Лабораторно- практична робота № 19
Проведення занять у 6- му класі за темою «Технологічні процеси розмічання та різання матеріалів»
Мета роботи:
вивчити методику формування в учнів технічних та технологічних понять;
навчитись формувати в учнів уміння та навички виконання ручних операцій з обробки металів;
закріпити навички безмашинного програмованого навчання та контролю знань учнів.
Інформаційно-довідниковий блок
У процесі навчання учнів ручним операціям з обробки металу перед учителями трудового навчання постає проблема формування початкових понять виробничого характеру. Політехнічна спрямованість трудового навчання вимагає ознайомлення учнів з основними термінами та поняттями виробничої технології вже з 5-го класу. Тому при поясненні нового матеріалу вчитель повинен не забувати пояснювати учням ті поняття, які зустрічаються для них вперше. Причому з кожним роком навчання вони повинні поглиблюватись, розширюватись та уточнюватись, поступово наближаючись до стандартних.
Робота з формування в учнів технічних і технологічних понять в процесі ручних операцій проводиться за допомогою двох методичних прийомів. Перший – коли технологічний процес не припускає відхилень, виключає варіанти, які приводять до невірного результату. Такий шлях формує переконання, що свою роботу необхідно виконати «як слід». Він виправданий на першому етапі занять, коли вони у більшості випадків проходять репродуктивно. Поступово знання учнів накопичуються, тому у подальшому необхідно розвивати творчу активність дітей. З цією метою використовується другий прийом – вибір оптимального варіанту з декількох. Розвиток в учнів здібностей вибору оптимальної послідовності обробки особливо проявиться, коли учні перейдуть до виготовлення багатодетальних виробів, об’єктів з використанням різних матеріалів. Розглянемо основні моменти методики проведення занять з ручної обробки деталей виробів.
На уроках, пов’язаних з ручними операціями металообробки, повинно відбуватися ознайомлення учнів з властивостями матеріалів, які обробляються. Розповідь про це пов’язується із поясненням способів їх виробництва, що обов’язково приведе до необхідності наведення фактів з історії техніки і технології.
Другим обов’язковим моментом є ознайомлення учнів з будовою, наладкою і способами застосування інструментів і пристосувань (за темою). При поясненні відбувається співставлення конструкції, а це розвиває технічне мислення учнів і підводить їх до осмисленого, раціонального вибору інструментів для роботи.
Наступним, найважливішим етапом уроку є правильне проведення демонстрації (показу) прийомів роботи за операціями, які вивчаються. При цьому показ трудових операцій необхідно завжди поєднувати з поясненням.
Під час цільових обходів вчителю необхідно створити атмосферу психологічного комфорту за рахунок доброзичливого ставлення до всіх учнів. Терпляче поправляти їхні помилкові рухи і проявляти толерантне ставлення до вікових можливостей дітей. Ні в якому разі неможна висловлювати недовіру у їхні сили і ображати висловлюваннями, що з цим вони не справляться. Гуманні відношення закладають фундамент правильних міжособистісних стосунків і формують інтерес та любов до роботи на заняттях.
Одним із найважливіших аспектів методики вивчення нового матеріалу є поетапне формування технічних і технологічних понять, які необхідні у подальшій роботі. У цьому випадку поступово буде закладатись міцний фундамент функціональної грамотності в учнів випускних класів. На базі цих знань сформуються політехнічні уміння, які допоможуть у подальшому швидко орієнтуватись у конкретному процесі виробництва і керувати їм.
Великого значення набуває зворотний зв'язок учителя, який дає чітку картину ступеня засвоєння учнями навчального матеріалу. Тому на заняттях доцільно використовувати якнайчастіше картки-завдання.
В залежності від мети можна використовувати завдання трьох видів:
для індивідуальної перевірки і закріплення знань;
для колективного обговорення конструкції об’єкту праці та планування процесу його виготовлення;
для навчання аналізу конструкції за графічним зображенням об’єкту праці.
Відповідати учні можуть усно або письмово. В цілому дидактичний матеріал такого характеру призначено для закріплення основних технологічних понять, формування умінь застосовувати знання на практиці, розвитку технічного мислення учнів і керівництва їхньою самостійною роботою під час виготовлення різних виробів.
Обов’язковим методичним правилом на всіх заняттях, пов’язаних з ручною обробкою, повинно бути інструктування учнів щодо дотримання безпечних прийомів праці, вибору правильної робочої пози, раціональної організації робочого місця. Всім цим умінням необхідно вчити, а не чекати що вони прийдуть самі собою.