Видатні постаті української ботаніки.

Євген Михайлович Лавренко (1900-1987) талановитий український та радянський геоботанік, який віддав багато сил вивченню степової рослинності Неперевершений знавець українських степів, степів країн Європи та Азії. Під його керівництвом здійснено геоботанічне районування колишнього СРСР, видано "Польову геоботаніку", "Рослинність СРСР" і багатотомну "Геоботаніку" Вперше ввів поняття про фітосферу як частину біосфери, заселену рослинними організмами

Дмитро Костянтинович Зеров (1915-1971) — відомий український вчений, ним вперше детально вивчені болота України, розроблено фізіономічну класифікацію рослинності та класифікацію видів торфу, виділені болотні рослинні комплекси

Юрій Дмитрович Клеопов (1902-1942) — геоботанік, фундатор у геоботаніки в Інституті ботаніки їм М Г Холодного НАН України Вперше детально вивчив рослинність Лісостепу та Степу, застосував методику геоботанічного опису ділянок лісів і степів, якою користуються дотепер .

Петро Степанович Погребняк (1900-1976) розробляв практичні питання лісівництва, зокрема, запропонував способи заліснення нижньодніпровських пісків. Ним вперше розроблена класифікація лісів за ознаками трофності і вологості (розглядаючи ступені (0-5) і трофності та представивши їх у вигляді едафічної сітки.

Данило Якович Афанасьєв (1902-1990)—відомий український геоботанік. Все своє життя присвятив вивченню лучної рослинності Він розробив еколого-фітоценотичну й типологічну класифікацію лук України, виділивши справжні, остепнені, болотисті, торф'янисті і пустищні класи за екологічними умовами місцезростання За систематичними та біоморфологічними ознаками серед них виділені формації й групи асоціацій та їх відміни.

Єлізавета Модестівна Брадіс (1900-1980) — відомий український геоботанік, болотознавець, фітогеограф, невтомний дослідник боліт України. Нею описано понад 300 боліт, які були включені в "Торфовий фонд України". Для України виділила п'ять типів боліт. Розвивала думку про самостійність і єдиний тип болотної рослинності.

Володимир Олексійович Поварніцин (1899-1962) — відомий геоботанік, який написав монографію "Ліси Українського Полісся". Інші його праці також присвячені результатам дослідження лісів України. Він описав типи лісу, їхню будову, дав лісівничу, флористичну й ценотичну характеристику, визначив основні напрямки господарського використання лісів

Ганна Федорівна Бачуріна (1908-1987) — відомий бріолог і болотознавець. Описала понад 300 боліт різних регіонів України, які були включені до кадастру "Торфового фонду Української РСР". Нею детально досліджені болота Середнього Дніпра між Києвом і Переяславом-Хмельницьким, а також на Поліссі; описано види торфу та будови покладу, історію розвитку боліт на основі спорово-пилкового аналізу.

Юрій Романович Шеляг-Сосонко (нар. 1933 р.) — відомий геоботанік. Вперше висунув і обґрунтував існування трьох рівнів еволюції рослинності і на цій основі запропонував генетичну класифікацію широколистяних лісів України, зробив істотний внесок в теорію фітоценотипів, розробив ієрархічну класифікацію фітоценотипів та популяційну структуру ареалів видів, заклав основи популяційної геоботаніки, розробив наукові принципи створення перспективної мережі збереження гено- і ценофонду України, створив продромус домінантної класифікації рослинності України..

Костянтин Андрійович Малиновський (нар. в 1919 р.) — відомий геоботанік та еколог. Вперше досліджував рослинність високогір'я Українських Карпат. Ним розроблено класифікацію рослинності, методи оптимізації біогеоценотичного покриву високогір'я, рекреації верхньої межі лісу. Рослинність вивчається ним на видовому та популяційному рівнях.

Степан Михайлович Стойко (нар. в 1920 р.) вперше в Україні сформував і очолив відділ охорони природних екосистем, розробив шкалу інтегральної та фітосозологічної оцінки різних видів і фітоценозів, розробив мережу національних та регіональних природних парків України, застосував ідеї зонування природоохоронних територій, розробив шкалу підвищення біологічної стійкості лісів. Основоположник нової наукової дисципліни — созології.

Василь Іванович Комендар (нар. в 1926 р.) увійшов у ботаніку як дослідник рослинності Карпат. Ним вивчено динаміку верхньої межі лісу й криволісся розроблено схему їхніх сукцесійних змін та принципи монографічного вивчення ефемероїдів на популяційному рівні. Започаткував стаціонарне вивчення рослинності полонин, дослідження рідкісних видів і рослинних угруповань Українських Карпат.

Іван Михайлович Григора (нар. в 1928 р.) зробив істотний внесок у вивчення лісових боліт України. Розвиває новий напрямок — лісове болотознавство. Розробив класифікацію лісо-болотної рослинності та її змін і вперше виділив прогнозні зміни.

Лев Сергійович Балашов (нар. в 1929 р.) зробив вагомий внесок у вивчення типології лук України та з'ясування можливостей поліпшення їх. Написав ряд праць присвячених вивченню боліт долини р. Десни та Поліського державного заповідника. Ним вперше за градієнтним аналізом розроблено фітоіндикаційний метод визначення ступеня осушення боліт, запропоновано концепцію та принципи створення оптимальної мережі природоохоронних територій.

Тетяна Леонідівна Андрієнко (нар. в 1938 р.) — геоботанік, созолог. Вперше ґрунтовно вивчила болота Українських Карпат. Чимало її праць присвячено питанням охорони рідкісних ботанічних об'єктів, проблемам зонування, статусу індивідуальної й ценотичної охорони, екологічної та соціальної значущості природоохоронних об'єктів України, створенню екологічної мережі, охорони й відтворення рідкісних і зникаючих видів та фітоценозів в умовах антропогенного стресу.

Анатолій Павлович Травлєєв (нар. в 1929 р.) — геоботанік, еколог, ґрунтознавець. Розвиває вчення багатофакторних взаємозв'язків і взаємозумовленості компонентів степових екосистем у процесі їхнього генезису та динаміки під впливом антропогенних факторів. Розробляє проблеми рекультивації та освоєння техногенних територій, а також зміни їх в умовах інтенсивного використання рослинно-грунтових ресурсів.

Яків Петрович Дідух (нар. в 1948 р.) — геоботанік, еколог. Ним вперше детально досліджена диференціація фітоценосистем Гірського Криму. Ряд праць присвячено розробці теоретичних питань флорогенезу, класифікації й ординації рослинності України, а також питанням фітоіндикації та прогнозу екологічної оцінки різних типів рослинності.

Дмитро Васильович Дубина (нар. в 1949 р.) Ним детально досліджена водна рослинність України та рослинність ряду районів приморської смуги України.