Завдання
Згідно порядку виконання Л.Р. №2, наведеному у методичних вказівках до виконання лабораторних робіт з дисципліни «ГССН та З на транспорті» зробити 10-400 вимірів (кількість вимірів кожен студент обирає як добуток свого № у списку групи на 10) і проаналізувати відображення позицій антени прймача ГНСС у цьому режимі при введених середніх значеннях її широти, довготи і висоти над рівнем моря. Записати найбільш достовірні результати розрахунку координат та значення похибок їх оцінки.
Результати вимірювань для варіанту № _ (N=_ ___вимірів):
Широта –
Довгота –
Висота над рівнем моря –
Горизонтальне відхилення –
Вертикальне відхилення –
Висновок
За одержаними результатами вимірів абсолютних координат приймача сигналів ГНСС та розрахованих похибок місцевизначення стаціонарного об’єкту при заданій кількості вимірів N=____ можна зробити висновок, що на даний момент (___год___хв __/___/________ р.) у даному місці (ауд._____ НТУ) супутникова навігаційна система GPS у номінальному режимі забезпечує точність, (не)достатню для вирішення більшості задач контролю і управління наземним транспортом.
Лабораторна робота №3
Тема: Автоматизована система диспетчерського управління наземним транспортом (АСДУ НТ) з використанням ГНСС і сучасних засобів телекомунікацій.
Мета роботи: Вивчити функціональний склад і принципи побудови обладнання диспетчерської системи автоматизованого управління транспортом, з’ясувати особливості функціонування АСДУ НТ при вирішенні задач диспетчерського контролю і управління транспортними засобами.
Призначення системи:
Запропонована система управління призначена для забезпечення:
автоматизованого комплексного рішення виробничих задач диспетчерського керування автомобільним транспортом;
контролю за рухом і місцем розташування транспортних засобів;
підвищення безпеки пасажирів в шляху проходження, включаючи оперативне визначення місць дорожньо-транспортних випадків, підвищення оперативності при наданні медичної допомоги та евакуації потерпілих;
проведення заходів щодо лінії МНС і мобілізаційної готовності.
Диспетчерська система автоматизованого управління автотранспортом повинна бути частиною АСУ міського (районного) господарства.
Структура АСДУ НТ:
Автоматизована система диспетчерського управління наземним транспортом складається з таких основних частин (див. структурну схему - рис. 3.1.):
апаратури транспортного засобу (мобільна станція);
апаратури диспетчерської станції (базова станція);
підсистеми зв'язку (телекомунікаційні пристрої та відповідні канали зв’язку);
підсистеми обробки й відображення навігаційних даних та управління апаратурою системи (ПК диспетчерів із спеціальним програмним забезпеченням).
У свою чергу апаратура транспортного засобу складається з приймально-передавального пристрою, навігаційного приймача і контролера, що забезпечує електричний зв'язок цих двох пристроїв і таким чином поєднує їх у єдиний пристрій.
Апаратура диспетчерської станції складається з приймально-передавального пристрою, персонального комп'ютера і контролера. Контролер у цьому випадку забезпечує стикування приймально-передавального пристрою з комунікаційним портом (чи іншим входом / виходом) персонального комп'ютера та радіостанції.
У лабораторному стенді в якості підсистеми зв'язку використовується ультра короткохвильовий (УКХ) радіозв'язок, а приймально-передавальний пристрій являє собою радіостанцію УКХ діапазону.
Принцип дії АСДУ НТ:
Місце розташування транспортного засобу в АСДУ Т визначається за сигналами супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС (Росія) і НАВСТАР (США), а в перспективі й системи GALILEO (Європа) за допомогою бортового навігаційного приймача, що входить до складу апаратури мобільного об'єкту (МО) (див.лаб.роб.№2). При цьому точність визначення координат МО складає 15-30 метрів. Далі ці координати через канал радіозв'язку разом з іншою службовою інформацією (бортові датчики МО) періодично передаються у диспетчерський центр (ДЦ). Для більш точного визначення місця МО можна використовувати опорну станцію диференціального режиму, що виробляє виправлення до координат (див. п. 5). Координати транспортного засобу корегуються і відображаються на електронній карті місцевості, що завантажується на комп'ютер диспетчера (у цьому випадку точність визначення координат МО складе 1-3 метри).
