геодезія острозький

Розділ I

іфічних знімань місцевості. У середині XVII ст. більша частина території і входила до складу Польського королівства. Вершиною польської війсьартографїї українських земель були карти французького військового >а Ґ. Боплана, який служив у польського короля. Саме карти Ґійома де а, створені на основі інструментального знімання, започаткували новий іртографування України. Найвідомішою є спеціальна карта України бу близько 1:450000, яка укладена на восьми аркушах у 1650-1653 pp. Зуло видано окремо карти Київщини, Поділля, Брацлавщини та Волині. В

. з'явилась генеральна карта України в масштабі 1:1800000. Карти а використовували в Європі XVII-XVIII ст., вони мали велике значення [уляризацїї назви "Україна".

ід час гетьманування І. Мазепи (1687-1708) в Україні розгорнулись іфічні знімання окремих полків (полк тоді був одиницею тративно-територіального поділу).

к відомо, ще з 1654 p., згідно з угодою Переяславської ради, Україна була ана до Росії і входила до складу імперії. Тому нагадаємо декілька их подій, що мали велике значення для історії російської топографії, а уія розвитку топографо-геодезичних робіт в Україні.

1739 р. створено географічний департамент, діяльність якого була особлідною в 1757-1763 pp., коли ним керував М.В. Ломоносов. У цей час амент виконав спостереження на 67 астрономічних пунктах і визначив трономічні координати. Частина цих пунктів розміщена на території и.

г 1801 р. Україну зображено на найточнішій і найдетальнішій карті Росії з ворених до того часу. Українська територія займає 13 аркушів цієї карти. 0 р. її доповнила карта зарубіжних володінь по західному кордону >кої імперії, на якій зображено Галичину.

картографування території України наприкінці XVIII - на початку XIX ст. не із започаткуванням топографічних знімань на основі побудови тріаннюї мережі. Тріангуляційні роботи з 1772 р. на території України вали австрійські топографи, а з 1825 р. - російські.

Іайбільшими градусними вимірюваннями XIX століття (1816-1855) було ення величезної дуги меридіана від Льодовитого океану до Дунаю, яка ,ила через територію України. Довжина дуги сягала 3000 км. Тріаніна мережа складалась з 258 трикутників. Багато вимірювань виконав віастроном і геодезист В.Я. Струве - перший директор Пулковської астроої обсерваторії. Ця дуга відома як "дуга Струве" і її пункти були основою іогрпфічішх інімаїїі., які виконував Корпус військових топографів.

Загальні відомості з топографії

1.1.4. Нарис становлення топографо-геодезичного виробництва в Україні

Топографію, яку тоді називали практичною геометрією, почали викладати в Україні ще в Києво-Могилянській академії та Львівському університеті, заснованих відповідно у 1632 та 1661 pp.

У1808 р. при Харківському університеті створили астрономічну обсерваторію, а в 1838 р. при Київському університеті - кафедру астрономії і астрономічну обсерваторію. Засновником і першим керівником цих установ у Києві був проф. В.Ф. Федоров (1843-1847- pp. - ректор Київського університету).

У1871 р. у Львівській технічній академії (тепер Національний університет "Львівська політехніка") було засновано кафедру геодезії та сферичної астрономії, яка і є найстарішою топографо-геодезичною кафедрою в Україні. Першим її завідувачем був проф. Д. Зброжек. Кафедра існує й донині як кафедра геодезії. При ній з 1877 р. почала діяти єдина в XIX сг. в Західній Україні астрономічна обсерваторія, з 1878 р. - метеорологічна, а з 1901 р. — сейсмічна станції. Ці заклади і є організаціями, що починали підготовку фахівців та наукові роботи в Україні в галузі топографії, геодезії та геодезичної астрономії. Якщо рік заснування першої геодезичної кафедри в Україні (1871) вважати роком започаткування геодезичної освіти та науки, то топографо-геодезична вища школа

інаука в Україні є порівняно молодими і нараховують лише 140 років.

