4.Оцінка екологічного стану України.

Екологічна обстановка є важливим фактором, який впливає на територіальну організацію соціально-економічного життя і ефективність виробництва. На екологічну обстановку в Україні вплинули аварія на Чорнобильській АЕС, меліорація земель, розвиток видобувної і переробної промисловості при застарілих технологіях і пов’язана з цим надмірна урбанізація, особливо східних регіонів (Донбас, Наддніпрянщина).

У різних країнах щорічно економічні збитки від забруднення і деградації навколишнього природного середовища оцінюються в межах 0,4-18% їх ВНП. В Україні ця цифра досягає 10-15%. 85% території України забруднено, 18% - уражено ерозією, на 17% земель почалися процеси підтоплення, близько 20% земель забруднено важкими металами. Великої шкоди завдають відходи виробництва і побуту. Нині в Україні всього їх нагромаджено близько 25 млрд. т., площі для їх зберігання займають 160 тис. га і щороку збільшуються на 3-6 тис. га. Якщо в 1990 р. на 1 жителя України припадало близько 300 т. відходів, то сьогодні це вже 400 т. (з них 87 т. - токсичні). В результаті такої організації господарювання понад 35% населення країни дихають повітрям, насиченим токсичними речовинами, які в 2 і більше разів перевищують гранично допустиму норму. Зростає забруднення водоймищ, ґрунтових вод. Тільки у результаті Чорнобильської аварії було забруднено 12 областей. Загальна площа земель, забруднених радіонуклідами, становить більше як 10%. У цілому лише 1 з кожних 10 га сільськогосподарських угідь має нормальний екологічний стан.

Сучасний стан екологічної безпеки в Україні можна охарактеризувати як вкрай незадовільний. Згідно з індексом екологічної усталеності, який був прийнятий на Всесвітньому економічному форумі в Дав осі, Україна у 2001 р. опинилася на 110 місці з 122 країн, включених до рейтингу.

До переліку внутрішніх проблем забезпечення екологічної безпеки в державі можна віднести:

1. Загальний високий рівень антропогенного навантаження на територію та забруднення навколишнього природного середовища.

2. Нераціональну галузеву структуру виробництва, в якій надмірно високу частку займають екологічно небезпечні природовитратні галузі.

3. Високий рівень енергоємності економіки.

4. Нерівномірність територіальної концентрації виробництва, в тому числі поєднання в одних і тих же високоурбанізованих районах значних масштабів концентрації промислового та сільськогосподарського виробництва.

5. Високий рівень зношеності основних виробничих фондів, що зумовлює посилення ймовірності техногенних аварій зі значними негативними екологічними наслідками.

6. Загальний низький технологічний рівень української економіки.

7. Нераціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни, в т.ч. - земельних, водних, рекреаційних ресурсів.

8. Дефіцит якісних водних ресурсів.

9. Проблеми із достатнім забезпеченням населення країни доступом до якісних рекреаційних ресурсів.

10. Проблеми, пов’язані з аварією на ЧАЕС.

До зовнішніх проблем екологічної безпеки України можна віднести:

1. Негативні тенденції в характері міжнародної спеціалізації економіки держави на виробництві продукції екологічно шкідливих та ресурсовитратних галузей.

2. Загальне (в т.ч. - інноваційне, технологічне і структурне) відставання України від країн - лідерів світової економіки, результатом чого є загострення внутрішніх екологічних проблем.

3. Проблеми, пов’язані з недопущенням ввезення на територію України екологічно недоброякісної продукції, екологічно шкідливих відходів виробництва тощо.

4. Транскордонне забруднення атмосферного басейну, території та внутрішніх вод держави.

В залежності від ступеня забруднення повітря, води і землі, на території України можна виділити: умовно чисті території, помірно забруднені, забруднені, дуже і надзвичайно забруднені, зони екологічного лиха.

Умовно чисті території складають приблизно 50 тис. км² (8,3% площі). До них належить майже весь північний схід Українських Карпат, південна Волинь, Наддніпрянщина на межі Черкаської і Полтавської областей, північ Сумської і Чернігівської областей, центральне Поділля, деякі ареали в горному Криму, Шацьке поозер’я.

Помірно забруднені території складають 150 тис. км²- 24% площі. До них належать центральна частина України, а також західні області (крім Полісся), Харківська, Полтавська, Сумська, південна частина Чернігівської області.

Забруднені та дуже забруднені (відповідно 116,7 тис. км² і 121 тис. км²) території зосереджені в районах прилеглих до Чорнобильської АЕС, південної частини України, Полісся.

