Upravlinnya_shpora (1)

з'ясування, хто правий, а хто не правий,

М едіатор

забезпечує

конструктивне

взаєморозуміння і т.д., в інших ніякого

прийняття власних рішень і прийняття

обговорення проблеми.

позитивного впливу не встановлено.

відповідальності за наслідки цього рішення.

Присутність на переговорах посередника має 2

31.

Розкрийте

управлінське

рішення за

«М одель арбітражу» відповідає поширеній в

позитивних ефекту: а) знижує ступінь

функціональними напрямками: кадрові,

повсякденній

свідомості

уявленню,

що

деструктивності у взаємодії сторін за рахунок

фінансові, організаційні тощо.

вирішення конфлікту

передбачає

з'ясування

посилення конвенциональности;

Організаційні рішення - це вибір, який повинен

«хто правий, а хто винен». Ця модель

б) організовує діалог між сторонами конфлікту,

зробити керівник, щоб виконати обов'язки,

вирішення

конфліктів

підтримується

робить їх активними учасниками процесу

зумовлені посадою. М ета організаційного

можливістю для керівника прийняти потрібне

вирішення конфлікту; знижує конфронтацію і

рішення — забезпечення руху до поставлених

йому рішення, а також економічністю даного

посилює співпрацю, відновлює відносини.

перед організацією завдань. Організаційні

способу (найбільш шв идким прийняттям

Позитивні ефекти посередництва (К. Крессель,

рішення ділять на дві групи: запрограмовані;

рішень).

Д. Пруітт):

незапрограмовані. Запрограмовані рішення - не

Разом з тим аналіз різних випадків

1. Задоволеність користувачів медіацією

такі рішення, що однозначно диктуються

застосування "моделі арбітражу" виявив такі

становить 75% і більше. Це вище, ніж при

обставинами, постійно повторюються. Вони

недоліки:

арбітражі.

пропонують набір стандартних дій: вимагають

1) пошук «істини» є неадекватним підходом до

2. Відсоток випадків, в яких за допомогою

від керівника інструктажу, сигналу про початок

проблем людських відносин;

посередництва було досягнуто згоди, більше,

дій, контролю, стимулювання. Незапрограмовані

2) прийняття рішення «на користь» однієї зі

ніж при інших формах втручання третьої

рішення пов'язані з унікальними ситуаціями,

сторін означає для іншої приєднання до позиції

сторони.

пропонують нестандартні дії та вимагають від

опонента, що викликає негативні реакції на

3. Процес посередництва дає більший відсоток

керівника дослідження проблем, розробки

адресу «арбітра»;

компромісних

рішень і менше

рішень типу

альтернатив, вибір варіантів, навчання підлеглих.

3) відповідальність керівника за реалізацію і

«все-або-нічого» у порівнянні з юридичними

Фінансові, кадрові та та інші управлінські

наслідки прийнятого ним рішення;

процедурами.

рішення

відносяться

до

класифікації

4) рішення конфлікту керівником зачіпає лише

Негативні ефекти медіаторства:

управлінських рішень за суб’єктами.

предметний шар, але не взаємини учасників

1. Розгляд проблеми в суді завжди дає 100% -е

Фінансове рішення - це вибір альтернативи,

ситуації; тобто повного вирішення конфлікту,

прийняття рішень, а відсоток випадків

здійснений керівником в рамках його посадових

досягнення угоди між його учасниками не

врегулювання

з використання м

медіаторства

повноважень і компетенції і спрямований на

відбувається.

менше - близько 50%.

збільшення прибутку (зниження збитків)

Посередництво

2. М іцність врегулювання (остаточність угод,

організації.

Це сприяння третьої сторони двом іншим у

відсутність фактів повторного звернення з тієї

Фінансове рішення є творчим процесом, в якому

пошуках угоди в спірній або конфліктній

ж проблеми, наприклад, в суд). Немає доказів,

поєднуються професійні знання, функціональні

ситуації. М едіатор - особа (група осіб), що

що М едіатство за цим параметром більш

обов'язки

керівника

чи

менеджера,

здійснює посередницьку діяльність. У ролі

ефективно, ніж юридичні процедури.

математичний підхід, фінансові розрахунки,

медіатора

можуть

виступати

соціальні

3. Суперечливі результати існують за критерієм

логіка, психологія, воля, мотивація, інтереси,

працівники, психологи, консультанти і т.д. або

поліпшення довготривалих відносин.

емоції.

група осіб, що здійснює миротворчу місію.

М едіатство: в одних роботах відзначається

Управлінське кадрове рішення - це акт

поліпшення

комунікації,

кооперації,

цілеспрямованого

впливу

на персонал, який

ґрунтується на аналізі достовірних персональних даних, що характеризують кон-кретной кадрову проблему, визначає мету і містить програму її досягнення.

Кадрові рішення вимагають: створення відповідного середовища; визначення термінів прийняття; залучення багатьох рівнів управління; групового участі; новаторства й ініціативи; виконання рішення.

Слід однозначно підкреслити, що прийняття правильних кадрових рішень - це область управлінського мистецтва керівника. Здатність і вміння приймати кадрові рішення розвиваються з досвідом, придбаним керівником протягом його професійної діяльності.

32. Охарактеризуйте накази з особового складу.

Накази щодо особового складу - це індивідуальні накази пов'язані з вирішенням питань трудової діяльності окремих праців ників (зарахування на посаду, звільнення, преміювання тощо До складу документів по особовому складу належать: заяви; накази по особовому складу;

характеристики; автобіографії; резюме; анкети;

доручення; розписки; особові справи; трудові книжки. Реквізити наказу по особовому складу: 1

–назва виду документу (Н А К А З);2 – індекс;3

–місце складання чи видання;4– заголовок до тексту;5 – позначка про контроль (у разі

потреби);6– підпис;7- гриф погодження (у разі потреби);8 – візи (у разі потреби);9 – позначка про виконавця. Підготовка та оформлювання наказів про прийняття на роботу, в якому зазначаються:1) прізвище, ім`я, по батькові працівника;2) посада (спеціальність, кваліфікація, розряд);3) місце роботи;4) умови оплати праці;5) початок роботи. Підготовка та

оформлювання наказів (розпоряджень)про

переведення (переміщення): повинні бути зазначені:1) посада (спеціальність,

кваліфікація);2) структурний підрозділ (місце роботи), до якого він переводиться;3) дата і строк переведення (постійно чи тимчасово);4)

причини переведення (на іншу посаду, роботу; у

зв`язку з виробничою потребою; за станом

здоров`я; вагітністю або неможливістю виконувати попередню роботу жінкою, яка має дитину віком до трьох років; для заміни відсутнього працівника);5) умови оплати праці, пільги і компенсації, передбачені чинним законодавством;6) підстави видання наказу.