Загальні можливості АСДУ НТ.
АСДУ НТ дозволяє вести облік роботи кожного транспортного засобу. Джерелом інформації про роботу ТЗ служать:
дані про ТЗ і водіїв, що вводяться диспетчером;
планові маршрути і графіки руху ТЗ (транспортно-логістичні завдання);
дані про виконані т.км (пас.км) роботи АТЗ;
Вихідною інформацією про машини є:
підсумкова інформація про роботу кожного водія, його робочий час, допущені порушення технологічної дисципліни;
зведена інформація про виконані роботи (статистична інформація).
Система обліку і планування АСДУ НТ включає наступні функції:
облік виконання робіт;
облік порушення планових завдань;
планування нових маршрутів;
видача рейсових завдань водіям;
облік робочого часу водіїв, витрати ПММ та ін.;
відображення інформації про машини і водіїв на автоматизованому робочому місці (АРМ) диспетчера у режимі реального часу та у режимі перегляду архівних даних.
Функціональні можливості апаратно-програмного комплексу сучасної АСМДУ НТ:
1. Моніторинг руху транспортного засобу або групи ТЗ в автоматичному і ручному режимі на електронній карті.
2. Надання користувачу максимально можливої довідкової інформації про стан мобільного об’єкту і вантажу в режимі реального часу.
3. Розподіл прав доступу до функціональних можливостей серверу мобільних об’єктів в залежності від привілеїв конкретного абонента (спостереження у реальному часі, доступ до архіву, передача команд управління тощо).
4. Передача різних команд управління на рухомий об’єкт (зміна інтервалу визначення координат, блокування двигуна, постановка на сигналізацію тощо).
Рис. 3.1. Структурна схема автоматизованої системи диспетчерського управління наземним транспортом.
5. Дистанційне програмування обладнання (встановлення охоронної зони, припустимого маршруту руху, обмеження швидкості та інш.)
6. Використання режиму “чорний ящик” для запису інформації на спеціальний запам’ятовуючий пристрій з послідуючим переглядом на електронній карті, аналізом і складанням звітності.
7. Запис усіх дій з транспортним засобом для проведення їх подальшого аналізу.
8. Контроль стану датчиків, окремих пристроїв транспортних засобів.
9. Управління діями транспортних засобів у випадку їх викрадення.
10. Побудова проектних маршрутів руху транспортних засобів, обмежувальних зон і меж, про порушенні яких інформується диспетчерський центр.
11. Проектування графіків руху транспортних засобів.
12. Розширені сервісні функції для роботи з картографічними даними:
– вимір відстані;
– пошук на місцевості (дома, вулиці, міста і т.д.)
– управління відображенням окремих шарів карти;
– створення різних “схем” відображення;
– повний доступ до сервісів “картографічної мережі”(розміщення власних шарів, зміна кольорів карт та інш.);
13. Встановлення параметрів контролю за проходженням транспортними засобами “контрольних точок” і дій у випадку відхилень від маршруту або графіка руху, а також виникнення позаштатних ситуацій.
14. 15. Гнучка система інформаційного наповнення, структури і дизайну звітної документації різної складності в залежності від вимог користувача.
16. Ведення спеціальної бази даних, у якій зберігається інформація про:
– усі передані команди управління;
– результати виконання запитів і команд;
– помилки у роботі обладнання і системи зв’язку;
– позаштатні ситуації.
17. Зручний механізм доступу до архіву пересування мобільних об’єктів:
– перегляд архіву за встановлений період часу;
– перегляд архіву як одного об’єкту, так і групи об’єктів одночасно;
– прискорений режим перегляду записів;
18. Використання карт різного масштабу на одному екрані при відображені багатьох транспортних засобів.
19. Автоматична зміна карт при переході з одного масштабу карти на інший, наприклад, при в’їзді з приміської території у місто.
20. Автоматичне завантаження електронних карт з картографічного сервера, що знаходиться у мережі Інтернет.
21. Вбудована база даних дозволяє створювати таблиці довільної структури, створювати інтерфейс доступу до даних, їх створення і редагування.
22. Підтримка різних типів бортового обладнання.
23. Можливість роботи з різними типами мобільного зв’язку.
Функціональні можливості системи залежать від типу застосовуваного клієнтського обладнання і системи зв’язку.