- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторні екологічні дослідження
- •Екологічні дослідження водних джерел міст
- •Лабораторна робота №1 визначення фізичних властивостей води
- •Лабораторна робота №2 визначення рН, кислотності, лужності й жорсткості води
- •Примітка. При титруванні слід покласти під колбу аркуш білого паперу.
- •Екологічні дослідження атмосфери міст
- •Лабораторна робота №3 вивчення аерозольноі забрудненості повітря
- •Лабораторна робота № 4 визначення кількості твердих частинок, що випали з повітря
- •Визначення кількості твердих частинок в одиниці об'єму повітря.
- •Вивчення кислотності ґрунтів
- •Лабораторна робота №5 одержання водної витяжки. Визначення складу водорозчинних сполук в ґрунті за аналізом водної витяжки
- •Лабораторна робота №6. Визначення актуальної кислотності ґрунтів
- •Лабораторна робота №7 визначення механічного складу ґрунтів у полі
- •1. «Сухий» метод.
- •2. «Мокрий» метод.
- •Побутові та виробничі відходи. Санітарна очистка міст
- •Методи підготовки і переробки твердих відходів
- •Лабораторна робота №8 розділення сумішей фізичними методами. Розділення суміші заліза з сіркою
- •Лабораторна робота №9 утилізація цинк- і фосфорвміщуючих відходів шляхом хімічного осадження періодичним способом
- •Додатки
- •Додаток 4 заповідники й національні природні парки україни
- •Додаток 5 зменшення різноманіття живого світу під впливом діяльності людини Кількість видів основних груп тварин і рослин у біосфері за станом на 1986 p.2
- •Прогнозоване вимирання видів фауни й флори до 2000 p.4
- •Додаток 6 гранично допустимі концентрації (тимчасові норми, прийняті в україні в 1991 р.) гдк деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів, мг/м3
- •Гдк деяких шкідливих речовин у питних водах
- •Гдк деяких хімічних речовин у ґрунтах
- •Додаток 7 шкала інтенсивності шуму, дБ
- •Додаток 8 найпоширеніші радіонукліди, що утворюються при розпаді урану-235, у тому числі в ядерних реакторах
- •Додаток 9 ступені опромінення людини
- •Дози опромінення, що їх отримує людина
- •Додаток 10 класифікація аварій на аес і заходи щодо їх ліквідації6 Рівень і. Незвичайна подія
- •Рівень II. Тривога
- •Рівень III. Локальний критичний стан
- •Рівень IV. Загальний критичний стан
- •Додаток 11 поглинання сонячної енергії різними поверхнями (сонце в зеніті)
- •Додаток 12 деякі дані про шкідливий вплив чадного газу на людину
- •Додаток 13 вплив на здоров'я людини деяких забруднювачів
- •Додаток 14 найпоширеніші токсичні побутові речовини
- •Додаток 16 рН-індикатори
- •Додаток 17 втрати від нерозумного господарювання
- •Додаток 18 про шкідливість паління
- •Додаток 19 боротьба зі сніДом
- •Додаток 20 визначення напруженості екологічної ситуації (за м. Ф. Реймерсом)
- •Додаток 21 рослини в народному епосі українців
- •Додаток 22 заповіт-звернення до молоді відомого народного цілителя й філософа порфирія корнійовича іванова7
- •Додаток 23 екологічний маніфест (за м. Ф. Реймерсом)8
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота №7 визначення механічного складу ґрунтів у полі
1. «Сухий» метод.
Зерно ґрунту розміром з зернину гречки відчувається на дотик між пальцями. Роздушується нігтем на долоні і втирається в шкіру. Що воно твердіше й міцніше і що більша частина ґрунту втирається в шкіру, то ґрунт важчий щодо механічного складу.
2. «Мокрий» метод.
Ґрунт змочується і розминається між пальцями до такого стану, коли не відчуваються його структурні зерна. Ґрунт треба змочувати до консистенції тіста, тобто до вологості, яка приблизно відповідає нижній границі текучості за Аттербергом: у такому стані вода з ґрунту не віджимається, але ґрунт полискується від води і маститься. Добре розім'ятий ґрунт розкачується на долоні в шнур і згортається в кільце. Товщина шнуру — близько 3 мм, діаметр кільця близько 3 см.
Результат випробувань:
а) шнур при розкачуванні не утворюється, проба зминається — ґрунт піщаний;
б) шнур у процесі розкочування нестійко формується і зминається — супісок;
в) шнур при розкочуванні утворюється, але розпадається на частки — суглинок легкий;
г) шнур при розкочуванні утворюється суцільний, але при згортанні в кільце розламується — суглинок середній;
д) шнур при розкочуванні утворюється і згортається в кільце, але кільце тріскається — суглинок важкий;
е) при розкочуванні ґрунту утворюється суцільний шнур, який згортається в кільце, не тріскаючись,— ґрунт глинистий.