У1921 р. відкрилось геодезичне відділення Львівської політехніки, яке з 1921 до 1939 pp. підготувало 245 інженерів-геодезистів. Найвизначнішим вче-

ним-геодезистом того часу у Західній Україні був проф. К. Вайгель, який завідував кафедрою геодезії майже 30 років. Він був піонером застосування аерознімання для створення планів та карт на міські території, зокрема і на м. Львів.

У 1922 р. в Харкові було відкрито геодезичний та землевпорядний інститут (ХГЗІ), а у 1924 р. тут було створено Українське геодезичне управління (УГУ). Завдання УГУ - керівництво всіма топографо-геодезичними роботами в Україні. Керував УГУ проф. М.Г. Михайлов. У 1930 р. з ХГЗІ виокремився Харківський геодезичний інститут (ХГІ), який потім увійшов до Харківського інженерно-буцівельного інституту (ХІБІ) як факультет. Його очолив А.Д. Моторний, згодом відомий вчений, педагог, якому судилось відіграти важливу роль у розвитку топографо-геодезичної справи в Україні. В 1931 р. в Харкові відкрито Український науково-дослідний інститут геодезії і картографії, науковим керівником якого призначили проф. М.О. Максимовича. На жаль, цей інститут існував лише кілька років і більшість його наукових ііанраціовань не були завершені. Проте інстіпуг відіграв значну роль у підготовці наукових

Розділ I

>ін через аспірантуру. Перші аспіранти - згодом відомі вчені у галузі

.езії, топографії, вищої геодезії: А.І. Дінченко, М.К. Мигаль, С.М. Марченко, Фірсов та інші.

З 1928 р. в Україні працює Полтавська гравіметрична обсерваторія, яку ував акад. О.Я. Орлов. Астрономічні дослідження в Україні виконують:

- головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук іїни, заснована у 1944 p.;

-Кримська астрофізична обсерваторія;

-Миколаївська астрономічна обсерваторія;

-астрономічні обсерваторії київського, львівського, одеського, харького університетів.

В1945 р. у Львівському політехнічному інституті створено геодезичний /льтет (ГФ), першим деканом якого був доцент А.Д. Моторний. Пізніше нами були: професор М.К. Мигаль, доценти А.В. Заводовський, В.О. Конко, Т.Н. Чалюк, Д.І. Маслич, М.І. Кравцов, професор П.М. Зазуляк. У і-2001 pp. факультет та кафедри зазнали кількох реорганізацій. В жовтні

р. геодезичний факультет перетворено на Інститут геодезії Національного

ерситету "Львівська політехніка", першим директором якого став проф.

. Зазуляк. В 2007 р. Інститут геодезії очолив проф. К.Р. Третяк.

Коротко охарактеризуємо п'ять кафедр, які входять до складу Інституту езії.

Кафедра геодезії є найстарішою геодезичною кафедрою в Україні, іервня 1871 р. наказом Міністерства освіти Австро-Угорщини створено :дру геодезії і сферичної астрономії. Її першим завідувачем був Домінік

>жек. Створення	кафедри	дало змогу відкрити у 1877 р. першу в Західній
аїні астрономічну обсерваторію, а з 1878				р. -	метеорологічну станцію,
едра геодезії та сферичної астрономії				мала	значний науковий	та
гогічний потенціал, у 1894 р. її поділено на кафедру геодезії (завідувач						-
[)есор С. Відт) та кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії. З 1912						р.
:дру геодезії очолив професор К. Вайґель -				один з найвідоміших вчених-
езистів Західної	України	того	часу. Після	Великої Вітчизняної війни		у
і р. кафедра геодезії входила			до складу ГФ. Її		завідувачем призначили