Підготовка та оформлювання наказів про звільнення, складаються,з двох частин:

констатуючої (зазначаються коротко мотиви та причини припинення трудового договору) та розпорядчої (зазначаються: 1) прізвище, ім`я, по батькові працівника; 2) посада; 3) структурний

підрозділ (місце роботи); 4) дата і причина

(підстава) розірвання трудового договору (звільнення з роботи); 5) відповідна стаття Кодексу законів про працю України, інші акти законодавства; 6) пільги та компенсації, передбачені чинним з аконодавством; 7) підстава видання наказу). Підготовка та оформлювання наказів про надання відпусток видається на підставі затвердженого графіка відпусток або заяви працівника. У наказі слід зазначити: 1)

прізвище, ім`я, по батькові працівника; 2) посаду

(місце роботи) працівника; 3) вид; 4) дату початку і строк відпустки; 5) період, за який надається щорічна відпустка. Підготовка та

оформлювання	наказів	про	заохочення
оформляються	і видаються		на підставі

пропозицій, подання керівників відповідних структурнихпідрозділів, інших посадових осіб.

33.Розкрийте методи з абезпечення сприятливого соціально-психологічного

клімату в колективі.

Для покращення соціально-психологічного клімату доцільно знати і використовувати методи управління конфліктами. Умовно їх поділяють на структурні методи і міжособистісні.

Структурні методи:

1. Роз’яснення вимог до роботи. Це бесіда, у якій акцентують на результатах, яких очікують від кожного співробітника або групи, з’ясовують,

хто надає і хто отримує інформацію, характеризують систему повноважень та відповідальності, а також визначають правила і процедуру виконання робіт. Тобто кожен має розуміти, чого від нього очікують у конкретній ситуації.

2. Координація та інтеграція спільної роботи.

Передбачає чітке визначення повноважень кожного, що упорядковує інформаційні потоки всередині організації, взаємодію людей і прийняття ними рішень.

3.Визначення загально організаційних комплексних цілей. Сприяє об’єднанню зусиль працівників, груп або відділів, усуває причини, що можуть призводити до конфліктів.

4.Структурування системи винагород.

Конструктивно впливає на поведінку людей,

спрямовуючи їх дії у потрібне русло. Особи, чий внесок у діяльність організації значний, які комплексно підходять до вирішення завдань,

повинні отримувати додаткову винагороду (подяку, премію тощо).

М іжособистісні методи:

1. Уникання конфлікту. Передбачає намагання

8 способів прийняття управлінських рішень (за

людини не потрапити у ситуації, що провокують

М акс Нісен):

виникнення суперечностей, ухилитися від участі

1)

Пошук

"найкращого"

рішення

може

в обговоренні питань, що містять розбіжності в

виявитися марною тратою часу. Для того, щоб

поглядах. Така людина зазвичай займає пасивну

прийняти рішення, слід встановити чіткий

позицію в групі і не зацікавлена у змінах.

дедлайнце коли ви плануєте прийняти

2. Залагодження конфлікту (пристосування до

остаточне рішення, і чітко дотримуватися його.

конфлікту). Це – переконання в тому, що не

2. Не думайте, що ви можете читати чиїсь думки.

варто сердитися, бо «ми всі – одна команда, і не

Ви сприймаєте себе абсолютно інакше, ніж

слід розхитувати човен». Учасники конфлікту

бачать вас інші і навпаки. Тому ми зазвичай

поступаються один одному. Такий спосіб може

помиляємося, коли намагаємося зрозуміти, про

запобігти гострому протистоянню, але причини

що думають інші люди. 3. М исліть як людина,

конфлікту не ліквідовує.

яка прогнозує погоду люди, які прогнозують

3. Суперництво (примусовий спосіб вирішення

погоду, насправді, діють дуже логічно. Їм

конфлікту). Передбачає нав’язування однією з

доводиться постійно оцінювати можливості тих

конфліктуючих сторін чи «третьою стороною»

чи інших подій (75% шансу, що піде дощ,

власної точки зору. Особа, яка застосовує такий

наприклад). Саме тому їх можна назвати

спосіб, не бере до уваги ду мок інших, веде себе

максимально чесними та неупередженими,

агресивно, використовує формальну владу.

навіть якщо прогноз не справдився. 4. Люди

4. Компроміс. Передбачає взаємні поступки або

знають набагато менше, ніж ви думаєте. схильні

ж відкладення вирішення питання на якийсь час.

переоцінювати кількість та якість інформації, яка

Компроміс

зводить

до

мінімуму

доступна

іншим людям. 5.

Не

йдіть на

недоброзичливість,

дає

змогу

залагодити

"фальшивий" консенсус. Коли ми приймаємо

конфлікт, задовольнивши обидві сторони. Але

рішення, чи варто довіряти іншій людині, то

питання вирішується не завжди оптимально.

зазвичай ставимо себе на її місце. А це значить,

5.

Співробітництво.

Найкращий

спосіб

що чесні люди приписують чесні якості навіть

подолання конфлікту. Сторони готові прийняти

тим, хто на довіру не заслуговує. Такий ефект

рішення, що максимально задовольняє інтереси

"фальшивого

консенсусу"

часом

буває

кожного. Цей спосіб найчастіше застосовують за

надзвичайно потужним! Тому в питання х довіри

довірливих відносин сторін і за достатністю часу

потрібно

керуватися

тільки

зовнішньою

для обґрунтування рішень. При цьому сторони

інформацією, а не власними відчуттями. 6.

визнають існування різних поглядів на проблему,

Заплющте свої очі на хвилину. заплющивши очі

виявляють готовність ознайомитися з ними для

ви справді набуваєте здатність приймати кращі

з’ясування причини розходжень та визначення

рішення. Дослідження підтверджують, що

оптимального варіанта вирішення проблеми .

заплющивши очі, людям набагато простіше

34. Визначте

способи

прийняття

оцінити всі фактори для прийняття зваженого

управлінських рішень.

рішення. 7. Не переоцінюйте "білі смуги". люди

недооцінюють короткострокові періоди, коли все йде добре, але переоцінюють тривалі позитивні періоди (так звані "білі смуги"). Коли все йде добре, потрібно бути особливо уважними та обережними. 8. Не намагайтеся шукати підтвердження тому, що ви хочете почути. Дуже часто, намагаючись залишатися у хорошому настрої, ми брешемо самі собі, і пускаємо до себе лише ту інформацію, яку хочемо чути. Яку б інформацію ми не отримали, ми намагаємося трансфор мувати її таким чином, щоб вона відповідала нашому поточному світогляду. Тому намагайтесь сприймати інформацію об'єктивно, а

не через призму особистого "комфорту".

35. Охарактеризуйте основні етапи розвитку менеджменту.

Еволюція менеджменту як наукової дисципліни представляє собою 6 етапів:

етап розвитку науки про управління людьми в процесі виробництва—школа наукового управління (1885-1929 pp.), школа "фордизму" (1899-1945 pp.), класична або адміністративна"школа (1920-1950 pp.). Він базувався на підвищенні ефективності організації на засадах удосконалення виробничих процесів та операцій; Заслуга Ф.

