Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія екон вчень / Методические указания / МЕТОДИЧКА к сем. зан. ЕКОН. ИСТОР. Уперенко 2004..doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
392.7 Кб
Скачать

Іі. Розвиток економіки німеччини (1939-2004 р.Р.) Вплив другої світової війни на господарство Німеччини

Освоюючи зміст даного питання студент в першу чергу повинен звернути увагу на слідуючи основні факти і процеси:

    1. Фашистські, націонал-соціалістичні кола гітлерівської Німеччини стали ініціаторами розв’язання другої світової війни. ЇЇ економічними цілями були: розширення території Німеччини за рахунок інших країн, захват та використання їх сировинних, матеріальних, людських ресурсів в інтересах рейху. В короткий строк німецькі війська окупували Австрію, Чехословаччину, Польщу, Данію, Норвегію, Бельгію і Голландію. Потерпіла поразку і була захоплена Франція.

    2. Завойовані держави вимушені були виплачувати фашистській Німеччині разові контрибуції та утримувати її війська. Золоті запаси ряду країн були конфісковані.

    3. Промисловість, сільське господарство, транспорт, сировинні багатства підкорених народів значно посилили економічний і військовий потенціал гітлерівської Німеччини. Тільки у Франції фашисти захопили 3 млн. т. вугілля, 3 тис. літаків, 4,9 тис. танків та ін. Промисловість Чехословаччини дала можливість озброїти і обмундирувати 18 гітлерівських дивізій. В Голландії, Бельгії, Франції було загарбано 8,8 млн. тн. нафтопродуктів. Крім того, 5,5 млн. давали нафтопромисли Румунії. На 1941 р. сума всіх багатств пограбованих фашистською Німеччиною складала 9 млрд. фунтів стерлінгів, що в 2 рази перевищувало її довоєнний національний прибуток. Опираючись на потужну промисловосировинну базу майже всієї Європи, 22 червня 1941 р. фашистські війська напали на СРСР, в складі якого була і Україна.

    4. З самого початку війни гітлерівці приймали спішні міри по вдосконаленню структури і підвищенню ефективності промисловості Німеччини. Були видані закони про примусове об’єднання ряду підприємств в картелі та синдикати в цілях підвищення концентрації та покращенні організації виробництва. Проводилась масова ліквідація дрібних та середніх підприємств з тим, щоб останні не відволікали сировинні та людські ресурси. Був виданий декрет про реформу акціонерних компаній згідно якого всі акціонерні товариства з капіталом менше 100 тис. марок поглинались більш потужними. Заборонялось створення нових товариств з капіталом менш 500 тис. марок.

    5. В галузях важкої промисловості будувались нові підприємства (металургійний комбінат концерну Герман Геринг, коксохімічні заводи та ін.). Виробництво чавуну, сталі в перші роки війни зростало. Значно збільшився станочний парк машинобудування ( в тому числі за рахунок пограбування заводів завойованих країн). В 1943 р. гірничодобувна промисловість Німеччини дала 23 млн. тн. вугілля, 6,4 млн. тн. добули її сателіти. Залізної руди було добуто 910 тис. тн. та купованими країнами. І все ж вугілля і металу не вистачало. Величезна протяжність східного фронту, значні втрати бойових і транспортних засобів, особливо в наслідок битв під Москвою, Сталінградом, Курськом та в ході Корсунь-Шевченківської операції на Україні. Викликали все більш значну нестачу металу і техніки. Крім того, після названих битв німецька промисловість повинна була спішно переналагоджувати виробництво – переходити від озброєння нападу до зброї оборонного характеру. Ситуацію ускладнювало недостатнє впровадження в виробництво великих поточних ліній. Негативно впливала також малосерійність випуску продукції в авіаційній промисловості. Мав місце перелив капіталу з галузей низького прибутку в високоприбуткові галузі, що не завжди відповідало військовим потребам. З самого початку війни кризовою стала ситуація в сфері робочої сили. Значна частина робітників була мобілізована в армію. В цих умовах для поповнення трудових ресурсів була закрита значна кількість винокурних, текстильних, меблевих підприємств. Крім того, в промисловість Німеччини було направлено 3 млн. зарубіжних робітників. Тисячі насильно мобілізованих молодих громадян окупованої України також були вимушені працювати на заводах і в сільськогосподарських підприємствах рейху. Широко використовували гітлерівці і жіночий труд. Та вирішити проблему трудових ресурсів в повному обсязі так і не вдалося. Продуктивність праці падала. Все більш гострою ставала і проблема фінансування війни. Податки з населення зросли з 2 млрд. марок в 1939р. до 5 млрд. марок 1944 р. З середини 1944р., по названих причинах, а також в наслідок бомбардування німецьких заводів різко падає виробництво в машинобудуванні. Починається розлад в транспорті. Німеччина втрачає союзників, їх сировинну і військову потужність. Прогресує відлив німецького капіталу за рубежі рейху. В травні 1945 р. зусиллями армії СРСР, при допомозі союзників – США і Англії фашистська Німеччина була розгромлена.

    6. В результаті війни Німеччина втратила майже половину свого національного багатства, 6,5 млн. німців було вбито, 2 млн. стали каліками. Були втрачені всі захоплені території. Східна Пруссія (теперішня калінінградська область РСФСР) відійшла до СРСР. Розформовували німецька армія, повітряний і морський флот. Німеччина зобов’язувалась виплатити 20 млрд. дол.. репарацій державам переможцям. Її територію окупували війська СРСР, США, Англії і Франції.