29. Розкрийте зміст поняття «готовність дітей до школи». Охарактеризуйте основні дослідження цього питання

Готовність дітей до школи – інтегративна характеристика психічного розвитку дитини, яка складається на завершення дошкільного дитинства і включає компоненти, що зумовлюють успішну адаптацію дитини до умов і вимог школи. Дане поняття розглядається у двох взаємопов’язаних аспектах:

1. загальна готовність (фізіологічна, фізична, психологічна(мотиваційна, емоційно-вольова, інтелектуальна, соціальна));

2. Спеціальна готовність до навчання у школі (розвиток мовлення, підготовка до грамоти; формування початків математики; підготовка до письма; формування уявлень про навколишній світ).

Дослідженням готовності дітей до школи займались такі науковці як О.Запорожець, О. Усова, Є. Кравцова, В. Проскура, В. Тарантаєва, Л. Виготський, Л.Божович, Н. Лубенець, Н. Виноградова, К.Ушинський, Г.Костюк, В. Мухіна, Н.Стадненко, А. Венгер і М. Гінзбург та багато інших.

Н.М. Стадненко та інші зазначають, що навички читання та письма потрібно формувати у школі, а у дошкільний віковий період треба закладати лише передумови, які дають змогу дитині більш-менш швидко оволодіти цими навичками у школі.

Російські дослідники Г. Кравцов і О. Кравцова основними складовими психологічної готовності до школи вважають фактори особистісної зрілості, яка виявляється у відносинах дитини з дорослим (довільність), однолітками (здатність до співпраці і змістовного спілкування), до себе (рівень самосвідомості).

Інші російські вчені (А. Венгер і М. Гінзбург) вважають, що основою успішного навчання у молодших класах є повноцінні мотиви навчання, позитивне ставлення до школи, правильна самооцінка, уміння і бажання сумлінно виконувати навчальні завдання тощо.

30. Обгрунтуйте необхідність взаємодії дитячого садка та сім'ї, як принцип організації суспільного і сімейного виховання. Розкрийте форми роботи дитячого садка з сім'єю

Присутність батьків у дошкільному закладі дозволить істотно змінити життя дітей, створити домашню атмосферу, допомогти вихователю тієї чи іншої дитячої діяльності, допоможе батькам об’єктивно оцінити сильні і слабкі сторони у вихованні дитини. Вихователі отримують багато додаткових відомостей про індивідуальні особливості кожної дитини, про емоційний характер спілкування в сім’ї, про формування різних трудових навичок і звичок, для яких сім’я має більші можливості. Відкриті, зацікавлені контакти з сім’єю допоможуть виявити кращій досвід сімейного виховання, зацікавити інших. І батьки, і вихователі зможуть краще зрозуміти дитину, врахувати її бажання, інтереси, потреби. Такий підхід передбачає сприйняття дитини як унікальної особистості, визнання її прав, ставлення до неї як до суб’єкта з власними потребами розвитку.

Дослідники дошкільного дитинства Л. Артемова, А. Богуш, Р. Буре, 0. Запорожець, О.Кононко, В. Котирло, О. Усова наголошують, що родина -дошкільний навчальний заклад, виконуючи специфічні виховні функції, не можуть замінити один одного, мають взаємодіяти задля повноцінного розвитку дитини-дошкільника.

Форми роботи з батьками

І. Колективні

1) батьківські збори (обговорюються проблеми життєдіяльності групи і дитячого садка: групові та загальні);

2) зустрічі з батьками;

3) вечори запитань і відповідей;

4) засідання «круглого столу» з проблем, що викликають полеміку;

5) заняття тренінгового характеру (мета – навчити батьків правильно будувати спілкування і спільну діяльність з дитиною-дошкільником);

6) семінари – практикуми;

7) спільні з дітьми, батьками і вихователями свята і розваги;

8) виставки спільних робіт батьків і дітей;

ІІ. Індивідуальні

1) індивідуальні бесіди і консультації;

2) відвідування дітей вдома;

3) залучення батьків до життя дитячого садка (організаційно-господарська допомога батьків вихователю: виготовлення іграшок і посібників, допомога при проведенні екскурсій або культпоходів тощо).

ІІІ. Наочно-інформаційні

1) виставки дитячих робіт;

2) реклама книг, статей з газет або журналів з проблем сімейного виховання;

3) магнітофонні записи бесід з дошкільниками;

4) відео фрагменти організації різних видів діяльності (дидактична або театралізована гра, праця, зображувальна діяльність), режимних моментів, занять;

5) фотографії дітей та виставки дитячих робіт.