчого попиту. Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань ек. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому.в) регіональні рівні людського розвитку.В Нац інституті стратх досл для обч ІЛР регіонів У розроблена метка, яка вик 29 показників. Київська і Вінницька області у Центрі, Харківська - на Сході і АРК на Півдні мають високі рівні людського розвитку. На Заході країни такого регіону немає, хоча відповідний індекс тут поступається середньому по Україні лише на 1-2 %. На Заході також яскраво виявлених регіонів-аутсайдерів за індексом людського розвитку, які є на Сході, Півдні й Півночі станом на червень 2006 р. немає.

21. Рег еколог ситуація:

а) чини впливу на екологічне становище регіонів;В багатьох областях У стан навколишнього середовища є критичним. Причини: високий ступень освоєності території, надмірне забруднення атмосфери, наявність великої кількості ресурсномістких галузей, забруднення прісних вод і акваторії Чорного та Азовського морів тощо. На екологічну ситуацію в Україні мають вплив чотири чини: аварія на Чорнобильській АЕС, меліорація земель, розвиток видобувної і переробної промисловості при застарілих технологіях, надмірна урбанізація окремих регіонів:Донецького і Придніпровського. Виміри стану атмосфери на території У свідчать, що в усіх промислових містах шкідливі речовини присутні у повітрі в надмірній кількості. Найбільший рівень забруднення повітряного середовища спостерігаються у великих промислових містах: Дзержинському, Донецьку, Єнакієвому, Краматорську, Одесі, Лисичанську, Дніпропетровську, Макіївці, Маріуполі, Рівному, Черкасах.б) диференціація регіонів за викидами в атмосферу;Виділяють три групи областей зі схожою тенденцією змін викидів в атмосферу. І група - відносно стабільна величина викидів , що пояснюється зниженням обсягів виробництва (Крим, Вінницька, Одеська, Львівська, Полтавська, Херсонська, Чернігівська, Сумська, Донецька, Київська, Запорізька, обл.) В ІІ групі спостерігалось до 2003 зростання а потім зниження викидів (Житомирська, Хмельницька,Черкаська, Черновецька,Закарпатська, Тернопільська, Волинська обл.) ІІІ група не має чітко вираженого характеру розподілу викидів (Харківська Дніпропетровська Луганська, Івано-Франковська обл) Основними зв’язувачами кисню у південному регіоні У є пересувні джерела забруднення. Найбільшого антропогенного впливу зазнають міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк, Дебальцеве, Макіївка, Запоріжжя, Луганськ. в) розподіл регіонів У залежно від ступеня забрудненості.Найбільшого антропогенного впливу зазнають міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк, Дебальцеве, Макіївка, Бурштин, Запоріжжя, Луганськ. На всій території У не залежно від ступеня забруднення повітря, води і землі можна виділити наступні території: екологічного лиха, надзвичайно забруднені, дуже забруднені, забруднені, помірно забруднені,умовно чисті. Умовно чистих територій залишилося дуже мало. До них належать майже весь північний схил Карпат, Шацьке озер’я, південна Волинь, Наддніпрянщина, північ Сумщини і Чернігівщини, центральне Поділля і деякі ареали в гірському Криму, всього 8,3% площі У. У високо урбанізованих регіонах Донецької, Дніпропетровської, Харківської областей надвисокий рівень концентрації забруднюючих речовин, погіршена еколог ситуація пояснюється зосередженням промислового виробництва. Потенційно небезпечні виробництва мають значну питому вагу в структурі промислового виробництва. Особливо велика частка потенційно небезпечних виробництв у Луганській, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Київській областях. Найбільш забрудненими областями є Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька.

