9.3. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні

Домінуючим релігійним напрямом в Україні є християнство. Хрещення Русі відбулося в 988 р. в Києві, коли за наказом князя Володимира в річці Почайні, що впадала в Дніпро під сучасною Володимирською гіркою, було здійснено хрещення киян. З Києва християнство поширилось у Чернігові, Володимирі-Волинсько­му, Полоцьку, Турові, Тмутаракані. Поступово християнство поширювалося на інші регіони Київської Русі. Історія становлення й розвитку християнства в Україні була дуже складною і суперечливою, особливо складно було в часи татарського нашестя, коли релігійне життя почало занепадати. Після монголо-татарської неволі, починаючи з 30—40-х років XIII ст., християнство розвивалося, а його центр (митрополича кафедра) офіційно був перенесений у 1354 р. до Володимира-на-Клязьмі, але за умови, що «тільки нехай буде Київ першим її престолом і першою кафедрою». Потім цілими століттями здійснювався поділ і перерозподіл митрополії на різні регіональні патріархії.

У сучасній Україні різними релігійно-церковними організаціями та об’єднаннями представлені практично всі релігії. У нашій державі на 1 січня 1996 р. налічувалося 17 610 різних релігійних утворень, з них на громади послідовників християнства припадало 95 %.¹

Переважна більшість віруючих — православні. Однак вони не мають організаційної єдності внаслідок розколів наприкінці 1980-х—на початку 1990-х років, що їх пережив колишній Український екзархат Російської православної церкви (УПЦ). УПЦ (Московський патріархат) має понад 6800 парафій (приблизно 60 % послідовників православ’я).

Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ-КП) — усього близько 3000 церков — об’єднує віруючих 29 єпархій, у тому числі на території Росії — три єпархії (приблизно 10 % послідовників православ’я).

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) має близько 150 церков, об’єднаних у 10 парафій (приблизно 5,5 % послідовників православ’я).

Старообрядці представлені двома організаціями, найвпливовішою з них є Білокриницька ієрархія,вона об’єднує приблизно три чверті старообрядницьких громад (приблизно 0,38 % послідовників православ’я).

Греко-католицизм є другим за православ’ям християнським напрямом в Україні, на нього (УГКЦ) припадає 18,6 % загальної кількості релігійних громад України (понад 3000).

Католицизм латинського обряду поширений головним чином серед польської меншини (4/5 латинських католиків зосереджені у Львівській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Закарпатській та Житомирській областях).

В Україні представлені практично всі протестантські релігійні громади, а також релігійні організації ісламського і буд- дистського напрямів.

Активно діє організація Свідків Єгови,на яку припадає 2,7 % загальної кількості релігійних об’єднань України.

Сучасна релігійна ситуація в Україні дуже складна, вона харак­теризуєтьсяпередусім відсутністю єдності організацій провідної — християнської православної — релігії і церкви. Вивільнені з-під впливу тоталітарної системи всі без винятку релігійні конфесії розгорнули процес відновлення, прагнуть до самостійності, ведуть боротьбу за посилення свого авторитету і впливу на віруючих. По-друге, в населення України зростає інтерес до релігійних вірувань, але велика кількість церков і конфесій не сприяєпроникненню віруючих у суть релігійних учень. По-третє, здійснюється суперечливий процес взаємовпливу релігійної свідомості і відродження народних звичаїв, традицій, свят і ритуалів, на жаль, вони не завжди узгоджуються. По-четверте, розвиток сучасної релігійної свідомості супроводжується пожвавленням окультизму та інших негативних явищ, що межують з шарлатанством і вірою в чудодійні сили, які пригнічують соціальну активність людей. По-п’яте, йде процес становлення нових відносин між державою і церквою. Нове ставлення держави до релігії та церкви знайшло відображення в прийнятому Законі «Про свободу совісті та ре- лігійних організацій». Держава повернула церкві тисячі храмів, десятки монастирів. Якщо раніше було дев’ять діючих монастирів, то тепер їх — понад 180. Створена Київська духовна академія, відкрито багато релігійних навчальних закладів. Держава та її органи всебічно підтримують православну церкву та авторитет релігії в суспільній свідомості. Релігія є засобом особливої терапії людини від захворювань фізичних, нервових, психічних і т. ін.

Таким чином, долаючи труднощі й суперечності, релігія поступово прагне до своєї основної мети — зцілювати людину від моральних і духовних недугів (пристрастей), що є причинами всіх лих людських.