Тейлора як засновника школи «наукового управління» полягає в тому, що він розробив методологічні основ и нормування праці,

стандартизував трудові операції, запровадив наукові методи підбору, роз становки і стимулювання працівників.

• етап формування управлінських механізмів на засадах розвитку людських стосунків — школа психології та людських відносин (1939— 1950 pp.), школа поведінкових наук (1950 р. -

наш час). Етап пов'язаний із визнанням людини пріоритетним ф актором виробничогосподарської діяльності;

•етап побудови систем управління,

орієнтованих на ринок (з другої половини ми­нулого століття) - пов'язаний із виникненням на підприємствах проблем перевиробництва, що викликані незабез печеним попитом; почали застосовувати маркетингові концепції.

•етап активного застосування кількісних

(економіко-математичних) методів як важливих напрямів формалізації методів менеджменту і трансформації їх в управлінські рішення - школа науки управління (1950 р. - наш час). Етап пов'язаний із широким застосуванням в менеджменті математики;

• етап формування системних (з кінця 50-х

років) та ситуаційних (з 60-х років минулого століття) підходів - пов'язаний з розглядом організації як системи, діяльність якої постійно залежить від змінного набору обставин.

етап комп'ютеризації управлінських процесів (з 1980-х pp.) - пов'язаний із розвитком інформаційних та комп'ютерних технологій.

Розвиток менеджменту як науки був зумовлений об'єктивними перетвореннями в усіх сферах суспільства. Поява великого машинного виробництва, розвиток техніки і технології, нарощення масштабів виробничо-господарської діяльності сприяли формуванню науково обґрунтованих підходів до планування,

організовування, стимулювання, контролювання і регулювання діяльності організацій, до інформаційного забезпечення, прийняття управлінських рішень.

36.Розкрийте методи організації групової дискусії при виробленні управлінського рішення.

Методи організації групової дискусії при виробленні управлінського рішення є:

-М етод мозкового шткрму (брейнштурм)

це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу,

обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод

використовується для розвитку творчих здібностей або для розв’язання складних проблем.

- М етод корабельної ради. Висловлювання проводяться у відповідності з ієрархією. Недоліки: при виникненні ідеї після своєї черги її не можна висловити.

- М етод конференції ідей. Це метод мозкового штурму, але в більш невимушеній обстановці, наприклад, за кр углим столом.

- М етод «635». Шестеро людей висловлюють по три ідеї по заданому питанню за п'ять хвилин. Потім за годинниковою стрілкою листки з їхніми думками передаються, наприклад, за годинниковою стрілкою. За наступні п'ять хвилин кожний учасник повинен ознайомитися з усіма пропозиціями свого сусіда і деталізувати їх. Так надходять до тих пір, поки кожен не попрацював над усіма ідеями групи.

Через півгодини, як максимум, готове 18

розроблених пропозицій. Наступні півгодини даються на їх обговорення, доповнення та вибір найкращих варіантів.

37.Визначте типи управлінських структур: лінійна, функціональна, комбінована.

Лінійна організаційна структура управління - це така структу¬ра, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. Це найпростіший тип структури, за якого керівник здійснює всі функції управління - планування, організації, мотивації, контроль. За лінійною структурою,

кожний підлеглий має лише одного керівника,

який і в иконує всі адміністративні та спеціальні функції.

Перевагою лінійної структури є простота застосування. Всі обов'язки та повноваження чітко розподілені, у зв'язку з чим створюються всі необхідні умови для оператив ного процесу прийняття рішень, для підтримки необхідної дисципліни вколективі . Крім цього, підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного ним підрозділу,

отримання виконавцями ув'язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпеченими ресурсами і особиста відповідальність за кінцеві результати діяльності свого підрозділу.

Серед недоліків відзначається жорсткість, негнучкість, непристосованість до подальшого зростання і розвитку підприємства. Лінійна структура орієнтована на великий обсяг інформації, що передається від одного рівня управління до іншого, обмеження ініціативи у працівників нижчих рівнів управління.

Тип цієї структури ставить дуже високі вимоги до керівника, який повинен мати обширні різнобічні знання і досвід з усіх функцій управління і сфер діяльності, які здійснюють підлеглими працівниками.

Функціональна структура склалася як неминучий результат ускладнення процесу управління. Особливість функціональної структури полягає в тому, що при збереженні єдиноначальності за

окремими функціями

управління

формуються

рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню

про атестацію середніх загальноосвітніх,

виконання і використання з довідковою

спеціальні підрозділи, розробки яких мають

ефективності

роботи

функціональних

позашкільних, дошкільних закладів освіти і

метою. Вхідні документи та копії вихідних

знання і навички роботи в даній галузі

підрозділів, уможливлює швидкий маневр усіма

закладів освіти для громадян, котрі

підшиваються і зберігаються в окремих

управління

.Створення

функціональної

видами ресурсів.

потребують

соціальної допомоги та

папках

структури зводиться до групування персоналу по

Перевагою лінійно-функціональної структури є її

реабілітації,

затвердженим

наказом

12.

Діловий щоденник контролю.

тим широким задачам, які він виконує.

простота і звичність, чіткість розподілу функцій

М іністерства освіти України від 05.03.96 р.

13.

Книга

реєстрації

прийняття і

Основні

переваги

структури:

висока

управління між керівним персоналом .

№66 і зареєстрованим у Міністерстві)

передачі документів при зміні керівника

компетентність фахівців, що відповідають за

Недоліки:

юстиції України від 26.03.96 р. за

дошкільного закладу.

здійснення конкретних функцій і розширення

- Невідповідності між відповідальністю та

№139/1164).

14.

Копії

статистичних

звітів про

можливостей лінійних керівників з оперативного

повноваженнями у керівників різних рівнів і

4.

Книга наказів.

діяльність дошкільного закладу за звітний

управління виробництвом в результаті їх

підрозділів;

5.

План

роботи

дошкільного

період.

вивільнення від підготовки відомостей з питань

- Перевищення норм керованості у директорів і

закладу.

15.

Журнал прибуття (вибуття) дітей

функціональної діяльності.

їх заступників;

6.

Книга

протоколів

засідань

у дошкільному закладі.

Недоліки.

Разом

з

тим

спеціалізація

- Формування нераціональних

інформаційних

педагогічної ради дошкільного за¬

16.

Документація з

питань

атестації

функціональних відділів нерідко є перешкодою

потоків;

кладу. Ведеться в дошкільних закладах за

працівників

дошкільного

закладу.

для успішної діяльності підприємства, оскільки

- Надмірна централізація специфіки роботи

наявності в них не менше

Проведення

атестації

регламентується

ускладнює координацію управлінських впливів.

різних підрозділів;

трьох педагогічних працівників. У ній

Типовим

положенням

про

атестацію

Функціональні відділи можуть бути більш

- Слабкі зв'язки між функціональними

фіксуються питання, що розгля-

педагогічних

працівників

України,

зацікавлені в реалізації цілей і завдань своїх

підрозділами;

даються на засіданні педагогічної ради,

затвердженим наказом М іністерства освіти

підрозділів, ніж загальних цілей всієї організації,

- Відсутність необхідних нормативних і

прийняті рішення, виконання

і науки України від 20.08.93 р. №310 і

що збільшує конфліктність між відділами. Крім

регламентуючих документів.

