68

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………..3

ВСТУП..............................................................................................................4

РОЗДІЛ 1. ПРИХІД МУАММАРА КАДДАФІ ДО ВЛАДИ………………7

РОЗДІЛ 2. ПРАВЛІННЯ МУАММАРА КАДДАФІ……………………….17

2.1. Внутрішня політика та устрій держави…………………………………..17

2.2. Зовнішня політика Лівії у другій половині ХХ –

на початку ХХІ ст…………………………………………………..……………30

РОЗДІЛ 3. БОРОТЬБА З РЕЖИМОМ М. КАДДАФІ………….………..43

3.1. «Арабська весна»: причини і наслідки…………………………………..43

3.2. Причини та хід громадянської війни в Лівії……………………………51

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….60

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………63

Список умовних скорочень

ВОЮС – Вільні офіцери уніоністи-соціалісти.

ВРК – військово-революційний комітет.

ЗАНУ – Африканський національний союз Зімбабве.

ЗАПУ – Союз африканського народу Зімбабве

ЗНК – Загальний народний конгрес.

ІНАПРО – Інформація, Аналіз, Прогноз.

МВС – Міністерство внутрішніх справ.

МЗС – Міністерство закордонних справ.

МКС – Міжнародний кримінальний суд в Гаазі.

НАТО – Північноатлантичний альянс.

НФВП – національний фронт визволення Палестини.

ОАЕ – Об’єднані Арабські Емірати.

ОВП – Організація визволення Палестини.

ООН – Організація об’єднаних націй.

ОФВП – демократичний фронт визволення Палестини.

ПФУ – перехідний федеральний уряд.

РРК – Рада революційного командування.

СВАПО – Народна організація Південно-Західної Африки.

СНЛАД – Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія.

ФАТХ – рух за національне звільнення Палестини.

ФІДЕ – Міжнародна шахова організація.

ФРЕЛІМО – Фронт визволення Мозамбіку.

ЦРУ – Центрально-розвідувальне управління

ВСТУП

Актуальність дослідження. Громадянська війна в Лівії була однією із складових загального-арабського революційного руху, який прокотився країнами Північної Африки та Близького Сходу. Результатом війни стало повалення 42-річного режиму Муаммара Каддафі. На сьогоднішній день існує багато думок стосовно особистості Каддафі, його внутрішньо та зовнішньо політичної діяльності. Одні дослідники вважають його тираном і злочинцем, інші – націоналістом і патріотом, який до останнього боровся за «незалежність» Лівії. Також не до кінця вивченими і зрозумілими залишаються причини громадянської війни та обставини загибелі Каддафі. Таким чином, дана тема дослідження є актуальною і потребує вивчення.

Об’єктом дослідження є особа, життєвий шлях, внутрішньо та зовнішньо політична діяльність М. Каддафі.

Предметом дослідження є система політичних поглядів М. Каддафі, його стосунки з іноземними державами.

Хронологічні рамки дослідження, враховуючи специфіку дослідження персоналій, охоплюють весь період життя М. Каддафі – від народження 1940 р. до передчасної смерті 2011 р.

Мета роботи полягає у комплексному дослідженні життєвого шляху лідера «лівійської революції» Муаммара Каддафі.

Для досягнення окресленої мети було визначено наступні завдання:

• на основі аналізу опрацьованої літератури відтворити біографію Муаммара Каддафі;

• дослідити внутрішньополітичну діяльність М. Каддафі;

• окреслити основні напрямки зовнішньої політики Лівійської держави;

• змалювати державний устрій Лівії, заснований на «Третій світовій теорії» викладеній Каддафі у його праці «Зелена Книга»;

• з’ясувати причини та наслідки революційного руху на Близькому Сході і Північній Африці;

• реконструювати події Лівійської війни.

Наукова новизна бакалаврської роботи полягає в тому, що на підставі аналізу джерел, літератури та електронних ресурсів, всебічно висвітлений життєвий шлях М. Каддафі, досліджена його внутрішньо та зовнішньо політична діяльність, відтворено події громадянської війни у Лівії, з’ясовано її причини.

Методологічною основою дослідження є використання методів емпіричного та теоретичного дослідження, системного підходу, структурно-функціонального підходу, тощо.

Апробація результатів дослідження.

Окремі положення бакалаврської роботи апробовані на ХV конференції молодих вчених та студентів Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського (квітень 2012 року). За результатами роботи конференції опублікована стаття: «Громадянська війна у Лівії».

Практичне значення результатів полягає в тому, що узагальнені факти, спостереження та висновки можуть бути використані при підготовці лекційних занять з історії країн Азії та Африки. Вони стануть у при нагоді наступним дослідникам особи М. Каддафі, а також при вивченні історії Лівії другої половини ХХ – початку ХХІ ст. в цілому.

Структура роботи обумовлена проблемно-хронологічним принципом, а також специфікою мети та завданнями дослідження, і складається зі «Вступу», трьох розділів, (два з яких поділені на підпункти), «Висновків», «Списку використаних джерел та літератури» (74 позицій).

Джерельна база. Джерельна база роботи представлена в деякій мірі інформаційними матеріалами засобів масової інформації.

Представлені у дослідженні також матеріали наративного характеру – передусім, це журналістські есе. Цей різновид джерел має суб’єктивний характер та носить сильне емоційне навантаження.

Історіографія проблеми. Беззаперечно, що постать Муаммара Каддафі та все, що пов’язане з ним не була обділена увагою дослідників. Наявний історіографічний доробок можна умовно поділити на такі групи:

Перша група – це монографії по історії Лівії, в контексті якої ми знаходимо відомості про М. Каддафі, його внутрішню, зовнішню політику. Також існують монографії присвячені особистості лідера Лівійської революції. Так, відомий дослідник історії Лівії А.З. Егорин в своїх монографіях «История Ливии. ХХ век.» та «Неизвестный Каддафи:дойной верблюд Запада» змальовує історію Лівії, вклад Каддафі в розбудову держави, його внутрішньо та зовнішньо політичну діяльність.

Друга група – це публіцистичні статті про Каддафі, його режим, громадянську війну у Лівії вміщені в газетах та журналах. Передусім, це стаття Касаева Э. «Внутриполитическая обстановка в Ливии: проблемы и перспективы развития» видана в журналі «Восток» №6 у 2001 році. Цікавим прикладом дослідження життєвого і творчого шляху Каддафі є стаття Капитонова К. «Каддафи – правитель Ливии. Син бедуина – отец нации» та стаття Муртазина А. «Муаммар Каддафи:эволюция революционера».

І, нарешті, третя група – це підручники з новітньої історії країн Азії та Африки. Серед яких: «Новейшая история стран Азии и Африки: ХХ век: учеб./Под. ред. А.М.Родригеса». – М.:2003. – Ч. 3., Родригес А.М. «История стран Азии и Африки в Новейшее время». – М.:2010, Козацький А.М. Новітня історія Азії і Африки.- Львів:2003