53. Девіантна поведінка та її психологічні прояви.

Девиантное поведение – сис-ма поступков личности, отклоняющейся от общепринятых норм.

Признаки д.поведения:

1. Многократное нарушение наиболее важных норм поведения.

2. Поведение сопровождается соц.дезадаптацией и вызывает оценку у окружающих.

3. Поведение не является псих. заболеванием, но в отдельных случаях напоминает его.

4. Поведение предоставляет вред не только для самого человека, но и на других окружающих людей.

Отклоняющееся поведение характеризуется:

- духовные проблемы;

- эмоциональные проблемы: тревога, депрессия, негативные эмоции.

- проблема саморегуляции;

- неадекватная самооценка;

- негативный жизненный опыт;

- стереотипы мышления;

- недостаточный самоконтроль.

Схема анализа д.поведения:

• Индивидуально-типологическая ранимость.

• Нарушение саморегуляции

• Ресурсы личности

• Особенности отклоняющегося поведения

• Социально-психологические условия, запускающие и поддерживающие д.поведение

• Заключение

54. Емоційно – вольова сфера учнів с девіантною поведінкою.

В структуре девиантной личности наиболее значимым являются не интеллектуальные, а эмоционально-волевая сфера:

o Эмоционально-волевая незрелость( несамостоятельность, внушаемость)

o Неумение подчинять свое поведение требованиям

o Неумение сдерживать свои чувства и проявлять волевое поведение.

Основные черты отклоняющегося поведения:

1. Слаборазвитый самоконтроль, самодисциплина.

2. Низкая устойчивость к отрицательным влияниям среды.

3. Эмоциональная неустойчивость.

Мотивация:

Мотивы:

 Получение удовольствия

 Любопытство

 Стремление принадлежать группе

 Мотив ухода от реальности

 Стремление к эмоциональной насыщенности своего времяпрепровождения.

60.Пізнавальні потреби як рушійна сила розвитку здібностей

Цілеспрямований розвиток здібностей є найбільш складною і суперечливою проблемою формування знань, умінь і навичок як основних складових, що визначають готовність дитини до діяльності й усвідомленої поведінки. Прагнення розв'язати її зумовлене постійно зростаючою потребою суспільства удосконалювати умови підготовки дитини до трудової діяльності та спілкування як провідних форм її взаємодії із соціальним і природним середовищем.

Здібності - індивідуально-психологічні якості особистості, що передбачають і забезпечують успішність виконання нею діяльності.

Сферою їх вияву е галузі практичної, наукової і мистецької діяльності. Здібності за інших рівних умов полегшують засвоєння знань, формування умінь і навичок, які призводять до подальшого їх розвитку. До здібностей належать не усі психологічні властивості, а тільки ті, які відрізняють одну людину від іншої.

Процес реалізації здібностей передбачає вияв дитиною активності, зумовленої як характером та цілями тієї чи іншої діяльності, так і її мотивацією, схильностями та інтересами.

Здібності мають якісну та кількісну характеристику. Якість здібностей визначається тією діяльністю, умовою успішного виконання якої вони виступають. За якістю здібності класифікують на математичні, технічні, художні, літературні, музичні, організаторські, спортивні тощо.Здібності поділяють на загальні і спеціальні.

Загальні, такі, як спостережливість, хороша пам'ять, творча уява, є важливими для багатьох видів діяльності. Спеціальні ж відіграють важливу роль лише у конкретних видах діяльності - художній, літературній, музичній та ін.Загальні здібності утворюють дві групи: пізнавальні і практичні.

Створення дорослим спеціальних ситуацій і умов розвиває здібності дітей.

Реалізація дослідницької активності забезпечує дитині мимовільне пізнання світу, перевтілення невідомого у відоме, забезпечує творче відображення образів, становлення сенсорних та перцептивних еталонів, що формує первинні знання дитини про світ. Розвиваючись творчо, дослідницька та пошукова активність дитини перевтілюється у вищі форми та виражається як самостійна постановка запитань та проблем щодо нового та невідомого. З цього етапу основним компонентом розвитку творчих здібностей стає проблемність. Вона забезпечує постійну відкритість дитини до нового, виражається у пошуку невідповідностей і суперечностей. Це забезпечує можливість переходу до вищого етапу у розвитку творчих здібностей дитини.