22. Характеристика природно-ресурсного потенціалу У:а) класифікація мінеральних ресурсів; Мін-сиров база У включає близько 20010 родовищ і проявів 113 видів корисних копалин, з яких у 7829 родовищах 97 видів мінеральної сировини мають промислове значення та враховуються Державним балансом У. У вартісному виразі запаси цих родовищ оцінюються у 7,5 трлн дол. США. До промислового освоєння залучено 40-75% розвіданих запасів основних видів корисних копалин. За обсягами мінеральних ресурсів найкращу позицію займають Донецький і Придніпровський економічні райони, що мають значні запаси кам'яного і бурого вугілля, залізних, марганцевих, нікелевих руд, руд кольорових металів і нерудної сировини. Північно-східний і Карпатський регіони мають у 7-9 разів менші обсяги мінерально-сировинних ресурсів, ніж Донецький. Найбільш значні їхні запаси на території зазначених регіонів зосереджені в Харківській, Полтавській, Івано-Франківській, Львівській областях. У Поліському та Волинському регіоні значні мінеральні ресурси присутні лише в Чернігівській області. Львівська область має значні мінеральні-сировинні ресурси. Найбіднішими на природні, особливо мінеральні, ресурси регіонами є Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська, Сумська області. В нашій країні не припинаються роботи з пошуку нових родовищ головним чином вуглеводнів, вугілля, рідкоземельних металів, вогнетривких глин, фосфоритів, магнезиту, каміння оздоблювального, вапняків.б) ек оцінка рудних та нерудних ресурсів У;У багата такими рудними корисними копалинами як залізні руди, поліметалічні руди, руди кольорових металів. Розвідані, тобто підтверджені запаси залізних руд складають біля 26 млрд. тонн. Розвідані та підготовлені до видобутку запаси марганцевих руд складають 2,3 млрд. тонн. Нерудні корисні копалини — найбільш поширені в Україні як за кількістю видів, так і за кількістю відкритих та освоєним родовищ. Пояснюється це тим, що до них належать надзвичайно різноманітні за походженням породи й мінерали. Нерудні копалини широко використовуються у будівництві, науці й техніці, побуті та медицині. Вони є сировиною для багатьох галузей промисловості. За запасами деяких нерудних корисних копалин (сірки, облицювального каменю, каоліну) У посідає провідне місце в Європі, а за запасами графіту — друге в світі (поступається лише Китаю). Надра У багаті на різноманітні нерудні корисні копалини, що приурочені до різних тектонічних структур. Найбільш поширеними є будівельні матеріали.в) ек оцінка паливних ресурсів У.До цієї групи відносяться нафта, газ, вугілля, торф, горючі сланці. В Україні керуюче місце серед паливних корисних копалин займає кам’яне вугілля. Його добувають в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах. Також добувають буре вугілля у Придніпровському басейні. Родовища горючих сланців є в Карпатах, на Поділлі, в Кіровоградській області. Торфові родовища знаходяться переважно на Поліській низовині, в річкових долинах. В Україні виявлено за останні роки близько 150 нових нафтових, нафтогазових, газоконденсатних і газових родовищ. Родовища нафти і газу зосереджено в трьох регіонах: Карпатському, Дніпровсько-донецькому, Причорноморсько-кримському. Перспективними щодо газу є ділянки Чорного моря на глибинах 700-750м. На глибині 300-350м існують умови для утворення сумішей вуглеводневих газів. Про можливість їх добування свідчить досвід інших країн.

