НМК_КАДИ_12_09_11

повинен навчитися самостійно опрацьовувати літературу, визначати головну проблематику, понятійний апарат, які в ній застосовуються, і формувати власну точку зору, яка повинна базуватися на законодавчонормативних вимогах (критеріях) щодо проблемного питання.

Підсумковий контроль (заключний тест чи екзамен) слугує визначенню кінцевого рівня знань студентів.

Поточний рівень знань студентів може контролюватися також виконанням студентами Модульних контрольних робіт та рефератів, теми яких надаються у 12 та 13 розділах цього комплексу.

Окрім того, комплекс містить перелік контрольних екзаменаційних питань та список першоджерел основної, додаткової літератури та літератури, яка розміщена на сайті НТУ (кафедри) в електронному вигляді, якими рекомендується користуватися при вивченні дисципліни «Основи охорони праці».

9

5. ФОРМИ КОНТРОЛЮ, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗНАНЬ ТА РЕЙТИНГ СТУДЕНТА

Відповідно до Тимчасового положення про оцінювання рівня знань студентів в Національному транспортному університеті запроваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу Згідно із цією системою рішенням кафедри «Екології та безпеки життєдіяльності» навчально-тематичний план дисципліни «Основи охорони праці» побудований за модульним принципом і складається із двох модулів (Модуля І та Модуля ІІ).

В свою чергу Модулі за окремими навчальними елементами поділяються на змістові модулі: Модуль І на два змістових модулі (ЗМ 1, ЗМ 2), а Модуль ІІ – на три змістових модулі (ЗМ 3, ЗМ 4, ЗМ 5).

Окрім цього рішенням кафедри запроваджений також модульний контроль результатів вивчення студентами навчальної дисципліни: протягом семестра – поточний (модульні контрольні роботи МКТ), а в кінці семестра – підсумковий (екзамен).

Основним об’єктом контролю є рівень знань та вмінь студента, набутими у процесі вивчення дисципліни.

Разом з тим наряду із основними об’єктом контролю Тимчасове положення надає можливість при контролі рівня знань студента враховувти інші складові навчального процесу: систематичність відвідування аудиторних занять та активність на них, участь у наукових дослідженнях, конференціях та інших заходах, пов’язаних із питаннями дисципліни «Основи охорони праці».

Форми модульного поточного та підсумкового контролю рівня знань студентів визначені наступні.

Для поточного контролю засвоєння студентами учбового матеріалу в рамках кожного із двох модулів проводиться Модульна контрольна робота (МКТ) у формі тестування спеціальних тестових завдань.

Кожна контрольна робота складається із двох частин: тестування за темами аудиторних занять (тест МКТА) та тестування за темами самостійної роботи (тест МКТС).

Одночасно із виконанням тестів МКТ студенти виконують тестування за темами самостійної роботи двох змістових модулів

10

Модуля І (тести ЗМ 1С та ЗМ 2С) та трьох змістових модулів Модуля ІІ (тести ЗМ 3С, ЗМ 4С та 3М 5С).

За рішенням викладача в контексті оцінки активності студентів на аудиторних заняттях та засвоєння ними учбового матеріалу аудиторних занять студенти виконують тестування за темами цих занять змістових модулів Модуля І (тести ЗМ 1А та ЗМ 2А) та двох змістових модулі Модуля ІІ (тести ЗМ 3А та ЗМ 4А).

Тематичні питання контрольних тестів за темами аудиторних занять та самостійної роботи не повторюються, але вивчаються та контролюються паралельно.

Кожний тест змістового модуля та Модуля має відповідно 15 та 30 контрольних питань, а також 4–7 запропонованих відповідей на кожне питання, з яких, як правило, одна вірна.

Тестування може виконуватися як на комп’ютері так і в ручному режимі.

При тестуванні на комп’ютері із бази контрольних питань, введених до програми, комп’ютер вибирає 10 та 20 питань тестів відповідно змістових модулів та Модулів і студент зобов’язаний протягом 10 та 20 хв. вибрати правильні, на його думку, відповіді.

При тестуванні в ручному режимі студент надає відповіді на 15 та 30 питань тестів відповідно змістових модулів та Модулів.

Кількісні показники (кількість балів) контролю рівня знань студентів, якими оцінюються результати виконання одного тесту, наведені у табл. 5.1. Показники взяті у дужках відносяться до тестування Модулів, без дужок – змістових модулів.

Результати кожного тестування рахуються позитивними і зараховуються (нараховуються бали), якщо студент надав не менше 59 % правильних відповідей від їх максимально можливої кількості.

Виконання протягом семестру відповідно до графіку навчального процесу (розділ 11 даного комплексу) контрольних тестів за темами змістових модулів чи Модулів обов’язкове.

