§ 2. Джерела Кримінального права України. Загальна характеристика Кримінального кодексу України.

Поняттям «кримінальне право як галузь права» охоплюється власне Кримінальний кодекс України (далі - КК), а також рішєння Конституційного Суду України, міжнародно-правові договори України, інші нормативно-правові акти, які регулюють кримінально-правові відносини. Наприклад, рішенням Конституційного Суду України від 30 жовтня 2003 року N 18-рп/2003 (справа N 1 -24/2003 про службових осіб підприємств, установ та організацій) про офіційне тлумачення частини другої статті 164 Кримінального кодексу України 1960 року роз'яснено зміст поняття «службова особа»; Законом Укрнїии «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правапорупшиків, 1957 рік» від 16.10.1998 р. врегульовано порядок видачі імшим держава мосіб, котрі вчинили злочин(екстрадиція).

Кримінальний кодекс України — це прийнятий Верховною Радою України нормативно-правовий акт, у якому встановлені підстави і принципи кримінальної відповідальності, злочинність і караність діянь, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Чинний КК було прийнято 5 квітня 2001 року. КК набрав чинності з 1 вересня 2001 року. Поняття «Кримінальний кодекс України» є вужчим поняття «кримінальне право України як галузь права», бо є одною з його складових.

Для КК характерно: а) він приймається лише Верховною Радою України (хоча існуе гіпотетична можливість прийняття КК і референдумом); б) лише в КК визначається злочинність і караність діянь; в) тільки на підставі КК призначається покарання або ж особа звільняється від кримінальної відповідальності і покарання.

КК утворюють чотири складових: 1. Загальна частина КК. 2. Особлива частина КК. 3. Прикінцеві та перехідні положення. 4. Додаток «Перелік майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком».

Межі чинності КК.

КК є чинним в часі і просторі.

Чинність КК в часі. Згідно ч.і ст. 4 КК, закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Опублікування КК, як й інших нормативно-правових актів, регламентується Указом Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.97. (із наступними змінами). Згідно цього Указу, нормативно-правові акти підлягають опублікуванню в офіційних друкованих виданням. Такими визнані наступні: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр». Вкажемо й на те, що згідно Регламенту Верховної Ради України, офіційним виданням є також і газета «Голос України».

Отже, КК є чинним з часу, вказаного в нормативно-правовому акті. Причому його чинність звернена не лише на випадки вчинення злочинів в майбутньому, але й звернена в минуле. Таке звернення в минуле можливе за наступної умови. Згідно ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, який частково пом'якшує відповідальність, а частково її посилює, має зворотну дію в часі лише в тій частині, яка пом'якшує відповідальність.

Чинність КК в просторі. Чинність КК в просторі базується на трьох принципах: принцип територіальності, принцип громадянства, універсальний принцип. Принцип терироріальності означає, що особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України. Інакше кажучи, КК є чинним на всій території України. Територію України складають: сухопутна територія в межах державного кордону (державний кордон - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України); водна територія (всі водні об'екти: річки, озера і т.п. в межах державного кордону, а також морська територія - 12 морських миль від точки відливу в бік моря); повітряний простір в межах державного кордону; надра в межах державного кордону; військові судна України, де б вони не перебува-ли; цивільні судна під прапором Украіни у відкритому просторі.

Зазначимо, що чинність КК поширюється також на: континентальний шельф (це затоплений морем вирівняний край материка, що переходить нижче в материковий схил. Глибина краю шельфа, як правило, складає приблизно 100-200 метрів); 200 мильна економічна зона; належні Україні підводні кабелі та трубопроводи; належна Укрсіїні станція в Антарктиді; належні Україні об'єкти в космосі.

Принцип громадянства. Означає, що громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповдальності за КК, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 7 КК).

Якщо громадянин України вчинив злочин за межами нашої держави, і перебуває на території України, то, згідно Конституції України, він не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Такий громадянин підлягатиме відповідальності за КК. Інші особи, що вчинили злочин за межами України, можуть бути видані іноземній держави. Так, згідно ч. 3 ст. 10 КК, іноземці та особи без громадянства, що постійно не проживають в Україні, і які вчинили злочини поза межами України і перебувають на її території, можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбування покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України. Видача таких осіб називається екстрадицією.

Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників, інших громадян, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами не підсудні в кримінальних справах судам України в разі вчинення ними злочину на території України, вирішується дипломатичним шляхом.

Універсальний принцип. Означає, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за КК у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені КК тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.