23. Працересурсний потенціал У: Працересурсний характеризує рівень забезпечення національної ек ресурсами праці. До ресурсів праці ми відносимо в цілому населення У, його чисельність, територіальне розміщення, процеси відтворення, міграції. а) чисельність, народжуваність, смертність, природний приріст, статево-вікова структура населення; Чисельність населення – число людей в їх певній сукупності (регіон ,місто, и т. п.). Постійно змінюється внаслідок народження, смерті, міграції, вимірюється на певний момент часу. У РЕ для характеристики трудового потенціалу суттєвими показниками є чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення, людський фактор, тобто якісний вимір трудового потенціалу, а це освіта, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан, адаптивність до сучасних інноваційних змін. У цьому ж контексті важливими є статевовікова структура, частка працездатного населення у його загальній чисельності, рівень зайнятості, міграції. Народжуваність - це відношення кількості народжень за період на 1000 мешканців. Падіння народжуванністі є проблемою для У. Зниження частки працездатного населення може привести до гострих політичних і економічних проблем. Смертність - кількість смертей, відношення числа померлих до загальної чисельності населення. Кількість померлих в Україні зростає і становить 16 осіб на кожну 1000 населення. У відноситься до країн з від'ємним природним приростом населення. У віковій структурі населення У частка осіб працездатного віку становить 56%. В Укр переважає чисельність жінок, що пояснюється нижчою смертністю, війнами, більш інтенсивною міграцією чоловіків за межі держави. б) освіта, рівень кваліфікації;Рівень кваліфікації трудових ресурсів У досить високий. Це випливає з рівня освіти працівників: питома вага фахівців з вищою та середньою освітою у народному господарстві становить 28,7%. Практично всі особи працездатного віку письменні, що властиво лише високо розвинутим країнам світу.в) система заходів щодо вирівнювання демографічної ситуації.Неврівноваженість кон'юнктури українського ринку праці блокує формування регіональних конкурентоспроможних виробничих структур, поглиблює дефіцит праці і призводить у близькій перспективі до широкого залучення іноземної праці на український ринок. Така заміщуюча міграція буде необхідним заходом для забезпечення конкурентоспроможності країни у глобалізованому світі та для підтримки чисельності населення, особливо його економічно активної частини. У, таким чином, набуває ознак цілком європейської країни, де така компенсаторна нетто-міграція, зокрема легалізація тіньових мігрантів є вже звичною практикою. В цілому поточний стан ринку праці вимагає зваженої комплексної та збалансованої міграційної політики держави.

24. Роль людського капіталу у регіональному розвитку:а) поняття „людський капітал”, „економічно активне населення” та „зайняте населення”, „безробіття”, „приховане безробіття”; Людський капітал – це сформований і розвинутий у результаті інвестицій та накопичений людиною певний запас здоров’я, знань, звичок, здібностей, мотивацій із метою підвищення продуктивності. Теоретично можлива повна зайнятість усього працездатного населення. Однак важливою умовою зайнятості є наявність робочих місць та економічні потреби у збільшенні чи зменшенні їх кількості. Економічно активне населення - населення чоловічої та жіночої статей у віці від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. Категорія економічно неактивне населення - особи, які не можуть бути кваліфіковані як «зайняті» або «безробітні». До цієї категорії відносяться: учні, студенти, пенсіонери; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які не можуть знайти собі роботу; інші особи, які не мають необхідності у працевлаштуванні або не можуть працювати через хворобу. Зайняте населення - активна частина працездатного населення, що задіяна в суспільному виробництві. Відносяться: працюючі за наймом, підприємці, учні що отримують платню, частково заняті студенти і домогосподарки, особи вільних професій, воєнослужбовці. Безробіття - ситуація у сфері зайнятості, коли працівники, які погодилися б працювати за наявну заробітну плату, не можуть знай­ти роботу. Основні види Б: фрикційне; структурне; циклічне. В останні роки однією з найважливіших проблем зайнятості в Україні стало приховане безробіття. Основна причина цього явища — спад виробництва і неадекватне йому скорочення зайнятості. Приховане Б - це внутрішньо фірмове безробіття, тобто така кількість працівників, яка стала зайвою у зв’язку зі структурними, технологічними, організаційними змінами виробництва, але формально продовжує перебувати у складі підприємства.б) міграції та їх види;На стан трудового потенціалу в регіонах впливають міграційні процеси. З початку 90-х років поняття «мігрант» отримало нове звучання. В сучасній літературі мігрантів розподіляють на внутрішніх та зовнішніх. В Україні сформувалося принаймні три центри де осідає 90% внутрішніх трудових мігрантів: Київська область, Крим і Севастополь, Харків і Харківська область. їх обслуговує п'ять областей - донорів: Кіровоградська, Херсонська, Сумська, Луганська, Хмельницька. Особливою зоною є м. Київ, куди їдуть трудові ресурси з усієї У, але найінтенсивніше - з Київської, Черкаської, Чернігівської та Житомирської областей. Через це до постійного населення м. Києва слід додавати 1,5-2 млн. трудящих, які приїздять до столиці на роботу, головним чином, у сферу обслуговування. в) регіональні проблеми праце ресурсного потенціалу;Важливою якісною характеристикою працезабеспеченості є питома вага працездатного населення у працездатному віці (від 16 до 60 років чоловіки, від 16 до 55 років жінки) в складі трудових ресурсів. У 2005р. в цілому по Україні цей показник становив 91,5%. Найвищі значення цього показника були у Волинській, Луганській, Черкаській областях; найнижчими - в Івано- Франківській Львівській, Хмельницькій, Чернігівській областях.

