- •Теорії виникнення грошей, основні постулати
- •Функції грошей їх суть і характеристика
- •Форми грошей їх еволюція і характеристика
- •Грошовий оборот і його структура
- •Грошовий обіг та принципи його організації
- •Грошовий ринок, його структура і суб’єкти
- •Закон грошового обігу та його використання
- •Попит на гроші і фактори що його визначають
- •Сутність та механізми формування пропозиції грошей
- •Грошова система і характеристика її основних елементів
- •Основні типи грошових систем і їх еволюція
- •Грошова маса показники її обсягу і структури. Грошові агрегати
- •Сутність інфляції та причини її виникнення
- •Класифікація видів інфляції за причинами виникнення та сферами зародження
- •Грошові реформи: методи та наслідки їх проведення
- •Форми і методи стабілізації грошей
- •Валютні відносини та валютні системи
- •Валютні курси та методи їх регулювання
- •Конвертованість валюти, її види та механізми забезпечення
- •Теорії кредиту
- •Функції та роль кредиту
- •Поняття банківської системи, основи її організації функції та завдання
- •Комерційні банки їх функції та класифікація
- •Операції комерційних банків та їх загальна характеристика
- •Методи реалізації рестрикційної політики центрального банку та її суть
- •Кредитні відносини центрального банку з комерційними банками
- •Роль центральних банків в регулюванні готівково-грошового обігу
- •Методи реалізації експансіоністської політики центрального банку та її суть
- •Грошово-кредитна політика центрального банку
- •Класифікація фінансових посередників, їх економічне призначення, функції та відмінності.
-
Функції грошей їх суть і характеристика
Виокремлюють наступні функції грошей:
1. Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Виконання грошима функції міри вартості передбачає визначення грошової одиниці, яка була б основою для порівняння цін різних товарів. Через міру вартості гроші виражають кількість втіленої в товарах суспільної праці, а через масштаб цін - вагову кількість золота, яка міститься в грошовій одиниці та її складових частинах. Тому міра вартості - суспільна функція, а масштаб цін - розрахункова міра, яку може змінювати держава. Зменшення вагового вмісту золота в грошовій одиниці означає девальвацію, підвищення - ревальвацію.
2. Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Вартість товару оцінюється не заради спортивного інтересу, а для того, щоб відбулася його реалізація. Виконання грішми цієї функції, з одного боку, розв"язує суперечності безпосереднього товарообміну, бо не потребує збігу актів купівлі-продажу ні в часі, ні в просторі. З іншого боку, поява грошей поглиблює суперечності ринкової економіки, оскільки купівля-продаж товарів може розриватися в просторі і в часі. Продавши свій товар, товаровиробник не зобов'язаний тут же купувати інший. Це створює формальну затримку в процесі збуту товарів, тому що коли за продажем не настає купівля, то в іншого виробника товар не буде реалізованим. Отже, він не зможе купити товар у третього виробника і т.д. Цим створюється формальна можливість криз надвиробництва товарів.
3.Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.
4. Засіб нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення. У цій своїй функції гроші виступають як засіб утворення скарбів або нагромадження. Функцію грошей як засобу утворення й нагромадження скарбів може виконувати лише наявне золото. В умовах паперово-грошового обігу (мова про нього далі) мають теж місце спроби нагромадження (збереження) поруч із золотом і паперових грошей. Проте в результаті інфляційних процесів вони швидко знецінюються.
5. Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
-
Форми грошей їх еволюція і характеристика
За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні).
Повноцінні – це гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості благородного металу, що міститься в них. Вони виконують усі функції грошей і є загальним еквівалентом
Неповноцінними є гроші, які одержують свою вартість виключно в обороті. При цьому вона може істотним чином відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні і електронні гроші). В сучасний період всі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима
Вихідною формою повноцінних грошей були товарні гроші. Вони виступали загальним еквівлентом тому, що на їх виготовлення було затрачено суспільну працю. Вони однаково слугували для безпосереднього споживання, для виміру вартості іншого товару і знаряддям обміну. У різні епохи роль товарних грошей виконували предмети першої необхідності (сіль, зерно, риба, худоба) та предмети розкоші (намисто з черепашок, перлини, хутра, інші дорогоцінні вироби). Попит на предмети розкоші виявився більш динамічним, тривалим і об'ємним, ніж на предмети першої необхідності. Та і за своїми фізичними даними вони були менш громіздкі, довше зберігалися, мали більш постійну вартість.
Потім прийшли металеві гроші. Еволюція металевих грошей найбільш чутливо виявилася в двох напрямах: перший — отримання і удосконалення монетної форми; другий — розвиток представницьких форм металевих грошей в обороті. З появою металевих грошей вони використовувалися у формі простих злитків або шматків металу.
Монета виявилася найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих, які функціонують в обороті з власною субстанціональною вартістю. Вона обслуговувала економічні відносини людей протягом майже трьох тисячоліть. За цей час монета теж розвивалася і змінювалася.
Новий етап в розвитку монети як форми справжніх грошей пов'язаний з виникненням білонної монети, тобто розмінної, з дрібною вартістю. Вона призначена для забезпечення нормального виконання грошових функцій основною (валютної) монетою. Головна відмінність її полягає в тому, що вона чеканиться не з дорогоцінного металу, тому є неповноцінною. Причому такою розмінна монета стала не відразу, а на певному етапі розвитку грошового обігу.