Єлисаветградський с.Я. Євреї в антифашистському Опорі й радянському підпільно-партизанському русі в Україні // Укр. Іст. Журнал. – 1995. – № 3.

Кава В., Попик В. Герой… без зірки Героя // Попик В. Під софітами спецслужб. – К., 2000.

Кентій А., Лозицький В. Партизанський рух 1941 – 1944 рр. в Україні // Укр. іст. журнал. – 2005. – № 3.

Кентій А., Лозицький В. Радянські партизани 1941 – 1944: світло й тіні. – К., 2010.

Курас И.Ф., Кентий А.В. Штаб непокоренных (Украинский штаб партизанского движения в годы Великой Отечественной войны). – К., 1988.

Левенок І. Роль ідеологічної складової в радянській партизанській мемуаристиці в розрізі стосунків О.Ф. Федорова та І.М. Бовкуна // Сіверянський літопис. – 2007. – № 6.

Пережогин В.А. Партизаны и население. (1941 – 1945 гг.) // Отечественная история. – 1997. – № 6.

Петрова Н.К. Вспомним… (еще раз о молодежной организации «Молодая гвардия») // Отечественная история. – 2000. – № 3.

Підгора В. Стратілат – несподіваний // Вітчизна. – 2000. – № 11–12.

Руденко Н.М. Партизанський командир (До 100-річчя від дня народження О.Ф. Федорова) // Укр. іст. журнал. – 2001. – № 3.

Салата О. Роль партизанських з’єднань у створенні радянського інформаційного простору на окупованих територіях // Університет. – 2007. – № 2.

Студьонова Л.В. Слідами чернігівського підпілля – Ніжин, 2007.

Студьонова Л. Генерал, про якого говорять… // Сіверянський літопис. – 1995. – № 5.

Студьонова Л. Право на безсмертя. – Чернігів, 2011.

Україна в полум’ї війни. 1941 – 1945 / П.П. Панченко, О.І. Уткін, В.І. Горєлов та ін. – К., 2005. – С. 397–410.

Шитюк М.М. Діяльність підпільної організації «Партизанська іскра» в світлі нових історичних джерел і документів (1942 – 1943 рр.) // Укр. іст. журнал. – 1998. – № 3.

Теми рефератів:

1. Історія “Молодої гвардії”.

2. Політичний портрет партизанського генерала О.Ф. Федорова.

3. Трагічна доля Корюківки.

4. Історія Карпатського рейду.

5. Микола Кузнецов й український Рух Опору.

6. Наш земляк Кузьма Гнідаш.

Методичні рекомендації

Три питання, рекомендовані на семінарське заняття, обіймають головні аспекти зародження, розвитку та функціонування такого складного явища доби війни, як партизанський рух та комуністичне підпілля.

При підготовці першого питання необхідно зосередити свою увагу на висвітленні причин невдачі партизанського руху у 1941 – 1942 рр., факторах, що сприяли його піднесенню.

Готуючи друге питання, треба пам’ятати, що комуністичне підпілля ніколи не було однорідним. Аналізуючи його формування, характер діяльності, можна виділити три, щоправда, тісно пов’язані між собою течії: радянська розвідка і чекістське підпілля; підпільники, які були “очима та вухами” партизанів, молодіжне підпілля, що досить часто не мало ніякого зв’язку з радянським тилом, відчувало гострий брак досвіду і засобів боротьби. Саме це – останнє підпілля – показало вершинні прояви героїзму й патріотизму.

Третє питання вимагає аналізу тих змін, що з’явилися у партизанському русі на завершальному етапі війни. На особливу увагу заслуговує також історія партизанських рейдів та їхня роль у боротьбі проти окупантів .

Контрольні запитання:

1. Які аргументи виставив А. Чайковський, доказуючи, що партизанський рух на початку війни не вдалося сформувати через злочинну недбалість радянського керівництва?

2. З якою метою був утворений УШПР?

3. Чи можна трактувати радянський партизанський рух та

комуністичне підпілля як патріотичні рухи?

4. Чи є відмінність між знаменитими рейдами громадянської війни і

рейдовою війною радянських партизан у роки Великої Вітчизняної війни?