Література:

Благоверные князья и святые земли Черниговской. – Чернигов, 2007.

Бодрухин В. До статусу Новгород – Сіверського княжіння // Сіверянський літопис. – 1997. – № 3. – С. 29 – 31.

Бодрухин В. Ольговичі і Давидовичі // Сіверянський літопис. – 1999. – № 5. – С. 10 – 14.

Бодрухин В. Особливості розвитку Чернігівського князівства //Сіверянський літопис. – 1998. - №2.

Брайчевский М.Ю. Черниговский княжеский дом и «Слово о полку Игореве» // Проблемы археологии Южной Руси. – К., 1990.

Дем`яненко Р. Легенди та перекази Сіверського краю. Кроки століть. – Чернігів, 2011.

Добриця О.П. Чернігівські князі. – Чернігів, 1992.

Зайцев А.К. Черниговское княжество // Древнерусское княжество Х – ХІІІ вв. – М., 1975. – С. 57 – 118.

Коваленко В. Чернігово-Сіверська земля в середньовічній історії Східної Європи // Старий Чернігів. – Чернігів, 1993. – Вип.3.

Лепявко С. Чернігів. Історія міста. – К., 2012.

Логвин Г. Чернигов. Новгород-Северский. Глухов Путивль. – К., 1980.

Любецький з’їзд князів в історичній долі Київської Русі. – К., 1997. – С. 24.

Моця О., Казаков А. Древнерусский Чернигов. – К., 2011.

Новгороду-Северскому 1000 лет. Тезисы докладов областной научно-практической конференции. – Чернигов – Н.-Северский, 1989.

Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ – ХІІІ вв. – М., 1982.

Святий князь Михайло Чернігівський та його доба. Матеріали конференції. – Чернігів, 1996.

Спас Чернігівський: 975-річчю першої писемної згадки про Спаській собор у Чернігові присвячено. – Чернігів, 2011.

Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996.

Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – К., 1994.

Федака С. Чернігівський князь Всеволод Ольгович // Сіверянський літопис. – 1999. – № 6. – С. 29 – 35.

Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. – Чернігів, 2007.

Методичні рекомендації: перше питання стосується проблеми формування території Чернігово-Сіверської землі, починаючи з часу літописних згадок про племінний союз сіверян і завершуючи періодом, коли всі Чернігово-Сіверські землі було зосереджено в руках князівської гілки Ольговичів. Друге питання передбачає висвітлення історії розвитку Чернігівського та Новгород-Сіверського князівств після Любецького з’їзду 1097р. і до середини ХІІІ ст. Під час відповідіна третє питання необхідно зосередитись нахарваткристиціособливостей чернігівської архітектурної школи,розвитку ремесел, літератури та усної народної творчості на теренахкраю у києворуський час.

Тема 4. Чернігово-Сіверщина у складі Великого князівства Литовського та Московського царства

Мета заняття: з’ясувати історичні обставини входження території Чернігово-Сіверщини до складу Великого князівства Литовського та Московської держави. Дати характеристику політичному, економічному, соціальному розвитку регіону в означений період.

План.

1. Входження земель Чернігово-Сіверщини до складу ВКЛ.

2. Соціально-економічний розвиток удільних князівств під владою ВКЛ.

3. Землі Чернігово-Сіверщини у складі Московського царства.

Теми рефератів:

Удільні Чернігівські князі на службі у Московських царів.

Чернігівська фортеця литовської доби.

Історія Чернігово-Сіверщини очами руських літописців.

Чернігівський князь Свидригайло.