Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л6.Пар.оц.Напр.роз.сист.ох..doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
3.33 Mб
Скачать

Принцип дії

Обертаючись разом з ведучим валом, внутрішній ротор захоплює зовнішній ротор, заставляючи його обертатися. Так як осі роторів не співпадають, то мастило в області всмоктування попадає між зуби роторів. В області нагнітання простір між зубами роторів зменшується і мастило під тиском видавлюється у нагнітальну магістраль. При тиску у магістралі нижче норми пружина прижимає проміжний корпус до області нагнітання, вивільнюючи область всмоктування. Це дає можливість більшій кількості мастила пройти через насос і збільшити тиск у нагнітальній магістралі.

Рис. 20. Робота героторного мастильного насоса при тиску

у нагнітальній магістралі вище норми

Принцип дії

При тиску у магістралі вище норми, пружина під дією тиску мастила зжимається і проміжний корпус пересувається до області всмоктування мастила, перекриваючи впускні отвори та зменшуючи область всмоктування. Це приводить до зменшення кількості мастила, яке прокачується насосом і зменшує тиск у нагнітальній магістралі.

І.2. Напрями розвитку мастильних фільтрів

Фільтри системи мащення призначені для очищення мастила від часток металу, нагару, смол, бруду. Для цього використовують щілинні та відцентрові фільтри.

У системах мащення автомобільних двигунів застосовують фільтри грубої та тонкої очистки, які затримують частки розміром відповідно (30…60) та (0,5…1) мкм.

Фільтри грубої очистки (повнопоточні, які мають малий опір потоку мастила) встановлюються у систему мащення послідовно для фільтрації всього потоку мастила.

Фільтри тонкої очистки мастила, які мають значний опір потоку мастила, встановлюються паралельно, або послідовно у систему мащення.

Застосування повно поточних фільтрів тонкої очистки мастила дозволяють значно знизити спрацювання поверхонь тертя.

У більшості систем мащення легкових автомобілів встановлюється лише один повнопотоковий щілинний фільтр, який виконує грубу та тонку очистку мастила.

Застосування реактивних відцентрових фільтрів (центрифуг) дозволяє найбільш якісно робити очистку мастила.

Рис. 21. Мастильні фільтри

Рис. 22. Відцентровий мастильний фільтр

( Мастильна центрифуга)

Рис. 23. Робота мастильного відцентрового фільтра:

1-нижня втулка ротора; 2-сопло ротора; 3-подільник очищеного та неочищеного мастила; 4-ротор; 5-ковпак фільтра. 6-верхня втулка; 7-шайба; 8-гайка ротора; 9-гайка кожуха.

І.3. Напрями розвитку мастильних радіаторів

(охолоджувачі мастила).

Розрізняють радіатори з повітряним охолодженням, які розташовуються попереду радіатора системи охолодження та з рідинним охолодженням, які замикаються на систему охолодження двигуна.

Радіатори мають, як правило трубчато-пластинчату будову і виготовляються із алюмінієвих сплавів.

Рис. 24. Охолоджувач мастила двигуна R5 TDI

Іі. Система вентиляції картера Напрями розвитку систем вентиляції картера

  • Враховуючи, що картерні гази токсичні, у сучасних автомобільних

двигунів переважно застосовують закриті (примусові) системи їх вентиляції у впускний трубопровід системи живлення та подальшим направленням у циліндри двигуна для спалювання.

  • Покращується ощищення картерних газів за рахунок використання фільтрів покрашеної якості та циклонних очищувачів картерних газів.

  • Відкриті системи вентиляції картерних газів майже не використовуються. Картерні гази відводяться в атмосферу (КамАЗ-740, ГАЗ - 66);

Рис. 25. Циклонний очищувач картерних газів двигуна V6 VW

Рис. 26. Система вентиляції картера двигуна V6 FSI

Рис. 27. Робота циклонного очищувача картерних газів

Циклонний очищувач картерних газів є примусовою (закритою) системою вентиляції картера з направленням очищених картерних газів у впускний колектор та циліндри двигуна. Циклонні очищувачі картерних газів знаходять все більше застосування в автомобільних двигунах.

Принцип дії циклонного очищувача картерних газів

Система вентиляції картера з циклонним очищувачем направляє картерні гази у впускний колектор двигуна за рахунок розрідження, яке у ньому створюється під час такту впуску.

У зв’язку з тим що циклонний очищувач з’єднаний трубопроводами з впускним колектором двигуна, розрідження у впускному колекторі при з’єднанні з циклонним очищувачем заставляє картерні гази проходити через канали циклонного очищувача з великою швидкістю.

Під час руху картерних газів з великою швидкістю по колу, частинки мастила, що є у газах, під дією відцентрової сили осідають на вертикальні стінки очисника та стікають вниз у піддон картера. Очищені гази через отвір, що є у центрі очисника, поступають у впускний колектор двигуна.

Рис. 28. Закрита система вентиляції відпрацьованих газів

автомобіля ЗИЛ-131:

1-мастилоприйомник насоса; 2-мастильний картер двигуна; 3-перегородка гасіння мастильних хвиль; 4-колінчастий вал; 5-кришка шестерень; 6-блок циліндрів; 7-вентиляційні отвори у блоці; 8-впускний газопровід;

9-вентиляційний отвір; 10-мастилозаливний патрубок; 11-кришка повітряного фільтра; 12-корпус фільтруючого елемента; 13-кришка мастило заливного отвору; 14-фільтруючий елемент; 15-відбивач фільтра вентиляції; 16-корпус фільтра вентиляції картера; 17-порожнина вентиляції; 18-корпус мастило уловлювача; 19-змішувальна камера карбюратора; 20-корпус клапана вентиляції картера; 21-патрубок подачі повітря; 22-кран клапана вентиляції; 23-газопровідна трубка вентиляції; 24-корпус повітряного фільтра; 25-напрямний патрубок; 26-кришка повітряного фільтра;

27-піномастилоутримуюча набивка; 28-дроселююча касета; 29-мастильна ванна; 30-отвір для проходження мастила; 31-впускний клапан; 32-поршень; 33-мастилорозподільна камера; 34-сідло клапана; 35-клапан вентиляції картера; 36-дистанційна втулка; 37-гайка болта; 38-відбивач мастила;

39-вікно відсмоктування газів та стікання мастила.