:ита А.Д. Моторного. Важливим досягненням кафедри на той час були сми полігонометричних ланок, які він розробив. До появи ювіддалемірів такі побудови розширювали можливості застосування гонометрії, мали важливе виробниче значення. їх створення і детальний із стали основою докторської дисертації А.Д. Моторного. В кіпці життя )есор А.Д. Моторний склав російсько-український словник технічних і 11 і it і геодезичного циклу дисциплін. Лише у 199.1 р. словник ча редакцією

Загальні відомості з топографії

доц. В.О. Літинського вийшов у світ. Починаючи з 1952 p., коли колектив кафедри поповнився молодими викладачами - випускниками ГФ, кафедра, па пропозицію А.Д. Моторного почала вивчати проблему впливу зовнішнього середовища на результати геодезичних вимірювань:

• Д.І. Маслич досліджував особливості дії вертикальної рефракції на реіультати тригонометричного нівелювання в гірських умовах; дію вертикальної рефракції на результати геодезичних вимірювань вивчали М.К. Дрок, І.Н. Кмеїко, Ь.Т. Тлустяк, В.О. Сажин;

•А.Л. Островський вивчав дію бокової рефракції на точність вимірювань

іоріпонтальних кутів у міській полігонометрії та полігонометрії, що проклинається вздовж рік, залізниць та шосейних доріг; Л.С. Хижак і P.M. Тарга- 'шнський займались дослідженням дії бокової рефракції у тріангуляційних мережах;

•Над питаннями впливу атмосфери на світлота радіовіддалемірні вимірювання працювали С.І. Плахотний, М.І. Кравцов, М.Ф. Лісевич, А.Ю. Федори щев, В.О. Перваго.

•В.О. Літинський вивчав рефракційне поле у великих кар'єрах.

У1966 р. створено першу на ГФ галузеву лабораторію з вивчення

.имосферних впливів на астрономо-геодезичні вимірювання. Науковими керівниками лабораторії були: з 1966 р. - професор М.К. Мигаль, з 1975 р. професор А.Л. Островський. Сьогодні це лабораторія геодезичного моніторингу

іа рефрактометрії. З 2006 р. нею керує професор К.Р. Третяк. Найважливішим •осягненням перших років роботи лабораторії (1967-1972) було створення

оіалонного геодезичного полігона в гірському районі Карпат. За матеріалами послідження рефракції, виконаного лабораторією, опубліковано сотні наукових ігатей, декілька монографій, отримано десятки авторських свідоцтв, захищено шість докторських дисертацій (А.Л. Островський, П.В. Павлів, Б.М. Джуман, () 1. Мороз, Ф.Д. Заблоцький, А.С. Суюнов) та близько 40 кандидатських.

З1964 до 1977 р. завідувачем кафедри був доцент Д.І. Масліч, а після Ііого смерті кафедру очолив професор А.Л. Островський.

З1993 р. кафедрою керує професор, доктор технічних наук Мороз О.І. Сьогодні на кафедрі працюють три доктори та п'ять кандидатів наук. Працівники кафедри готують спеціалістів в трьох інститутах Львівської

політехніки: Інституті геодезії, Інституті будівництва та інженерії довкілля та Інституті архітектури, читають курси лекцій з "Геодезії (топографії1)", "Геодезії"", "Топографічного креслення", "Основ геодезії"", "Інженерної геодезії", "Геодезичних приладів". У розпорядженні кафедри, крім оптичних приладів, еііекгронпі тахеометри, електронні та лазерні нівеліри. Заняття відбуваються у п'яіьох лабораторіях та комп'ютерному класі кафедри. На кафедрі створено

2'Л

Розділ I

іузей геодезичних приладів. Невід'ємною складовою частиною навчального

роцесу є літні геодезичні практики. Після першого і другого курсів		студенти
нституту геодезії під керівництвом викладачів	кафедри проходять	практику
а навчальному геодезичному полігоні в м. Бережанах Тернопільської обл.
За час існування кафедри підготовано	та захищено 53 докторські та

андидатські дисертації, опубліковано 24 монографії і підручники та понад 700 аукових статей. У 2007 р. вийшов перший в Україні підручник "Геодезія. Часина 2" за загальною редакцією проф. A.JI. Островського для студентів напряму Геодезія, картографія та землеустрій". Видано підручник і два посібники "Геодезичні прилади" та "Геодезичні прилади. Практикум") для студентів всіх пеціальностей геодезичного профілю.