рішень попередньої педагогічної ради.

зареєстрованим у М іністерстві юстиції

того, на великому підприємстві ланцюг команд

38.

Охарактеризуйте

основну

7.

Книга

обліку особового

складу

України від 02.12.93 р. за №176.

від керівника до виконавця стає занадто довгою.

документацію керівника ДНЗ.

працівників. До неї заносять

17.

Документація з

питань

охорони

Комбінована

(лінійно-функціональна

)

1.

Ліцензія

на

право

ведення

відомості про

працівників

дошкільного

праці і техніки безпеки. Ведеться згідно з

організаційна структура управління спирається

закладом освітньої діяльності (відпад відно

закладу, наслідки проходження

Положенням

про

організацію

охорони

на розподіл повноважень та відповідальності за

до Положення про ліцензування закладів

атестації (дата і номер наказу).

праці та порядком розслідування нещасних

функціями управління.

освіти,

затвердженого!

постановою

8.

Графік

роботи

працівників

випадків у навчально-виховних закладах,

Лінійно-функціональна структура управління

Кабінету Міністрів України від 12.02.96 р.

дошкільного закладу. Складається

затвердженим наказом М іністерства освіти

передбачає, що будь-які накази, розпорядження,

№200).

на навчальний рік, у разі потреби може

і науки України від 30.11.93 р. за №429 і

які підлягають безумовному вико¬нанню,

2.

Статут дошкільного закладу. Для

бути переглянутий упродовж

зареєстрованим у М іністерстві юстиції

працівники одержують тільки від своїх

дошкільних закладів,

підпорядкованих

навчального року.

України від 03.12.93 р. за №178.

безпосередніх лінійних

керівників

вирішувати

підприємствам, організаціям, установам, –

9.

Особові

справи

працівників

18.

Книга

протоколів

виробничих

управлінські завдання. При цьому лінійні

положення про! дошкільний заклад,

дошкільного закладу.

нарад.

керівники

не

підпорядковані

керівникам

затверджене засновником, та витяг зі

10.

Трудові книжки.

19.

Протоколи

батьківських зборів

функціональних відділів апарату управління.

статуту засновника про освітню діяльність.

11.

Книга обліку вхідних та вихідних

(конференцій).

Така структура управління завдяки своїй ієрархії

3.

Свідоцтво

про

державну

документів.

Реєстрації

підлягають

забезпечує

швидку

реалізацію

управлінських

атестацію (згідно з Типовим положенням

документи,

що

потребують

обліку,

39. Розкрийте нововведення, його типи й процеси здійснення інноваційних змін в освітньому процесі.

Види нововведень залежно від предметного змісту:

-техніко-технологічні (стосуються вдосконалення організаційно-виробничих процесів у промисловості);

-соціально-економічні (спрямовані на оновлення економічних і суспільних явищ);

-організаційно-управлінські (охоплюють різні сфери управлінської діяльності);

-комплексні (органічне поєднання двох або всіх видів нововведень).

Інновації в освіті поділяють:

1. Залежно від сфери застосування: а) інновації у змісті освіти (оновлення змісту навчальних програм, підручників, посібників тощо); б)

інновації в технології навчання та виховання (оновлення методик викладання та взаємодії у виховному процесі); в) інновації в організації педагогічного процесу (оновлення форм і засобів здійснення навчально-виховного процесу); г)

інновації в управлінні освітою (оновлення структури, організації і керівництва освітніми закладами); д) інновації в освітній екології

(архітектурне планування освітніх закладів,

використання будівельних матеріалів, інтер´єр приміщень та ін.).

2. Залежно від масштабу перетворень: а)

часткові (локальні, одиничні) нововведення, не пов´язані між собою; б) модульні нововведення (комплекс пов´язаних між собою часткових нововведень, що належать, наприклад, до однієї групи предметів, однієї вікової групи дітей тощо); в) системні нововведення (охоплюють весь навчально-виховний заклад). Вони

передбачають перебудову всього закладу під певну ідею, концепцію або створення нового освітнього закладу на базі попереднього

(наприклад, дитячий садок — школа, адаптивний дитячий садок, школа-лабораторія тощо). Для їх освоєння необхідне розроблення програми розвитку навчально-виховного закладу.

3. Залежно від інноваційного потенціалу: а)

модифікаційні нововведення (пов´язані з удосконаленням, раціоналізацією, видоз міною,

модернізацією того, що має аналог або прототип). Це може бути програма, методика, окрема розробка тощо.

б)комбінаторні нововведення (передбачають нове конструктивне поєднання елементів раніше відомих методик, які в такому варіанті ще не використовувались). Вони є не будь-яким поєднанням, а саме конструктивним, тобто таким, з а якого з´являються нові системні властивості і які породжують новий ефект.

В) радикальні, або фундаментальні, глобальні,

базові нововведення (вони, як правило, є відкриттями, найчастіше виникають у результаті творчої інтеграції і сприяють створенню принципово нових навчальних засобів).

4. Залежно від поз иції щодо свого попередника:

а) заміщуючі нововведення (їх запроваджують замість конкретного застарілого засобу). До них належать театральні, художні студії, спортивні секції, школи балету і танців тощо; б) скасовуючі нововведення (суть - у припиненні діяльності певних органів, об´єднання, у скасуванні форми роботи, програми без заміни їх іншими, якщо вони неперспективні з огляду на потреби розвитку навчального закладу або галь мують його); в) відкриваючі нововведення

(передбачають освоєння нової програми, нового

виду освітніх послуг, нової технології тощо).

Наприклад, комп´ютеризація освітнього процесу, перехід до нових інформаційних технологій; г)

ретровведення (освоєння в навчально-виховному закладі нового, яке існувало в педагогічній практиці раніше).

5. Залежно від місця появи :а) нововведення в науці (оновлення педагогічної теорії); б)

нововведення в практиці (оновлення педагогічної практики).

6. Залежно від часу появи: а) історичні нововведення (відродження історикопедагогічної спадщини в нових умовах); б)

сучасні нововведення (інновації сьогодення).

7. Залежно від рівня очікування, прогнозування і планування: а) очікувані (планові) нововведення;

б) неочікувані (незаплановані) нововведення.

8. Залежно від галузі педагогічного знання: а)

виховні нововведення (у галузі виховання); б)дидактичні нововведення (у галузі навчання);

в)історико-педагогічні нововведення (у галузі історії педагогіки) тощо.

40.Розкрийте управлінське рішення за функціональним напрямками: кадрові,

фінансові, організаційні тощо. Див 31 питання

41.Охарактеризуйте повноваження місцевих органів управління освітою..

Місцевими органами державної виконавчої

влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на:

-управління навчальними закладами, що є комунальною власністю;

-організацію навчально-методичного

забезпечення навчальних закладів,

вдосконалення професійної кваліфікації

педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому М іністерством освіти України;

-координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей;

-визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку;

-контроль за дотриманням вимог щодо змісту,

рівня і обсягу освіти, атестацію навчальних закладів, що є комунальною власністю.

М ісцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою у порядку, встановленому Кабінетом М іністрів України.

Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів і органів місцевого самоврядування.

42. Розкрийте основні напрями контролю у ДНЗ.

Напрями контролю у ДНЗ:

Готовність ДНЗ до нового навчального року

(виробнича нарада, наказ)

Затвердження річного плану роботи закладу на навчальний рік та оздоровчий період

(педагогічна рада, наказ)

Виконання річного плану роботи закладу за навчальний рік та оздоровчий період (виробнича нарада наказ)

Аналіз захворюваності дітей у ДНЗ (наказ) М едогляд працівників ДНЗ (наказ)

Затвердження

тарифікації

педагогічних

Взаємодія

ДНЗ

із

загальноосвітніми

Принципи технологій менеджменту

освітніх

працівників (наказ)

навчальними

закладами,

сім’єю

та

услуг повіни мати зміст з рахунком ці їх якісних

Організація харчування дітей (наказ)

громадськістю (виробнича нарада)

вимог функціонування освітніх закладів, тому

Стан харчування дітей (виробнича нарада, наказ)

Діяльність піклувальної ради

ДНЗ

(виробнича

мати наступний вигляд

Дотримання санітарно-гігієнічних норм у

ДНЗ

нарада)

Науково-обгрунтоване керівництво закладами

(виробнича нарада, наказ)

Культурно-гігієнічні нав ички дітей (виробнича

освіти можливо за таких принципів управління:

Забезпечення

літнього

оздоровлення

дітей

нарада,

наказ)

-принципи державо-творення: діяльність усіх

(виробнича нарада, наказ)

Дотримання

режимів

прогулянок

та

ланок закладів освіти спрямовується на

Готовність ДНЗ до роботи в осінньо-зимовий

провітрювання

утвердження і розвиток державності, піднесення

період. Стан протипожежної, каналізаційної,

(виробнича нарада, наказ)

рівня їх діяльності до міжнародних стандартів.

опалювальної систем, котельного господарства,

Обладнання груп ДНЗ (виробнича нарада,

наказ)

-принцип науковості: врахування під час

покрівлі, утеплення приміщень (наказ)

43.

Розкрийте

управлінське

рішення за

організації

навчально-виховного

процеса

Проведення ремонтних робіт приміщень закладу

функціональним напрямками: кадрові,

досягнень педагогіки, психології, методик

(виробнича нарада)

фінансові, організаційні тощо.

викладання, фізіології, гігієни…які дають змогу

Дотримання

вимог

Базового

компоненту

Див 31 питання

здійснювати цей процес на наукових засадах

дошкільної освіти (довідка, наказ)

- принцип демократизаціїпри вирішенні

Атестація працівників ДНЗ (виробнича нарада,

проблем і діяльності закладів освіти керівник має

педагогічна рада, наказ)

зважати на думку членів пед. Колективу,

Проходження

курсової

перепідготовки

44.

Охарактеризуйте поняття

та принципи

систематично звітувати про свою роботу перед

працівниками ДНЗ (виробнича нарада, наказ)

освітнього менеджменту.

навчальним закладом

Програмно-методичне та навчально-методичне

М енеджмент в освіті – комплекс принципів,

-принцип гуманізації: потребує налагодження

забезпечення (виробнича нарада, наказ)

методів, організаційних форм та технологічних

стосунків усіх ланок взаємовідносин

прийомів управління освітнім процесом, щ

- принцип цілеспрямованості : постановка перед

Організація роботи щодо соціального захисту

спрямований на підвищення його ефективності.

пед.. та батьківським колективом близької,

дітей (наказ)

Якісне

функціонування освітніх закладів

середньої та далекої перспектив розв’язання

Стан фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми

потребує від керівників змістити акцент на

завдань та їх досягнення

(виробнича нарада, наказ)

ідеологічну, психологічну основи менеджменту,

-плановості: перспективно і щодня планування

Забезпечення заходів з охорони праці, цивільної

духовну спрямованість, культурну та природу

- принцип компетентності: усі пед.. та інші

оборони, пожежної безпеки (наказ)

відповідність, актуальність змісту менеджменту,

працівники закладу повинні мати високий рівень

Стан роботи з

профілактики дитячого

ділової активності персоналу як суб’єкту

підготовки

травматизму, охорони життя та здоров’я дітей

ефективності

управління,

зв’язку

теорії

-принцип оптимізації – створення належних умов

(виробнича нарада, наказ)

менеджменту освітніх установ з практикою,

для забезпечення його працівникам можливостей

Робота методичного кабінету.

доступності завдань та вимог, систематичності,

для ефективної праці

Науково-методична,

дослідницька

та

послідовності

та

цілісності,

інтеграції,

-принцип ініціативи і активності: створення умов

експериментальна робота

індивідуального та диференційованого підходу,

для творчих пошуків педагогів

(педрада, наказ)

партнерського характеру взаємин між суб’єктами

- принцип об’єктивності – оцінка виконання

управління, рентабельності освітньої діяльності.

працівниками

своїх обов’язків (систематичний

контроль, гласність, врахування думки пед..

колективу)

- принцип поєднання колегіальності с персональною відповідальністю (директор несе повну відповідальність за навчально-вих. Діяльність перед держ. органами, але під час прийняття рішень, з питань діяльності НЗ,

забов’язаний врахувати думку всіх членів колективу, якщо воно не суперечить законам України.

45. Розкрийте особливості використання методу переговорів у вирішенні конфліктів.

Переговори - це спільне обговорення конфліктуючими сторонами з можливим залученням посередника спірних питань з метою досягнення згоди.

Важлива перевага переговорів - вони дозволяють конфліктуючим сторонам виробити таку угоду, яка буде задовольняти кожну з них і дозволить уникнути тривалих судових процедур, що можуть призвести значними матеріальними витратами і ризиком програшу однієї зі сторін.

важливо на переговорах не тільки розкривати інтереси іншої сторони, але й чітко усвідомлювати свої. Це дозволить:

-виділити коло проблем, які необ хідно обговорити на переговорах, і виробити шляхи вирішення цих проблем;

-ретельно підготувати аргументацію своїх позицій, оцінити їх реалістичність та ефективність;

-прогнозувати поведінку супротивника;

-виробити стратегію і тактику ведення переговорів.

Існує метод переговорів, що призначений для ефективного і дружнього досягнення розумного результату. Цей метод

I. названий «принциповими

переговорами» або «переговорами по суті». Він полягає в тому, щоб вирішувати проблеми на основі їх якісних властивостей, тобто виходячи із суті справи, а не торгуватися з приводу того, на

що може піти чи ні кожна з сторін. М етод «принципових переговорів» означає жорсткий підхід до розгляду істоти справи, але передбачає м'який підхід до відносин між учасниками переговорів. Цей метод дає можливість бути справедливим, одночасно оберігаючи від тих,

хто міг скористатися чесністю іншої сторони.