25. Рег ек політика:а) принципи; В Україні будується демократичне суспільство, отже основними принципами її рег політики мають бути: принцип соціальної справедливості в регіональному аспекті полягає в тому, що громадяни і соціальні групи повинні мати рівні можливості одержання роботи, доходів і суспільних благ незалежно від місця проживання. Реалізація цього принципу вимагає перерозподілу фінансових ресурсів від більш благополучних до менш благополучних; - принцип демократизму - реальна участь громадян, територіальних громад, регіональних співтовариств у здійсненні управління місцевими та регіональними справами, у вирішенні питань загальнодержавного значення; у принципі консенсусу функціонування постійного механізму пошуку компромісів та згоди між різними рівнями влади, що забезпечить легітимність; - принципи субсідарності - всі питання управління вирішуються на тому рівні, на якому вони виникають, соціальні та управлінські послуги населенню мають надаватися на максимально низькому рівні, на якому можна забезпечити їх належний об'єм та якість; принцип збалансованості повноважень і відповідальності - органи управління, які ухвалюють рішення, мають відповідати за ці рішення і перед державою, і перед регіональним співробітництвом, територіальною громадою.б) мет; В арсеналі реалізації рег політики є адміністративні та економічні мет. Ці мет можуть безпосередньо впливати на регіональний розвиток через державне розпорядження, або опосередковано, через державне інвестування, субсидування, ціноутворення, програмування тощо. В залежності від складу та напрямку використання різних видів ресурсів мет регулювання регіонального розвитку поділяються на зовнішні та внутрішні мет розвитку. Так, мет зовнішнього розвитку регіонів передбачають значне державне втручання з боку державних органів влади у вигляді великих державних інвестицій, субсидій, кредитів. Мет внутрішнього розвитку регіонів ґрунтуються на державному втручанні у вигляді податкових пільг, послабленні адміністративного контролю, скороченні частки державної власності. Мета такого державного втручання - надати імпульс внутрішнім факторам розвитку, викликати кумулятивний процес, оскільки спонтанний ендогенний розвиток є нетиповим явищем у світовій практиці. Ці мет здійснюються за таким напрямом: стимулювання сектора послуг; активізація малого і середнього підприємництва; створення зон підприємництва.в) механізми реалізації рег політики.Механізми реалізації рег політики присутні в кожній країні, але в різних формах. Усе залежить від механізму реалізації рег політики і рівня активності запровадження його в дію. Такий механізм містить у собі різноманітні мет, інструменти, важелі, інститути. Пріоритетне значення в створенні ефективного механізму реалізації рег політики належить впорядкуванню бюджетних відносин, формуванню стабільності дохідної бази, розмежуванню повноважень між центром та регіонами, а також державою і місцевим самоврядуванням, функціональною градацією регіональних видатків, преференціями в сфері економічного регулювання щодо розміщення місцевих замовлень та бюджетного підряду, розвитку малого та середнього бізнесу, організацією ринкової інфраструктури та ін. Ставиться за мету мінімізація негативного впливу ринкових перетворень, створення ефективних механізмів функціонування рег ек, захист найбільш нужденних соціальних верств населення.