У разі неотримання балів за результатами тестування чи неучасті у визначений час у тестуванні без поважної причини, студент до виконання такого тесту у інший час не допускається, і у встановленому порядку виконує тестування наступних контрольних модулів.

При незадовільних результатах тестування Модуля вцілому за рішенням кафедри (викладача) студент виконує контрольну роботу (реферат) за темами відповідного Модуля, наведеними у даному комплексі.

11

Максимально

можлива

кількість

правильних відповідей:

тест. тест. в комп'ю- ручному тері режимі

10(20) 15(30)

Фактична

кількість

правильних

відповідей

тест. тест. в комп'ю- ручному тері режимі

9-10 14–15

(18-20) (27-30)

8 12–13 (15–17) (23–26)

6–7 9–11 (12–14) (18–22)

0–5	0–8
(0–11)	(0–17)

12

						Таблиця 5.1
		Кількість балів,
Відсоток		які нараховують-		Оцінка виконання тесту
		ся за правильні			за шкалою:
фактичних
		відповіді, за
правильних
		темами змісто-
відповідей (%)
		вих модулів та
		Модулів:		ЕСТS		національною
≥ 90	3 (10)			А		Відмінно
75–89	2 (8)			В, С		Добре
60–74	1 (6)			D, Е		Задовільно
						Незадовільно з
0–59	0 (0)			FX		можливістю
						повторного
						складання

При неподанні чи незахисті студентом призначеної контрольної роботи (реферату) у визначений викладачем термін, студент потребує отримання дозволу-направлення деканату (кафедри) на співбесіду із відповідною комісією кафедри для оцінки рівня його знань, а кількість балів у такому випадку визначає комісія.

За рішенням деканату (кафедри) студентам, як виключення, при наявності поважних причин, може бути надана можливість покращити показники тестування – повторно виконати тестування окремих змістових модулів чи Модуля вцілому.

Як правило, тестування проводиться у позанавчальний час. Якщо студент не погоджується з результатами перевірки рівня

його знань, він має право звернутися з апеляцією до завідувача кафедри, який зобов’язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін. В результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без змін або збільшена.

Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного завдання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри.

Перелік об’єктів поточного контролю за які студент, вивчаючи дисципліну протягом семестру, може отримати максимальну кількість балів (100), а із врахуванням його наукових досягнень – більше 100, наведений в таблиці 5.2.

За бажанням студента-учасника наукової конференції, круглих столів, презентацій тощо, які проводяться в Університеті чи в інших українських або закордонних вузах з курсу дисципліни, доповідь на таких заходах за згодою викладача може бути зарахована як результат поточного тестування відповідного змістового або Модуля вцілому.

За клопотанням викладача та рішенням кафедри студенту-учас- нику Всеукраїнської наукової конференції з питань дисципліни, який став лауреатом цієї конференції, може бути нарахована певна кількість балів (залежно від досягнень) як підсумкова оцінка рівня знань з дисципліни «Основи охорони праці».

13

							Таблиця 5.2
					Кількість	Максим.	Максимальна
						кількість
					об’єктів		кількість балів
Модуль			Об’єкт контролю			балів за
					підсумкового		для підсумкового
						один
					контролю		контролю
						об’єкт
		Тестування за темами аудиторних занять з Модуля І			1	10	10
		Тестування за темами самостійних занять Модуля І			1	10	10
		Тестування	за темами	самостійної роботи змістових	2	3	6
		модулів 1 Модуля 1
Модуль 1		Відвідування	лекційних	та лабораторних (практичних)	5+4	1	9
		занять відповідно
		Активна участь на аудиторних (лабораторних) заняттях, або
		тестування за темами аудиторних занять змістових модулів			4	3	12
		Модуля І
		Тестування за темами аудиторних занять Модуля ІІ			1	10	10
		Тестування за темами самостійної роботи Модуля ІІ			1	10	10
		Тестування за темами самостійної роботи змістових модулів			3	3	9
		Модуля ІІ
Модуль 2		Відвідування лекційних та лабораторних (практичних)			4+5	1	9
		занять відповідно
		Активна участь на аудиторних (лабораторних) заняттях, або
		тестування за темами аудиторних занять змістових модулів			5	3	15
		Модуля ІІ
Науковаробота		студента			1	15	15
Разом по дисципліні за навчальний семестр							115

14

Підсумковий контроль рівня знань студентів (студента) проводиться вкінці навчального семестру і для дисципліни «Основи охорони праці» визначений у формі екзамену.

Максимальна кількість балів, яку студент може отримати при підсумковому контролі становить 40 балів.

Зв’язок підсумкового контролю із поточним наступний. Одночасно із виконанням поточного контролю рівня знань

студента складається його рейтинговий показник з дисципліни. Показник являє собою числову величину балів, набраних студентом у відповідності до єдиної шкали оцінок за об’єктами контролю, визначеними у таблиці 5.2, і визначає позицію студента в академічній групі за результатами з конкретної дисципліни.