II. «Горизонтальні переговори»

(переговори всередині команди) йдуть між членами команди, що представляє одну із сторін в конфлікті. Горизонтальні переговори забезпечують визначення і врахування інтересів окремих членів команди до початку переговорів з іншими сторонами. На переговорах можна сперичатися, але продумати все так, щоб встановити дійсне єдність, яке можливе підтримувати і зберігати на протязі всього періоду переговорів.

III. «Вертикальні переговори» - (йдуть в стороні від основного процесу, двох-або багатосторонні переговори). М ають на увазі участь тих членів команди, які присутні за столом, і тих, які не присутні фіз ично, але в силу свого авторитету, влади та становища впливають на безпосередніх учасників переговорів або тих,

кому останні підзвітні. М ожуть бути:

офіційними і неофіційними. Однак набагато легше переговорний процес проходить з використаннямпосередництва.

Принципи посередництва є:

1.нейтральність (емоційно посередник не приєднується до якоїсь стороні)

2.безучастність (не зацікавленість у виграші однієї зі сторін).

Посередник не може судити і оцінювати. Якщо

це відбувається - він вже не посередник, а ще одна сторона, ще один учасник конфлікту.

Нейтральність і безучастність виражаються в наступному:

- встановлення основних правил, які ляжуть в основу процедурних угод;

-завдання тону процесу;

-допомогу сторонам у досягненні процедурних угод; підтримку коректних відносин між сторонами;

-утримування сторін у рамках процесу;

-забезпечення і підтримка психологічної задоволеності кожної зі сторін.

Посередник управляє процесом: (оцінює

конфлікт; задає тон переговорів і допомагає сторонам досягати процеду рних і змістовних угод; відокремлює змістовні моменти конфлікту від емоцій сторін і дає сторонам конструктивний зворотний зв'язок; відчуває пропозиції сторін на реалістичність і здійсненність; розширює ресурси сторін; допомагає сторонам шукати рішення, які б відповідали як їх власним інтересам, так і інтересам іншої сторони; сприяє сторонам у доведенні угод до завершеності,

піклуючись про те, щоб у кожної сторони зберігалося повне розуміння і відповідальність по відношенню до заключного угодою.

46. Визначте функції психодіагностики в практиці управління.

Головне призначення психодіагностики в практичній діяльності психолога полягає у

вивченні внутрішнього світу конкретної особи.

При цьому воно не зводиться до порівняння дітей один з одним, а глибоке проникнення до внутрішнього світу дитини, вивчення того як вона піз нає і сприймає складний світ знань, соціальних взаємин, інших людей і самої себе, як формується її цілісна система уявлень і становлення індивідуальності.

Провідні професійні функції:

Гностична - вивчення специфічних особливостей діяльності педагогів та їх вихованців в даному закладі тією мірою, у якій вони детермінують їхню психіку й ставлять до них певні вимоги, а

також вивчення низки психофізіологічних,

індивідуально-психологічних особливостей учнів, їхніх міжособистісних взаємин.

Конструктивно-просвітницька - робота з

профілактики і попередження конфліктів, які

були викликані психологічними чинниками;

повідомлення педагогам та в ихователям

основних відомостей з соціальної психології, формування прийомів та навичок спілкування,

планування досліджень та профілактичних

заходів, моделювання індивідуальних програм розвитку школярів Консультативна - пояснення та психологічна

інтерпретація окремих станів, настроїв педагогів і вихованців або особливостей їхньої поведінки у

професійній діяльності, навчанні і в

повсякденному житті Вихов на - вибір і здійснення заходів, які

спрямовані на морально-вольове виховання учнів, формування у них певних особистісних якостей, вплив на соціальний статус певних особистостей, організацію адекватних

міжособистісних взаємин у педагогічних колективах та групах учнів. Психопрофілактична, психотерапевтична -

діагностика, психотерапія та психопрофілактика невротичних станів, попередження труднощів в інтелектуальному й особистісному р озвитку,

організація відновлювальних заходів, а також управління психічними станами школярів М етодична - створення нових та адаптація

старих методів навчання і виховання, а також розробка новітніх методів діагностики та психопрофілактики як для потреб закладу, у якому працює психолог, так і для задоволення запитів інших з акладів, які не мають такої психологічної служби.

47. Охарактеризуйте поняття управління.

Інформаційна природа управління.

Управління – цілеспрямована дія на об’єкт.

М ета: змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Частина управління, яка характеризується впливом суб’єкта на людину,

визначається як керівництво або менеджмент. Ознаки інф.

1.Інф це не будь які відомості, а факти,що несуть в собі щось нове, зменшують наявну невизначеність.

2.Інф існує поза її творцем.

3.Інф може бути записана на матеріальному носії.

4.Повідомл доступне для відтворення без

автора.

З метою аналізу забезпечення пр оцесу управління, інф можна класифік по ряду ознак.

1)По формі передачі (текст, усна, аудіо)

2)За джерелами отримання (вихідна, оброблена)

3)За ступенем обробки (первинна,

вторинна)

4)За типом операції і видами їх обробки

(первинний, підготовка, основний)

У процесі управління, що представляє собою цілеспрямований процес, впливає на діяльність систем (колективу, підприємства, держави), як при визначення мети, так і при її уточненні; як при прийнятті остаточного рішення +контроль за ходом його в иконання треба досить вичерпна точна інф.

Інф, якак використовується в управлінні:

1) По об’єкту управління, 2)за належністю тієї чи іншої системи управління, 3)за формою передачі (вербальна, невербальна), 4)по мінливості в часі, 5)за способом передачі, 6)за режимом передачі; 7)за призначенням; 8)за стадією життєвого циклу об’єкта, 9)за відношенням об’єкта до суб’єкта.

48.Розкрийте особливості організації роботи з персоналом у ДНЗ.

Усучасних умовах знання, досвід, навички, ініціатива і підприємливість персоналу

організації стають все більш важливим стратегічним ресурсом. Це висуває на порядок денний вимогу безперервного розвитку персоналу, яке дозволяє досягти не тільки високих результатів, але і створює сприятливий клімат у колективі, підвищує зацікавленість працівника в праці. Політика розвитку персоналу спрямована, насамперед, на забезпечення можливостей безперервного навчання для поліпшення виконання своїх обов'язків. Існують деякі проблеми, що перешкоджають ефективному впровадженню нововведень:

1. Недосконалість системи управління персоналом в дошкільному закладі

2.Недосконалість методичної служби ДОП

3.Відсутність нормативно-правової бази для розвитку інноваційної діяльності

4.Освітній рівень педагогічних працівників ДНЗ.

Отже, були розроблені шляхи управління персоналом для розвитку діяльності.

