Панування соцреалізму Українська культура 1928 – 1939рр. (1941р.)

Політика жорсткої централізації влади.

Індустріалізація та колективізація.

Жорсткий контроль з боку держави

Ідеологізація культури

Чітка визначеність форм, стилів і жанрів

Головна мета: показати велич досягнень радянського ладу

Репресії проти інакодумців

Наука

Математика	Н. Ахієзер, С. Бернштейн, М. Кравчук , М. Крейн, Г. Пфейффер
Фізика.	Нелінійна механіка: М. Боголюбов, М. Крилов Ядерна фізика: І. Курчатов, Л. Ландау, Вальтер, Є. Ліфшиц Електрозварювання: Є. Патон Теорія космічних польотів: Ю. Кондратюк
Біохімія	О. Палладін
Медицина.	О. Богомолець (у 1930 р. очолював Всеукраїнську академію наук (ВУАН); Кардіологія: М. Стражеско; Офтальмологія: В. Філатов
Біологія	Генетика і селекція: М. Холодний, А. Сапєгін, В. Юр’єв, І. Агол
Гуманітарні науки	Історія: М. Грушевський, Д. Багалій, М. Василенко, М. Слабченко Мовознавство: С. Єфремов, М. Возняк, М. Зеров, А. Кримський

Освіта

1930 р. Постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове початкове навчання», постанова ЦК ВКП(б) У «Про введення обов’язкового загального початкового навчання в Україні». Принцип обов’язковості навчання, початок кампанії — «всенародний похід за всеобуч» («всеобуч» - «всеобщее обучение»)

Мистецтво соцреалізму

Література	М. Горький, В. Лаціс, М. Островський, О. Фадєєв, Д. Фурманов
Живопис	І. Бродскій, А.М. Герасімов, О. Дейнека
Скульптура	В.І. Мухіна, М.В. Томскій, Є.В.Вучетич

Архітектура:

Сталінській апмір - напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х років. Відмінні риси стилю : ансамблева забудова вулиць і площ; синтез архітектури, скульптури і живопису; розробка традицій російського класицизму, використання архітектурних ордерів; барельєфи з геральдичними композиціями і зображеннями трудящих; оптимістичний настрій усього твору; використання мармуру, бронзи і цінних порід дерева в оформленні громадських інтер’єрів.

Севастополь	проспект Нахімова, вул. Велика Морська
Сімферополь	залізничний вокзал.
Київ	Будинок Кабінету Міністрів, Будівля Верховної Ради, Хрещатик (старий Хрещатик повністю згорів під час війни), станції першої черги Київського метрополітену, ОСХВ УРСР (ВДНГ УРСР).
Дніпропетровськ	проспект Карла Маркса (старий проспект майже повністю зруйнований під час війни), ансамбль площі Леніна.
Запоріжжя	проспект Леніна, проспект Металургів, бульвар Шевченка, проспект Маяковського
Львів	арка біля входу в парк ім. Богдана Хмельницького, а також кінотеатр «Дружба»; окремі будинки на вулицях в Залізничному, Шевченківському та Франківському районах
Харків	будинок зі шпилем, північний корпус університету, залізничний вокзал, аеропорт
Чернігів	театр, залізничний вокзал

Висновки: