Тема 2. Мезинська палеолітична стоянка

Мета заняття: схарактеризувати хронологічні рамки існування, господарську діяльності та релігійні уявлення населення Мезинської палеолітичної стоянки .

План

1. Історія відкриття та вивчення Мезинської стоянки.

2. Поселенська структура Мезинської стоянки.

3. Господарський уклад та вірування мисливців на мамонтів доби пізнього палеоліту.

Теми рефератів:

1. Музичний комплекс з кісток мамонта з Мезинської палеолітичної стоянки.

2. Суспільні відносини часів палеоліту.

3. Реконструкції зовнішнього вигляду людини часів палеоліту.

Література:

Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.

Археологія української СРСР. – К., 1985. – Т. 1. – Ч. 12.

Давня історія України. – К., 1997. – Т. 1.

Палеоліт СССР. – М., 1984.

Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. – К., 1994.

Залізняк ЛЛ., Моця О.П., Зубар В.М. Археологія України. – К., 2005.

Залізняк ЛЛ. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

Залізняк ЛЛ. Первісна історія України. – К., 1999.

Бибиков С.Н. Древнейший музыкальній комплекс из костей мамонта. – К.. 1981.

Пидопличко Й.Г. Позднепалеолетические жилища из костей мамонта. – К., 1969.

Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка. – К., 1965.

Методичні рекомендації: відповідаючи на перше питання семінарського заняття, необхідно висвітлити етапи дослідження Мезинської палеолітичної стоянки. Розповісти про результати археологічних досліджень та персоналії археологів, які займались вивченням пам’ятки.

У другому питанні слід звернути увагу на структуру поселення та пояснити призначення його елементів.

Під час підготовки до третього питання особливу увагу треба звернути на господарські заняття та релігійні уявлення давнього населення краю, спираючись на матеріали археологічних досліджень Мезина.

Тема 3. Чернігово-Сіверська земля іх – хііі ст.

Мета заняття: прослідкувати процес формування території Чернігово-Сіверської землі у визначений час та проаналізувати політичну ситуацію, що склалася в Чернігівському та Новгород-Сіверському князівствах; висвітлити тенденції культурного розвитку краю; формувати навички роботи з письмовими історичними джерелами та картою.

План.

1. Процес формування території Чернігово-Сіверської землі у другій половині ІХ – першій половині ХІ ст.

2. Чернігівське та Новгород-Сіверське князівства у ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

3. Політична боротьба князівських династій у ХІІ – першій половині ХІІІ ст.

4. Культура Чернігово – Сіверщини (Х – перша пол. ХІІІ ст.)

а) чернігово-сіверське літописання: спроба реконструкції.

б) архітектурні шедеври києворуської доби.

в) ремесло та ювелірне виробництво.

Теми рефератів.

Чернігівські храми давньоруської доби (на вибір).

Літературні пам'ятки («Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово про князів», «Ходіння» ігумена Данила та інші).

Чернігівські святі києворуської доби.

"Словоо полку Ігоревім" – сучасна джерелознавча оцінка.

Легенди чернігівського краю.

Заснування Чернігівської єпархії

Династичні зв’язки Чернігівських князів з західноєвропейськими правлячими родинами.