Реорганізація системи управління дошкільною установою повинна здійснюватися за такими напрямами:

˗організація роботи методичної,

психологічної служб відповідно з інноваційною

діяльністю		ДНЗ,	оптимізація		діяльності
дошкільного закладу;
˗	створення		рад, що	забезпечують
реалізацію		завдань	вдосконалення		діяльності
дитячого		саду в	єдності	управлінського,

господарського, науково-дослідного аспектів

(рада освітян, рада ДНЗ, науково-методична

рада);
˗	використання		різних	форм
стимулювання		діяльності	співробітників:
підвищення		кваліфікаційних		категорій

учасникам експерименту, трансляція передового педагогічного досвіду; публікація досвіду роботи; матеріальне заохочення (вдосконалено Положення про доплати та преміювання); ˗ залучення та раціональне використання

усіх форм фінансування: позабюджетних, спонсорських, дольової участі організацій.

Важливе місце в керівництві займають питання організації роботи педагогічного та обслуговуючого персоналу відповідно до «Статутом дитячого саду» і «Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників дитячих садів».

Найважливішим розділом діяльності завідувача дошкільним закладом є керівництво

методичною та виховною роботою в колективі.

Він організовує різноманітні її форми, спрямовані на підвищення ідейно-теоретичного

рівня і педагогічної кваліфікації всіх

співробітників. М етодичні заходи озброюють педагогічний колектив новими з наннями,

вміння ми, раціональними методами та

прийомами в иховання та навчання дітей і сприяють поліпшенню якості роботи. М етодичне керівництво здійснюється в різних формах:

педагогічні ради, відкриті перегляди занять,

прогулянок, ігор і т. д.; організація роботи педагогічного кабінету; цільові відвідування вікових груп, фронтальні та тематичні перевірки їх роботи; перегляд та аналіз планів виховної роботи; індивідуальні та колективні консультації.

49. Розкрийте шляхи врегулювання конфліктних ситуацій в колективі.

Див 90 пит

50.Охарактеризуйте регіональну систему управління. Місце ДНЗ у системі управління освітою.

Одні дослідники вважають, що механізм управління є самостійним компонентом, який не повинен входити в склад системи управління.

Інші, навпаки, переконані, що функціонування системи управління неможливе без його складової частини – механіз му управління. У

свою чергу, дослідження механізмів управління на регіональному, місцевому рівні повинне здійснюватися із аналізом інших фундаментальних елементів загальної системи управління: суб’єктом, об’єктом, факторами зовнішнього середовища.

М .О.Соколов обґрунтовує використання поширених моделей управління регіональними системами відповідно їх ефективності:

-Веберівська модель (ефективність може бути досягнута завдяки раціональному поділу праці та чіткому визначенню сфер компетенції);

-переходу від нау кового управління до школи

„людських відносин” (ефективність постає питанням мотивації підлеглих в умовах, що передбачають взаємний обмін);

-перехід від механічної до кібернетичної, або інформаційної моделі (ефективність досягається в результаті відбору та передачі інформації, а

також прийняття рішень на тих рівнях, де ця інформація найбільш доступна);

-перехід від організації як ієрархії до організації

як асоціації фахівців (ефектив ність означає створення такої організаційної структури, у якій фахів ці можуть якнайкраще використати свої професійні якості).

Хоча М .О.Соколов визначає

взаємодоповнюваність наведених моделей, однак їх зміст не відображає цілісного аспекту

функціонування регіональної системи

управління, зокрема не враховує особливостей її об’єкту. Слід погодитися із висновком

М .В.Сухарєва, відповідно до якого складність управління територією залежить від складності

соціально-економічної			системи,		яка	нею
охоплюється.		Управління		економічним
розвитком	вимагає		врахування		багатьох
складових,	більшість		із яких	перебуває		на
„стику” між економічним і соціальним життям.
Функціонування		системи		регіонального

управління володіє рядом схожих особливостей із системою державного управління. Зокрема функції органів регіонального управління

залежно від їх змісту, призначення та сфери

- орієнтацією на визначені соціальні потреби.

підвищення кваліфікації, атестація тощо);

53.

Охарактеризуйте

систему

дошкільної

застосування (здійснення) можна розподілити на

Зважаючи на наявність гетерогенної специфіки

методична робота (педагогічні ради, семінари,

освіти. Визначте завдання і принципи її

два класи подібно до органів державної влади:

вітчизняних регіонів, що характеризується

семінари-практикуми,

консультації,

обмін

організації в Україні.

1. Функції органів управління, що відображають

відмінними

природно-кліматичними,

досвідом, інші форми роботи); нагляд за

Див 71 пит

та визначають процес впливу суб’єктів

географічними,

соціально-економічними,

освітньо-виховним

процесом

(комплексні,

54.

Розкрийте поняття «управлінське рішення»

управління на об’єкти управління.

демографічними умовами тощо будь-який

тематичні

перевірки;

опе-тивний,

Управлінське рішення - це результат творчо

2.

Функції

органів

управління,

що

модельний

опис

універсальної

системи

попереджувальний, епізодичний, порівняльний

цілеспрямованого аналізу проблемної ситуації, вибо

характеризують

процес управління внутрішньої

вітчизняного

регіонального

управління

є

контроль);

ганізаційно-педагогічна

робота,

шляхів, методів і засобів її вирішення у відповідност

ієрархічно організованої управлінської системи.

обмежений

рівнем

встановлення

загальних

зв'язок зі школою, співпраця із сім'єю); робота

ціллю системи менеджменту.

Відзначимо той факт, що за своєю природою

аспектів її функціонування, переліку та

методичного

кабінету;

адміністративно-

Управлінське рішення - це початковий і основн

система регіонального управління є активною та

взаємозв’язку елементів. З іншого боку, навіть

господарська діяльність.

момент в організації діяльності кожного керівника.

організаційною. Організаційні системи (до їх

загальний аналіз об’єктивних закономірностей

3. До плану роботи додаються медико-

зв'язку з цим управлінське рішення може розглядати

переліку

відносять,

наприклад,

системи

системи регіонального управління дає змогу

профілактичні заходи, графіки проведення свят,

як основний зміст процесу управління і важлив

управління підприємствами, фірмами, військами,

визначити проблеми її організації та обумовити

розваг, театральних дійств.

інструмент

системного

підходу

до управляємо

галузями промисловості, державою) є одними з

шляхи їх розв’язання.

4. Гурткова робота планується окремо або

об'єкту. Кожне підприємство є не тільки виробник

найбільш складних для дослідження і володіють

Діяльність

керівника

дошкільного

закладу

вводиться розділ "Гурткова робота" в планах

продукції, але й складовою частиною суспільств

наступними особливостями:

відповідає всім цим функціям, але для її

роботи дошкільного закладу і відповідних

Тому при прийнятті управлінського рішен

- можливістю самостійного формування цілей і

ефективного

здійснення недостатньо

володіти

спеціалістів.

необхідно враховувати не тільки економічну сторо

здатністю до самоорганізації;

відповідними знаннями, вміннями та навичками.

