2.2 Проведення та аналіз педагогічного дослідження

Дослідження щодо залучення усього класу в урок та збільшення концентрації уваги на матеріалі під час проведення нестандартного у порівнянні з традиційним уроком математики велося серед учнів 1- А класу ліцею № 22 м. Чернігова.

31 учень був присутній на традиційному уроці.

Тема уроку: складання прикладів на віднімання за малюнками, доповнення рівностей. Кругові приклади. (повний план-конспект уроку у додатку B)

1. Робота за підручником (ст. 52)

Завдання 1

• Скільки було сніговиків? Скільки розтануло? Скільки сніговиків залишилось?

• Складіть за малюнком приклад на віднімання. Скільки летіло літаків? Скільки літаків сіло на аеродромі? Скільки залишилося летіти?

• Складіть за малюнком приклад на віднімання.

Завдання 2

• Які числа потрібно вставити?

• Як називають ці числа?

• Запишіть утворені рівності у зошит.

Завдання 3 (квіточки на дошці)

• На якій квіточці сиділа бджілка? (4+6)

• Чому вона перелетіла на квіточку 10-2?

• Як далі треба летіти бджілці? Розв’яжіть кругові приклади.

Ми отримали наступні результати, перевіривши зошити учнів: 2 учня були не уважні, не активні (майже жодного правильно записаного завдання), 8 учнів частково уважні, активність на уроці середня (деякі завдання виконані не правильно), 21 учень має високу активність ( повна концентрація уваги на уроці). На уроці були присутні 31 учень.

Якщо показати рівень активності та уваги на традиційному уроці у відсотках (Рис. 2.1.), то побачимо, що не активними було 6% учнів, середньої активності - 26 %, висока активність у 68% учнів.

Рис. 2.1. Рівень активності учнів на традиційному уроці

Давайте порівняємо активність учнів на нетрадиційному уроці з математики.

Урок- гра з математики у 1-А класі. Тема уроку:письмова й усна нумерація чисел першого десятка. Складання рівностей за малюнками. Обчислення виразів на додавання. (повний план- конспект уроку у додатку Г,презентація на диску)

Учитель читає завдання з конверта:

- Всі хлопчики хай рахують від нуля до десяти,

- А дівчатка все це зроблять рівнозначно навпаки(від 10 до 0);

- А тепер порахуйте від 3 до 8, від 7 до 1

І на останок, задача від Мудрої Сови:

Вчора в лісі полювала,

Вісім мишок упіймала.

На сніданок одну з’їла,

Скільки на обід лишила? (8 – 1=7)

1. Гра «Мовчанка».

Молодці! А ще до нас завітала хитра Лисичка (Слайд №5)

Учні демонструють відповіді за допомогою математичного віяла. Лисичка також рахує і демонструє свої відповіді дітям. Так діти перевіряють себе.)

Потім усі перевіряють себе за дошкою

1. Сушить білочка опеньки:

Три великих, два маленьких.

Порахуйте всі опеньки

І великі, і маленькі. (3 + 2 = 5)

Перевіряємо з Лисичкою, а тепер за слайдом: (Слайд №6)

У дослідженні брали участь 30 учнів.

Ми отримали наступні результати, перевіривши їх зошити: 4 учня частково уважні, активність на уроці середня (деякі завдання виконані не правильно), у 26 учнів висока активність ( повна концентрація уваги на уроці).

Якщо показати рівень активності та уваги на нетрадиційному уроці у відсотках (Рис. 2.2.), то побачимо, що не активних учнів не було - 0%; 13%- середня активність на уроці; 87%- висока активність учнів.

Рис. 2.1. Рівень активності учнів на нестандартному уроці

Порівнявши результати, показані на двох діаграмах, після проведення традиційного та нестандартного уроків з математики, можна зробити висновок, що нестандартний урок має більшу результативність. На нестандартному уроці до роботи були залучені всі учні класу, рівень їх активності та уважності у порівнянні з традиційним має вищі показники. Зник той відсоток,де була низька активність на уроці. Переваги нестандартного уроку над традиційним очевидні.

