Література:

Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХШ ‑ ХІV ст. ‑ К., 1982.

Ісаєвич_Я.Д. Бардах Ю. Дослідження з устрою і права ВКЛ ХІV – ХVІ ст. //Українській історичний журнал. ‑ 1972. ‑ № 1. ‑ С. 148 ‑ 153.

Кондратьев І. Під Литвою, Московю і Польщею (до історії сіл Чернігівського району у ХV– ХVІІ ст.). – Чернігів, 2005.

Кром М.М. Православные князья в Великом княжестве Литовском в начале XVI в. (к вопросу о социальной базе восстания Глинских) // Отечественная история. ‑ 1992. ‑ № 4.

Леп'явко С. Праця про Стародубську війну // Сіверянський літопис. – 2002. – № 2.

Леп'явко С. Чернігівський князь Свидригайло // Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004. – С. 244 – 247.

Менжинский В.С. Структура феодального землевладения в ВКЛ // История СССР. ‑ 1987. ‑ №8.

Пичета В.И. Белоруссия и Литва ХV ‑ ХVІ вв. ‑ М., 1961.

Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. – К., 1998.

Тихомиров М. Россия в ХVІ ст. – М., 1962.

Тозбир Я. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). ‑ К., 1993.

Хорошкевич А.Л. Исторические судьбы украинских и белорусских земель в XIV ‑ начале XVI вв. // Древнерусское наследие и судьбы восточного славянства. ‑ М., 1982.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньої модерної України. – К., 2005.

Методичні рекомендації: при підготовці до семінарського заняття необхідно звернути увагу на різницю у політичному та економічному становищі краю у складі ВКЛ та Московії. Зясуватинаслідки політики цих держав для подальшого розвитку регіону. Крім того, необхідно схарактеризувати зміни у системі землеволодіння на теренах краю, а також проаналізувати причини військових суперечок за території князівства.

Тема 5. Чернігівщина у середині XVII – хvііі ст.

Мета заняття: всебічно висвітлити принципи політичного, соціально-економічного розвитку краю у часи Гетьманщини. Схарактеризувати адміністративний поділ, зміни у релігійному та культурному житті регіону.

План.

1. Система політичної та судової влади у краї в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

2. Соціальна структура населення регіону доби Гетьманщини.

3. Землеволодіння на Чернігівщині у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

4. Розвиток міст та торгівля. Магдебургське право на Чернігівщині.

Теми рефератів:

З історії утворення полків та сотень Чернігово-Сіверщині (за вибором)

Полковники доби національно-визвольної революції середини ХVІІ ст.

Архітектура українського бароко на Чернігівщині.

Гетьманські столиці (Батурин, Глухів)

Гетьман Іван Мазепа та його доба.

Останній гетьман К. Розумовський

Найвідоміші жінки Гетьманщини уродженці Чернігівщини.

Козацька родина: побутовий аспект.

Чернігівський магістрат: функції та структура

Література:

Адміністративно-політичний устрій Лівобережної України 50-х рр. ХVІІІ ст. – К., 1990.

Борисенко В. До питання про елементти буржуазії на Лівобережній Україні в другій половиніXVIIст. – К., 1990.

Борисенко В. Соціально-економічнпий розвиток Лівобережної України XVIIст. – К., 1986.

Вечерський В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України. Виявлення, дослідження, фіксація. — К., 2005.

Горобець В. М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII — першої чверті XVIII ст. К., 1995.

Горобець В. М. Українська козацько-гетьманська держава // Історія України в особах: Козаччина. — К.: Україна, 2000. — С. 5-30.

Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1995-1998.- Т. VIII – Х.

Гуржій О. І, Чухліб Т. В. Гетьманська Україна. — К., 1999. — 304 с.

Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині XVII — XVIII ст.: кордони, населення, право.– К., 1996.

Дашкевич Я. Гетьманська Україна: полки, полковники, сотні. – К., 1991.

Доманова Г. Чернігівський магістрат: ґенеза, структура, функції (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.) // Сіверянський літопис. – 2000. – № 2.

Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. – К., 1959.

Карнабіда А. Чернігівський магістрат ХVІІ – ХVІІІ ст.: де і яким він був? // Чернігівські старожитності. Науковий збірник. – Чернігів, 2008. – Вип. 1.

Компан О. С. Міста України в другій половині XVII ст. / АН Української РСР. Інститут історії. – К.: Вид-во АН УРСР, 1963. – 388 с.

Кондратьєв І., Кривошея В. Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва: Любеч. - К., 1999.

Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. – К., 2008р. – 452 с.

Кривошея В. Неурядова старшина Гетьманщини. – К.,2009. – 432 с.

Кривошея В. Українське козацтво в національнійпамяті. Чернігівський полк.У двох томах. – К., 2012.

Мельник Л. Г. Гетьманщина першої чверті XVIII століття. – К., 1997.

Мицик Ю. З документів польських архівів до історії Сіверщини ХVII – XVIII ст.// Сіверянський літопис. – 2003. – № 5 – 6. – С.10 – 17.

Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. на Сіверщині очима полонених повстанців // Сіверянський літопис.- 2000. – № 3. – С. 3-27.

Панашенко В. В. Полкове управління в Україні (середина XVII — XVIII ст.).– К., 1997.

Студьонова Л. В. Чернігівські князі, полковники, губернатори.- Чернігів, 1998.

Уривалкін О. Загадки історії. Лівобережна Україна та Ніжинський полк з середини ХVII– до кінцяXVIIIстоліть. – К., 2001.

Яковенко Н. Нарис історії України. – К., 1998.

Методичні рекомендації: при підготовці до першого питання необхідно відтворити політичний устрій Чернігівського, Ніжинського. Стародубського та Прилуцького полків, що утворилися на теренах краю після 1652 р.

Друге та третє питання передбачає висвітлення змін у соціальній структурі населення, а також докладну характеристику існуючої на той час системи землеволодіння та обробки землі, принципів прикріплення селян до землі. При відповіді на третє питання слід зосередитися на характеристиці основних чинників, що сприяли становленню нових місцевих центрів на теренах краю, зупинитися на визначенні основних торгівельних шляхів, що проходили по території регіону. Детально пояснити зміст та значення поширення магдебургського права для розвитку міст Чернігівщини.