- •Передмова
- •Творча роль економічної історії в системі економічних наук і сучасної господарської практики.
- •Теми семінарських занять по “Економічній історії зарубіжних країн”
- •Тема 1. Промислові перевороти в Англії, сша, Німеччині та Франції (60р. Хvііі ст. - 70 р. Хіх ст.)
- •Франція
- •Промисловий переворот у Німеччині
- •Промисловий переворот у сша.
- •Тема 2. Економіка розвинутих капіталістичних країн в умовах монополістичного капіталізму (1870-1913 рр.)
- •Тема 3. “Економіка сша, Англії, Франції та Німеччини від першої до другої світових війн” (1914-1939 р.) План:
- •1. Вплив і-ої світової війни (1914-1938 рр.) на провідні капіталістичні країни (Німеччина, Англія, Франція, сша)
- •4. Світова економічна криза 1929-1933 рр. (на прикладі сша). “Новий курс” Рузвельта.
- •Історичне значення “нового курсу” ф. Рузвельта і його використання в наш час.
- •Запитання і завдання для самоперевірки.
- •Тема 4. Економічний розвиток зарубіжних країн з 1939 по 2004 рік.
- •І. Розвиток економіки сша (1939 – 2004 рр). Вплив іі світової війни на економіку сша (1939 – 1945 рр.)
- •Розвиток економіки сша в післявоєнний період (1945 –1960-ті роки).
- •Розвиток економіки сша в 70 – 90 рр. Хх століття.
- •Іі. Розвиток економіки німеччини (1939-2004 р.Р.) Вплив другої світової війни на господарство Німеччини
- •Післявоєнний розвиток економіки Федеративної Республіки Німеччини (друга половина 40-х –60-х рр. Хх ст.)
- •Розвиток економіки фрн в 70-90 рр. Хх ст.
4. Світова економічна криза 1929-1933 рр. (на прикладі сша). “Новий курс” Рузвельта.
Економічна криза почалася в США, далі поширилася в інших країнах світу.
В жовтні 1929 року у США стався біржовий крах. Він і поклав початок кризи. В загальному плані це була кризи перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Випуск автомобілів, виплавка чавуну, сталі скоротилися на 80 %. Промислове виробництво, національний дохід, роздрібна торгівля знизилися двічі, імпорт і експорт - на 75%. Разом з підривом світових торгівельних зв’язків прийшли у глибокий розлад фінанси. Навесні 1933 року США відійшли від золотого стандарту.
За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Внаслідок цього мільйони громадян США втратили майно, робочі місця. Безробіття охопило понад 17 млн. людей. Промисловість була відкинута до рівня 1911 року. Щоб стримати падіння цін, скоротити запаси товарів було вжито знищення їх.
Зазнало тяжких втрат і сільське господарства США. Близько 1 млн. фермерів збанкрутували. Економічна криза поглиблювалася й невпевненими діями уряду США. Президент Гувер та його адміністрація не втручалися в справи економіки і приватного бізнесу, хоча намагалися якось пом’якшити наслідки кризи. Не проводилася державна допомога безробітним. Неспроможність адміністрації Гувера змінити становище приводило до масових страйків, походів безробітних на Вашингтон.
В цих умовах новообраний президент Ф. Рузвельт (1932р.) проголосив “новий курс”, Основу якого становила ідея державного регулювання економіки.
В перше в США було прийнято широкомасштабний державний контроль над економікою. Одним з перших актів стало зміцнення банківської і фінансової системи. Було прийнято “надзвичайний закон про банки”. За цим законом найбільш життєздатні банки одержали з федеральної резервної системи (казни) субсидії і кредити, понад 2 тис. банків (невизнаних “здоровими”) не одержали дозволу продовжувати свою діяльність. Відмінялося вільне ходіння золота.
Центральне місце в заходах “нового курсу” зайняло державне регулювання промисловості. Так, усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли “кодекс чесної конкуренції”, згідно з яким партнери встановлювали розмір виробництва, ціну, ділили між собою ринки збуту, рівень заробітної плати тощо.
У сфері сільського господарства з метою припинення процесу розорення фермерів планувалося підвищити ціни на сільськогосподарську продукцію, скоротивши виробництво та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави компенсацію.
Проводилася важлива соціальна програма. Безробітні отримали роботу на будівництві автострад та інших державних споруд (громадські роботи). Безробітним почали видавати фінансову допомогу.
Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора у сфері економіки. Це допомогло с початку зупинити, а потім подолати наслідки кризи 1929-1933 рр.
Історичне значення “нового курсу” ф. Рузвельта і його використання в наш час.
“Новий курс” Ф. Рузвельта відіграв, важливу позитивну роль в розвитку економіки США. Він заклав основи сучасного американського капіталізму, на 10-ти річчя вперед визначив напрямки його зростання. Крім того, на практиці показав можливість і доцільність державного регулювання. Він показав, що вихід з кризи значно прискорюється, якщо здійснюється цілеспрямовано: на основі адекватних ситуацій, що склалися в державних антикризових програмах, їх неухильного використання за допомогою самої держави. В зв’язку з тим, він являє не тільки історичний інтерес.
Актуальним є всебічне і глибоке вивчення та творче використання цього досвіду.