5. Вихователь-методист на підставі загального

діяльності, а сукупність соціальних, ідеологічни

- необхідністю врахування у процесі управління

У даний час керівник повинен бути експертом і

плану складає власний календарний план роботи

моральних та інших відносин.

чисельних політичних, соціальних і економічних

стратегом у сфері управління

на квартал.

Прийняття рішення є основою управління. Своєчас

факторів;

діяльністю дошкільного закладу, здатним

6. Форма складання плану педагогічними

прийняте науково-обґрунтоване рішення стимул

- високою невизначеністю вихідних даних,

забезпечити постановку, прогнозування та

працівниками

встановлюється

рішенням

виробництво, а слабке, або несвоєчасно прийняте

неможливістю прогнозування усіх факторів, що

оцінку ступеня відповідності цілей і результатів

педагогічної

ради.

Календарні

плани

знижує результативність праці. Відповідальніс

впливають на процеси управління і низькою

освіти дитини, діяльності співробітників і всього

педагогічних

працівників

перевіряються і

керівника за прийняття рішень дуже висока, особли

ефективністю

застосування

математичних

ДНЗ як соціальної одиниці, тобто управляти

затверджуються керівником або вихователем-

службовців державного рівня. Керівник не має пра

моделей для прийняття управлінських рішень;

якістю освітнього процесу.

методистом дошкільного закладу.

приймати непродуманих і необгрунтованих рішень.

- вирішальною роллю людини при прийнятті

51. Розрийте план роботи ДНЗ та його

7. Календарний план роботи музичного

55.

Дайте

визначення

організаційної

рішень і організації їх виконання, що визначає

види:табличний, описовий, таблично-

керівника складається для кожної виховної групи

культури менеджера.

суб’єктивний характер процесів управління і

тестовий.

окремо з урахуванням рівня психофізичного

Організаційна культура менеджера — важливий

пов’язані з цим помилки при формуванні цілей і

1. План роботи дошкільного закладу складається

розвитку дітей.

елемент ділового життя сучасної корпорації,

витраті р есурсів на їх досягнення;

на навчальний рік і затверджується педагогічною

52. Розкрийте вимоги,

які

дозволяють

невід'ємна

частина

ефективного

- великою кількістю, різноманіттям зв’язків та

радою закладу.

уникнути неправильних управлінських

внутрішньофірмового управління,

вирішальний

відношень між органами управління і окремими

2. У плані зазначається: аналіз роботи закладу за

рішень.

чинник

формування

внутрішньофірмового

керівниками, відсутністю чітких меж управління

минулий навчальний рік; основні завдання на

Дивитись 18 питання

механізму прийняття рішень, основа, яка

системою і об’єктами управління, що мають

наступний;

підвищення

рівня

фахової

утворює середовище для діяльності компанії, що

складну ієрархічну структуру;

майстерності

працівників (самоосвіта, курси

забезпечує єдність дій співробітників, їх контроль і стимулювання.

Складові сучасної організаційної культури професійної діяльності менеджменту:

1. Інноваційна культура покликана підтримувати потік нових пропозицій, нестандартних ідей та ініціатив. На відміну від адміністративного примусу передбачає залучення працівників у процес досягнення цілей і виконання завдань фірми.

2. Ділова етика - моральні критерії, моральні параметри відносин між в иробниками і споживачами, службовцями і керівниками,

компаніями та державою.

3. Культура мислення керівника – означає бути зібраним і цілеспрямованим, принциповим і високоморальним, невпинно прагнути до досконалості.

4. Стиль ділового спілкування - вищий тип моральної регуляції поведінки в имагає від менеджера глибокого розуміння ситуації, в якій йому належить діяти, і вміння самостійно виробляти правила спілкування та спільних дій.

56. Охарактеризуйте систему освіти України.

Система освіти України складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту;

післядипломну освіту; аспірантуру;

докторантуру; самоосвіту, Дошкільна освіта і виховання здійснюються у

сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії з

сім’єю і мають на меті забез печення фізичного,

психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, вироблення умінь, навичок,

необхідних для подальшого навчання.

Загальна середня освіта забезпечу є всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів,

здібностей, талантів, трудову підготовку,

професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину,

суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Повна загальна освіта в Україні є обов’язковою і надається у різних типах закладів освіти. Позашкільна освіта та виховання спрямовуються на розвиток здібностей, талантів у дітей,

учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному самовизначенні.

Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття професії, перепідготовку, підвищення професійної кваліфікації.

Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

Для вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації Післядипломна освіта ( спеціалізація,

стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів) сприяє одержанню нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше

здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглибленню професійних знань, умінь за спеціальністю, професією.

Для самоосвіти громадян державними органами,

підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, громадянами створюються відкриті та народні університети,

лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо навчальні програми тощо.

Органами державного управління освітою в Україні є М іністерство освіти і науки;

міністерства і відомства України, які мають навчально-виховні заклади; Вища атестаційна комісія (ВАК) України; відділи ( управління)

освіти місцевих державних адміністрацій. Центральним органом державного управління освітою в Україні є М іністерство освіти і науки.

Його повноваження визначено з аконом України

“Про освіту” та “Положенням про М іністерство освіти України”.

57. Розкрийте поняття стилю керівництва.

Охарактеризуйте демократичний стиль. Див 76 питання

58. Дайте визначення поняття «імідж» та його психологічні показники.

Імідж (від англійського слова image)

цілеспрямовано сформований образ (особи,

організації, явища), покликаний зробити певний емоційно-психологічний вплив на певну групу осіб. У першу группу відносять такі природні якості, як комунікабельність (здатність легко сходитися з людьми), емпатичність (здатність до співпереживання), рефлексивність (здатність зрозуміти іншу людину), красномовність

(здатність впливати словами). Володіння даними здібностями і постійні вправи в їх розвитку -

запорука успішного створення іміджу.

У другу групу входять характеристики особистості як наслідок освіти і виховання. До них відносяться моральні цінності, психічне здоров'я.

До третьої групи відносяться ті особистісні якості, генезис яких пов'язаний з життєвим і професійним досвідом індивіда.

Формування іміджу керівника установи буде успішним, якщо забез печується сукупність наступних умов:

Професійні якості:

Повага до людей, терпимість до недоліків, повага до права на самостійне рішення Готовність надати допомогу, прагнення вселити впевненість в успіх

Здатність вислухати думки, прохання колег,

врахувати їх у процесі роботи Здатність вирішувати складні конфлікти, не бути злопам'ятним Уміння планувати

Здатність об'єктивно оцінювати роботу підлеглих, їх результати, свої результати Володіння методикою викладання зі свого предмету, готовність поділитися досвідом з колегами Особистісні якості:

Уміння керувати своїми емоціями,

стресостійкість, сформовані ціннісні орієнтації Вимогливість до себе, надійність Гнучкість, демократичність, уміння викладати свої думки

Оптимістичність, володіння почуттям гумору Справедливість Здатність до аналітичної діяльності,

спрямованість на справу Здатність до творчості, саморозвитку