Основні напрями наукових досліджень кафедри геодезії:

•Дослідження і врахування впливу атмосфери на астрономо-геодезичні іимірювання. Цей напрям є найважливішим, а його дослідники - це основа иироко відомої у світі Львівської школи рефракції, очолював яку професор ^.Л. Островський.

•Проблеми створення державних і міських геодезичних мереж. Значний інесок у розроблення найдоцільніших методів побудови геодезичних мереж у міських умовах зробив проф. І.С. Тревого.

•Дослідження й мінімізація похибок та вдосконалення технології іисокоточного геометричного нівелювання.

•Створення взірцевих базисів і полігонів та метрологічна атестація на ІИХ електронних тахеометрів та GPS-приймачів. Створені та функціонують три 5зірцеві базиси. За ініціативою проф. І.С. Тревого на Яворівському військовому толігоні створено один з найточніших в Україні еталонних базисів для атестації сучасних геодезичних приладів.

•Розроблення методів, підвищення точності, ефективності і рівня івтоматизації інженерно-геодезичних робіт. Завдяки проф. Т.Г. Шевченку, який иає понад 50 авторських свідоцтв, кафедра досягла значних успіхів у галузі зозроблення методів та засобів геодезичного забезпечення монтажу та ремонту великогабаритного технологічного обладнання.

•Наукова геодезична термінологія. За редакцією доц. В.О. Літинського вперше в Україні підготовано та видано "Геодезичний енциклопедичний словник", який містить майже 3800 статей з топографії, геодезії, геодезичної астрономії, космічної, сферичної, інженерної, морської геодезії тощо.

Наукові досягнення кафедри геодезії визнано в Україні і за кордоном, (хіно вагомість підтверджує чимало працівників кафедри, відзначено державними професійними шаппими іа нагородами.

Загальні відомості з топографії

Кафедра вищої геодезії і астрономії. 28 грудня 1894 р. створено кафедр) сферичної астрономії і вищої геодезії, яку очолив В. Ласка - астроном геодезист, геофізик, сейсмолог. При кафедрі почала функціонувати астроном іч на обсерваторія, метеорологічна та сейсмічна станції. З 1909 до 1941 рр кафедру очолював відомий геодезист і астроном професор Л. Грабовський Наступним завідувачем кафедри був професор Ю. Різнер, який з 1941 р. д< 1944 р. керував обсерваторією і сейсмологічною станцією. В 1945 p. j Львівському політехнічному інституті організовано геодезичний факультет кафедрою геодезії та кафедрою астрономії і вищої геодезії. Останню очоліп проф. О. Кобилін. З 1949 р. завідувачем кафедри астрономії і вищої геодезії стаї професор М. Мигаль. В 1968 р. кафедру астрономії і вищої геодезії поділили НІ дві кафедри: вищої геодезії і гравіметрії, яку очолив М. Мигаль та космічно геодезії і астрономії, завідувачем якої став професор А. Буткевич. Одночасно де кафедри космічної геодезії і астрономії приєднано геологічну секцію. В 1974 р названі дві кафедри об'єднані в одну - вищої геодезії і астрономії, очолив яку до цент В.О. Коваленко. З 1985 р. кафедрою керує професор, д.т.н. Ф.Д. Заблоцькиіі.

Сьогодні кафедра вищої геодезії та астрономії готує фахівців за сне ціалізацією "Космічна геодезія" спеціальності "Геодезія". Навчальний процес науково-дослідні роботи забезпечують п'ять професорів, докторів наук і трі доценти, кандидати наук. Кафедра веде такі основні курси: геодезична аегро номія, космічна геодезія, супутникова геодезія, вища геодезія, гравіметрія, основі морської геодезії та навігації, фізична геодезія, фізика Землі з основам і геодинаміки, сучасні методи визначення топографічної поверхні Світовоп океану, створення геодезичних мереж сучасними космічними технологіями тощо

Викладачі кафедри підготували і видали підручники: "Гравіметрія (П.Д. Двуліт) та "Вища геодезія (СфероїДна геодезія)" (С.Г. Савчук).