Метод анкетування

Дослідження проводилось серед учителів початкових класів на базі ліцею №22 м. Чернігова. Вчителям-класоводам пропонувалась анкета відкритого типу:

1. Які нестандартні уроки ви найчастіше використовуєте на уроках математики?

2. Як часто ви проводите нестандартні уроки з математики?

3. Як часто ви використовуєте ІКТ при проведенні нестандартних уроків з математики?

4. Оцініть результативність нестандартних уроків з математики у порівнянні с традиційною формою навчання за шкалою від 1 до 10.

У дослідженні брали участь 10 вчителів початкових класів.

Проаналізувавши відповіді з анкет, можна зробити висновок, що нестандартні уроки з математики проводить кожен вчитель, і вони урізноманітнюють їх типи. Ось типи нестандартних уроків, що використовують вчителі на уроках математики найчастіше (Рис. 2.3).

Рис. 2.3 Типологія використання нестандартних уроків з математики

Як ми бачимо з графіку, то вчителі початкових класів використовують різні типи нестандартних уроків, залежно від теми та вікових особливостей учнів. Є типи нестандартних уроків,що рідко проводять на уроках математики в початкових класах, наприклад уроки-консультації, уроки-аукціони, бінарні уроки, міжпредметні уроки та ін., Типи нестандартних уроків, що взагалі ніколи не проводять на уроках математики: уроки-екскурсії, уроки-конференції.

Давайте розглянемо графік того, як часто вчителі початкових класів проводять нестандартні уроки з математики.(Рис.2.4)

Рис.2.4 Періодичність проведення нестандартних уроків з математики.

Вчителі початкових класів дотримуються думки педагогів, що дуже часто проводити нестандартні уроки не має сенсу,особливо з такого важливого предмету як математика, тому що це лише принесе шкоду, бо цей вид уроку втратить свою унікальність. Більшість вчителів (6 з 10) вважають доцільним проводити нестандартні уроки з математики 1-2 рази на місяць.

Ми знаємо, що у наш час технічного процесу комп’ютер відіграє велику роль. Звісно все це впливає і на навчально-виховний процес. Майже в кожній школі є комп’ютерний клас, більшість шкіл оснащена мультимедійними дошками. Мені стало цікаво, як часто вчителі початкових класів використовують IKT припроведенні нестандартних уроків.(Рис. 2.5)

Рис.2.5 Періодичність використання ІКТ на нестандартних уроках з математики.

З графіку можна побачити, що вчителі володіють знаннями з методики використання ІКТ на уроках і застосовують їх при проведенні нестандартних уроків математики. 4 вчителя з 10 використовують ІКТ 1-2 рази на півроку, 2 вчителя - 1-2 рази на тиждень, 4 вчителя -1-2 рази на місяць.

Ми вже побачили, що вчителі часто проводять нестандартні уроки з математики, але як же вони оцінюють їх результативність у порівнянні зі стандартною формою навчання? Оцінювання відбувалося за шкалою від 1 до 10. Ось рівень ефективності традиційного уроку відсотках. (Рис. 2.6)

Рис.2.6 Рівень ефективності традиційного уроку з математики зашкалою від 1 до 10

Як ми можемо побачити, у порівнянні з нестандартним уроком з математики, вчителі вважають традиційну форму навчання ефективною від 4 до 7 балів за 10-бальною шкалою. 2 вчителі з 10 вважають стандартну форму роботи результативною на уроці математики на 4 бали, 2 вчителі на 5, 4- на 6, 2- на 7.

Давайте порівняємо ці результати з нестандартним уроком.

Вчителі вважають, що нестандартний урок математики ефективніший за традиційний від 6 до 9 балів. 1 вчитель з 10 оцінює результативність при нестандартному уроці на 6 балів, 2-на 7 балів, 3- на 8 балів, 4-на 9 балів.

Статистика результативності нестандартного уроку над традиційним уроком математики представлена на Рисунку 2.7.

Рис.2.7 Рівень ефективності нестадартного уроку математики за шкалою від 1 до 10

Після проведених досліджень, можна зробити висновок, що вчителі часто використовують нестандартні уроки математики, найчастіше це уроки-подорожі, комп’ютерні уроки, інтегровані уроки, уроки-змагання, уроки-диспути, театралізовані уроки, уроки-ігри. При проведенні нестандартних уроків математики вони використовують ІКТ і радять проводити нестандартні уроки 1-2 рази на місяць. Вчителі початкових класів погоджуються,що нестандарті уроки ефективніші за традиційні.