26. Рег ек політика:а) сутність рег політики; ) Сутність - це дії, направлені на вирівнювання умов діяльності регіонів та їх результатів, ефективне використання регіональних ресурсів і можливостей, створення умов підвищення ефективності діяльності регіональних економік. В РЕ полягає у зниженні міжрегіональних диспропорцій у добробуті і доходах населення, підвищенні якості життя.Включає бюджетну та податкову політику; планування, прогнозування та програмування в регіоні; використання природних ресурсів та розпорядження власністю регіону; РПС та здійснення структурних перетворень в регіоні; політику розвитку регіональних комплексів (аграрно-промислового, будівельного, транспортного); контрольно-аналітичну діяльність та інформаційне забезпечення. б) промислова політика: кластериКластер - група розміщених у регіоні взаємозалежних і таких що, доповнюють одна одну, промислових компаній і організацій, які діють у певній сфері та характеризуються тим, що вироблений ними продукт однієї галузі викться для потреб декількох інших. Регіони, на території яких складаються кластери, стають лідерами ек держави. Вони починають визначати конкурентоспроможність національної ек. А регіони, де кластерів немає часто переживають соціальні кризи. Успіхи галузевого кластеру конвертуються в стійку репутацію країни-виробника. Кластерний підхід здатний змінити зміст державної промислової та технологічної політики. Кластери краще, ніж галузі, охоплюють важливі зв'язки, взаємодоповнюваність між галузями, поширення технологій, навичок, інформації, маркетингу і усвідомлення вимог замовників до продукції фірм і галузей. Такі зв'язки виявляються провідними в конкурентній боротьбі, у підвищенні продуктивності праці і, особливо, у визначенні напрямків і місць організації нового бізнесу та впровадженні інновацій. Більшість учасників кластера не конкурують між собою безпосередньо, вони обслуговують різні сегменти галузі.в) інституціональні основи РП.Інституціоналізм - певний звичай, порядок, прийнятий у суспільстві, а також характеристики звичаїв у вигляді закону або установи. У період трансформаційних перетворень в економіці підхід до інституціональних змін має принципове значення. Зараз в економіці У спостерігається руйнування старих інституціональних структур і формування нових - ринкових. Найважливішим при цьому є підвищення дієздатності регіонів та держави: створення сприятливих інституціональних передумов реалізації завдань європейської інтеграції; максимальна реалізація конкурентних переваг, національних пріоритетів, економічної безпеки; подолання корупції та тінізації ек; формування ефективного конкурентного середовища;створення сучасних правових та організаційних механізмів захисту прав на інтелектуальну власність;інноваційна діяльність. Одним із основних інститутів РП є агентство розвитку. В Європі існує Європейська асоціація регіонального агентства розвитку. В Україні створена Координаційна рада з формування регіональних агентств розвитку.

27. Структурний аналіз транспортного комплексу У:а) структура транспортного комплексу, значення транспорту в економіці країни;Транспорт - це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного. У них свої особливості, переваги, вади та сфера застосування. Вони взаємодіють між собою і становлять транспортну систему, що розвивається під впливом господарства в цілому та окремих його галузей. Найбільший вплив на транспорт справляє промисловість, бо вона формує основні вантажопотоки. Транспортний фактор є одним з вирішальних при розміщенні промислових підприємств. б) трубопровідний транспорт;46% сформувався на базі українських родовищ нафти та газу і отримав розвиток в 70-80-ті роки завдяки спорудженню трубопроводів для транспортування російської та туркменської вуглеводневої сировини. Трубопровідна система, має потужну та розгалужену мережу магістральних нафто- та газопроводів (понад 3 тис. км.) нафтопродуктопроводів, 120 компресорних станцій, 13 підземних сховищ. У є одним з найпотужніших у світі транспортувальників нафти та газу (з Росії та Туркменії) до Європи. Нафтопроводи – «Дружба», Поволжя-Лисичанськ-Кременчук-Херсон-Одеса – сира нафта з Росії. Одеса-Броди – нафта з Азербайджану та Ірану. «Союз», «Прогрес» - російський газ. Найбільша щільність газопроводів на заході та сході. Газопровід Грозний-Донбас, етиленопровід Угорщина-Калуш, аміакопровод Тольятті-Одеса. в) водний транспорт У.Разом річковий та морський транспорт складають систему під назвою водний транспорт. Водний транспорт У інтегрований до системи міжнародних транспортних коридорів:- українська частина Дунаю від порту Рені до гирла Дунаю є частиною сьомого (дунайського) транспортного коридору;- поромна переправа Іллічівськ-Поті (Батумі) +Варна входить до транспортного коридору ТК.АСЕСА; -на морські торговельні порти зорієнтовані транспортний коридор "Балтійське море - Чорне море"', критський транспортний коридор №9 та ТЯАСЕСА. На українській дільниці дельти Дунаю, загальною протяжністю більше 150 км. розташовані три крупні торговельні порти: Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ. порто-пункт Кілія та судноремонтні бази. Найбільші порти: Одеса, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Керч, Феодосія, Маріуполь, Бердянськ. Дніпр(Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Каховка, Херсон), Дунай (Ізмаїл, Кілія, Рені), Південний Буг ( Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ), Дністер (Білгород-Дністровськ) – ліс, будівельні матеріали.

