3. Аудит касових операцій

Головними завданням аудиту касових операцій та готівко­вого обігу на підприємствах є:

• перевірка фактичної наявності та забезпечення збере­ження готівки, цінних паперів, бланків строгої звітності та валютних коштів;

• встановлення законності та економічної доцільності готівкових операцій, дотримання касової та фінансової дисципліни;

• перевірка правил приймання, видачі та обліку готівки.

Аудит операцій з готівкою, як правило, включає такі етапи:

1. Раптова інвентаризація готівки, бланків суворої звітності та цінних паперів, що містяться в касі підприємства.

2. Перевірка реальності залишків грошових коштів, які є в підзвіті окремих працівників.

3. Документальна перевірка законності та доцільності готівкових операцій підприємства, правильності їх відоб­раження в облікових регістрах та звітності.

Джерелами інформації аудиту готівкових операцій є:

— прибуткові та видаткові касові ордери;

— корінці чекової книжки та квитанції на внесок готівки до банку або на оплату послуг інших організацій;

— розрахунково-платіжні (платіжні) відомості на виплату заробітної плати та інші виплати;

— авансові звіти, чеки, рахунки на придбання матеріальних цінностей готівкою;

— касові книги та звіти касира;

— журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів;

— журнали-ордери та відомості за рахунками і субрахунка­ми "Каса" та "Розрахунки з підзвітними особами";

— денні звіти та фіскальна пам'ять реєстраторів розрахунко­вих операцій (РРО);

— розрахункові книжки та книжки обліку розрахункових операцій;

— облікові записи в позабалансовому рахунку "Бланки су­ворої звітності";

— Головна книга та баланс підприємства.

Першочерговою контрольною дією на об'єкті перевірки є інвентаризація каси. Це дозволяє дотриматися найважливішої умови контролю за касою - раптовості його проведення. Тому інвентаризація каси починається з першого дня після прибуття аудитора на підприємство.

Каса перевіряється у присутності касира комісією, до якої, окрім аудитора, включається бухгалтер підприємства. На час інвентаризації каса опечатується, а касові операції тимчасово припиняються.

Інвентаризація каси включає перевірку:

• фактичної наявності готівки національною та іноземною валютами;

• цінних паперів (акцій, облігацій, векселів);

• грошових документів (чекових книжок, акредитивів, ма­рок гербового збору тощо);

• бланків суворої звітності (незаповнені бланки векселів, прибуткових ордерів, доручень тощо; санітарно-курортні путівки).

У разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю та обліковими даними аудитор повинен отримати письмові пояснен­ня від касира та головного бухгалтера про причини цих відхилень.

Аудитор має перевірити і стан касового господарства підприємства, зокрема:

• чи укладено договір з касиром про повну матеріальну відповідальність;

• чи забезпечується збереження грошових коштів у касі під час їх зберігання та транспортування;

• чи виконуються на підприємстві рекомендації щодо технічного укріплення і обладнання засобами охоронно-пожежної сигналізації приміщень кас;

• чи дотримується касиром порядок ведення касової книги і складання звітності.

Правильність ведення касової документації перевіряється шляхом перегляду як прибуткових, так і видаткових документів. Звертається увага на правильність і повноту заповнення реквізитів у цих документах. Прибуткові касові документи можна перевіряти вибірково (але, як свідчить практика, краще суцільним порядком). Видаткові - методом суцільної перевірки. На всіх корінцях чеків, за якими було отримано гроші, з метою не­допущення їх подвійного обліку слід робити відповідні позначки.

Аудитори мають встановити також наявність у підприємства журналу реєстрації прибуткових і видаткових касо­вих документі та книги обліку прийнятих та виданих касиром грошей (типові форми відповідно КО-3 і КО-5) і правильність їх ведення, а також правильність відображення в касових докумен­тах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між корес­понденцією рахунків, внесених до касової книги та проставле­них у касових ордерах, наявність потрібних виправдувальних до­кументів, що додаються до касових ордерів (заяви, накладні, ра­хунки, довідки тощо), і відміток про їх погашення. У касових до­кументах, які викликають сумніви щодо їх справжності, пе­ревіряється достовірність підписів одержувачів коштів і службо­вих осіб, які дають пояснення щодо цього.

Далі аудитор на основі аналізу первинних касових доку­ментів та облікових регістрів повинен встановити:

— дотримання встановленого банком ліміту залишку готівки в касі;

— своєчасність та повноту оприбуткування готівки по касі, що була отримана в банку та із інших джерел;

— використання коштів за цільовим призначенням;

— дотримання правил розрахунків готівкою з підприємства­ми та індивідуальними підприємцями;

— порядок ведення розрахункових книжок та роботи РРО.

Особливу увагу під час перевірки готівкових операцій слід приділити правильності видачі із каси грошей підзвітним особам.

Аудит підзвітних сум, як і вся перевірка касових операцій, здійснюється, як правило, суцільним методом. При цьому вико­ристовуються такі документи:

• накази, які встановлюють коло осіб, що мають право на одержання підзвітних сум;

• авансові звіти з усіма доданими документами;

• журнал-ордер № 7;

• касові звіти, виписки банку за поточним рахунком та інші документи.

Підзвітні суми повинні видаватися лише штатним працівникам підприємства на поточні та господарські потреби і лише в тому разі, коли неможливо оплатити ці витрати безготівково чи з каси. Особи, які мають право на отримання підзвітних сум, визначаються наказом по підприємству.

Готівка під звіт видається на конкретні потреби на підставі розпорядження керівника підприємства та спеціального розра­хунку, що додається до заявки працівника. Видані під звіт гроші можуть витрачатися тільки на заплановані цілі. Передача підзвітних сум від однієї особи до іншої забороняється.