Основним науковим напрямом кафедри є дослідження фігури і граві таційного поля Землі та їхні зміни з часом на основі опрацювання високоточнії астрономо-геодезичних, супутникових та гравіметричних вимірів, щ< охоплюють насамперед:

•врахування впливу геофізичних факторів на варіації гравітаційної' поля Землі;

•дослідження точності та ефективності GPS-технологій;

•сучасні проблеми геодезичної астрономії;

•опрацювання і оптимізацію статичних, кінематичних та динамічнії

мереж;

•проблеми врахування впливу атмосфери під час астрономе геодезичних та супутникових спостережень.

При кафедрі створено дві перманен тні GPS-стаіщії: одна на астрономічнії обсерваторії, друга на базі асгропомо-геодеіичпої практики у м. ІІІані.н

Розділ I

Викладачі кафедри проводять навчальні практики для студентів Інституту еодезії з космічної геодезії, гравіметрії, GPS-технологій та геодезичної істрономїї, а також керують виробничою практикою студентів.

З 1994 р. кафедра є представником від України у Міжнародному проекті ZERGOP (Центрально-європейський регіональний геодинамічний проект).

Кафедру інженерної геодезії створено 1952 р. Її очолив доцент О.В. За- ЇОДОВСЬКИЙ, талановитий організатор і педагог. За його ініціативою і під його керівництвом у 1956 р. на кафедрі відкрито нову спеціальність - 'Аерофотогеодезія".

У 1962 р. завідувачем кафедри став доцент І.Ф. Монін, який надавав великого значення науково-методичній роботі та науковим дослідженням. В цей час працівники кафедри налагодили плідні зв'язки з промисловими зрганізаціями і геодезичними підприємствами, виконували високоточні інже- яерно-геодезичні роботи. Крім цього, кафедра активно вела науково-дослідну роботу. Щороку на кафедрі організовувалися наукові експедиції для експериментальних досліджень. У 60-70-х роках працівники кафедри виконали високоточне нівелювання в регіоні Карпат. В 1966 р. доцента кафедри Г.Н. Чалюка обрали деканом геодезичного факультету.

У 1985 р. завідувачем кафедри призначено доцента P.M. Тартачинського. Він приділяв велику увагу навчально-методичній роботі, науково-дослідній набораторії з автоматизації геодезичних вимірювань та інженерної геодезії, істотно покращив матеріальну базу кафедри.

З вересня 1994 р. кафедру очолив професор, д.т.н. JI.M. Перович. За його ініціативою та з безпосередньою участю на кафедрі відкрито нову спеціальність "Землевпорядкування і кадастр". У 1998 р. кафедру перейменували на кафедру інженерної геодезії і кадастру. В 2002 р. її розділили на кафедру кадастру територій і кафедру інженерної геодезії. З цього часу завідувачем кафедри є професор, д.т.н. Я.М. Костецька.

Основними науковими напрямами кафедри є модернізація технологій інженерно-геодезичних робіт і геодезичний моніторинг інженерних споруд та геодинамічних явищ. У науковій роботі беруть участь всі працівники кафедри. При кафедрі працює Галузева науково-дослідна лабораторія з використання GPS-технологій у геодезії.

