Національний педагогічний університет імені м.П.Драгоманова

Кафедра культурології

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор Інституту

філософської освіти і науки

проф. І.І. Дробот

___________________________

“______”_______________20___ року

Робоча програма навчальної дисципліни «історія літератури»

Галузь знань 0201 – культура

для спеціальності 7.02010101 – «культурологія»

спеціалізації «організація культурних проектів»

Інституту філософської освіти і науки

Київ - 2013

Робоча програма «Історія літератури» студентів за напрямом підготовки 7.02010101 – «Культурологія».

Робоча програма розроблена на підставі навчальної програми, затвердженої на Вченій раді від «___» «__________» 20___ р., протокол № ___.

Розробник:

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології

Уліщенко Андрій Борисович

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри культурології

Протокол № ___ від. “____”________________2013 р.

Завідувач кафедри культурології

проф. Бондаренко В.Д. (__________________)

(підпис)

“_____”___________________ 2013 р.

Схвалено Науково-методичною радою за напрямом підготовки «культурологія» ________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.

“_____”________________20__ р. Голова____________(__________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 кафедра культурології, 2013.

 доц. Уліщенко А.Б., 2013.

І. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4	Галузь знань 0201 – «культура»	Нормативна
	Напрям підготовки 7.02010101 – «культурологія»
Модулів – 4	Спеціальність (професійне спрямування) − «організація культурних проектів»	Рік підготовки:
Змістових модулів – 4		2-й	4-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання відповідно до вимог програми		Семестр
Загальна кількість годин − 120		3-й − 4-й	7-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 в т.ч. індивідуальна робота, самостійної роботи студента − 50	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	18 год.	4 год.
		Практичні, семінарські
		32 год.	4 год.
		Індивідуальна робота
		20 год.	−
		Самостійна робота
		50 год.	64 год.
		Вид контролю: екзамен

Іі. Мета та завдання навчальної дисципліни

Поява нових можливостей здійснення інформаційного обміну є ознакою стрімкого розвитку сфери комунікацій, у якій художня література відіграє одну з почесних ролей.

Осмислюючи складні життєві реалії, духовний досвід людства, митець моделює суб’єктний естетизований віртуальний світ, у якому незримо присутній він сам − як особистість із властивими їй уподобаннями й устремліннями. Цей світ втілюється в побудованому за законами словесного мистецтва тексті, де залучено різноманітні засоби художньої виразності, специфічну систему образів та оригінальних композиційних рішень. У такому тексті відтворюється національно-культурний досвід народу, представником якого є митець, віддзеркалюються ціннісні установки автора, його особистісна потреба в спілкуванні з тими, кого можуть зацікавити й спонукати до активного обговорення порушені у творі проблеми, хто здатен долучитися до мистецької гри, любить і цінує художнє слово.

Сприймаючи повідомлення іншого «Я», читач реагує на нього через систему створених власною уявою віртуальних образів, у яких віддзеркалюються особливості його унікального світогляду, духовні цінності й уподобання. Саме тому знайомство з вершинними явищами світової літератури має важливе значення для формування професіограми майбутнього культуролога, воно створює сенситивні умови для осмислення цінностей діалогу культур, визначення власної позиції щодо зображеного.

Курс «Історія літератури» посідає важливе місце в набутті майбутніми культурологами знань особливостей становлення художніх методів, напрямів, літературних родів і жанрів, знайомить із найвизначнішими і найпоказовішими взірцями мистецтва слова.

Відповідно до робочого навчального плану Інституту філософської освіти і науки курс передбачає такий розподіл годин: 18 – лекційні заняття, 32 – семінарські, 20 – індивідуальна робота та 50 – самостійна робота студентів.

Концепція курсу будується на усвідомленні діалектичного зв’язку загальнолюдських та національних цінностей, принципах плюралізму, толерантності та діалогу культур.

Методологічні засади курсу:

1. Історичний підхід – аналіз художніх текстів у контексті хронотопу їх творення та функціонування.

2. Феноменологічний підхід – сприйняття унікальної сутності мистецького явища, специфіки його культурно-історичних зв’язків і смислових інтенцій національної картини світу.

3. Семантичний підхід – герменевтична інтерпретація творів як текстів з урахуванням досягнень концепції інтертекстуальності та семіотики.

4. Екзистенціально-антропологічний підхід – вивчення культурно-цивілізаційного процесу крізь призму буття людини, її внутрішнього духовного світу, екзистенційного досвіду та реалій повсякденного існування.

5. Діалоговий підхід – розуміння поліфонічної сутності художнього тексту, його відкритості для нових тлумачень.

6. Компаративний підхід – культурологічний аналіз феномену національного у співвідношенні зі світовими культурними цінностями й процесами.

Мета курсу – сформувати у студентів-культурологів знання особливостей літературного розвитку від доби античності до початку ХХІ століття, знання еволюції жанрів, уміння сприймати художні тексти в сукупності властивих їм діалогічних інтенцій, висловлювати емоційно-оцінювальне ставлення до порушених автором проблем і характеру їхнього висвітлення; виявити взаємозв’язок української та зарубіжної літератури (на генетичному та типологічному рівнях).

Завдання курсу:

1. Освітні: формування у студентів-культурологів знань історико-літературного процесу (діахронічний аспект), вершинних явищ світової літератури (синхронічний аспект), теоретичних основ та практичних умінь аналітико-синтетичної діяльності, оцінювання художнього та літературознавчого матеріалу.

2. Виховні: розумове, морально-етичне, патріотичне та світоглядне виховання особистості.

3. Розвивальні: розвиток проактивності, самостійності, комунікативної культури, толерантності.

У результаті опанування курсу студенти мають отримати знання про:

• базові категорії літературознавчої науки (рід, жанр, метод, напрям тощо);

• творчість відомих письменників, художньо-естетичну своєрідність їхніх текстів;

• образну специфіку художнього слова, його роль у формуванні інтелектуальної, етичної та естетичної культури читача;

• періодизацію розвитку світової літератури;

• особливості еволюції літературних жанрів у контексті світового культурного процесу.

• види аналізу художніх творів;

сформувати вміння:

• діалогічно сприймати художній текст (емоційно-ціннісна комунікація), виявляючи власне оцінювальне ставлення до порушених автором проблем;

• орієнтуватися в історико-літературному процесі;

• розуміти естетичний, етнокультурний, духовно-творчий і виховний потенціал мистецтва слова;

• аналізувати художні твори відповідно до історико-культурного дискурсу,

• порівнювати художні твори (на рівні генетичних і типологічних зв’язків);

• аналізувати вплив філософсько-естетичних поглядів на висвітлення автором актуальних проблем часу;

• послуговуватися авторитетними працями з історії світової літератури, літературної критики, філософії та естетики.

Структура навчальної програми передбачає розподіл матеріалу за змістовими модулями, що відповідають періодам становлення і розвитку світової літератури. Такий підхід забезпечує системність у набутті студентами знань і аналітико-інтерпретаційних умінь, сприяє кращому засвоєнню курсу «Історія літератури».

Підсумковий контроль за результатами вивчення курсу здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Головною складовою частиною такого контролю є регулярне виконання завдань викладача та накопичення студентами певної кількості балів за спеціально розробленими «Категоріями рейтингового оцінювання студентів», модульних контрольних робіт (4), індивідуальної науково-дослідної роботи (із використанням мультимедіа).

За кількістю набраних балів наприкінці курсу студенти отримують оцінку за шкалою ECTS та національною шкалою.