Анкети представлені в додатку Д.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши праці видатних педагогів щодо використання нестандартних уроків у початковій школі та провівши декілька з них у школі з учнями, я дійшла висновку, що нестандартні уроки займають дуже важливе місце у педагогічній діяльності вчителя та в сприйманні і осмисленні матеріалу учнями.

Нестандартні уроки впливають на розвиток творчого мислення молодших школярів та результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

Нестандартні уроки подобаються учням, тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Успіх організації нестандартного уроку під час розв’язання проблемної ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєнні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі і т.д. А саме такі якості допомагають будь-який урок зробити нетрадиційним.

Методично правильна побудова і проведення нестандартних уроків впливають на розвиток творчого мислення молодших школярів та результативність процесу навчання: знання набувають якості системності, уміння стають узагальненими, комплексними, посилюється світоглядна спрямованість пізнавальних інтересів учнів, ефективніше формуються їхні переконання і досягається всебічний розвиток особистості.

Освоюючи та застосовуючи нетрадиційні методи, ми маємо пам’ятати:

-на сучасному етапі роботи школи в основу педагогічної практики слід покласти творчий підхід;

-новації мислення мають бути педагогічно впровадженими та відповідати основним вимогам навчання й виховання;

-на уроці необхідно досягти поєднання ігрової та навчальної форми діяльності;

-нетрадиційні заняття дають змогу урізноманітнювати форми і методи роботи на уроці, позбавлятися шаблонів, виховувати цілісну, творчу особистість;

-використання нетрадиційних форм навчання сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, їхніх життєвих компетенцій;

-уміле поєднання традиційних і нетрадиційних форм роботи забезпечує високу ефективність нестандартних уроків, бажання дітей навчитися, належний рівень навчальних досягнень школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антипова О., Румянцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Рад. школа. – 1991. – № 1. – С.65-69

2. Богданович М.В. та ін. Методика викладення математики в початкових класах. – Київ: А,С,К., 1998

3. Воліна В. В. Світ математики. — 1999.

4. Городенко. Казка мудрістю багата//Початкова школа, №4, 2004—С.55

5. Григорьева, Г. И. Нестандартные уроки математики [Текст] / Г. И. Григорьева- Волгоград : Корифей, 2000.- 96 с

6. Гуревич М.П. Граємось у математику//Початкова школа, №11, 1981

7. Дроботенко, Н.М. Нестандартный урок математики по теме «Решение задач разными способами». [Текст] / Н. М. Дроботенко // Начальная школа.- 2005.- №1.- с. 58-61

8. Кульневич, С. В. Нетрадиционные уроки [Текст] : Современный урок : часть 2 / С. В. Кульневич, Т. П. Лакоценина. - ростов-н/Д : Учитель, 2005

9. Лухтай Л.К. Нестандартний урок // Початкова школа. – 1992. – № 3-4. –С.31–32

10. Махмутов М.И., Современный урок.–М.:Педагогіка, 1981. – с.192.

11. Митник О. Нарис нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. – №12. – С.11–22

12. Нестандартные формы урока [Электронный ресурс] / www.mat.1 september.ru. Режим доступа: http: // www.mat.1 september.ru. , свободный. – Загл. с экрана.

13. Паламарчук В.Ф., Румянцева К.І., У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. – 1991. №11.

14. Печерська Е. Уроки різні та незвичайні // Рідна школа. – 1995. – № 4. –С.62–65.

15. Прошкуратова П. Від творчих вчителів до творчих учнів // Початкова школа. – 1998. №2. – 2-4с.

16. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К., 1997. - 256 с.

17. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.: Міленіум, 2006. – 344 с.9 -11

18. Ушинський К.Д. про взаємозв’язок навчання і розвитку молодших школярів. О. Замашкіна// Початкова школа. №4, 2004. с. 42

19. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти // 2000. – С.170–171

20. Фрідман Л. М. Вчіться вчитися математиці. — 1985.

21. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. – К.: СПД Богданова А.М., 2007. – 220 с.