3. Підготовка до захисту та захист курсової роботи

Виконана курсова робота подається студентом науковому керівникові не пізніше ніж за два тижні до початку захисту робіт. Захист відбувається на кафедрі екології та безпеки життєдіяльності. Захист відбувається згідно встановлених деканатом строків у присутності комісії, яка призначається завідувачем кафедри.

На захист курсової роботи надається 10 хвилин. За цей час студент повинен викласти основний зміст роботи та висновки.

Після захисту курсової роботи студент отримує остаточну оцінку по 100 бальній шкалі, яка заноситься до екзаменаційної відомості, залікової книжки та індивідуального плану. Всі ці дані представляються до деканату автомеханічного факультету за формою:

Студент групи ЕО-V-_____________________ Дата_______________

№ п/п	Розподіл та етапи виконання курсової роботи	Бали	Результат (бали)
1.	Вступ	5
2.	Основна частина	40
3.	Висновок	5
4.	Використання матеріалу рекомендованої літератури	10
5.	Якість оформлення курсової роботи	10
6.	Захист курсової роботи	20
7.	Вчасне виконання курсової роботи	10
	Всього	100

Викладач _______________ ____________________

_{(підпис) (підпис)}

Викладач ______________ ___________________

_{(підпис) (підпис)}

4. Рекомендації щодо планування і здійснення програми екологічного аудиту

Для того, щоб успішно виконати курсову роботу і поставлені перед студентом завдання потрібно знати етапи планування програми екологічного аудиту, які можна розписати у вигляді таких стадій:

1. попередній збір, узагальнення і організація вихідних даних по основних екологічних документах підприємства;

2. аналіз вихідних даних, визначення основних об’єктів аудиту, критерії оцінок;

3. формування власне програми екологічного аудиту.

Попередній збір, узагальнення і організація вихідних даних.

Збір, узагальнення і організація вихідних даних по об’єктах аудиту і відповідно їх оцінка представляють одну з найбільш важливих стадій програми екологічного аудиту. Як правило на кожному підприємстві (території) накопичені значні дані про дію на оточуюче середовище, використання ресурсів технологій виробництва.

Однак, найчастіше використання цих даних утруднюється через їх розкиданість у різних власників, протиріччя відсутності узагальнення і систематизації, незручної форми у вигляді просторових таблиць і описів. Найчастіше офіційна позиція підприємства або території в конкретних питаннях (наприклад, характеристики відходів і джерел дії на оточуюче середовище) буває невизначеною.

Враховуючи відмічене, попередній збір і узагальнення вихідних даних для оцінки фактичної дії на середовище потрібно максимально чітко і ясно визначити офіційну (задекларовану) позицію підприємства (території) по питаннях що розглядаються, формуючи інформаційні бази подальшої оцінки і рекомендацій. Як один з методів збору, узагальнення і організації основних вихідних даних програми екологічного аудиту можливо використовувати методику «анкетування».

Для формування основних вихідних даних програми аудиту потрібно використовувати такі документи (звичайно за останні 3-5 років діяльності об’єкту аудиту):

• екологічні паспорти підприємств;

• томи ПДВ;

• паспорти водного господарства;

• екологічна статистична звітність за декілька років;

• довідки про сплату за використання природних ресурсів, забруднення оточуючого середовища і розміщення відходів;

• акти про вживання еколого-правової та еколого-економічної відповідальності;

• данні інвентаризації джерел впливу на оточуюче середовище і відходів;

• ліцензії і договори за спеціальне і комплексне природокористування;

• територіальні екологічні програми і плани;

• проекти районного планування;

• виробничі плани заходів з охорони оточуючого середовища і довідки про їх фактичне виконання;

• довідки про використання сировини, реагентів, матеріалів, об’єми виробництва готової продукції;

• існуючі технологічні регламенти з експлуатації с середовищезберігаючих технологій та обладнання;

• проекти будівництва (реконструкції, технічного переозброєння) основних виробництв, систем очищення стічних вод, систем розміщення і видалення відходів;

• існуючі екологічні ситуаційні плани, карти-схеми та ін. картографічні матеріали.