Згідно із Тимчасовим положенням студент, який при поточному контролі набрав протягом семестру 60 і більше балів, має право отримати підсумкову оцінку рівня знань відповідно до набраного рейтингу (кількість балів) з навчальної дисципліни без участі у підсумковому контролі за умови що він виконав усі навчальні завдання, передбачені робочою програмою навчальної дисципліни.

Взаємозв’язок оцінки та кількістю набраних балів наведені у таблиці 5.3.

Студент у якого рейтинг з дисципліни склав менше 60 балів, зобов’язаний брати участь у підсумковому контролі – здавати екзамен.

Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результатами поточного модульного контролі не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи підсумковий (семестровий) екзамен.

При участі студента у підсумковому контролі кількість балів отримана ним протягом семестру перераховується у нормовану кількість балів. Технологія нормування балів поточного контролю наведена у таблиці 5.4.

Після цього підсумкова оцінка рівня знань студента навчальної дисципліни визначається сумою нормованої кількості балів та кількості балів, отриманих за підсумковий контроль (див. табл. 5.4 та 5.3).

15

				Таблиця 5.3
	За шкалою	За	За шкалою
		національною	університету	Примітка
	ECTC	шкалою	(в балах)
	А	Відмінно	(90–100)+n	– Кількість балів студента
	В,С	Добре	75–89	береться рівній кількості
				балів, отриманій при конт-
	D,E	Задовільно	60-74
				ролі рівня знань за весь
				час вивчення дисципліни
				(до 100 балів)
		Незадовільно,		– n – кількість балів, отри-
	FX	з можливістю	1–59	маних студентом за нау-
		повторного		кову роботу – до 15 балів.
		складання		Якщо студент, при ураху-
				ванні наукової роботи на-
				бирає більше 100 балів, то
				він отримує А (відмінно)

				Таблиця 5.4
Рейтинг студента у	Нормована кількість
	балів за роботу у			Кількість балів,
семестрі (кількість	семестрі, яка			отриманих при
балів які нараховані	враховується при			підсумковому контролі
при модульному	підсумковому контролі			(бали)
контролі (Qc ,бали))	( Qn , бали)
	c
90–100	–
75–89	40
60–74	30			Qnk
35–59	20
17–34	10
< 17	0
Рейтинг студента, який не бере				Q p= Qc
участі у підсумковому контролі
(Qp, бали)
Рейтинг студента, який бере			Qp=Qcn +Qnk
участі у підсумковому контролі
(Qp, бали)
16

6. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

Ця робоча навчальна програма розроблена на основі Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» для вищих навчальних закладів, затвердженої 18.03.2011 р. заступником міністра Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Жеброським Б.М. відповідно до спільного наказу МОН України, МНС України та Держгірпромнагляду за № 969/922/216 від

21.10.2010 р.

МОДУЛЬ І.

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ. ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Змістовий модуль 1. Законодавча та нормативна база з охорони праці

Охорона праці в Україні

Поняття і предмет охорони праці. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в Україні та інших країнах.

Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення: умови праці, шкідливі та небезпечні виробничі фактори, їх класифікація.

Основні законодавчі акти про охорону праці, їх загальна характеристика

Основні законодавчі акти про охорону праці. Правове поле цих актів законодавства і коло питань, на які поширюється їх дія щодо охорони праці.

Основні положення законодавства України про працю та охорону праці наступні:

−основні принципи державної політики в галузі охорони праці;

−права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи;

−соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;

−права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;

−відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх

17

здоров’я чи нанесення моральної шкоди;

−дотримання вимог щодо охорони праці при проектуванні, будівництві та реконструкції підприємств, розробці і виготовленні засобів виробництва;

−тривалість робочого часу працівників, скорочена тривалість робочого часу, обмеження робіт у нічний час і надурочних робіт;

−обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці;

−обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці;

−гарантії охорони праці жінок, обмеження застосування праці жінок залежно від умов праці та у нічний час, гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають неповнолітніх дітей;

−права неповнолітніх у трудових правовідносинах, роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років;

−медичні огляди при прийнятті на роботу та у період роботи.

Нормативно-правові акти з охорони праці

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (норми, правила, положення, інструкції, переліки тощо). Кодування міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, державні стандарти України з питань безпеки праці, вимоги з охорони праці нормативних документів у галузі будівництва. Державний реєстр нормативних актів про охорону праці.

Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці. Директиви ЄС і Конвенції МОП, впровадження їх в Україні.

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Органи державного нагляду за охороною праці: Комітет по нагляду за охороною праці, органи пожежного нагляду Міністерства внутрішніх справ, органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я, Адміністрація ядерного регулювання Мінекобезпеки, органи прокуратури.

18