Від часу створення кафедри її працівники захистили 3 докторські та 14 кандидатських дисертацій. Нині на кафедрі працюють 1 професор, д.т.н., 7 кандидатів технічних наук, 6 з яких мають вчене звання доцент, 1 старший викладач, к.т.н. Три її працівники нині у докторантурі, над кандидатськими дисертаціями працюють три працівники кафедри. Найвагоміші результати наукових досліджень:

• тримано замкнену формулу для визначення гравітаційного поля і фігури Землі (проф. І.Ф. Монін);

Загальні відомості з топографії

•досліджено точність мереж трилатерації та розроблено методику їх створення (доц. А.В. Заводовський, проф. Я.М. Костецька, доценти В.П. Повосельська, О.О. Віденський);

•розроблено теорію флуктуаційного методу визначення вертикально рефракції (проф. Б.М. Джуман);

•створено методику визначення адіабатичного градієнта температурі атмосфери (проф. Б.М. Джуман);

•розроблено методику створення траверсних планово-висотних GPS мереж великої протяжності (проф. Я.М. Костецька);

•проводиться геодезичний моніторинг будівель і споруд ТЕС (доценті Ю.П. Дейнека, A.JI. Церклевич);

•запропоновано локальну модель нейтральної атмосфери для Західно України (доц. І.М. Торопа).

Великого значення кафедра надає науково-методичній роботі. Працівникі кафедри видали два підручники та вісім навчальних посібників з грифом МОЇ України. Опубліковано близько 125 методичних розробок. Працівники кафедрі

єспівавторами двох монографій.

Кафедру кадастру територій створено в жовтні 2002 р. на основ кафедри інженерної геодезії і кадастру. Очолює її від дня заснування професор

д.т.н. JI.M. Перович.	у
Кафедра готує спеціалістів	і магістрів за спеціальністю "Землеустрій т

кадастр". Підготовку фахівців за спеціальністю "Кадастр" розпочато з 1995 | Перший випуск спеціалістів за цим напрямом в Україні відбувся у 1997 | Сьогодні диплом фахівця з землеустрою та кадастру отримало понад 1000 осіб.

Вперше в Україні на кафедрі опубліковано наукову монографії JT.M. Перовича, Л.Л. Перович, Ю.П. Губара "Кадастр нерухомості", як висвітлює основні організаційно-технічні та правові аспекти створення та функ ціонування кадастрової системи держави. За період існування кафедри видач 10 навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України.

Головна проблема, над якою сьогодні працює кафедра кадастру території!, це розроблення теоретичних основ побудови кадастрових систем в Україні. Дл її розв'язання на кафедрі проводяться детальні теоретичні та нрактпчі дослідження з окремих актуальних питань:

•розроблення та дослідження технічних методів кадастрового зніманії: властивостей кадастрових планів і карт та принципів їх побудови;

•дослідження оптимальної точності кадастрових знімань та масшта( ного ряду кадастрових планів та карт;

•вивчення впливу кадастру на реалізацію земельної політики, ціноупи рспия землі та нерухомості;

Розділ I

•вивчення проблем кадастру на основі виконання юридичних, ехнічних і економічних завдань;

•дослідження з організації, координації та управління кадастром;

•прогнозування та планування розвитку територій з урахуванням регіоіальних особливостей;

•вивчення проблем використання кадастрової інформації для оцінюіання та прогнозування стану довкілля;

•розроблення та дослідження методик нормативної і експертної рошової оцінки землі та нерухомого майна та інших.

На кафедрі формується наукова школа з нового напряму "Кадастр та юніторинг земель". У 2004—2009 pp. з цього напряму на кафедрі підготовано і ахищено п'ять кандидатських дисертацій.

Кафедру фотограмметрії та геоінформатики засновано у жовтні 1963 р. :к кафедру аерофотогеодезії. Її очолив картограф доцент, к.т.н. О.С. Лиичанський. З 1967 до 1986 pp. кафедрою завідував професор, д.т.н. В.Я. Фін- :овський, а з 1989 р. - професор, д.т.н. О.Л. Дорожинський.

