9.3 Експериментальна частина

Вимірювання рівнів шуму відбувається за допомогою шумомірів. Шумоміри мають чотири частотні характеристики: А, В, С та лінійну. Характеристика А за формою наближена до частотної характеристики сприйняття людиною звуку, Характеристика С – до лінійної. В залежності від зміни звуку в часі використовують три часові характеристики: “повільно”, “швидко” та “імпульс”. Характеристикою “повільно” користуються при вимірюванні постійного та інших видів шуму для їх усереднення, характеристикою “швидко” – при вимірюванні коливальних шумів, а “імпульс” – при вимірюванні імпульсного шуму.

Прилад ШУМ–1М є шумоміром 2 класу, який застосовується для вимірювання ефективних значень неімпульсних звуків в децибелах частотних характеристик А, В та С (рис. 9.1).

При роботі з шумоміром необхідно перемикач 5 перевести в положення “швидко” – кнопка натиснута, а перемикач 2 в положення “батарея”, якщо стрілка вимірювача 3 зупинилась в чорному секторі з написом БАТ, тоді батарея придатна до роботи і можна продовжувати підготовку приладу.

Потім перемикач 2 необхідно перевести в положення КАЛІБР та поворотом ручки 4 стрілку встановити на нуль за нижньою шкалою.

При вимірюванні рівня звуку в дБА. Якщо вимірюється постійний шум, то перемикач 5 необхідно віджати в положення “повільно”. Перемикач діапазонів виміру необхідно установити в положення 100 дБА та при вимірюванні перемикати на менші рівні (один оберт зменшує рівень на 10 дБА до тих пір, поки стрілка вимірюю чого приладу 3 не буде знаходитись між значеннями 0 та 10 верхньої шкали). Рівень шуму визначається як сума значення діапазону виміру, на якому встановлено перемикач 6 та значення, яке показує вимірюючий прилад. Наприклад, перемикач 6 стоїть на діапазоні 60 дБ, а стрілка вказує на поділку 4, тоді рівень шуму складає 64 дБ.

Виконання замірів. Виміряти за допомогою приладу ШУМ–!М ефективне значення рівня шуму на відстані 1 м від джерела шуму, не закритого кожухом. Режими включення джерела вказує викладач. Вимір виконати спочатку на характеристиці А, потім – на характеристиці С. Знайти різницю рівнів:

L=L_C – L_A (9.8)

За таблицею 9.7 встановити частотну характеристику шуму.

Таблиця 9.7 – Приблизна оцінка шуму

Різниця показань, виміряних на характеристиках А та С, дБ	0–2	2–5	>5
Частотна характеристика шуму	Високочастотний (>1000 Гц)	Середньочастотний (400–1000Гц)	Низькочастотний (<400 Гц)

Такі виміри зробити в двох різних режимах (при цьому вмикають 2 різних джерела) та одночасно ввімкнувши обидва режими. Повторити заміри з застосуванням захисту (кожуха чи огороджуючого екрану). Результати занести в таблицю 9.8.

Таблиця 9.8 – Результати замірів рівнів шуму

Режим роботи джерела	Рівень шуму, дБ (А)	Рівень шуму, дБ (С)	Різниця рівнів, дБ	Характеристика шуму
Без захисту
1
2
1+2
З захистом
1
2
1+2

Отримані в результати експерименту значення сумарних рівнів перевірити за допомогою розрахунків за формулами 9.4 та 9.5.

Оцінити ефективність захисту за допомогою формул 9.6 чи 9.7.

9.4 Висновки: Експериментально визначено рівень шуму та ефективність захисту від нього: ... Порівняти отримані результати експерименту з допустимими значеннями рівнів шуму. Зробити висновок про (не) відповідність вимогам санітарних норм та (не) ефективність захисту від шуму.