28. Роль паливно-енергетичного комплексу в економіці У: ПЕК У складається з паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торфова), електроенергетики та відповідних ринків.а) вугільна промисловість У: сировина база, особливості розташування; Представлена видобутком кам'яного та бурого вугілля. Вугільні шахти зосереджені переважно в центральній і північній частинах Донецької, південній частині Луганської та на сході Дніпропетровської областей. Коксівне вугілля добувають головним чином у центральній частині Донецької області в районі Єнакієвого, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська, Костянтинівки та інших міст, а також в Краснодарському та Кадіївському районах Луганської області. В районах Луганської області добувають більше енергетичного вугілля. Видобуток вугілля в Україні ведуть майже 300 шахт. В Донбасі розташовано 275 шахт, решта у Львівсько-Волинському та Дніпровському басейнах. Щорічно в Україні споживається більше 85 млн. т вугілля. Більше 90% вугілля використовують галузі промисловості. Вугілля, яке добувається в шахтах У має високу собівартість, що пов'язано з глибоким заляганням шарів вугілля та невеликою їх потужністю. Буре вугілля має низьку теплотворну здатність і його невигідно перевозити на далекі відстані. І все ж вугільна промисловість У має перспективи для розвитку. Для ефективнішої роботи вугільної промисловості потрібна модернізація шахт. б) нафтова промисловість У: сировина база, особливості розташування; Не має високих показників розвитку. Нині перше місце з видобутку нафти належить Лівобережній частині У, де працюють підприємства компанії „Нафто-газ" в Чернігівській області. Тут видобувають понад половину всієї нафти в Україні. Друге місце займає Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працюють нафтогазовидобувні підприємства тієї ж компанії в районі міст Борислав і Долина. Поки що масштаби видобутку нафти невеликі через вичерпність засобів і недостатні пошукові роботи. В середньому У видобуває щорічно понад 3 млн. тонн нафти при потребі її ек у 12 -14 млн.т. Нафтопереробні заводи разом можуть переробляти 51 мільйон тонн сирої нафти на рік. Обсяг перероблення нафти в Україні складає біля 22 млн.т.в) газова промисловість У: сировина база, особливості розташування.Обумовлені заляганням природного газу в надрах землі та системою газопроводів. Наявність потужної мережі газопроводів в тому числі магістральних газопроводів „Союз" та Уренгой -Помари - Ужгород, дозволяє Україні на компенсаційній основі здійснювати транзитне транспортування газу з Росії і країн Середньої Азії в держави Західної Європи.. Зважаючи на терміни експлуатації газопроводів та їх технічний стан, для підтримання надійного й ефективного функціонування до 2015 року планується повністю завершити реконструкцію всіх компресорних станцій. Перспективними щодо газу є ділянки Чорного моря на глибинах 700-750м. На глибині 300-350м існують умови для утворення сумішей вуглеводневих газів. Про можливість їх добування свідчить досвід інших країн.