Ентузіастом та пропагандистом фотограмметричних методів у Львівській юлітехніці був професор К. Вайгель, який у 1912 р. очолив кафедру геодезії. Іід його керівництвом у 20-30-х роках виконано аерофотознімальні роботи, на >снові яких складено топографічну карту Польщі. На кафедрі геодезії працював акож професор Є. Вільчкевич, предметом наукових зацікавлень якого стали фотограмметричні методи отримання інформації про об'єкт. Найвагомішою юботою кафедри в перші роки її існування була робота О.С. Лисичанського, з тйважливішого питання математичної картографії - пошуків методів юбраження з малими спотвореннями значних частин земної поверхні. Серед фотограмметричної тематики цього періоду відзначимо праці доцента Б.С. Пуанова, що стосувались методів визначення обсягів земляних робіт за /іатеріалами фототеодолітного знімання. З появою на кафедрі завідувача - проф. Ї.Я. Фінковського, відомого вченого в галузі аналітичних методів побудови фототріангуляційних мереж, зусилля колективу кафедри були спрямовані на іирішення важливих питань саме методами аналітичної фотограмметрії. Під серівництвом проф. В.Я. Фінковського над розробленням цих питань працювали ЮЦенти О.Л. Дорожинський, О.В. Тумська, Х.В. Бурштинська, І.І. Мііценко,

.М. Любімов, Є.І. Смірнов, Г.М. Тімушев, Д.М. Турук, В.М. Глотов та інші. їхні юзробки були захищені як кандидатські дисертації.

З 1989 р. починається новітній період розвитку кафедри. Утверджується ювий напрям діяльності, який грунтується на створенні іівтомагігіованих

Загальні відомості з топографії

фотограмметричних систем і технологій. В 1997 р. проф. О.Л. Дорожинський сформував концепцію навігаційно-цифрової фотограмметрії, яка поєднувала такі компоненти:

•використання даних навігаційних супутникових систем (GPS), встановлених як на земній поверхні, так і на рухомій платформі;

•можливість і необхідність застосування методів і технологій цифрової фотограмметрії;

•інтеграція фотограмметрії та аерокосмічного знімання з геоінформаційними технологіями.

У 2004—2008 pp. продовжено дослідницьку роботу з напряму "Мавігаційно-цифрова фотограмметрія". З цієї проблематики виконано такі держбюджетні дослідницькі роботи:

•розроблення концепції навігаційно-цифрової фотограмметрії, керівник проф. О.Л. Дорожинський;

•"ДБ Антарктида" "Формування узагальненої теоретичної моделі

фотограмметричного моніторингу кінематичних процесів", керівник проф. О.Л. Дорожинський (2004-2005);

•визначення кількісних параметрів островних льодовиків та великомасштабне картографування в районі станції "Академік Вернадський" фототеодолітним методом, керівник проф. В.М. Глотов (2005);

•великомасштабне картографування для створення основи ГІС району станції "Академік Вернадський" фототеодолітним методом, керівник проф. В.М. Глотов (2006);

•визначення деформації та технічного стану градирень, вентиляційних

та димових труб методом фототеодолітного знімання, керівник проф. И.М. Глотов (2007);

• теорія і методика фотограмметричного моніторингу природних явищ з вираженим кінематичним характером "ФТЗ", керівник проф. О.Л. Дорожинський (2006-2007).

Спеціалісти кафедри видали декілька робіт з грифом Міністерства освіти і науки України, серед них: навчальний посібник "Аналітична та цифрова фотограмметрія" (О.Л. Дорожинський) та підручники "Основи фотограмметрії" (О.Л. Дорожинський), "Аерофотографія" (Х.В. Бурштинська), "Фотограмметрія" (О.Л. Дорожинський, Р. Тукай).

Перший випуск аерофотогеодезистів у Львівській політехніці здійснено в 1961 р. А в 1996 р. відбувся перший випуск за спеціальністю ПС. Сьогодні на кафедрі готують бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальностями "Фотограмметрія" і "Гсоіпформаційні системи і технології".

Кафедру картографії та геопросторового моделювання засновано в І9(»К р. як кафедру теорії магсмаїичіюї обробки геодезичних вимірів (ТМОГИ).