«Мокрий» польовий метод визначення механічного складу ґрунту, якщо його ретельно застосовувати, дає результати в назві основних класів ґрунтів за механічним складом, дуже близькі до лабораторного аналізу.
Побутові та виробничі відходи. Санітарна очистка міст
Виробнича і побутова діяльність людини неминуче пов’язана з утворенням твердих відходів. Якщо газоподібні і рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем, то асиміляція твердих відходів триває десятки і сотні років. Місця складування відходів займають величезні території. Щорічно в Україні складується до 1,5 млрд.т. твердих відходів. Всього в країні їх накопичено до 30 млрд.т. Звалища відходів займають більше 150 тис га. В зв’язку з низьким рівнем технологічних процесів об’єм утворення промислових відходів в Україні в 6,5 разів вище ніж в США, і в 3,2 рази вище, ніж в країнах Європейської економічної спільноти (ЄЕС).
Проблема відходів – це проблема великих міст, і чим більше місто, тим це проблема гостріша.
Відходи – невикористані для виробництва даної продукції окремі компоненти сировини або виникаючі в технологічному процесі речовини і енергія, які не піддаються утилізації в даному виробництві. Відходи одного виробництва можуть служити сировиною для іншого.
Тверді побутові відходи (ТПВ) – непридатні для подальшого використання харчові продукти і предмети побуту, які викидає людина.
Утилізація – уживання з користю (від латинського слова utilis – користь).
Реутилізація (рецикл) – одержання з використаної готової продукції шляхом її переробки нової продукції того самого або близького їй типу (наприклад, паперу з макулатури, металу з металобрухту, тощо).
Використання ТВВ в якості вихідного продукту для іншого виробництва також є одним із видів реутилізації.
Ліквідація (від французького слова liquidation), припинення дії, знищення.
Рекуперація (від латинського слова recuperatio, одержання зворотно, повернення) – уловлювання і використання відходів виробництва, наприклад, газів, які звітрюються при коксуванні вугілля, тепла, продуктів згоряння палива, повторне одержання і використання речовин, які витрачаються в технологічних процесах, - розчинників, мастильних мастил, тощо.).
Вторинні матеріальні ресурси (ВМР)– сукупність всіх видів відходів, які можуть бути використані в якості основної і допоміжної сировини для випуску нової продукції. Реальні вторинні матеріальні ресурси – це ті, для яких створені ефективні методи і потужності для переробки і забезпечений ринок збуту. Потенційні ВМР – це види вторинних ресурсів, які не увійшли в групу реальних.
Фільтрат – рідка складова ТПВ, сильно забруднена.
Класифікація відходів. Відходи поділяються на:
побутові (комунальні) – тверді і рідкі відходи, що не утилізуються в побуті, і які утворюються в результаті життєдіяльності людей і амортизації предметів побуту;
промислові – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися при виробництві продукції або виконання робіт, що втратили повністю або частково вихідні споживчі властивості;
сільськогосподарські – відходи, які утворюються в сільськогосподарському виробництві;
будівельні відходи – відходи, які утворюються в процесі будівництва споруд (в тому числі доріг та інших комунікацій) і виробництві будівельних матеріалів;
споживання – вироби і машини, які втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу;
радіоактивні – невикористовуємі прямі і опосередковані радіоактивні речовини і матеріали, які утворюються при роботі ядерних реакторів, при виробництві і застосуванні радіоактивних ізотопів.
Відходи промислового і сільськогосподарського виробництва називаються також виробничими відходами. Вони можуть бути токсичними і нетоксичними.
Токсичні відходи – відходи, які здатні викликати отруєння або інше враження живих істот.
Класифікація промислових відходів здійснюється за наступними ознаками:
за галузями промисловості – відходи паливної, металургійної, хімічної, основної хімічної промисловостей та інших галузей;
за конкретними виробництвами – відходи сірчанокислотного, содового, фосфорнокислотного та інших виробництв;
за агрегатним станом – тверді, рідкі, газоподібні;
за горючістю – горючі і негорючі;
за методами переробки;
за можливістю переробки - вторинні матеріальні ресурси (ВМР), які переробляються або плануються у подальшому перероблятися і відходи, які на даному етапі розвитку економіки переробляти недоцільно;
за небезпечністю – промислові відходи поділяються на чотири класи небезпечності:
Клас |
Характеристика відходів |
Перший |
Надзвичайно небезпечні |
Другий |
Високонебезпечні |
Третій |
Помірно небезпечні |
Четвертий |
Малонебезпечні |
Клас небезпечності відходів встановлюється в залежності від вмісту в них високотоксичних речовим розрахунковим методом або згідно переліку відходів, наведеному в Державному класифікаторі відходів. На всі види відходів розробляють технічний паспорт згідно Міждержавного стандарту ДСТУ – 2195 – 93, дія якого розповсюджується на 10 країн Співдружності незалежних країн (СНД).