Надзвичайно забрудненні території (61 тис. км²). До них належать Придніпров’я, Донбас, східна частина Причорномор’я, Чорнобильська АЕС, Чернівецька область, а також 78 міст, в яких забруднення повітря перевищує допустимі норми у 60 разів і 21 місто, де забруднення води перевищує норми у 12 разів.

Території екологічної біди складають 7,4 тис. км² (більше 1%). До них належать тридцятикілометрова зона Чорнобильської АЕС, а також причорноморські райони інтенсивного зрошування (південь Херсонської області і північна частина Криму), де забруднення вод перевищує нормативну в 5-45, а ґрунтів - у 10 і більше разів.

Промислові райони відрізняються находженням значних кількостей техногенних відходів, сільськогосподарські - потерпають від значного використання добрив і пестицидів.

Таблиця 4

Рівень техногенного забруднення природного середовища на території України.

Регіон	Викиди в атмосфер ру, т/га	Стічні води, м³/га	Потрапляння мінеральних добрив, кг/га	Потрапляння пестицидів кг/га	Розора ність, %
Західне Полісся	0,09	2,0	218	5,2	55
Українські Карпати	0,17	9,0	257	7,3	25
Поділля	0,07	2,9	168	5,3	21
Придніпров’я Київське Лівобережне промислове	0,06 0,09 0,56	5.4 8,2 104,6	144 150 121	5,0 4,5 3,5	35 19 71
Донбас	0,07	24,4	155	3,7	65
Причорномор’я	0,05	17,6	124	4,6	15
Автономна Республіка Крим	0,19	8,8	123	16,9	29

Для визначення типів регіонів України за станом рівня екологічного розвитку З.В. Герасимчуком були використані показники, на їх основі розраховано інтегральні індекси. Результати розрахунків наведені в таблиці 5. На її основі виділено 3 групи регіонів за станом екологічного розвитку.

Таблиця 5.

Оцінка рівня екологічного розвитку регіонів України

Регіони	Інтегральний індекс оцінки регіонів за рівнем напруженості екологічної ситуації внаслідок нераціональ ного використан ння природно-ресурсного потенціалу /рейтинг		Інтегральний індекс оцінки регіонів за рівнем напруженості екологічної ситуації внаслідок нераціонального використання природно-ресурсного потенціалу /рейтинг		Інтегральний темповий індекс екологічного Зростання (спаду) в регіоні	Швидкість нарощення екологічного потенціалу, років	Інтегральний індекс визначення екологічно проблемних регіонів	Рейтинг регіонів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
АР Крим	0.0508	16	0.0352	20	0.043	23.3	18	14
Вінницька	0.0553	25	0.0213	16	0.0382	26.2	20.5	16
Волинська	0,0785	9	0,0413	9	0,05997	16,7	9	7
Дніпропетровська	0,0377	12	0,03824	23	0,03797	26,3	17,5	13
Донецька	0,0344	19	0,03262	24	0,0335	29,9	21,5	18
Житомирська	0,0943	3	0,0534	3	0,07366	13,6	3	2
Закарпатська	0,0734	14	0,05235	10	0,06282	15,9	7	5
Запорізька	0,0414	20	0,0320	22	0,03669	30,0	21	17
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Івано-Франківська	0,0560	14	0,0371	15	0,04651	21,5	14,5	11
Київська	0,0500	23	0,0302	21	0,0401	24,9	22	19
Кіровоградська	0,0720	18	0,03345	11	0,0525	19,0	14,5	11
Луганська	0,0386	17	0,0339	25	0,03625	27,6	21	17
Львівська	0,0524	13	0,0377	18	0,04502	22,2	15,5	12
Миколаївська	0,0909	24	0,0229	4	0,05635	17,7	14	10
Одеська	0,0589	15	0,0358	13	0,04729	21,1	14	10
Полтавська	0,0563	7	0,0419	14	0,04908	20,4	10,5	8
Рівненська	0,0949	1	0,05575	2	0,07515	13,2	1,5	1
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Сумська	0,0811	8	0,04135	8	0,06104	16,4	8	6
Тернопільська	0,0888	2	0,0543	5	0,07141	14,0	3,5	3
Харківська	0,0514	22	0,03045	19	0,0409	24,4	20,5	16
Херсонська	0,0537	21	0,0306	17	0,04209	23,8	19	15
Хмельницька	0,0991	5	0,04965	1	0,07409	13,5	3	2
Черкаська	0,0601	11	0,0396	12	0,0498	20,1	11,5	9
Чернівецька	0,0816	6	0,04895	7	0,06514	15,4	6,5	4
Чернігівська	0,0832	10	0,0404	6	0,0616	16,2	8	6